Рішення

від 12.08.2024 по справі 500/3286/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3286/24

12 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фермерського господарства "Скородинське" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Скородинське" (далі - позивач, ФГ "Скородинське") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.04.2024 №UА403030/2024/000007/2 та картку Тернопільської митниці про відмову в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000142;

визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.04.2024 №UА403030/2024/000008/2 та картку Тернопільської митниці про відмову в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000143.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФГ "Скородинське" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митні декларації, в яких визначено митну вартість товару за ціною договору. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

Відповідачем у спірних рішеннях не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Банківський платіжний документ від 26.03.2024 на суму 14580,00 євро та від 26.03.2024 на суму 10000,00 євро і є тим єдиним документом, який підтверджує факт сплати коштів згідно умов договору. В пакеті документів для оформлення двох митних декларацій, позивачем було надані довідки-калькуляції затрат на доставку транспортного засобу від 03.04.2024, в яких чітко було вказано вартість всіх витрат на перевезення товару. Крім того, МК України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат на ідентифікувати їх з конкретним вантажем, а тому таке твердження відповідача не знайшло свого підтвердження.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2024 №UА403030/2024/000007/2 та від 09.04.2024 №UА403030/2024/000008/2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31.05.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 14.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 24UA403030004250U3 від 08.04.2024 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що CMR від 27.03.2024 № 11216 у графах 16, 22 відсутні відомості про перевізника товару, що викликає сумнів у достовірності декларування транспортних витрат та включення до митної вартості всіх її складових частин. Продавцем транспортного засобу відповідно до рахунка-фактури від 26.03.2024 № 11216 є "OSAUHING SCANBALT TRUCKS", однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 04.03.2022 № НОМЕР_1 власником зазначено "STBM". Даний факт може мати вплив на числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Наданий висновок про вартісні характеристики товару від 04.04.2024 № 05/04-2024-2 не може бути взятий до уваги, оскільки за основу оцінки транспортного засобу взято транспортні засоби інших моделей (DAF XF 105 460, DAF 106XF 460, DAF XF 440), відмінних від задекларованого DAF XF510FT.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 24UA403030004227U3 від 08.04.2024 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що згідно фото наявні сліди активної експлуатації товару. У митного органи відсутні спеціальні знання для встановлення якісних та вартісних характеристик даного товару, і тому виникла необхідність у витребуванні у декларанта висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Вищезазначені висновки на вимогу митного органу до митного оформлення декларантом не подавалися.

Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами таких транспортних засобів є вищою.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 12.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 21.03.2024 між компанією "OSAUHING SCANBALT TRUCKS" (Естонія), продавець, та ФГ "Скородинське" (Україна), покупець, укладено контракти № 001/21.03.2024 та №002/21.03.2024 на виконання яких позивачем на митну територію України ввезено товар.

08.04.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA403030004250U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Тягач сідельний, який був у використанні: -марка: DAF - модель: XF510FT -ідентиф.номер рами (шасі): XLRTEH4300G144223 -модельний рік випуску: 2017 -календарний рік випуску: 2017 -тип двигуна: дизель -об`єм двигуна: 12902см.куб.; -загальна кількість місць, включаючи місце водія: 2; -колісна формула: 4х2 -призначення: для використання на дорогах загального призначення. Торгова марка DAF Виробник: DAF/NL. Всього 1 штука без пакування.".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: рахунок-фактура (інвойс) № 11216 від 26.03.2024; автотранспортна накладна № 11216 від 27.03.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №EE074412 від 04.04.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.03.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 26.03.2024; калькуляція транспортних витрат № б/н від 03.042024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 05/04-2024-2 від 04.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 001/21.03.2024 від 21.03.2024; договір про надання послуг митного брокера від 29.03.2024; інші некласифіковані документи - транзит від 25.032024; інші некласифіковані документи - фото від 04.042024; копія митної декларації країни відправлення №24EE1210E0035484B9 від 27.03.2024.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA403030004250U3 від 08.04.2024 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 09.04.2024 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000007/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість.

За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом 08.04.2024 надіслано лист та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що згідно товаросупровідних документів, а саме CMR від 27.03.2024 № 11216 у графах 16, 22 відсутні відомості про перевізника товару, що викликає сумнів у достовірності декларування транспортних витрат та включення до митної вартості всіх її складових частин.

Продавцем транспортного засобу відповідно до рахунка-фактури від 26.03.2024 № 11216 є "OSAUHING SCANBALT TRUCKS", однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 04.03.2022 № НОМЕР_1 власником зазначено "STBM". Даний факт може мати вплив на числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Наданий висновок про вартісні характеристики товару від 04.04.2024 № 05/04-2024-2 не може бути взятий до уваги, оскільки за основу оцінки транспортного засобу взято транспортні засоби інших моделей (DAF XF 105 460, DAF 106XF 460, DAF XF 440), відмінних від задекларованого DAF XF510FT.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за митною декларацією №UA305110/2024/004247 від 30.01.2024 на рівні 21400 євро/шт. (Сідельний тягач марки DAF, модель: XF510FT, 2017 р. виготовлення, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, потужність двигуна - 375 kw).

09.04.2024 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000142.

08.04.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA403030004227U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Напівпричіп-самоскид марки MEGA, для перевезення вантажів, трьохвісний, бувший у використанні. Кузов бункерного типу. Мaрка: MEGA; Модель-MNL, номер шасі(ідентифікатор)- НОМЕР_2 . Календарний рік виготовлення-2015р., маса навантаження-40000 кг, рік випуску-2015р. Напівпричіп не обладнаний рухомою підлогою, бічними дверима і дахом на електроприводі. Торгівельна мaрка: MEGA; Виробник: MEGA/PL".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: рахунок-фактура (інвойс) № MA2400005 від 22.03.2024; автотранспортна накладна від 27.03.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №EE079933 від EE079933; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA403030004074U4.001 від 05.04.2024; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0013-2024 від 05.04.2024; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2024/000139 від 05.04.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 29.04.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 26.03.2024; калькуляція транспортних витрат від 03.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 002/21.03.2024 від 21.03.2024; договір про надання послуг митного брокера від 29.03.2024; інші некласифіковані документи - повідомлення інспектору від 05.04.2024; інші некласифіковані документи - транзитні номера № б/н від 27.03.2024; інші некласифіковані документи - фото від 04.04.2024; копія митної декларації країни відправлення №24EE1310E0035801B3 від 27.03.2024; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.020.00627-24 від 02.04.2024.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA403030004227U3 від 08.04.2024 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 09.04.2024 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000008/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Встановлено, що код товару "напівпричіп-самоскид марки MEGA", згідно сертифіката походження товару EUR.1 № EE079933 від 28.03.2024, декларації країни відправлення №24EE1310E0035801B3 від 27.03.2024, сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.020.005627-24 від 02.04.2024 - 87163980. Декларантом заявлено до митного оформлення код товару "напівпричіп-самоскид марки MEGA" 8716200000. Відповідно декларанту винесено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД № KT-UA403000-0013-2024 від 05.04.2024 та встановлено код товару "напівпричіп-самоскид марки MEGA" - 8716398000.

Так як, "Напівпричіп - самоскид марки MEGA, для перевезення вантажів, трьохвісний, бувший у використанні. Кузов бункерного типу. Марка: MEGA, Модель- MNL, номер шасі (ідентифікатор)- НОМЕР_2 . Календарний рік виготовлення-2015р., маса навантаження-40000 кг, рік випуску-2015р. Напівпричіп не обладнаний рухомою підлогою, бічними дверима і дахом на електроприводі. Торгівельна марка: MEGA; Виробник: MEGA/PL" такий, що був у використанні, рік випуску - 2015, згідно фото наявні сліди активної експлуатації, у митного органи відсутні спеціальні знання для встановлення якісних та вартісних характеристик даного товару, і тому виникла необхідність у витребуванні у декларанта висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Вищезазначені висновки на вимогу митного органу до митного оформлення декларантом не подавалися.

Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами таких транспортних засобів є вищою.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. За результатами проведеної консультації з декларантом не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу зі схожими технічними характеристиками: "Напівпричіп (самоскид) трьохвісний, бувший у використанні: марка - MEGA, модель - MNL, номер шасі - НОМЕР_4 , маса в разі максим. завантаженість - 40 000 кг , рік виготовлення 2015р. Торговельна марка: MEGA. Країна виробництва: PL. Виробник: MEGA" обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередньому періоді за митною декларацією від 26.07.2023 № UA204140/2023/005458 на рівні 55 442,6 польських злотих, що на день подання митної декларації становить 12 960,97 євро.

09.04.2024 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000143.

Не погоджуючись із такими рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана у митній декларації №24UA403030004250U3 від 08.04.2024 та митній декларації №24UA403030004227U3 від 08.04.2024, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, зокрема рахунок-фактуру (інвойс) № 11216 від 26.03.2024 та рахунок-фактуру (інвойс) № MA2400005 від 22.03.2024.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (ст.2 Закону). Частиною 1 ст.14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

За умовами контракту №001/21.03.2024 від 21.03.2024, Продавець зобов`язується передати майно (Сідельний тягач марки DAF, модель XF510FT, 2017р. виготовлення, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, потужність двигуна - 375 kw) у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму (п.1.1). Ціна купівлі-продажу транспортного засобу за домовленістю сторін ціна транспортного засобу становить 14580 євро (п.4.1). Покупець зобов`язується сплатити повну ціну транспортного засобу протягом 15 календарних днів з моменту укладення цього Договору (п.4.2). Розрахунки між Сторонами можуть здійснюватися як у готівковій, так і у безготівковій формі зі стовідсотковою передоплатою (п.4.3).

За умовами контракту №002/21.03.2024 від 21.03.2024, Продавець зобов`язується передати майно ((напівпричіп- самоскид марки Mega для перевезення вантажів, трьохвісний, бувший у використанні. Кузов бункерного типу, марки: MEGA. Модель -MNL, номер шасі - НОМЕР_2 . Календарний рік виготовлення - 2015, маса навантаження - 40000 кг., рік випуску - 2015)) у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму (п.1.1). Ціна купівлі-продажу транспортного засобу за домовленістю сторін ціна транспортного засобу становить 10000 євро (п.4.1). Покупець зобов`язується сплатити повну ціну транспортного засобу протягом 15 календарних днів з моменту укладення цього Договору (п.4.2). Розрахунки між Сторонами можуть здійснюватися як у готівковій, так і у безготівковій формі зі стовідсотковою передоплатою (п.4.3).

При цьому, факт оплати ФГ "Скородинське" імпортованого товару стверджується банківськими платіжними документами від 26.03.2024 на суму 14580,00 євро та від 26.03.2024 на суму 10000,00 євро.

Суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача про те, що продавцем транспортного засобу відповідно до рахунка-фактури від 26.03.2024 № 11216 є "OSAUHING SCANBALT TRUCKS", однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 04.03.2022 № НОМЕР_1 власником зазначено "STBM". Вказана обставина не стосується та не впливає на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу, яка підтверджується іншими поданими документами. При цьому, митним органом залишено поза увагою те, що згідно законодавства Естонії та інших держав Європейського Союзу, при зміні власника транспортного засобу, його перереєстрація не є обов`язковою, а власником транспортного засобу вважається особа, яка є володільцем малого та великого технічних паспортів ("бріфів").

Посилання відповідача на недоліки у заповненні граф CMR від 27.03.2024 № 11216, а саме відсутність відомостей у графах 16, 22, що заповнюються перевізником та які не містять числових значень, теж не впливає на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів. Відповідач знову ж не вказує, яким чином відомості про перевізника, які не заповнені в CMR, впливають на заявлену митну вартість імпортованого товару. В свою чергу, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містять.

З приводу ж того, що у митного органи відсутні спеціальні знання для встановлення якісних та вартісних характеристик товару, і тому виникла необхідність у витребуванні у декларанта висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, суд зазначає, що ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу ч. 3 ст. 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта. Натомість законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в ч.2 ст. 53 МК України.

Також, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст.53 МК України не містить вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Суд враховує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 09.04.2024 №UА403030/2024/000007/2 та від 09.04.2024 №UА403030/2024/000008/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000142 від 09.04.2024 та №UА403030/2024/000143 від 09.04.2024 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 6056,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №164 від 15.05.2024.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості від 09.04.2024 №UА403030/2024/000007/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості від 09.04.2024 №UА403030/2024/000008/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000142 від 09.04.2024, прийняту Тернопільською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА403030/2024/000143 від 09.04.2024, прийняту Тернопільською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь фермерського господарства "Скородинське" судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Фермерське господарство "Скородинське" (місцезнаходження: вул.Гесесівька, 12, с.Скородинці, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48513, код ЄДРПОУ: 40835709);

відповідач: - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддя Мандзій О.П.