Рішення

від 09.08.2024 по справі 753/88/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/88/24

провадження № 2/753/2856/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Річковик 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЖБК "Річковик 5" в особі голови правління Литвинова В.М. звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЖБК "Річковик 5" організовано для забезпечення житлом членів кооперативу та їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також для експлуатації та управління вказаним будинком. 01.10.2017 року рішенням загальних зборів кооперативу установлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5, 00 грн., а власникам квартир на першому поверсі - 4,70 грн. за квадратний метр.

10.06.2021 року рішенням загальних зборів кооперативу установлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6, 30 грн., а власникам квартир на першому поверсі - 6, 00 грн. за квадратний метр. Згідно п.3.6.2 Статуту кооперативу, внески на утримання будинку та прибудинкової території підлягають сплаті щомісячно і використовуються відповідно до затвердженого кошторису.

Відповідачка ОСОБА_1 з 22.12.2018 року є власником квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться у вказаного будинку та відповідно, споживачем житлово-комунальних послуг, що надавались позивачем. Відповідачка виконує свої обов`язки по оплаті житлово-комунальних послуг неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.07.2019 року по 01.12.2023 року у сумі 11 859,18 грн.

Просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість в сумі 11 859,18 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. та судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання в якому вона просить суд проводити судовий розгляд без його участі та участі позивача, просить задовольнити позовні вимоги, проти прийняття заочного рішення не заперечує (а.с. 23).

Відповідачка, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала, викликалась до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 22, 29).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Житлово-будівельний кооператив «Річковик 5» є юридичною особою, що здійснює управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, створеною власниками квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).

Згідно рішення загальних зборів Житлово-будівельний кооператив «Річковик 5» від 01.10.2017 року встановлений розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5, 00 грн. за квадратний метр, а власникам квартир на першому поверсі - 4, 70 грн. за квадратний метр. (а.с.7).

Згідно рішення загальних зборів Житлово-будівельний кооператив «Річковик 5» від 10.06.2021 року встановлений розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6, 30 грн. за квадратний метр, а власникам квартир на першому поверсі - 6, 00 грн. за квадратний метр. (а.с.8).

Відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №355610646 від 23.11.2023 (а. с. 4).

З наданої позивачем довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2019 року по 01.01.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається заборгованість мешканців вказаної квартири в розмірі 11 859,18 грн. (а.с. 10).

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про кооперацію", кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статтею 12 Закону України «Про кооперацію» передбачене, зокрема, що основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу;виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію», передбачене, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу тощо.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі N 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц міститься правовий висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі

Відповіді до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача відповідачкою не спростований.

Оскільки відповідачка не виконує свої обов`язки з оплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, то суд приходить до висновку про стягнення з неї на користь позивача заборгованості за період з 01.07.2019 року по 01.12.2023 року у сумі 11 859,18 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2 684,00 грн..

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів позову, позивачем понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 4 000,00 грн., які останній просить стягнути з відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

У матеріалах справи міститься копії: договору про надання юридичних послуг № 2 від 11 листопада 2023 року, укладеного між позивачем та Адвокат Кохановський Володимир Віталійович Володимирович (а.с. 11).

Як вбачається з п.1.1., предметом Договору є правова допомога щодо захисту інтересів позивача щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , власниці квартири АДРЕСА_4 .

Пунктом 4.1. Договору визначений розмір винагороди адвоката в сумі 4 000,00 грн. Пунктом 5.1. Договору передбачено, що оплата здійснюється одноразово в безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця (а.с.11).

Відповідно до платіжної інструкції від 21.12.2023 року, ЖБК «Річковик 5» перерахувало адвокату Кохановському В.В.. суму в розмірі 4000,00 грн., призначення платежу «Юридичні послуги за договором № 2 від 11.11.2023 року» (а.с.12).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19), де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі N 9901/350/18 (провадження N 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 (провадження N 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі N 908/299/18 (провадження N 12-136гс19).

При цьому, суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Проаналізувавши наведені у позовній заяві зміст та обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без участі сторін, що підтверджується заявою представника позивача - адвоката Кохановського В.В., відсутністю в матеріалах справи будь-яких процесуальних документів, складених та наданих представником позивача, суд вважає, що інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), її складності, не відповідає критерію розумності їх розміру з урахуванням складності справи, ціни позову - 11 858,18 грн. та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в загальній сумі 1 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 13, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 13, 15, 23 Закону «про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 360, 509, 526, 625, 634, 642 ЦК України, статтями 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Річковик 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Річковик 5» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 11 859, 18 грн., судовий збір в розмірі 2 684,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн., а всього 13 123 (тринадцять тисяч сто двадцять три) гривні 18 копійок.

Позивач: Житлово-будівельний кооператив «Річковик 5», код ЄДРПОУ 22883402, адреса : 02055, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок № 21.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, остання відома адреса місця мешкання: АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Осіпенко Л.М.