Ухвала

від 05.06.2024 по справі 932/4840/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/4840/24

Провадження №2/932/1917/24

УХВАЛА

05 червня 2024 рокусуддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління-служба у справах дітей Адміністрації Шевченківського району, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

30.05.2024 року позивач звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 року справу передано на розгляд судді Кудрявцевій Т.О.

На виконання приписів ч.8 ст.187ЦПК України було сформовано та надіслано до Єдиного державного демографічного реєстру запит на надання відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .

Згідно з відповіддю №626008 від 04.06.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановленост. 5 ЦПК України.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленогостаттею 27 ЦПК України- процесуальний закон не передбачає.

Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав цьому суду (за місцем фактичного знаходження позивача), - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов чи він об`єднаний з іншою позовною вимогою. Процесуальний закон не передбачає можливості зміни територіальної підсудності позову (конкретно визначеної процесуальним законом) у разі об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог (позовів).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що основною позовною вимогою є позбавлення батьківських прав відповідача стосовно неповнолітньої дитини та спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків. При цьому, вимога про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини є похідною та випливає з позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до положень ч. 3 ст.166СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

З аналізу вказаної норми слідує, що під час розгляду справи про позбавлення батьківських прав вирішення питання судом про стягнення аліментів з відповідача не є окремою позовною вимогою та вирішується судом в обов`язковому порядку у разі задоволення позову про позбавлення батьківських прав.

Зі змісту поданої позовної заяви не вбачається обставин, що дозволяють позивачеві обрати альтернативну підсудність справи за місцем свого проживання (перебування), а також не містить підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Таким чином підсудність справи має визначатись за зареєстрованим місце проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до ч. 9 ст.187ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Статтею 32ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , цивільну справу належить направити на розгляд до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

.

.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31,187,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Управління-службау справахдітей АдміністраціїШевченківського району,про позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів передати на розгляд до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцятиднів здня отриманняїї копії. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому повноготексту ухвалисуду.

Суддя Т.О.Кудрявцева