2/130/48/2024
130/46/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2024 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
із участю: секретаря Корнійчук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Філімонова Олега Віталійовича в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фільварок В.В.", із участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
30.12.2022 року (згідно дати поштового відправлення) керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонов О.В. в інтересах держави в особі Жмеринської окружної прокуратури подав до Жмеринського міськрайонного суду позов до ОСОБА_1 та ТОВ "Фільварок В.В." із вимогами витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області); витребувати у ТОВ "Фільварок В.В." на користь держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0521084800:04:000:2451 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області). У позовній заяві прокурором викладено наступні обставини. Жмеринською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області виявлено порушення вимог ЗК України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (надалі - Головне управління) у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2418-УБД від 15.12.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,00 га з кадастровим номером 0521084800:04:000:2451, що розташована на території Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу державним реєстратором Шаргородської міської ради Вінницької області 22.03.2021 року зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку. Прокурор вважає, що вказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 15.12.2020 року №2418-УБД підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь держави, оскільки за останнім до прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання земельної ділянки у власність, вже було зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Любомирської сільської ради Згурівського району Київської області площею 1,9233 га, кадастровий номер 3221982700:08:004:0007. Підставою для реєстрації права власності був наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-3826/15-18-сг від 27.04.2018 року. Тобто відповідач ОСОБА_1 протиправно отримав вдруге безоплатно земельну ділянку того ж виду використання. У подальшому ОСОБА_1 після отримання у власність спірної земельної ділянки передав її в оренду ТОВ "Фільварок В.В.", згідно договору оренди землі б/н від 01.09.2021 року, дане право зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.07.2022 року, номер запису про інше речове право: 47214715. А тому при встановленні підстав для витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 , також наявні підстави для витребування її від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду, - ТОВ "Фільварок В.В.", яке є незаконним володільцем (а.с.1-17).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 09.03.2023 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та викликом учасників справи.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11.01.2023 року за клопотанням прокурора забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11.04.2023 року зупинено провадження у даній справі №130/46/23 до закінчення касаційного перегляду цивільної справи №130/3612/21.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 02.04.2024 року поновлено провадження у даній справі.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 13.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 05.08.2024 року з викликом учасників справи.
В судове засідання сторони та представник третьої особи, за їх належним викликом до суду не з`явилися.
При цьому, прокурор Жмеринської окружної прокуратури Лук`янчук Д.О. та представник Жмеринської міської ради Козаков Г.Г. подали попередньо до суду письмові заяви про розгляд даної справи без їх участі, у яких підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задоволити.
Також представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ковальчук В.І. 27.03.2024 року подала до суду письмові пояснення, згідно яких просила задовольнити позов. Зазначила, що 02.01.2020 року на адресу Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. До вказаного клопотання ОСОБА_1 було додано усі документи та графічні матеріали, які передбачені положеннями ст.118 ЗК України. У своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався. За результатами розгляду клопотання громадянина ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням було прийнято наказ №2-2676/15-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 31.01.2020 року. 09.10.2020 року на адресу Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_1 від 19.09.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, яка розташована на території Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. За результатами розгляду вищевказаного клопотання та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у затвердженні проектної документації Головним управлінням було прийнято наказ №2418-УБД "Про надання у власність" від 15.12.2020 року. При прийнятті оскаржуваного наказу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло виключно в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством. Щодо здійснення Головним управлінням при розпорядженні земельною ділянкою перевірки факту реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання земельної ділянки зауважила, що прокурор у позовній заяві зазначає про те, що Головне управління, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності. Вважає ці доводи сторони позивача такими, що є трактованими на свій розсуд та не відповідають дійсності, оскільки ним не здійснено посилання на відповідні норми законодавства, які б свідчили про те, що Головне управління при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення зобов`язане здійснювати перевірку фактів реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а також не вказано які саме вимоги законодавства були порушені Головним управлінням.
Відповідачі причин своєї неявки до суду не повідомили, відзиву або письмових пояснень на позовну заяву чи інших клопотань суду не представили.
Вивчивши позовну заяву, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.
Судом встановлено, що згідно копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 31.01.2020 № 2-2676/15-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності на території Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03) ( а.с.23).
Відповідно до копії клопотання ОСОБА_1 від 19.09.2020 року, адресованого Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідач просив затвердити проект землеустрою та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га на території Почапинецької сільської ради Жмеринського району для особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Останній також повідомив, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористався (а.с.25).
Згідно копії наказу Головного управління №2418-УБД від 15.12.2020 року затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Почапинецької сільської ради та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастрови номер 0521084800:04:000:2451 (а.с.24, 34).
За даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.12.2022 року за ОСОБА_1 22.03.2021 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, витяг надано на підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с.31-32).
Відповідно до копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-3826/15-18-сг від 27.04.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність; припинено право користування земельною ділянкою, що посвідчується договором оренди землі від 06.03.2014 року, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.03.2014 року за №4893440 та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9233 га, кадастровий номер 3221982700:08:004:0007, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Любомирівської сільської ради Згурівського району Київської області (а.с.33).
Відповідно до копії договору оренди землі від 01.09.2021 року ОСОБА_1 передав ТОВ "Фільварок В.В." в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, строком на десять років; цей договір зареєстровано у Державному реєстрі 01.07.2022 року(а.с.32,35-39).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.
Відповідно до ст.4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах.
Позов прокурора до суду спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, тобто оспорюються порушені права держави.
Так, згідно повідомлення Жмеринської міської ради від 12.12.2022 року №02-5/10-2776 заходи щодо витребування серед решти спірної земельної ділянки, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, даним уповноваженим органом місцевого самоврядування не здійснювались за посиланням на обмежене фінансування на судові витрати (а.с.42), обставини чого свідчать про наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в суді, передбачених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", достатньо узгоджуючись з відповідним правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року в справі №904/3953/17.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року в справі №6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, згідно ч.1 ст.9 Конституції України, ст.10 ЦК України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно із ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Згідно положень ст.4,5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування; держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.
Згідно ч.1 ст.83, ч.1 ст.84, ст.122 ЗК України земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За своєю правовою природою право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Правом передачі земельної ділянки в оренду наділений лише її власник.
Отже, якщо орендар отримує земельну ділянку від особи, яка не має правомочності на передання її в оренду, то такий орендар є особою, що набула земельну ділянку за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, та зобов`язаний повернути її власнику.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Статтею 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.
З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додаткові земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі №525/1225/15-ц, а також у постановах Верховного суду від 20.05.2020 року в справі 3706/1685/16-ц та від 27.10.2020 року в справі №381/375/19.
При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч.2 ст.19 Конституції України).
На Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області покладено серед іншого функцію державного нагляду (контролю), моніторингу та охорони земель відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Суд визнає безпідставними заперечення представника Головного управління про те, що даний орган державної влади не наділений функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок. Реалізація повноважень Головного управлінняу має здійснюватися з неухильним дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Отже, у даному випадку, ще на стадії погодження розробленого проекту землеустрою, яке здійснювалось Головним управлінням, останнє повинно було перевірити розроблений проект на відповідність вимогам законів, у тому числі положенням ч.4 ст.116, п."б" ч.1 ст.121 ЗК України, та лише в разі встановлення такої відповідності його погоджувати.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).
Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (ч.1 ст.388 ЦК України).
Отже, спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земельної ділянки із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес.
За обсягом даного цивільного спору, суспільний інтерес полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати власне право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки вдруге за тим самим видом її цільового призначення, який свідомо порушуючи закон шляхом обману органу державної влади, набув право власності на неї та у подальшому передав в оренду ТОВ "Фільварок В.В."
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові верховного суду від 17.11.2021 у справі №672/386/20, майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсним останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаціного позову, спрямованого на захист прав власника майна.
На аналогічні норми законодавства посилався і прокурор у своєму позові.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час отримання на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2418-УБД від 15.12.2020 року земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, вже використав своє право, набувши у 2018 році у власність земельну ділянку, кадастровий номер 3221982700:08:004:0007.
Тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2418-УБД від 15.12.2020 року є незаконним, а відтак спірна земельна ділянка сільскогосподарсьвого призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області), підлягає витребуванню у ОСОБА_1 та ТОВ "Фільварок В.В." у власність держави в особі Жмеринської міської ради.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11.01.2023 року застосовано заходи забезпечення позову в цивільній справі №130/46/23 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, яка розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Таким чином, суд роз`яснює, що у зв`язку із задоволенням позову заходи забезпечення позову по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень ч.7 ст.158 ЦПК України.
З урахуванням ухвалення рішення суду в інтересах позивача, пропоційно задоволеним позовним вимогам документально підтверджені судові витрати позивача із сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4962 грн (а.с.18) та заяви про забезпечення позову в розмірі 1240,50 грн (а.с.58) підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури з відповідачів у справі ОСОБА_1 та ТОВ "Фільварок В.В." в рівних частках, тобто по 3101,25 грн ((4962 грн + 1240,50 грн) / 2) з кожного з останніх .
Враховуючи викладене, керуючись ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.181, 319, 321 ЦК України, ст.22, 80, 81, 93, 116, 121, 123 ЗК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 56, 76, 82, 89, 137, 141, 142, 259, 263, 264, 354-356 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задоволити.
Витребувати у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області (м.Жмеринка Вінницької області, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233) земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області).
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фільварок В.В." (смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, вул. Чайковського, 107, код ЄДРПОУ 43876313) на користь держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області (м.Жмеринка Вінницької області, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233) земельну ділянку, площею 2,00 га, кадастровий номер 0521084800:04:000:2451, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Почапинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (м.Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувач ДКСУ м.Київ, МФО 820172, рахунок НОМЕР_2 ) судові витрати із сплати судового збору в сумі 3101 (три тисячі сто одна) гривня 25 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фільварок В.В." (смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, вул. Чайковського, 107, код ЄДРПОУ 43876313) на користь Вінницької обласної прокуратури (м.Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувач ДКСУ м.Київ, МФО 820172, рахунок UA568201720343110002000003988) судові витрати із сплати судового збору в сумі 3101 (три тисячі сто одна) гривня 25 копійок.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницько області.
Суддя Вернік В.М.
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 14.08.2024 |
Номер документу | 120955321 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Вернік В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні