ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2024 року Справа № 160/451/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України, відповідача 2 Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
04.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України, поданий представником позивача - адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та/або з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.
За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 07.03.2024 о 15:34 надіслано одержувачу - адвокату Єрьоміній В.А. Тобто, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 07.03.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, враховуючи приписи ч.7 ст.251 КАС України, строк для усунення недоліків до 12.03.2024.
14.03.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору від 13.03.2024 №1036-2537-9598-6251 на суму 1073,60 грн та уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги викладено таким чином:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов`язати Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 41, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), а саме - надбавки за особливості проходження служби у розмірі 15% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (80% посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (15% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (80% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-IX від 02 грудня 2021 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 22 листопада 2022 року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок 45) з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Проте, відповідач такої довідки на звернення позивача не надав, у зв`язку з чим позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду з означеним позовом.
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов та витребувано додаткові докази у справі; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачам - адвокату Єрьоміній В.А. та Головному управлінню урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в їх електронний кабінет - 28.03.2024 о 20:59, а копію адміністративного позову та уточненого адміністративного позову - 04.01.2024 та 14.03.2024 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 15.04.2024.
08.04.2023 від Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України через систему «Електронний суд» надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Позивач просить здійснити підготовку та надання довідки про розмір грошового забезпечення, яке він отримував би, перебуваючи на атестованій посаді у Відділі урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, тобто саме у зв`язку з проходженням військової служби. Крім того, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у цьому провадженні від 4 січня 2024 року, Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив, що категорія даної справи - проходження служби. При цьому, враховуючи вимоги статті 122 КАС України, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом оскарження за даним адміністративним позовом є дії Відповідача, що полягають у відмові підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Таким чином, вперше ОСОБА_1 міг достовірно дізнатися про порушення (на його думку) своїх прав у січні 2022 та повторно у січня 2023 року, тобто більше 2 та 1 року тому назад відповідно. Про те, що Позивач був обізнаний про непідготовку та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, ним не заперечується та прямо зазначається у позовних вимогах. Отже перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів для ОСОБА_1 почався ще 1 лютого 2022 року. Однак, до суду з даним позовом Позивач звернувся лише 4 січня 2024 року, а саме більше ніж через 2 роки, тобто з істотним пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду, визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
08.04.2023 від Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. У відзиві на позов, зокрема, вказано, що Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Отже, Позивач не проходив військову службу у ГУУФЗ Держспецзв`язку, тобто Відповідач позбавлений правової можливості направляти до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки Позивач був звільнений з військової служби у іншій державній установі, а саме Відділі УФЗ Держспецзв`язку в м. Дніпрі. Таким чином, ГУУФЗ Держспецзв`язку не є належним відповідачем у справі №160/451/24.
Крім того, 08.04.2024 засобами телекомунікаційного зв`язку та через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення, у яких вказано, що ГУУФЗ Держспецзв`язку не виготовляло оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та/або станом на 01.01.2023 та не направляло їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024:
- у задоволенні заяви Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №160/451/24 - відмовлено;
- залучено Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56; код ЄДРПОУ 01183346) у якості співвідповідача в адміністративній справі №160/451/24;
- встановлено відповідачу 2 15-денний строк з дня отримання копії ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
- вирішено розгляд адміністративної справи №160/34266/23 здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
- витребувано від Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
За даними КП «ДСС» копію означеної ухвали 29.04.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачам - адвокату Єрьоміній В.А., Головному управлінню урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі в їх електронний кабінет, відповідача 2 - разом з копією адміністративного та уточненого адміністративного позову, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 14.05.2024.
02.05.2024 засобами поштового зв`язку від Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі надійшли пояснення по справі та відзив на позову, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що на підтвердження ним же зазначених положень, Позивачем не наведено посилання на відповідний акт Кабінету Міністрів України, яким прийнято рішення про перерахунок раніше призначених пенсій або про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Не наводить Позивач і жодного акту Кабінету Міністрів України, яким збільшено рівень грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Крім того, ОСОБА_1 не бере до уваги, що механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Однак, Позивачем не вказано жодного посилання та не надано жодного доказу про прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, наявності відповідного повідомлення від Мінсоцполітики головним управлінням Пенсійного фонду України, складання ними списків за формою згідно з додатком 1 та подання їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Відділ наголошує на тому, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, за відсутності відповідних рішень органів виконавчої влади України, Відповідач 2 позбавлений правових підстав для задоволення вимог Позивача, а тому у діях Відповідача 2 відсутня протиправність.
Крім того, відзив містить клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обгрунтоване пропуском позивачем строку звернення до суду з аналогічними мотивами, які були наведені відповідачем 1 у заяві про залишення позовної заяви без розгляду від 08.04.2023.
Суд наголошує, що вказане клопотання відповідача 2 є безпідставним та не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що клопотання відповідача 1 про залишення адміністративного позову без розгляду аналогічного змісту вже було розглянуто судом ухвалою від 15.04.2024, якою відмовлено у його задоволенні.
Сторони у ході судового розгляду правом на відповідь на відзив та заперечень відповідно не скористались.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія протоколу за пенсійною справою 0411027821 від 01.01.2022. Зміст означеного протоколу свідчить про те, що ОСОБА_1 до звільнення з військової служби обіймав посаду інженера відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі. Відповідачем також підтверджено, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби саме з Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Дніпрі. Крім того, обставина проходження ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 31.12.2021 військової служби у Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі підтверджується наданою відповідачем 2 до справи довідкою від 01.05.2024 №63/16-03.
Позивач через свого представника звернувся до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України із заявою від 31.10.2023 стосовно надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 року та станом на 01.02.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ і положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії.
Листом Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 10.11.2023 №63/10-3756, зокрема, повідомлено адвокату Єрьоміній В.А., що станом на 01 січня 2022 та 2023 року підвищення окремих видів грошового забезпечення у Відділі, необхідних для перерахунку пенсії, не відбувалось, у зв`язку з чим правових підстав для виготовлення та надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області запитуваної довідки станом на 01 січня 2022 та 2023 року у Головного управління немає.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого Перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, на думку суду, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), Закон України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон №1082-IX) та Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 (далі - Закон №2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на відповідні роки не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18 та від 10 березня 2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
У справі, яка розглядається прохання позивача видати йому довідки для перерахунку його пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Застосування вищезазначений нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Верховний Суд також неоднаразово застосував наведені правові висновки, в тому числі у спорах щодо видачі оновлених довідок станом на 01.01.2022, у постановах від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22 та від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22.
Також у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм права та висновків Верховного Суду, суд зазначає, що відповідач, невчинивши жодних дій щодо оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд ще раз наголошує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ (зокрема, постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а та від 17 грудня 2019 року № 160/8324/19).
Водночас, суд звертає увагу, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
Натомість, сам по собі розгляд звернення позивача з питання виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення передбачає здійснення активної форми поведінки суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд наголошує, що відмова відповідача 1 у виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача за умови, що такий суб`єкт владних повноважень не є уповноваженим органом стосовно їх видачі, оскільки позивач проходив службу та був звільнений з Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Дніпрі, не породжує правових наслідків для прав позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Відділом урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі допущено протиправну бездіяльність щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку розміру його пенсії, у зв`язку з чим позовній вимоги в частині «визнати протиправною бездіяльність Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії» на підставі частини 2 статті 9 КАС України підлягають коригуванню судом.
Оскільки відповідачем 2 допущено протиправну бездіяльність стосовно неоформлення та ненадання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом.
Отже, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача оформити довідки з урахуванням конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення «надбавки за особливості проходження служби у розмірі 15% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (80% посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (15% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (80% посадового окладу)», то суд зазначає, що предметом спору у даній справі є питання правомірності невидачі позивачеві оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Тобто, відповідач 2 ще не ухвалював рішення щодо видачі оновленої довідки, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені, тобто зазначені вимоги звернуті на майбутнє.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Таким чином, судовий збір у розмірі 2147,20 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанцій від 23.12.2023 №4035-2396-4266-4316 та від 13.03.2023 №1036-2537-9598-6251, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у загальній сумі 1610,40 грн.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1 Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд.19; код ЄДРПОУ 14292513), відповідача 2 Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56; код ЄДРПОУ 01183346) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку розміру його пенсії.
Зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовної вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 40 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 14.08.2024 |
Номер документу | 120956137 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні