Рішення

від 02.08.2024 по справі 607/5191/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2024 Справа №607/5191/24 Провадження №2/607/1707/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бумба М.І.

представників позивача Паславської О.І. , Ксьонжик О.В.

представника відповідача Семченко Г.С.

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, як Органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про відібрання неповнолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

Позивач, виконавчий комітет Тернопільської міської ради, як орган опіки та піклування, звернувся із позовом, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4 ) до ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_6 ) про відібрання неповнолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, у якому, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_5 , без позбавлення її батьківських прав; залишити неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після відібрання його у матері, у сім`ї ОСОБА_3 ; стягувати із ОСОБА_5 на особистий рахунок неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує на те, що батьками неповнолітнього ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_6 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2023 року у справі № 607/7871/23 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано. Відповідач працює за кордоном в Чеській республіці, у місто Тернопіль мати приїжджає періодично. Батько неповнолітнього ОСОБА_6 та його син, ОСОБА_4 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Питання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 неодноразово розглядались на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, а саме: 28.04.2023 року, 26.05.2023 року, 30.06.2023 року, 25.08.2023 року. Позивачем здійснювались візити та обстеження умов проживання батька ОСОБА_6 та дитини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ., в ході яких проводились бесіди з ОСОБА_4 щодо перевірки звернень його матері ОСОБА_5 про забезпечення його належним харчуванням, побутом, бажанням проживати спільно з батьком чи матір`ю, необхідністю бачитись із нею, участі у його вихованні, щодо налагодження їх стосунків. Відповідач прибувши із за кордону, де перебувала довготривалий період часу, 25.04.2023 року влаштувала суперечку, під час спілкування у неповнолітнього ОСОБА_7 та матері виник конфлікт, після чого він залишив матір, повідомивши, що не бажає спілкуватись та бачитись із нею через її агресивну поведінку та стиль спілкування. Згідно інформацією Тернопільського ліцею № 21 спеціалізована мистецька школа ім. І.Герети від 27.04.2023 року № 02/12-116, батьки приділяють належну увагу у вихованні сина, вихованням в Україні неповнолітнього ОСОБА_7 займається батько, а згідно інформації цієї школи уже від 18.05.2023 року, ОСОБА_5 не цікавилася навчанням сина, успішністю та станом відвідування навчальних занять сином. Спеціалістами проводились оцінки рівня безпеки дитини за наслідками яких було встановлено, що ознаки небезпеки для дитини відсутні. 13.06.2023 року спеціалістом служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей спільно з фахівцем із соціальної роботи ТМЦСЄ проведено бесіду із ОСОБА_4 під час якої з`ясовано, що неповнолітній ОСОБА_8 відмовляється спілкуватися та проживати з матір`ю із власної волі, без впливу батька, а також зазначив, що мати часто агресує до нього без об`єктивних на це підстав, не може знайти із матір`ю спільної мови, так як вона ображає його при спілкуванні у месенджерах. Неповнолітній ОСОБА_4 висловив бажання проживати із батьком, мотивуючи тим, що він скоріше може знайти порозуміння та компромісне рішення з ним. В подальшому, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.11.2023 року у справі № 607/11356/23, батька неповнолітнього ОСОБА_9 за вчинення злочинів засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців та на даний час він відбуває покарання у місцях позбавлення волі. З метою захисту прав та інтересів дитини ОСОБА_4 , 08.02.2024 року проведено бесіду із ним, щодо вирішення питання його влаштування та було запропоновано службою у справах дітей поспілкуватися із матір`ю ОСОБА_5 налагодити із нею контакт, та прийняти рішення про місце його проживання. Проте, 12.02.2024 року надійшло повідомлення від ДПП УПП в Тернопільській області та Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено ОСОБА_5 , яка чинила тиск на свого сина, ображала його, виражалась нецензурною лайкою, намагалась потрапити в квартиру де він проживає. ОСОБА_8 повідомив, що не хоче проживати із матір`ю, оскільки вона ображає його, не годує, не виконує свої батьківські обов`язки, вчиняє щодо нього домашнє насильство, тому він тікає з дому. Відносно матері ОСОБА_5 10.02.2024 року органом поліції винесено тимчасовий заборонний припис серія АА № 438117 на 5 діб, складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ст. 184 КУпАП. У зв`язку із цим, неповнолітній ОСОБА_4 12.02.2024 року написав заяву, в якій просить розглянути питання про відібрання його від матері. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто питання про відібрання неповнолітнього ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 без позбавлення її батьківських прав, проведено неодноразово профілактичні бесіди із матір`ю щодо належного виконання батьківських обов`язків, налагодження стосунків зі сином, щодо необхідності вирішення питання встановлення способу участі у вихованні дитини. 14.02.2024 року прийнято рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради, яким затверджено висновок органу опіки та піклування про відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 від матері без позбавлення батьківських прав та влаштування його у сім`ю ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 08.03.2024 року у даній справі відкрито провадження та ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Семченко Г.С. 04.04.2024 подано відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги позивача не визнав та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення. Зокрема, зазначив, що 05.09.2022 позивач разом із сином приїхали в Україну, однак її чоловік ОСОБА_6 не впускав їх до квартири. 05.09.2022, 08.09.2022, ОСОБА_5 повідомляла в Тернопільське РУП ГУНП про те, що її чоловік перебуває у стані алкогольного сп`яніння, не впускає її з дитиною додому та вчиняє домашнє насильство. Як наслідок, на ОСОБА_6 складено протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП. 28.10.2022, ОСОБА_8 на канікули поїхав в Україну до батька, та відповідач домовилась із сином, що вона забере його після канікул. Перші декілька днів після прибуття в Україну, ОСОБА_8 спілкувався із матір`ю, однак в подальшому вимкнув телефон. Відповідач приїхавши в Україну, не змогла поспілкуватись із сином, тому 16.11.2022 вона повернулась до Чехії. З 21.03.2023 по 26.03.2023 ОСОБА_5 приїхала до України, однак поспілкуватись із сином їй не вдалось. Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 17.11.2023 у справі №607/11356/23, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі. 24.04.2023 року відповідач приїхала в Україну, до своєї квартири її не впускали, повиносили її особисті речі. Зазначила, що представники органу опіки та піклування не бажали розібратись у життєвій ситуації, що склалась у сім`ї та допомогти відповідачу, як матері, яка просила, щоб її дитину не залишали із батьком, який є небезпечним злочинцем та який вчинив злочин щодо старшого сина та систематично зловживає алкогольними напоями. Також, зазначила, що неповнолітній ОСОБА_8 проживав із співмешканкою батька ОСОБА_10 , у якої служба у справах дітей вилучила власних дітей за неналежне виконання батьківських обов`язків. Так, у постанові Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/5490/23 від 08.05.2023 встановлено, що 20.03.2023 о 15 год. гр.. ОСОБА_11 перебуваючи вдома, ухилилась від виконання своїх батьківських обоав`язків щодо виховання своєї малолітньої дочки, що виразилось в антисанітарних умовах проживання, відсутності приготовленої їжі, відсутності змінного одягу для дочки, іграшок та предметів для розвитку, а також окремого місця відпочинку. Відповідач неодноразово зверталась до Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, однак Служба у справах дітей належним чином не реагувала на її звернення та зазначала, що син ОСОБА_8 проживає у хороших умовах. Вважає, що батько ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та його співмешканка ОСОБА_12 налаштовували дитину проти матері, постійно говорили їй про те, що через його брата ОСОБА_13 , батько буде відбувати покарання та єдиним виходом є те, щоб ОСОБА_8 відмовився від матері та залишився проживати із батьком. Вважає, що батько неповнолітнього ОСОБА_6 маніпулював сином, що зумовило заявлення сином відповідачу умов, щоб мати зробила так, щоб батько не був у місцях позбавлення волі, агресивно налаштовував на брата ОСОБА_13 . Зазначила, що дитина перебувала під впливом зовнішніх факторів, яким через неповнолітній вік неспроможна надавати об`єктивну оцінку, та саме бажання дитини не завжди відповідає інтересам самої дитини, на що не звертали уваги працівники Служби у справах дітей та правоохоронні органи. Після того, як ОСОБА_6 вчинив злочин, він перебував під домашнім арештом, не працював, однак служба у справах дітей дозволяла проживати ОСОБА_7 разом із батьком та у них не виникало питання, яким чином матеріально забезпечується дитина та чи купуються дитині продукти харчування та одяг, взуття. Також, зазначила, що у квартирі, де проживав неповнолітній було відключено електроенергію у зв`язку із заборгованістю. Відповідач зверталась із повідомленням у правоохоронні органи для того, щоб вони перевірили, у яких умовах проживає дитина, як вона переживала вплив ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на її сина. Відповідач систематично приїзджала в Україну. Також зазначила, що у повідомленнях, які вона писала своєму синові, вона вказувала, що його батько зіпсував йому життя. Син відповідача не може змиритись із тим, що його батько у місцях позбавлення волі та вважає, що матір та його старший брат винні у цьому. Відтак, у відповідача відсутні важелі впливу на дитину. Також вказала, що третя особа ОСОБА_3 у сім`ї якої на даний час проживає дитина негативно налаштована щодо відповідача, тому вважає, що неповнолітній ОСОБА_8 не може проживати із нею. ОСОБА_3 заблокувала ОСОБА_4 у телефоні та не повідомляє про дитину жодної інформації. Відповідач готова оплачувати проживання дитини в закладах, де із ним будуть займатись та працювати психологи та сприяти відновленню їх родинних стосунків. Відповідач заперечує проти відібрання від неї дитини, оскільки вона повинна бути із матір`ю. Дії відповідача були спрямовані виключно на те, щоб її дитина не попадала від вплив асоціальних людей, що свідчить про її інтерес до своєї дитини. Відповідач повністю забезпечена, має власне житло, стабільний дохід, може надати дитині все для нормального проживання та розвитку. Сторона відповідача вважає, що необхідність відібрання дитини не доведено належними та допустимими доказами, позивачем не доведено систематичного ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов`язків, які потребують власне відібрання дитини, так як в першу чергу потрібно врахувати інтереси самої дитини. Відтак, просить у задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Тернопільської міської ради, відмовити.

Представник позивача, 12.04.2024 подав відповідь на відзив у якому зазначив, що питання про виконання батьківських обов`язків ОСОБА_5 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 неодноразово розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, що підтверджується рішеннями комісії від 28.04.2023 № 129, від 26.05.2023 № 153, від 30.06.2023 № 181, від 25.08.2023 № 255, від 22.12.2023 № 625, від 24.01.2024 № 41, від 24.01.2024 № 42. Комісія з питань захисту прав дитини рекомендувала ОСОБА_5 вжити заходів для налагодження стосунків із сином ОСОБА_4 , цікавитися його навчанням у школі, приділяти належну увагу синові та належним чином виконувати батьківські обов`язки. Окрім цього, 02.05.2023 в ході бесіди ОСОБА_4 повідомляв, що його мати прибула за кордону, де перебувала довготривалий період часу та 25.04.2023 влаштувала суперечку із ним та співмешканкою батька ОСОБА_16 за місцем його проживання, а він не бажає спілкуватись та бачитись із матір`ю через її агресивну поведінку, стиль спілкування. Листом Тернопільського ліцею № 21-спеціалізована мистецька школа ім. І. Герети від 27.11.2023 № 02/12-325 підтверджується, що протягом навчального семестру мати ОСОБА_4 , не цікавилася навчанням, успішністю та станом відвідування сином навчальних занять. За весь час, з моменту влаштування ОСОБА_17 у сім`ю ОСОБА_18 , мати матеріально не утримує сина, не намагається покращити із ним стосунки, не йде на контакт, а також неналежно виконує батьківські обов`язки щодо сина ОСОБА_7 , а саме неповнолітній не має зареєстрованого місця проживання. Вважають доводи сторони відповідача голослівними, необгрунтованими та безпідставними, оскільки відносно відповідачки неодноразово застосовувалось попередження про необхідність зміни ставлення до виховання сина. Позивач вважає, що якнайкращим інтересам дитини, відповідатиме ухвалення судом рішення про відібрання неповнолітнього ОСОБА_4 від матері без позбавлення її батьківських прав та залишити його у сім`ї ОСОБА_3 .

Представником відповідача надано пояснення у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовом та передачу дитини у сім`ю ОСОБА_3 , оскільки при відібранні дитини органом опіки та піклування не було розглянуто питання про передачу неповнолітнього іншим родичам. Звертає увагу суду, що ОСОБА_3 категорично налаштована проти відповідача ОСОБА_5 , не має на праві власності житла. Відповідач ОСОБА_5 може забезпечити дитину усім необхідним для його нормального життя та розвитку. Вважає, що суперечки дитини підліткового віку із матір`ю щодо способу життя, який хоче вести дитина, не є підставою для відібрання дитини в матері та влаштування у чужу сім`ю. Відібрання дитини допускається, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо й лише за наявності вини у їх діях. Відповідач протягом року просила Службу у справах дітей перевірити де знаходиться її вин, так, як він перебував в оточенні людей, які на нього здійснювали негативний вплив, що виразилось і в подальшому ставленні сина до матері. Вважає, що позовні вимоги позивача недоведеними та такими, що у майбутньому будуть суперечити інтересам неповнолітнього ОСОБА_7 , тому просить у їх задоволенні відмовити.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_3 письмових пояснень щодо позову не подавали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 надав письмові поясненні згідно яких не заперечує щодо передання дитини ОСОБА_4 під тимчасову опіку класному керівнику ОСОБА_3 та відібрання неповнолітнього від матері ОСОБА_5

30.04.2024 року протокольною ухвалою у даній справі закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

Представники позивача Паславська О.І. , Ксьонжик О.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві, а також у відповіді на відзив та просять суд їх задовольнити. Також, зазначили, що при вирішенні питання про відібрання неповнолітнього ОСОБА_7 у матері без позбавлення батьківських прав та залишення його у сім`ї ОСОБА_3 було враховано якнайкращі інтереси дитини. Крім цього, вказали, що родичі неповнолітнього ОСОБА_7 при вирішенні питання про передачу дитини після відібрання її у матері не звертались до органу опіки та піклування із письмовими заявами про передачу дитини їм.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник адвокат Семченко Г.С. позовних вимог не визнали, вважають їх безпідставними та необгрутованими, у задоволенні позову просять відмовити з підстав зазначених у відзиві на позов та письмових поясненнях. Крім цього, ОСОБА_5 зазначила, що вона може забезпечити свого неповнолітнього сина ОСОБА_20 усім необхідним, заперечує щодо передачі дитини у сім`ю ОСОБА_3 з якою у неї склались неприязні відносини, оскільки остання позбавила її можливості спілкування із сином. Також зазначила, що із сином у неї напружені стосунки, оскільки його негативно проти неї налаштував батько неповнолітнього ОСОБА_6 з яким він проживав раніше, після повернення у жовтні 2022 року в Україну.

Представник третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» ОСОБА_21 у судовому засіданні вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки відібрання дитини у відповідача без позбавлення батьківських прав та залишення її у сім`ї ОСОБА_3 буде відповідати інтересам дитини.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що даним навчальним закладом було передано усю інформацію органу опіки та піклування Тернопільської міської ради, яку просить врахувати при розгляд даної справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_22 у судовому засіданні при вирішенні спору покладається на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає, що позов слід задовольнити. Зазначила, що вона є класним керівником неповнолітнього ОСОБА_4 та який згідно поданої нею заяви та рішення органу опіки та піклування з лютого 2024 року проживає у її сім`ї. Пояснила, що у неповнолітнього ОСОБА_4 із матір`ю склались напружені стосунки, він не бажає із нею спілкуватись через образи та психологічне насильство. Також, зазначила, що відповідач за період проживання неповнолітньої дитини добровільно не надав кошти на її утримання, а також не передавав одяг та продукти харчування, не подав документів для виготовлення паспорту своєму синові.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 надав письмові поясненні згідно яких не заперечує щодо передання дитини ОСОБА_4 під тимчасову опіку класному керівнику ОСОБА_3 та відібрання неповнолітнього від матері ОСОБА_5 .

Дослідивши оцінивши докази по справі, суд встановив.

З 17.07.2008 ОСОБА_6 та ОСОБА_23 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.05.2023 року розірвано.

У даному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .

За взаємною згодою батьків, неповнолітній ОСОБА_8 із лютого 2022 року, у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ в Україну, виїхав разом із матір`ю на проживання до республіки Чехія де періодично проживав до 28.10.2022 року.

28.10.2022 року неповнолітній ОСОБА_8 повернувся за згодою матері в Україну до батька ОСОБА_6 де почав проживати із ним за адресою: АДРЕСА_2 .

За час проживання неповнолітнього ОСОБА_7 із батьком ОСОБА_6 , відповідач приїзджала із Чеської республіки на територію України, під час яких зверталась до органів поліції щодо неналежних умов проживання неповнолітньої дитини з батьком, негативного впливу на неповнолітню дитину батька, а також необхідністю спілкування із сином. 16.11.2022 відповідач повернулась до республіки Чехія де має постійне місце праці та проживання.

26.04.2023 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшло звернення ОСОБА_5 про те, що її чоловік ОСОБА_6 та його співмешканка гр.. ОСОБА_11 негативно впливають на її сина ОСОБА_4 та повідомила, що із жовтня 2022 її син почав проживати із батьком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , однак відмовлявся спілкуватись із матір`ю. 25.04.2023, ОСОБА_5 приїхала за місцем проживання до ОСОБА_6 , щоб поспілкуватись із сином та побачила, що умови його проживання є неналежними. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_6 та його співмешканка ОСОБА_11 зловживають алкогольними напоями, наркотичними речовинами, ведуть аморальний спосіб життя, що негативно відображається на ОСОБА_7 та під їх впливом останній може почати їх вживати, на контакт із матір`ю не йде (лист Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області від 27.04.2023 №5367/06/24/10-23, адресований Управлінню сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради).

02.05.2023 комісією служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради проведено обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт та з`ясовано, що під час бесіди ОСОБА_8 повідомив, що у нього хороші стосунки із батьком. Також з`ясовано, що мати не цікавиться сином протягом семи місяців та неповнолітній ОСОБА_4 не бажає зустрічатись із матір`ю через її поведінку, манеру спілкування.

Аналогічні акти обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_4 представниками зазначеного управління було складено 23.05.2023, 01.08.2023, 25.09.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно яких комісією встановлено, що у квартирі, де проживає дитина прибрано, наявні необхідні речі побуту, побутова техніка та приготовлена їжа, для неповнолітнього ОСОБА_7 наявна окрема кімната, ліжко, стіл, шафа, одяг, телевізор, комп`ютер, телефон. Під час бесіди з дитиною з`ясовано, що у нього хороші стосунки із батьком та співмешканкою батька, заперечує будь-яке насильство щодо нього. Зі слів дитини мати не приходить до нього, не приймає участі у його вихованні та виїхала за межі України.

Крім цього, головним спеціалістом служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей 02.05.2023 проведено бесіду з неповнолітнім ОСОБА_4 , який повідомив, що мати 25.04.2023 влаштувала скандал із ним та ОСОБА_11 . ОСОБА_4 заперечив факти наведені у зверненні своєї матері та повідомив, що зустрічався із нею у школі 28.04.2023 та в подальшому зустрічатись із нею не бажає через її поведінку (акт проведення профілактичної бесіди з неповнолітнім від 02.05.2023).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.05.2023 №125, складеного лікарем КНП «Тернопільський обласний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, при обстеженні ОСОБА_24 ознак наркотичного сп`яніння не виявлено.

ОСОБА_5 01.05.2023, 16.05.2023, 31.05.2023 зверталась із зверненнями на урядову лінію про бездіяльність працівників Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради у справі вилучення її дитини із сім`ї наркозалежного батька, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 та повідомила, що 26.04.2023 зверталась до вищезазначеного Управління із проханням вилучити її дитину ОСОБА_4 із сім`ї батька, але отримала відмову. Повідомляла, що її дитина ОСОБА_4 потерпає від психологічного домашнього та економічного насильства, а саме маніпуляція, психологічний тиск, створення неналежного психоемоційного середовища для розвитку дитини, налаштування проти матері, неналежний догляд та піклування, примушування до розповсюдження наркотиків. Кривдником є батько та мачуха із якими проживає неповнолітня дитина. Заявниця підозрює, що дитина також почала вживати наркотичні речовини. Зазначені звернення перевірялись уповноваженими органами, створеними ними комісіями.

Також, як вбачається з інформації викладеній у листі ГУНП в Тернопільській області від 05.12.2023 №Л-148/3, адресованій ОСОБА_5 , остання упродовж 2022-2023 років неодноразово зверталась до органів Національної поліції з приводу неправомірних дій ОСОБА_6 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння не впускав її з дитиною додому (05.09.2022); негативно впливає на сина разом із своєю співмешканкою ОСОБА_10 (26.03.2023); погрожував фізичною розправою (06.06.2023, 17.11.2023, 18.11.2023), систематично вчиняв стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_7 психологічне та економічне насильство (24.11.2023).

Так, 23.05.2023 комісією у складі представника комунального закладу Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», інспектора сектору ювенальної поліції ВП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, дільничного офіцера поліції ВПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 за місцем його перебування: АДРЕСА_2 , у якому зазначено, що дитина не повідомляє про небезпеку та просить допомоги; фізичних та поведінкових ознак, що можуть свідчити про жорстоке поводження із дитиною не встановлено; фактів, що можуть свідчити про те, що з дитиною вступали у статеві зносини та/або вчинялись розпусні дії не встановлено; ознак погіршення стану здоров`я на момент виявлення дитини не встановлено; дитина не має ознак недогляду чи занедбаності, не можливо визначити фактів залучення дитини до протиправної діяльності, дитину не залишено у безпорадному стані, дитина не була очевидцем злочину/правопорушення проти життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканості особи, дину не було залишено під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп`яніння, перебуванням під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу. Також вказано, що під час бесіди ОСОБА_8 зазначив, що не бажає, щоб турбували його та батька, оскільки у нього негативні емоції від постійного відвідування спеціалістів за місцем проживання. У висновку вказано, що ознаки небезпеки для дитини відсутні. Аналогічний акт даною комісією також складено 07.11.2023.

Як вбачається із актів проведення бесіди від 13.06.2023 із неповнолітнім ОСОБА_4 проведеним спеціалістом служби у справах дітей, «..під час бесіди з неповнолітнім з`ясовано, що хлопець проживав разом із батьками за адресою: АДРЕСА_2 . Під час війни він разом із матір`ю покинув країну та виїхав до родини в Республіку Чехія. За період перебування у Чехії у хлопця склались не дружні стосунки із матір`ю. У жовтні 2022 року ОСОБА_8 у супроводі сторонніх осіб повернувся на Україну із цього періоду він проживає разом із батьком. Неповнолітній повідомив, що батько піклується про нього, цікавиться його навчанням та вподобаннями (малюванням). Зі слів ОСОБА_7 з`ясовано, що він категорично відмовляється спілкуватись із матір`ю та проживати разом із нею, мотивуючи тим, що вона постійно його ображає, принижує його та батька…» «… ОСОБА_4 розповідає, що мати часто агресує до нього, без об`єктивних на це підстав (як вербально так і фізично (шарпала за волосся). Неповнолітній також зауважує, що останнім часом не може знайти із матір`ю точки дотику та спілкування, оскільки мати часто його ображає, при спілкуванні у месенджерах. ОСОБА_4 висловив чітке бажання проживати із батьком, мотивуючи це тим, що він із ним може швидше знайти порозуміння та компромісні рішення. ОСОБА_4 характеризує свої стосунки із співмешканкою батька, як «нормальні»… ОСОБА_4 погоджується заново почати спілкування із матір`ю у «Вайбер» та повідомляти їй за допомогою месенджера стан свої справ…».

Як вбачається з інформації «Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети» Тернопільської міської ради, викладеної у характеристиці від 27.04.2023 №02/12-116, довідках від 18.05.2023, 27.11.2023 №02/12-325, ОСОБА_4 з березня по жовтень 2022 був на дистанційному навчанні, оскільки перебував із матір`ю за кордоном в Чехії. З листопада 2022 відвідує змішане навчання в ліцеї. Доглянутий, з повагою відноситься до дорослих. З любов`ю відгукується про кожного із своїх батьків. Вихованням в Україні займається батько. Мати, коли приїзджала за кордону телефонувала. За період проживання матері в Україні батьківські збори відвідувала вона, батько також приходив до школи, цікавлячись успіхами дитини. Протягом навчального семестру у 2023 році мати ОСОБА_4 не цікавилась навчанням, успішністю та станом відвідування сином навчальних занять. Батько, ОСОБА_6 , успішністю та відвідуванням уроків сина цікавиться систематично. ОСОБА_5 не зверталась із заявою щодо залучення спеціалістів для налагоджування стосунків із сином ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.04.2023 №129 «Про виконання батьківських обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 стосовно малолітнього ОСОБА_4 »,комісія вирішила рекомендувати матері ОСОБА_5 налагодити стосунки із малолітнім сином ОСОБА_4 , а також виконувати батьківські обов`язки та приділяти належну увагу синові ОСОБА_4 .

Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.08.2023 №255 «Про виконання батьківських обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 стосовно малолітнього ОСОБА_4 »,комісія вирішила рекомендувати матері ОСОБА_5 налагодити стосунки із малолітнім сином ОСОБА_4 , цікавитись його навчанням у школа а також, рекомендувати батькам належним чином виконувати батьківські обов`язки стосовно ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 24.01.2024 №41 «Про розгляд звернення ОСОБА_5 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 », комісія вирішила рекомендувати ОСОБА_5 вжити заходів щодо налагодження стосунків із сином, надано консультацію ОСОБА_5 щодо необхідності звернення стосовно вирішення питання встановлення способу участі у вихованні дитини.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 17.11.2023 року, який набрав законної сили, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України та призначено йому остаточне покарання із застосуванням ч.1 ст.70 КК України виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців. ОСОБА_6 на даний час відбуває призначене судом покарання у державній установі «Коломийська виправна колонія №41» та був затриманий працівниками ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для відбуття вироку 08.02.2024 року.

Згідно акту бесіди від 08.02.2024 із неповнолітнім ОСОБА_4 , ОСОБА_8 повідомив, що він не бажає проживати із матір`ю, не бажає із нею спілкуватись, оскільки вона писала йому образливі слова. В ході розмови ОСОБА_7 запропоновано в телефонній розмові поспілкуватись із матір`ю, на що неповнолітній погодився. Після розмови із матір`ю ОСОБА_8 погодився жити із нею за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 08.02.2024 звернулась із заявою до Управління молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради у якій зазначила, що неповнолітній ОСОБА_4 буде проживати із нею за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з інформації, викладеній у листі Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області №2322, 10.02.2024 о 20 год.32 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_11 , жительки АДРЕСА_2 , про те, що гр.. ОСОБА_25 стукали у двері до заявниці. Поліцейськими на місці події виявлено ОСОБА_5 , яка стояла у під`їзді та чинила психологічний тиск на свого сина ОСОБА_4 , ображала його, виражалась нецензурною лайкою, намагалась потрапити у квартиру де він проживає. Неповнолітній повідомив, що не хоче жити із матір`ю ОСОБА_5 так як вона його ображає, не годує, вчиняє щодо нього домашнє насильство, тому він втікає з дому. Аналогічна інформація відображена у повідомленні УПП в Тернопільській області ДПП від 10.02.2024 та зазначено, що стосовно відповідача винесено з тимчасовий заборонний припис серії АА №438117 строком на п`ять діб, складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ст.173, 173-2, 184 КУпАП.

12.02.2024 комісією у складі начальника управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, заступника начальника управління - начальника служби, начальника відділу соціально-правового захисту дітей складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 за місцем його перебування: АДРЕСА_4 , згідно якого зазначено: дитина повідомляє та просить допомоги, в розмові з дитиною з`ясувалось, що він просить вирішити питання про його влаштування. Комісією було прийнято рішення про влаштування ОСОБА_4 в сім`ю класного керівника ОСОБА_3 . У висновку щодо рівня безпеки дитини вказано, що існує небезпека, що зумовлює необхідність вжиття негайних дій у межах сім`ї, зокрема проведення оцінювання потреб дитини та її сім`ї.

12.02.2024 із заявою на адресу начальника Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшла заява неповнолітнього ОСОБА_4 , відповідно до якої у зв`язку із застосуванням до його матері тимчасового заборонного припису, просить тимчасово влаштувати його у сім`ю його класного керівника ОСОБА_3 з якою у нього склались довірливі стосунки.

12.02.2024 на адресу начальника управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, надійшла заява від ОСОБА_26 (класного керівника) про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_4 у її сім`ю, у зв`язку із відбуванням батьком ОСОБА_6 покарання та застосування до матері ОСОБА_5 тимчасового заборонного припису на п`ять діб.

Згідно наказу начальника управління служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей від 12.02.2024 №34 «Про тимчасове влаштування ОСОБА_4 », тимчасово влаштовано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 на одну житлову площу.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2024 №69 «Про відібрання неповнолітнього ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав», вирішено тимчасово влаштувати ОСОБА_4 в ім`ю класного керівника ОСОБА_3 , доручити службі у справах дітей управлінн сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради підготувати проект рішення про відібрання ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав.

Згідно висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради «Про відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав та його влаштування», затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14.02.2024 №257, орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав і влаштувати в сім`ю ОСОБА_3 .

Як вбачається із вказаного висновку органу опіки і піклування, «…12.02.2024 проведено оцінку рівня безпеки дитини ОСОБА_4 . Висновок щодо рівня безпеки дитини небезпечно. Оскільки дитина категорично відмовляється проживати спільно із матір`ю ОСОБА_5 та у зв`язку із застосуванням до неї тимчасового заборонного припису...».

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 11.04.2024 року у справі №607/3801/24, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 11.06.2024, ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 170 грн.

Як вбачається із означеної постанови «…10.02.2024 о 20 год.32 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинила відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 домашнє психологічне насильство, тобто умисні дії, які виразились в образах та вчиненні психологічного тиску, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого..». Крім цього, вказаній постанові зазначено, що «…у судовому засіданні 11.04.2024 потерпілий ОСОБА_4 у присутності представника Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради та особи, до сім`ї якої дитина тимчасово влаштована ОСОБА_3 , повідомив, що ОСОБА_5 вчиняла відносно нього домашнє насильство психологічного характеру, неодноразово ображала його та висловлювалась в його сторону нецензурною лайкою. Пояснив, що образи виразились у тому, що ОСОБА_5 називала його наркоманом, хоча він не вживає наркотичні засоби, а також постійно ображала його батька. При цьому, він відчував емоційну невпевненість та навіть боявся, що ОСОБА_5 може його вдарити, оскільки такі дії мали місце раніше. Зазначив, що психологічний тиск він відчував, коли ОСОБА_5 сказала, що або він їду з нею додому, або нехай його забирають у притулок…».

Крім цього, як вбачається із постанови Тернопільського апеляційного суду від 11.06.2024 року, яку винесено за результатами розгляду апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності «…суд виходить із того, що характер поведінки ОСОБА_5 щодо свого сина, який відображений матеріалами відеофіксації, а також пояснення неповнолітнього ОСОБА_4 , в сукупності з іншими доказами у справі свідчить про те, що такі дії носять тривалий характер, а словесні образи, висловлені у нецензурній формі спрямовані на обмеження волевиявлення потерпілого і спрямовані на те, щоб викликати побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість і можуть завдати шкоди психічному здоров`ю особи, яка в силу свого неповнолітнього віку та неприязних стосунків з матір`ю реально сприймає висловлені нею у такий спосіб погрози…».

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 05.06.2024 року у справі №607/4284/24, провадження по адміністративні й справі відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.184 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 12.02.2024, складеного спеціалістом служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , та встановлено, що умови проживання задовільні, відповідають санітарно-гігієнічним умовам, у квартирі наявні усі необхідні речі побуту, побутова техніка, для Іллі виділена окрема кімната, ліжко для сну та відпочинку, місце для навчання.

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_3 станом на 02.03.2024 до кримінальної відповідальності не притягувалась, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Відповідно до висновку про стан здоров`я від 22.03.2024, у ОСОБА_3 медичні проти покази до опіки та створення прийомної сім`ї відсутні. Крім цього, ОСОБА_3 на обліку в КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» не перебуває та в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та інших психоактивних речовин не зверталась (довідки №99 від 04.03.2024, від 22.03.2024).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03.06.2024 року приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_6 , а також зареєстрована та проживає у зазначеному житлі, що стверджується довідкою ДП «Люкс-2» від 01.03.2024 №130.

Відповідно до довідки №09 від 05.03.2024 Тернопільського ліцею №21 Спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети» Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 працює у зазначеному навчальному закладі на посаді вчителя математики та отримує дохід.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 висловив своє бажання залишитись проживати у сім`ї свого класного керівника ОСОБА_3 з якою у нього склались довірливі стосунки, оскільки не бажає проживати із своєю матір`ю після вчинення щодо нього 10.02.2024 року домашнього насильства, яке виразилось у словесних образах, нецензурній лайці та погрозах. Вказав, що із матір`ю у нього склались неприязні відносини, виникають часті конфлікти. Також пояснив, що причиною того, що він переїхав із Чехії до України та став проживати із батьком були постійні з`ясування стосунків матері із батьком, в яких він не бажав брати участь.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Відповідно до пункту третього частини першої ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У відповідності до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й стаття 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Аналіз норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд оцінивши та дослідивши докази, проаналізувавши у їх сукупності, приходить до висновку, що позов виконавчого комітету Тернопільської міської ради, як Органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про відібрання неповнолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів слід задовольнити частково. Тимчасово відібрати неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_5 , без позбавлення її батьківських прав, залишивши неповнолітню дитину - ОСОБА_4 після його відібрання, у сім`ї ОСОБА_3 , до налагодження психологічного контакту та налагодження стосунків неповнолітньої дитини із матір`ю. При цьому, суд вважає, що це буде відповідати якнайкращим інтересам неповнолітнього ОСОБА_4 , врахувавши вчинення домашнього насильства зі сторони відповідача стосовно своєї дитини, побоювання самої дитини, конфліктні ситуації між ними, а також подальший розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Однак, суд вважає, що відбирання дитини від матері слід визначити тимчасово, до налагодження контакту дитини із матір`ю та стосунків між ними, усунення конфліктів між батьками та їх наслідків. При цьому, суд зауважує, що відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини (частина третя статті 170 СК України).

Вирішуючи питання про залишення неповнолітнього ОСОБА_4 у сім`ї ОСОБА_3 суд ураховує думку дитини та висновок органу опіки та піклування з цього приводу, а також якнайкращі інтереси дитини. При цьому, зазначає, що тлумачення статті 4, частини першої статті 170 СК України дає змогу дійти суду висновку про те, що дитина передається другому із батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що родичі дитини зі сторони батька або матері звертались до органу опіки та піклування із відповідними заявами про передачу їм у сім`ю неповнолітнього ОСОБА_4 . При цьому, суд констатує, що батько неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 17.11.2023 року. Суд також ураховує, що з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 12.02.2024 №34, ураховуючи ситуацію яка склалась, неповнолітнього ОСОБА_4 тимчасово було влаштовано в сім`ю ОСОБА_3 у якій він продовжує проживати на даний час. Зазначене повністю узгоджується із положеннями частини четвертої та п`ятої статті 167 СК України, згідно з якими, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим; якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Суд вирішуючи позов,зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 06 до 18 років, який з 01.01.2024 становить 3196 грн., суд вважає, що із відповідача слід стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3196 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 06.03.2024 року і до повернення дитини матері або досягнення дитиною повноліття.

Також, при вирішенні позову, суд зазначає, що важлива роль на вирішення конфліктної ситуації, яка склалась між сторонами, як наслідок негативний вплив її на стан дитини, покладається на державу в особі її компетентних органів, які повинні забезпечити систему послідовних кроків в такому напрямку, щоб зашкодити негативному впливу ситуації, що склалась на дитину, відтак, вважає, що слід зобов`язатиУправління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, вжити заходів, направлених на налагодження відносин та встановлення психологічного контакту між неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матір`ю ОСОБА_5 , усунення негативного впливу на дитину конфлікту між її батьками.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, як Органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», Тернопільський ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа ім..І.Герети Тернопільської міської ради Тернопільської області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про відібрання неповнолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Тимчасово відібрати неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_5 , без позбавлення її батьківських прав, залишивши неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після його відібрання, у сім`ї ОСОБА_3 , до налагодження психологічного контакту та стосунків неповнолітньої дитини із матір`ю.

Стягувати із ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 3196 (три тисячі сто дев`яносто шість) грн.. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 06 березня 2024 року і до повернення дитини матері або досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язатиУправління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, вжити заходів, направлених на налагодження відносин та встановлення психологічного контакту між неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матір`ю ОСОБА_5 , усунення негативного впливу на дитину конфлікту між її батьками.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складене 09 серпня 2024 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан