Рішення

від 08.08.2024 по справі 189/1802/21

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1802/21

2/189/23/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача ТОВ «Родіна»-Данилової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, стягнення компенсації по втраті частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, який був уточнений. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувавтим,що 22 травня 2000 року на підставі наказу відповідача ТОВ «Родіна» № 15 - к його було призначено головним зоотехніком ТОВ «Родіна» Покровського району Дніпропетровської області. Згідно посадової інструкції позивача, він належав до професійної групи «Керівники». Призначення на посаду головного зоотехніка та звільнення з неї здійснюється наказом директора товариства «Родіна» із дотриманням вимог КЗпП України. Зазначеним вище наказом позивачу був встановлений посадовий оклад у відповідності із діючим на той час штатним розписом. В період роботи у відповідача, посадовий оклад позивача змінювався декілька разів. До трудової книжки був внесений відповідний запис. В зв`язку з тим, що відповідач на протязі багатьох років систематично порушував у відношенні позивача трудове законодавство, не виплачував йому на протязі майже чотирьох років заробітну плату порушуючи при цьому Закон України «Про оплату праці», його трудовий договір та колективний договір, позивач вирішив розірвати з відповідачем за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, про що письмово повідомив відповідача подавши відповідну заяву (оригінал знаходиться у відповідача). Відповідач, заяву позивача задовольнив, про що видав наказ № 38/2 - к від 16 травня 2005 року про розірвання трудового договору за ініціативою позивача на підставі ст. 38 КЗпП України. В цей день позивач був ознайомлений з наказом під особистий підпис і в трудову книжку був внесений відповідний запис. В день звільнення відповідач всупереч ст.ст. 47; 116 КЗпП України не провів з позивачем розрахунок по заробітній платі, хоча позивач вимагав від відповідача нарахувати йому його щомісячний посадовий оклад зазначений у його трудовому договорі і виплатити позивачу всі належні йому суми обумовлені його трудовим договором. Відповідач відмовився виконати законні вимоги позивача. Відповідач не видав йому письмову довідку, про нараховані суми, належні йому при звільненні. Позивач на протязі тривалого часу звертався до відповідача з вимогою виплатити йому заробітну плату (останні 2 рази письмово листами від 04.10.2021 року та 01.11.2021 року, але його вимоги, на день звернення до суду (грудень 2021 рік), відповідачем не виконані і навіть не надана відповідь та необхідні довідки про роботу позивача. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з ТОВ «Родіна» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2001 року по 16 травня 2005 року із розрахунку 3845.50 гривень за місяць в загальній сумі 157666.00 гривень; стягнути з ТОВ «Родіна» на його користь компенсацію втрати ним частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати за період затримки з грудня 2001 року по лютий 2022 року включно в розмірі 242806.00 (двісті сорок дві тисячі вісімсот шість) гривень; відповідно до п.2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 3845.50 гривень; стягнути з ТОВ «Родіна» на його користь компенсацію за усі дні невикористаної ним щорічної оплачуваної відпустки за період роботи з 22 травня 2000 року по 16 травня 2005 року включно в сумі 22650.00 гривень.

Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.2022 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки задоволено.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 року заяву ТОВ «Родіна» про перегляд заочного рішення суду від 11.10.2022 року у справі №189/1802/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки задоволено. Заочне рішення суду від 11.10.2022 року скасовано. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Від представникавідповідача ТОВ«Родіна» надійшоввідзив напозовну заяву,в якомупредставник відповідачапросив відмовитиу задоволенніпозову ОСОБА_1 посилаючись нате,що ТОВ«РОДІНА» повністюне погоджуєтьсяз позовнимивимогами ОСОБА_1 через відсутністьналежних ідопустимих доказівПозивача щодоневиплати йомузаробітної платиза періодз грудня2001року по16травня 2005року,невиплати компенсаціївтрат частинидоходу узв`язку ізпорушенням строківвиплати заробітноїплати заперіод затримки,стягнення компенсаціїза усідні невикористаноїщорічної відпусткитощо. ТОВ «Родіна»заперечує щодо:заявленого періодустягнення заробітноїплати,оскільки згіднорішення Покровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 28.02.2002року зТОВ «Родіна»стягнуто накористь ОСОБА_1 2683,00грн.Тобто заперіод з24.08.2001року по28.02.2002року Позивачубула виплаченазаробітна плата.Заявлених позивачемпідстав длястягнення,а саме:записи увкладиші дотрудової книжкистосовно спірногоперіоду -2005року ітільки дварядки;довідка від22.02.2008про нарахуваннязаробітної платив вересні2007році. Так, в книгах наказів ТОВ «Родіна» на сторінці 27 наявний Наказ про звільнення позивача №104-К від 10.06.2002 року. Книги наказів ТОВ «Родіна» є в наявності, прошиті і пронумеровані. Щодо записів на сторінках 2-3 Трудової книжки. На сторінках 2-3 містяться тільки 2 записи, які на думку Відповідача - є спірними. Оскільки, вкладиші до трудових книжок реєструють у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (типова форма №П-10, затверджена наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу» від 27.10.1995 № 277). На підприємстві відповідача відсутня реєстрація вкладиша до трудової книжки позивача. Згідно розділу 3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.93 р.: «п. 3.1. У тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний. 3.2. Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10x25 мм з написом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія і номер вкладиша. 3.3. У разі необхідності доповнення трудової книжки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового чи раніш установленого 1938 року і 1974 зразків).». Крім того, позивачем не надано доказів поновлення його на роботі після звільнення 10.06.2022 як і звільнення 16.05.2005. Наполягають, що ОСОБА_1 не знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Родіна» після звільнення, тобто після 10.06.2002 року, і це повністю підтверджується: книгами наказів ТОВ «Родіна», книгою реєстрації трудових книжок (вкладишів) ТОВ «Родіна», відсутності нарахувань заробітної плати в період після червня 2005 року.

Представник позивача ОСОБА_2 надіслав досуду відповідьна відзив,в якомузазначив,що увідзиві напозовну заявуТОВ «РОДІНА»посилається напорядок видачівкладиша дотрудової книжки,затверджений Інструкцієюпро порядокведення трудовихкнижок працівниківвід 29.07.1993р.№ 58(далі Інструкція№ 58),зазначаючи,що вкладишможе видаватисялише увипадку,коли утрудовій книжцізаповнені усісторінки відповіднихрозділів.Також зазначаєтьсяпро відсутністьу Книзінаказів ТОВ«РОДІНА» за2005рік Наказу№ 38/2від 16.05.2005р.про звільнення ОСОБА_1 .Позивач наголошуєна те,що відповіднодо статті48Кодексу законівпро працюУкраїни трудовакнижка єосновним документомпро трудовудіяльність працівника.Записи утрудовій книжціта вкладишудо неїмають підписдиректора тапечатку ТОВ«РОДІНА».Наявність абовідсутність будь-якихнаказів уКнигах наказівне єдоказом наявностіабо відсутностітрудових відносинпрацівника зроботодавцем.Натомість,згідно зпунктом четвертимпостанови КабінетуМіністрів України«Про трудовікнижки працівників»№ 301від 27.04.1993р.,відповідальність заорганізацію веденняобліку,зберігання івидачу трудовихкнижок,покладається накерівника підприємства,установи,організації,представництва іноземногосуб`єктагосподарювання.За порушеннявстановленого порядкуведення,обліку,зберігання івидачі трудовихкнижок посадовіособи несутьдисциплінарну,а впередбачених закономвипадках іншувідповідальність.Отже,недотримання правилведення трудовоїкнижки повинномати негативнінаслідки самедля особи,яка допустилатакі порушення,а недля особищодо якоїтакі порушеннябуло вчинено. Також зазначив,що усівідомості внесенідо трудовоїкнижки тавкладишу донеї невизнавалися недійснимиу встановленомучинним законодавствомУкраїни порядку.У матеріалахсправи такожнаявна довідкаТОВ «РОДІНА»№ 27від 22.02.2008р.із зазначеннямтого,що позивачубула нарахованазаробітна платау вереснімісяці 2007р.в сумі7691,00грн.Відповідачем увідзиві ненадано інформаціїщодо періоду,за якийтаку заробітнуплату нараховано,та інформаціїпро посадовийоклад позивачазгідно зіштатним розписомТОВ «РОДІНА».Позивач зазначає,що знаказом №104-квід 10.06.2002р.про йогозвільнення вінбув ознайомленийпід підпислише улипні 2003р.У цейже деньйому булавидана трудовакнижка іззаписом прозвільнення з10.06.2002р.З липня2003р.по 16.05.2005р.позивач вимушеноне працював.У подальшомупісля зверненняпозивача доТОВ «Родіна»у порядкуст.ст.17,20Закону України«Про зверненнягромадян» зпроханням скасуватинаказ №104-квід 10.06.2002р.такий наказбуло скасованоі йогопоновлено нароботі з10.06.2002р.,визнавши запис№ 15у трудовійкнижці недійсним.Позивач вважає,що такийперіод євимушеним прогуломі відповідачповинен бувпри йогозвільненні 16.05.2005р.провести повнийрозрахунок заперіод вимушеногопрогулу. На думку позивача, ТОВ «РОДІНА» не подано жодного доказу на спростування того факту, що він не перебував у трудових відносинах з відповідачем у період 2000-2005 роки, не спростовано факту наявності у ТОВ «РОДІНА» заборгованості перед позивачем по сплаті заробітної плати тощо. У зв`язку з чим, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «РОДІНА» надіслав до суду заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив, вважає, що провадження у справі №189/1802/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної відпустки за період 2002-2005 р.р. з підстав закриття провадження у справі №2-260/2007 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної відпустки за період 2002-2005 р.р., у зв`язку із наявністю спору про той самий предмет і з тих самих підстав, який за заявою ОСОБА_1 , вирішений по мировому, про що зазначено в ухвалі Покровського районного суду від 27.09.2007 у справі №2-260/2007, підлягає закриттю та надав клопотання про закриття справи №189/1802/21.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2023 року в задоволенні клопотання директора ТОВ «Родіна» про закриття справи №189/1802/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки відмовлено.

Крім того, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Родіна» про стягнення компенсації по втраті частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, в якому просив стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОДІНА» (Код ЄДРПОУ 30888356) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати ним частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати за період затримки з березня 2022 року по грудень 2022 року включно в розмірі 41 938,80 (сорок одна тисяча дев`ятсот тридцять вісімсот гривень 80 коп.) грн.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2023 року цивільну справу №189/1802/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки об`єднано в одне провадження з цивільною справою №189/249/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення компенсації по втраті частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, присвоєно об`єднаній цивільній справі єдиний унікальний номер №189/1802/21 (2/189/449/23).

Всудовому засіданніпредставник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимогипідтримав,посилаючись наобставини викладенів позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Родіна» - Данилова Л.П. позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовному заяву, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому обсязі свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є директором ТОВ «Родіна», позивача ОСОБА_1 знає, він працював у ТОВ «Родіна». ОСОБА_1 раніше звертався до суду з позовом про виплати. Між ТОВ «Родіна» і ОСОБА_1 була домовленість, як тільки ТОВ «Родіна» виконає вимоги ОСОБА_1 та виплатить всю наявну заборгованість, позивач відмовиться від позову. ТОВ «Родіна» виконало всі вимоги ОСОБА_1 та останній відмовився від позову, у зв`язку з чим ухвалою суду провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» закрито в зв`язку з відмовою позивача від позову. На даний час будь яка заборгованість по виплаті заробітної плати та компенсації по втраті частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у ТОВ «Родіна» перед позивачем відсутня. З того часу ОСОБА_1 претензій щодо будь-якої не виплати до ТОВ «Родіна» не пред`являв.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 22.05.2000 року був прийнятий на роботу в ТОВ «Родіна» по контракту на посаду головного зоотехніка, відповідно до наказу 15-к від 22.05.2000.

Крім того, як вбачається із записів трудової книжки, позивач 10.07.2001 був переведений охоронцем на прохідній тимчасово, згідно наказу ТОВ «Родіна» №61-к від 10.07.2001 року.

07.11.2001 звільнений з посади головного зоотехніка згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин, згідно наказу 97-к від 07.11.2001 року.

Згідно копії довідки Управління ПФУ в Покровському районі Дніпропетровської області про застраховану особу ОСОБА_1 за 2001 рік нараховано заробітку (доходу) в загальному розмірі 3278,00 грн.

Рішенням місцевого суду Покровського району Дніпропетровської області від 28.02.2002 року поновлено ОСОБА_1 на попередньому місці роботи на посаді головного зоотехніка ТОВ «Родіна» Покровського району Дніпропетровської області з 02.07.2001 року. До роботи приступити з 02.03.2002 року. Стягнуто з ТОВ «Родіна» на користь ОСОБА_1 2682 грн.

10.06.2002 року звільнений з посади головного зоотехніка згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин, згідно наказу 104-к від 10.06.2002 року.

Крім того, як вбачається з копії вкладиша до трудової книжки наданої позивачем, у вказаному вкладиші зазначені відомості: запис під №15 вважати недійсним. 16.05.2005 звільнений з роботи ТОВ «Родіна» згідно ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), згідно наказу №38/2-к від 16.05.2005 року.

З копії довідки ТОВ «Родіна» вбачається, що відповідно до книги обліку №2 заробітної плати за 2002 рік ТОВ «Родіна» ОСОБА_1 нараховано: січень 2002 р. 0 грн., лютий 2002 р. 0 грн., березень 2002 р. 1200, 00 грн., квітень 2002 р. 0 грн., травень 2002 р. 0 грн., червень 2002 р., липень 2002 р., серпень 2002 р., вересень 2002 р., жовтень 2002 р. - 266, 00 грн., листопад 2002 р.н. 343, 00 грн., грудень 2002 р.н. 34,50 грн.

З копії довідки ТОВ «Родіна» вбачається, що ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата в вересні 2007 в сумі 7691,0 грн. Утримано з зарплати відрахування до пенсійного-153,82 грн., нараховано за рахунок страхувальник 1021,36 грн.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» Покровського району Дніпропетровської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю, яке ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано, справу повернуто на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

27.09.2007 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» Покровського району Дніпропетровської області про поновлення на роботі та виплату за час вимушеного прогулу закрито в зв`язку з відмовою позивача від позову.

З книги наказів (в/к) по ТОВ «Родіна» Покровського району Дніпропетровської області за 2000-2001 роки встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу №15-к від 22.05.2000 призначений на посаду головного зоотехніка по переводу з КСП «Родіна» з 22.05.2000 року. 10.07.2001 ОСОБА_1 оголошено догану, останній був переведений охоронцем на прохідній МТФ на 1 місяць, згідно наказу ТОВ «Родіна» №61-к від 10.07.2001 року.

З книгинаказів (в/к)по ТОВ«Родіна» Покровськогорайону Дніпропетровськоїобласті за2002рік встановлено,що згіднонаказу №48-Квід 01.03.2002року навиконання рішеннямісцевого судуПокровського районуДніпропетровської областівід 28.02.2002року ТОВ«Родіна» поновлено ОСОБА_1 на попередньомумісці роботина посадіголовного зоотехніказ 02.07.2002року.До роботиприступити з02.03.2002року. 10.06.2002року звільненийз посадиголовного зоотехніказгідно п.4ст.40КЗпП Україниу зв`язкуз прогуломбез поважнихпричин,згідно наказу104-квід 10.06.2002року. Згідно наказу № 45/7 к від 27.06.2003 року ОСОБА_1 звільнений з посади головного зоотехніка згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин з 01.03.2003 року.

Частинами четвертою та сьомою ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст. 94, ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

За ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідност. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього кодексу.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного для після пред`явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. При нарахуванні суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 74 КЗпП України передбачено , що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ст. 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 24 Закону України «Про відпуски» та статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за попередні роки визначається, виходячи із середнього заробітку, який працівник мав на час її проведення.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що посилання позивача на не проведення з ним розрахунку по заробітній платі з грудня 2001 року по 16 травня 2005 року суперечать наявним матеріалам справи.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві ТОВ «Родіна» в такі періоди: з 22.05.2000 року на посаді головного зоотехніка (наказ на прийом на роботу №15-к від 22.05.2000 року); з 10.07.2001 року переведений охоронцем (наказ про переведення №61-к від 10.07.2001 року); 01.11.2001 року звільнений з посади головного зоотехніка згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин (наказ №97-к від 07.11.2001 року). На підставі рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 поновлено на посаді головного зоотехніка з 02.07.2001 року. До роботи приступити з 02.03.2002 року (наказ №48 від 01.03.2022 року); 10.06.2002 року звільнений з посади головного зоотехніка згідно п. 4 ст. 40 КЗпП у зв`язку з прогулом без поважних причин (наказ №104-к від 10.06.2002 року).

Тобто, трудовий договір між позивачем та відповідачем був розірваний 10.06.2002 року на підставі наказу №104-к від 10.06.2002 року.

Згідно наданою представником відповідача та дослідженою в судовому засіданні книгою наказів відділу кадрів по Товариству за 2005 рік встановлено, що наказ ТОВ «Родіна» №38/2 від 16.05.2005 року про який зазначено позивачем відсутній, тому посилання позивача, що його було звільнено за його ініціативою та те, що після 10.06.2002 року з ним був укладений трудовий договір спростовуються матеріалами справи.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про поновлення на роботі та виплату за час вимушеного прогулу закрито за заявою ОСОБА_1 в зв`язку з мировим вирішенням спору.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2001 року по 16 травня 2005 року в загальній сумі 157666,00 грн., оскільки в 2007 році спір між сторонами був вирішений в мировому порядку та ОСОБА_1 відмовився від позову, тобто на даний час будь-яка заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня, що також підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .

Крім того, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, стягнення компенсації по втраті частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, оскільки позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку, що позовна заява є необґрунтованою, не підтвердженою доказами та не підлягає до задоволення.

Згідно із вимогами частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 2 статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Родіна» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, стягнення компенсації по втраті частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.08.2024 року.

Суддя: О.С. Степанова

08.08.2024