Ухвала

від 08.08.2024 по справі 355/2247/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/2247/23

Провадження № 2-з/355/15/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у забезпеченні позову

08 серпня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.

розглянувши у підготовчому судовому засідання в залі суду в селищі Баришівка, заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенмент Агро» адвоката Куценко Н.В. про забезпечення позову по цивільній справі № 355/2247/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент Агро» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна про скасування права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент Агро» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна про скасування права власності на земельну ділянку.

08.08.2024 року представник позивача - адвокат Куценко Н.В. надала суду заяву забезпечення позову поданій справі.

Представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони) на відчуження, користування та передачу в оренду земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована на території Волошинівської сільської ради, Броварського району, Київської області для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220281700:04:049:0105 - яка перебуває у власності ОСОБА_1 .

В подальшому 08.08.2024 року від заявника надійшла уточнююча заяваТОВ «Сегмент-Агро»про забезпечення позову до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, Приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна, про скасування права власності на земельну ділянку. У уточнюючій заяві заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту (заборони) на відчуження, поділ (об`єднання) земельної ділянки, користування, передачу в оренду, заборону на здійснення будь яких землевпорядних та реєстраційних дій щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована на території Волошинівського старостинського округу (бувшої Волошинівської сільської ради), Броварського району, Київської області для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220281700:04:049:0105 - яка перебуває у власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявиТОВ «Сегмент-Агро»зазначає, що 08.08.2024 року позивач дізнався про те що відповідачка ОСОБА_1 здійснила відчуження земельної ділянки яка є предметом даного спору та передала земельну ділянку у власність ОСОБА_2 . Зазначений факт підтверджується доданими до уточнюючої заяви про забезпечення позову інформації з Державного земельного кадастру від 08.08.2024 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 390175117 від 08.08.2024 року.

На підставі зазначеного, ТОВ «Сегмент-Агро» вважає що існують наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки повторне відчуження земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована на території Волошинівського старостинського округу (бувшої Волошинівської сільської ради), Броварського району, Київської області для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220281700:04:049:0105 може ускладнити виконання рішення суду та потягне за собою притягнення до участі у справі інших учасників процесу.

Розглянувши зазначену заяву, без виклику сторін та без технічної фіксації процесу, відповідно до ч. 1 ст.153, ч. 2 ст.197 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до частини 3 статті 150ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Разом з тим при задоволенні заяви представника позивача накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, слід звернути увагу на те, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем по справі. Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області, рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації, скасування запису у поземельній книзі. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому помилково вважати, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку представника позивача, права та не є співмірним із заявленими вимогами у цій справі.

Отже, наявність самого по собі позову про скасування прававласності наземельну ділянку не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові 10 лютого 2021 року у справі №709/853/20.

З огляду на викладене, заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенмент Агро» адвоката Куценко Н.В. про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенмент Агро» адвоката Куценко Н.В. про забезпечення позову по цивільній справі № 355/2247/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент Агро» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна про скасування права власності на земельну ділянку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева