Ухвала

від 12.08.2024 по справі 539/3240/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3240/24

Провадження № 2-з/539/21/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Даценка В.М.,

з участю секретаря Шрейтер С.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення поданого ним до ТОВ «ФКЕліт Фінанс» позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У заяві вказав, що у середині липня 2024 через програму «ДІЯ» йому стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., 09.06.2021 було винесено виконавчий напис про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК Еліт Фінанс» грошові кошти за період з 25.05.2021 по 03.06.2021 у сумі 120928 грн.88 коп. На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. було відкрито виконавче провадження №67076583 та винесено постанову про арешт коштів боржника.

Таким чином виконавець має повноваження та можливість у будь-який момент надати банкам доручення перерахувати гроші з банківських рахунків боржника в рахунок погашення боргу. Так само, виконавець може в будь-який момент вилучити майно боржника за адресою реєстрації. Забезпечення позову здійснюється з метою щоб не допустити фактичного виконання стягнення коштів позивача, оскільки за умови задоволення позову, позивач змушений буде вживати додаткових заходів щодо повернення безпідставно стягнутих коштів, а саме звертатися за захистом свого порушеного права до суду.

ОСОБА_1 не погоджується з даною постановою приватного виконавця та виконавчим написом, а тому звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, прохає суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №117549 від 09.06.2021.

Сторони в судове засідання не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №117549від 09.06.2021приватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуОстапенка Є.М.про стягненняз ньогона користьТОВ «ФКЕліт Фінанс» заборгованості у розмірі 120 928 грн. 88 коп.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів.

Так, з матеріалів заяви вбачається, що предметом позову є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим написом №117549 від 09.06.2021.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення, яке проводиться в ході виконавчого провадження №67076583, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди Олександра Сергійовича на виконання виконавчого напису №117549, виданого 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 120 928 грн. 88 коп.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко