Вирок

від 13.08.2024 по справі 646/8827/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8827/24

№ провадження 1-кп/646/1071/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202222000003347 від 11.11.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Куп`янська Харківської області, українця, громадянина України, пенсіонера, із середньою технічною освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території Харківської області Куп`янського району село Кіндрашівка, в період червень-серпень 2022 року, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24 лютого 2022 р. Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»запроваджено воєнний стан на всій території України.

Зокрема, територія Кіндрашівської ОТГ, включаючи населені пункти Московка та Соболівка, Куп`янського району Харківської області була окупована підрозділами держави-агресора у період з 08 березня і звільнена Збройними силами України у вересні 2022 року.

В подальшому представниками держави-агресора з метою зміни меж території та державного кордону України, реалізації власної окупаційної політики, на окупованих територіях було розпочато здійснення незаконного створення підконтрольних окупаційній владі адміністрацій, в тому числі на захопленій частині території Харківської області.

Так, 03.06.2022 на території м. Куп`янська Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою (російською мовою) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що була створена та функціонувала в інтересах «рф», та обрано її керівника. Вказане рішення затверджено виданням наказу новопризначеним головою так званої (російською мовою) «временной гражданской администрацией Харьковской области» за № 2/22 від 03.06.2022.

В подальшому 10.06.2022 головою так званої (російською мовою) «временной гражданской администрацией Харьковской области» видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого було затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, в тому числі й так званої (російською мовою) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (адміністративний центр у м. Куп`янську).

18.07.2022 головою так званої (російською мовою) «временной гражданской администрацией Харьковской области» видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в (російською мовою) «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на так звані (російською мовою) «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.

Так, ОСОБА_3 , починаючи приблизно з червня-липня 2022 року, не маючи патріотичного наміру сприяти як депутат місцевого самоврядування обороні України під час повномасштабного вторгнення, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи кримінальний протиправний умисел, встановив контакт з представниками окупаційної адміністрації держави-агресора, які виражали інтереси і діяли від імені рф. При цьому ОСОБА_3 , використовуючи свій статус депутата Кіндрашівської сільської ради всупереч інтересам держави, переслідуючи мету щодо надання продуктової допомоги мешканцям АДРЕСА_1 та отримання привілейованого ставлення до себе від представників окупаційної адміністрації, зумів запевнити і переконати останніх у своїй прихильності окупаційній владі та як депутат місцевого самоврядування незалежної України виказав готовність співпрацювати з її представниками з метою сприяння здійсненню збройної агресії та тимчасової окупації.

Надалі ОСОБА_3 приблизно у другій половині серпня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Куп`янська Харківської області, продовжуючи реалізацію протиправного умислу, будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану на підставі відповідного Указу Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, усвідомлюючи протиправний характер задуманого ним злочинного діяння, надав добровільно згоду представникам окупаційної адміністрації країни-агресора щодо призначення його на посаду так званого (російською мовою) «исполняющего обязанности помощника начальника отдела (сельського) Кондрашовского территориального отдела главы вга Купянського района Харьковской области», з посадовим окладом у російських рублях.

Після того, як під кінець серпня 2022 року, але не пізніше 21.08.2022, його було призначено на вказану посаду та укладено трудовий договір, ОСОБА_3 , перебуваючи у тісній співпраці з ворогом (окупантом), розпочав виконувати свої професійні функції, направлені на підтримку дій ворога на посаді, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Куп`янського району Харківської області, обійнявши посаду в окупаційному органі влади, а саме: так званого (російською мовою) «исполняющего обязанности помощника начальника отдела (сельського) Кондрашовского территориального отдела главы вга Купянського района Харьковской области», та безпосередньо здійснював свою трудову функцію на займаній посаді, пов`язану із організацією комунального обслуговування та забезпечення продуктами харчування мешканців АДРЕСА_1 .

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003347 від 11.11.2022 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Відповідно до ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Як вбачається з наявної у матеріалах кримінального провадження заяви ОСОБА_3 , яку він підписав у присутності свого захисника, адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора (колабораційна діяльність).

ОСОБА_3 були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та отримана, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

За правилами ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 111-1 КК України колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст.ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченою ч.2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , передбачене ч. 2 ст.111-1 КК України, є кримінальним проступком.

При встановлені обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно ст.66 КК України, суд зазначає наступне.

Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.11.2021 (справа № 199/6365/19).

Судом встановлено та не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності в порядку спрощеного провадження, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.111-1 КК України, в повному обсязі та щиро кається.

З огляду на зазначене, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, раніше не судимий, одружений, має зареєстроване місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, пенсіонер, є депутатом Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області по виборчому округу №5.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - проступку, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, його вік, стан здоров`я (страждає на цукровий діабет 2 форми), наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які б його обтяжували, а також враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, слід призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Оскільки вказане покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 2 ст. 111-1 КК України встановлене як додаткове факультативне, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати його стосовно ОСОБА_3 , враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, ст. 381-382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.

Речові докази після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження № 22022220000003347 від 11.11.2022.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1