Ухвала

від 24.05.2024 по справі 760/11255/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11255/24 1-кс/760/5161/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернулася до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42024112130000001, що було вилучено 10.05.2024 під час проведення обшуку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: IPhone 13 Pro Max, IME: НОМЕР_1 з номером мобільного телефону НОМЕР_2 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що на території м. Києва та Київської області діє злочинна група осіб, яка організувала протиправний механізм незаконного переправлення громадян України через державний кордон до країн Європейського Союзу, шляхом надання засобів в вигляді (обліково-лікарських документів з внесенням завідома неправдивими відомостями щодо непридатності до несення військової служби в лавах ЗСУ) для осіб чоловічої статі призовного віку від 18 до 60 років, з метою власного збагачення, за грошову винагороду, у сумі 9000 доларів США.

Крім того, вищевказана група осіб займається фіктивним виготовленням посвідчень почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України, для громадян України, призивного віку, які мають на меті уникнення мобілізації, а саме не вручення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення ними мобілізаційних заходів повісток для проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних при пред`явленні особою вищевказаного посвідчення, що в свою чергу вводить в оману працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання покладених на них законодавством України заходів із оповіщення попередньо призначених військовозобов`язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов`язаних до призову під час мобілізації, а також з метою адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Також було встановлено, вищевказана група осіб за виготовлення фіктивного посвідчення почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України отримує грошову винагороду у сумі 3000 доларів США, а також гарантує особам, які отримують дані посвідчення безперешкодне пересування територією України через блок пости, та інші фортифікаційні споруди встановлені на території України у зв`язку з запровадженням правого режиму воєнного стану.

Встановлено, що організатором вказаної злочинної групи являться громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час здійснення своєї протиправної діяльності користується транспортними засобами марки BMW Х5 державний номерний знак НОМЕР_3 , а також Range Rover державний номерний знак НОМЕР_4 .

Крім того громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою підшукування осіб чоловічої статі призовного віку від 18 до 60 років, залучив до своєї протиправної діяльності громадян України: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В подальшому задля реалізації свого спільного злочинного умислу спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон до країн Європейського Союзу, а також з метою виготовлення фіктивних посвідчень почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України громадянин України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 через свою матір ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка являється директором ТОВ «ШТАМП-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30383647) основний вид діяльності КВЕД 58.19 інші види видавницької діяльності, виготовлення друкарських форм і наданні інших поліграфічних послуг, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Так, під час досудового розслідування було встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 незаконно виготовили фіктивні посвідчення почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України за грошові кошти у сумі 3000 доларів США для 16 (шістнадцяти) осіб чоловічої статі призовного віку від 18 до 60 років, з метою безперешкодного пересування територією України через блок пости, та інші фортифікаційні споруди встановлені на територією України у зв`язку з запровадженням правого режиму воєнного стану, а також з метою уникнення мобілізації, а саме не вручення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення ними мобілізаційних заходів повісток для проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних при пред`явленні особою вищевказаного посвідчення.

В ході виконання доручення оперативними працівниками УМП ГУНП в Київській області (відповідь №444/109/16/02-2024 від 15.04.2024) встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за вищевказаною адресою може зберігати предмети речі, які мають значення для кримінального провадження.

В подальшому 11 травня 2024 року в період часу з 09 години 37 хвилин до 10 години 59 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва справа №760/9403/24, 1-кс/760/4416/24 проведено обшук за місце проживання ОСОБА_6 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки IPhone 13 Pro Max, IME: НОМЕР_1 з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , однак в ході огляду телефону не зафіксовано спілкування з підозрюваним ОСОБА_13 .

Крім того під час досудового розслідування в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з електронних інформації систем №14/3/2-3980т, щодо спілкування в меседжері «Телеграм» було виявлено спілкування з ОСОБА_6 .

Враховуючи вищевикладене у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що з метою приховання слідів кримінального правопорушення ОСОБА_6 видалив дані щодо спілкування в месенджері телеграм, тому з метою виявлення слідів кримінального правопорушення слідчим буде прийнято рішення про призначення експертного дослідження вилученого мобільного телефону з метою відновлення інформації, яка була видалена.

11.05.2024 вказаний мобільний телефон визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вказані предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення злочину, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Володілець майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42024112130000001.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було вилучено 11.05.2024 під час проведення обшуку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: IPhone 13 Pro Max, IME: НОМЕР_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1