Рішення

від 31.07.2024 по справі 522/1862/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1862/23

Провадження № 2-а/522/35/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Сировій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанов про порушення митних правил від 24.11.2022 року № 1258/50000/22 та № 1250/50000/22,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про:

- скасування постанови у справі про порушення митних правил №1258/50000/22 від 24.11.2022 року, винесену в.о. заступника начальника Одеської митниці Цибульським В.В. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності про порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 232 453 гривень 38 копійок, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;

- скасування постанови у справі про порушення митних правил №1250/50000/22 від 24.11.2022 року, винесену в.о. заступника начальника Одеської митниці Цибульським В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 282 634 гривень 41 копійок, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає про те, що оскаржувані постанови про порушення митних правил винесені необ`єктивно та безпідставно, за недоведення вини останнього у вчиненні правопорушення, а також із грубими порушеннями порядку розгляду справи і обмеженням прав особи, притягнутої до відповідальності. Зазначає про те, що жодних протоколів про порушення митних правил на його адресу не надходило. Ніяких дій, спрямованих на ухилення від сплати податків та митних платежів з боку позивача не вчинялося. Неправильне визначення коду УКТ ЗЕД декларантом само по собі не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.06.2023 року Одеською митницею подано відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву Одеська митниця зазначає про те, що матеріалами справ про порушення митних правил № 1258/50000/22 та № 1250/50000/22 від 24.11.2022 року доведена вина громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, і постановами Одеської митниці у справах про порушення митних правил його було законно визнано винним у вчиненні ним правопорушень та притягнено до адміністративної відповідальності.

21.06.2024 року адвокатом Рябова О.І. подано додаткові пояснення.

В обґрунтування додаткових пояснень зазначено про те, що межах даної справи Одеською митницею не доведено правомірність винесених нею постанов. Відповідачем не надано до суду усіх документів, на підставі яких винесено постанови та які могли б підтвердити їх законність та обґрунтованість.

31 липня 2024 року представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Відповідач в жодне з призначених засідань не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений.

Суд, вислухавши думку сторони, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно зч.1ст.532Митного кодексуУкраїни (вредакції від01.10.2022року,чинній намомент винесенняоскаржуваних постанов)підставами дляскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняза порушеннямитних правилабо проприпинення провадженняу справіпро порушеннямитних правилє: 1)відсутністьу діяхособи,яка притягуєтьсядо відповідальності,ознак порушеннямитних правил; 2)необ`єктивністьабо неповнотапровадження усправі абонеоб`єктивність їїрозгляду; 3)невідповідністьвикладених упостанові висновківфактичним обставинамсправи; 4)винесенняпостанови неправомочноюособою,безпідставне недопущеннядо участів розглядісправи особи,притягнутої довідповідальності,або їїпредставника,а такожінше обмеженняправ учасниківпровадження усправі пропорушення митнихправил таїї розгляду; 5)неправильнаабо неповнакваліфікація вчиненогоправопорушення; 6)накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

24.11.2022 року Одеською митницею винесено постанову про порушення митних правил №1258/50000/22, в якій зазначено наступне.

13.05.2022 між ТОВ «Хасброк прайм» (ЄДРПОУ: 44553033) та компанією «Lynwood techno trade ac» було укладено контракт №13-05/2022 щодо поставки товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль держ. номер НОМЕР_1 з товаром в асортименті.

14.09.2022 декларантом/керівником ТОВ «Хасброк прайм» ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митиці митна декларація типу «ІМ 40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером № UA500080/2022/007871.

Згідно граф МД № U4500080/2022/007871 було заявлено 5 найменувань товару, з них товар №5 (підшипники кулькові діаметром не більше ніж 30мм, для цивільного використання. Підшипник кульковий радіальний - 3693 шт, торгівельна марка NTN. Підшипник кульковий радіальний 130 шт, торгівельна марка SNR. Підшипник кульковий радіальний - 6 шт. Торгівельна марка: Коуо. Країна виробництва: CN. Виробник нема даних» код УКТЕЗД визначено та заявлено 8482101000 (ставка мита 4%).

Сума митних платежів за товар № 1 за МД № UA500080/2022/007871 становила 20 524, 12 грн.

Під час здійснення митних формальностей за МД № UA500080/2022/007871 при перевірці правильності класифікації та кодування товарів з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів, митних постом «Одеса-внутрішній» Одеської митниці було прийнято рішення про визначення коду товару від 07.10.2022 року №КТ-UA000080-0006-2022, згідно якого заявлений за даною МД товар № 5 є:

- № 5-1 «підшипник кульковані, різних артикулів, розмірів. Країна походження Японія. Торгівельна марка: NТN», який у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТЕЗД передбачено класифікувати за кодом УКТЕЗД 8482109000 (ставка ввізного мита 0%);

- № 5-2 «підшипники роликові конічні, різних артикулів.... - передбачено класифікувати за кодом УКТЗЕД 8482200000 (ставка ввізного мита 5%);

- № 5-3 «підшипники роликові сферичні, різних артикулів....» - передбачено класифікувати за кодом УКТЕЗД 8482109000 (ставка ввізного мита 6%):

- № 5-4 «підшипники роликові голчасті ...» - передбачено класифікувати за кодом УКТЕЗД 8482109000 (ставка ввізного мита 10%);

- №?5-5 «Підшипники роликові радіальні ...» передбачено класифікувати за кодом УКТЕЗД 8482109000 (ставка ввізного мита 10%);

Сума митих платежів, які підлягають обов?язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України даного товару, відповідно до листа м/л «Чорноморськ порт» Одеської митниці від 07.10.2022 № 7.10-28.2-01/1441 становить 98 000,58 грн тобто різниця в нарахуванні податків становить 77 484,46 грн.

24.11.2022 року Одеською митницею винесено постанову про порушення митних правил №1250/50000/22, в якій зазначено наступне.

13.05.2022 між ТОВ «Хасброк прайм» (ЄДРПОУ: 44553033) та компанією «Lynwood techno trade ac» було укладено контракт № 13-05/2022 щодо поставки товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль держ. номер НОМЕР_1 з товаром в асортименті.

13.09.2022 декларантом/керівником ТОВ «Хасброк прайм» ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером № UA500080/2022/007843.

Згідно граф МД № UA500080/2022/007843 було заявлено 7 найменувань товару, з них товар № 1 «шарфи трикотажні: хустки трикотажні вовняні - 20400 шт. Торгівельна марка нема даних. Країна виробництва JP. Виробник нема даних. Код УКТЗЕД визначено та заявлено 6117100000 (ставка мита 12%).

Сума митних платежів за товар № 1 за МД № UA500080/2022/007843 становить 195 516,55грн.

Під час здійснення митних формальностей за МД № UA500080/2022/007843 при перевірці правильності класифікації та кодування товарів з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів, митних постом «Одеса-внутрішній» Одеської митниці було прийнято рішення про визначення коду товару від 04.10.2022 №КТ-U45000000-0006-2022, згідно якого заявлений за даною МД товар № 1 є «готовий виріб, який має форму квадрата хустка....», який у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати за кодом УКТЗЕД 6214200000 (ставка ввізного мита 8%).

Сума митних платежів, які підлягають обов`язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України даного товару, відповідно до листа м/л «Чорноморськ-порт» Одеської митниці від 05.10.2022 87.10-28.2-01/1428 становить 289 728,02 грн, тобто різниця в нарахуванні податків становить 94211,47.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) справи про порушення митних правил, передбачені статтею 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Відповідно до ст. 523 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Митні декларації були подані ОСОБА_1 : 13.09.2022 року митна декларація №UA50080/2022/007843 та 14.09.2022 року митна декларація №UA50080/2022/007871.

Проте,постанови пропорушення митнихправил винесенілише 24.11.2022року (тобто більше,ніж черездва місяці після подання митних декларацій). Жодного обґрунтування дотримання Одеською митницею строків розгляду справ про порушення митних правил матеріали справи не містять.

Відповідно доч.1та ч.2ст.526Митного кодексуУкраїни (вредакції від01.10.2022року,чинній намомент винесенняоскаржуваних постанов)справа пропорушення митнихправил розглядаєтьсяв присутностіособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності заце правопорушення,та/абоїї представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Згідно з ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

До відзиву на позовну заяву Одеською митницею додано копії листів, які направлялися відповідачем на адресу ОСОБА_1 та копії конвертів з довідками про повернення відповідних поштових відправлень (у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та за закінченням терміну зберігання).

Таким чином, всупереч ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов), справа про порушення митних правил була розглянута Одеською митницею за відсутності відомостей про сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду такої справи.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало нібито неправильне визначення ним коду товару, який перевозився.

У постановах про порушення митних правил Одеська митниця зазначає про те, що під час здійснення митних формальностей при перевірці правильності класифікації та кодування товарів з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів, митним постом «Одеса-внутрішній» Одеської митниці були прийняті рішення про визначення коду товарів.

Проте, самих рішень Одеської митниці про визначення коду товарів відповідачем до матеріалів справи не надано. Саме наведені рішення про визначення коду товарів фіксують нібито допущене ОСОБА_1 порушення митних правил. Однак, в матеріалах справи вони відсутні.

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (в редакції від 01.10.2022 року, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Згідно зч.1ст.495Митного кодексуУкраїни (вредакції від01.10.2022року,чинній намомент винесенняоскаржуваних постанов)доказами усправі пропорушення митнихправил єбудь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколомпро порушеннямитних правил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як вбачається зі змісту постанов про порушення митних правил, Одеська митниця встановила факт вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів, а саме нібито заявлення ним в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Як вбачається, різниця у застосованих кодах товару полягає у виді тканини виробу (трикотаж чи вовна), розмірі товару (підшипники діаметром до 30 мм та більше 30 мм), формі товару (підшипники кулькові, конічні, сферичні, голчасті) тощо.

Вбачається, що визначення таких характеристик товару має супроводжуватися його оглядом зі складенням відповідного акту огляду товару, застосуванням ваговимірювальних та інших пристроїв, взяттям екземплярів (проб), проведення спеціальної експертизи тощо. Проте, в матеріалах справи відсутні жодні докази проведення відповідних процедур. Також відсутня фотофіксація товару.

Єдиний документ, наданий Одеською митницею до відзиву на позовну заяву на підтвердження проведення митних формальностей, це акт проведення огляду від 09.09.2022 року. Проте, з наданої копії навіть не вбачається номер митної декларації, щодо товарів якої проводився огляд. Більше того, в акті не встановлено жодних обставин, які б підтверджували факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Відповідно до даних акта: «в ході проведення часткового митного огляду встановлено, що у доглянутих місцях вантаж візуально відповідає відомостям, заявленим у МД та ТСД».

Оскаржуваними постановами Одеською митницею встановлено порушення ОСОБА_1 положень ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до оскаржуваних постанов у справі про порушення митних правил на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів:

- 282634,41 грн відповідно до постанови про порушення митних правил №1250/50000/22 (щодо митної декларації №UA50080/2022/007843);

- 232453,38 грн відповідно до постанови про порушення митних правил №1258/50000/22 (щодо митної декларації №UA50080/2022/007871).

При цьому, постанови лише містять посилання на листи м/п «Чорноморськ-порт» Одеської митниці, в яких нібито визначено суми митних платежів, що підлягали сплаті при переміщенні товару за кордон та, відповідно, різниця в нарахуванні податків (між тим, що було сплачено, та тим, щоб мало бути сплачено). Проте, копій самих листів м/п «Чорноморськ-порт» Одеської митниці до суду не надано.

В матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок накладеного Одеською митницею на ОСОБА_1 стягнення в сумі 282634,41 грн та 232453,38 грн в розрізі різних кодів видів товару, кількості одиниць такого товару та застосованої ставки мита. Матеріали справи в цілому не дають можливість встановити, як була розрахована сума стягнення, накладена на ОСОБА_1 оскаржуваними постановами.

Суд зауважує, що Конституційним Судом України визнано неконституційним абзац 2 статті 485 Митного кодексу України щодо штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зауважимо, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15.06.2022 року у справі № 3-321/2019(7780/19, 91/21) абзац 2 статті 485 Митного кодексу України («тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів») визнано таким, що не відповідає Конституції України.

В мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України зазначив наступне:

«За частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер...

...Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Про це свідчить пункт 3 частини першої статті 65 Кодексу, відповідно до якого суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання...

...Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та враховуючи, що санкція статті 485 Кодексу у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів є співмірною з кримінальним покаранням, Конституційний Суд України дійшов висновку, що попередньо сформульовані підходи до розуміння принципу індивідуалізації юридичної відповідальності під час призначення кримінального покарання є застосовними і в межах цього конституційного провадження...

...Оцінюючи оспорюваний припис статті 485 Кодексу на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, Конституційний Суд України бере до уваги, що цей припис установлює відповідальність за низку різних протиправних діянь, визначених в абзаці першому цієї ж статті Кодексу. Ці діяння, хоча й мають основну об`єднувальну ознаку, а саме мету «ухилення від сплати митних платежів», є різними за ступенем суспільної шкідливості, змістом тощо.

Незважаючи на таке різноманіття об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення, санкція статті 485 Кодексу має ознаки абсолютно визначеної та є безальтернативною, тобто такою, що встановлює лише один вид стягнення - штраф, який до того ж визначається у сталому розмірі відсотків.

Водночас через відсутність в оспорюваному приписі статті 485 Кодексу інших видів стягнень та неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначається штраф, унеможливлюється індивідуалізація юридичної відповідальності з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Потреба в індивідуалізації розміру штрафу є нагальною у випадках, коли цей розмір є істотним, унаслідок чого його застосування може бути надмірним втручанням у низку конституційних прав винної особи...

...Конституційний Суд України дійшов висновку, що зазначений припис статті 485 Кодексу не забезпечує бажаної гнучкості в діях та рішеннях органу державної влади під час визначення розміру штрафу щодо правопорушника з урахуванням усіх обставин справи. Тому внаслідок застосування оспорюваного припису статті 485 Кодексу не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи, а сам цей припис є нормативним підґрунтям для надмірного втручання в гарантоване Основним Законом України право власності.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац другий статті 485 Кодексу суперечить частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України абзац 2 статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зауважимо, що 15.12.2022 року редакцію статті 485 Митного кодексу України було змінено, і з 15.12.2022 року та до цього часу розмір санкції за порушення, визначене цією статтею, становить від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів тобто в 2, а то й в 6 разів менше, ніж було застосовано до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.02.2022 року у справі № 761/17885/17 суд касаційної інстанції зазначив наступне:

«Стаття 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто, сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно з статтею 485 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17».

Схожі за змістом висновки містяться також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2022 року у справі № 640/5320/17:

«Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, адже документи за запитом №307 від 29.12.2016 були передані до відділу класифікації товарів, тобто до осіб зі спеціальними знаннями.

Отже наведені положення Митного кодексу України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД.

Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, наданої недостовірної інформації та внаслідок ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття митницею рішення про визначення коду товару, Харківським апеляційним адміністративним судом зроблено вірний висновок, що оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил № 044/80700/17 від 23.03.2017 є протиправною та підлягає скасуванню».

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2023 року у справі №161/17656/15-а: зазначено наступне

«Для притягнення до відповідальності на підставі статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, й наявність прямого умислу.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на це у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 20.03.2018 у справі №640/7258/17, від 18.03.2021 у справі №760/14721/16-а, від 18.06.2020 у справі №638/10546/16-а, від 15.02.2023 у справі №712/8692/16-а, але не виключно.

Частина друга статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи далі - КАС) та статті 77 КАС в чинній редакції передбачає, що тягар доказування правомірності рішень чи діянь лежить на відповідачеві - суб`єкті владних повноважень.

Тобто, митний орган повинен надати суду докази, що порушення було скоєне умисно, інакше відсутність у діях суб`єкта доведеної вини виключає відповідальність».

З огляду на вищенаведені обов`язкові до застосування висновки Верховного Суду об`єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, є наявність умислу на вчинення дій з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів. Проте, наявність такого умислу з боку ОСОБА_1 Одеською митницею не доведено. Помилкове визначення коду товару (яке Одеською митницею визначалося шляхом ймовірної експертизи, що вказує на складний випадок класифікації товару) не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у надмірному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП України розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про незаконність оскаржуваних у справі постанов про порушення митних правил, які мають бути скасовані, а справа про адміністративне правопорушення має бути закрита.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 77, 139, 242, 245, 286 КАС України, ст. 259, 485, 522, 423, 495, 525, 526, 532 МК України, ст. 247 КУпАП України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанов про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1258/50000/22 від 24.11.2022року, винесену в.о. заступника начальника Одеської митниці Цибульським В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 232 453 гривень 38 копійок, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1250/50000/22 від 24.11.2022року, винесену в.о. заступника начальника Одеської митниці Цибульським В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про порушення митних правил за ст.485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 282 634 гривень 41 копійок, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2149 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю. Б. Свячена

31.07.24