Постанова

від 07.08.2024 по справі 921/16/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Справа №921/16/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді (доповідача)МАТУЩАКА О.

суддівКРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін:

від відповідача Друзюк Р.М. (в порядку самопредставництва) в режимі ВКЗ;

прокурор Лука Г.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської міської ради (вх.ЗАГС №0105/250/24 від 22.01.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської

області від 22.12.2023 (суддя Гевко В.Л.)

у справі № 921/16/23

за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури,

в інтересах держави в особі: Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, м.Тернопіль

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача: 1. Міністерство захисту довкілля та природних

ресурсів України, м.Київ

2. Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, м.Тернопіль

до відповідачаТернопільської міської ради, м.Тернопіль

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: 1. Головне управління Держгеокадастру у

Тернопільській області, м.Тернопіль

2. Тернопільська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Тернопіль

про витребування земельної ділянки із кадастровим

номером 6122685400:01:001:0053 пл. 10,74 га

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

Керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі: Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації з позовною заявою до відповідача - Тернопільської міської ради, у якій просить суд витребувати у власність держави в особі Тернопільської державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Тернопільської міської ради земельну ділянку із кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10,74 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 41 - ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не було наділене повноваженнями щодо розпорядження, вилучення та зміни цільового призначення земель природно-заповідного фонду державної власності на землі сільськогосподарського призначення.

Прийняття вказаного вище наказу зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 із земель державної власності до земель комунальної власності та зміну її цільового призначення.

Рішення сесії Тернопільської міської ради № 8/4/165 від 05.03.2021, яким погоджено прийняття в комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашвецької, Чернихівської сільських рад Зборівського району та Тернопільської міської ради, в тому числі і земельну ділянку кадастровий номер 6122685400:01:001:0053, в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Разом з тим, прокурор вказував на протиправну бездіяльність Тернопільської обласної військової адміністрації, що проявляється у незверненні останньої до суду із позовом про витребування із власності Тернопільської міської ради спірної земельної ділянки. Інтереси держави потребують захисту. Оскільки володіння Тернопільською міською радою спірною земельною ділянкою може призвести до її можливого використання не за цільовим призначеням, знищення, погіршення якісного складу, неправомірній передачі у приватну власність чи користування, що зумовить настання невідворотних негативних наслідків.

Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 84, 117, 122,141,142,149 ЗК України, ст.ст. 2,4, 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 22.12.2023 задовольнив позов повністю; витребував на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Тернопільської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10,74га.

Вказане рішення мотивоване тим, що передача спірної земельної ділянки, яка була сформована із земель природно-заповідного фонду, з державної форми до комунальної форми власності відбулась з перевищенням повноважень Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та всупереч нормам чинного законодавства.

При цьому Тернопільська міська рада при прийнятті рішення про прийняття спірної земельної ділянки в комунальну власність, в силу характеристик (зовнішніх, об`єктивних, явних, видимих природних ознак) спірної земельної ділянки, та інформації яка є вільною в доступі та розміщена на інформаційних ресурсах щодо розташування гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що спірна земельна ділянка є частиною земель природно-заповідного фонду.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Тернопільська міська рада подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на такі обставини:

-помилковими є доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель землі природно заповідного фонду, щодо яких встановлений спеціальний порядок вилучення; гідрологічний заказник «Серетський», загальною площею 1192 га створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР без вилучення у власників і користувачів земельних ділянок. Землі під заказником не були передані в користування установам природно-заповідного фонду області.

Вид цільового призначення земельних ділянок, як земель природно-заповідного фонду, проектом землеустрою з організації встановлення меж заказника на даний час не визначений. Також з матеріалів справи не вбачається, що територія, на якій розташована спірна земельна ділянка, належить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Обласна військова адміністрація не має підстав для повернення земельних ділянок з комунальної власності у державну власність. Відтак, твердження щодо порушення Тернопільською міською радою та органами виконавчої влади при формуванні та передачі спірної земельної ділянки норм законів є безпідставними та суперечать фактичним обставинам по справі.

-не заслуговують на увагу доводи прокурора про порушення порядку передачі спірної земельної ділянки, який передбачений ст. 149 ЗК України та ст. 150 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин);

-відбулося формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав та її передача в комунальну власність, а не її вилучення від одного власника та передача іншому, з однієї форми власності - в іншу.

- спірна земельна ділянка як об`єкт цивільних прав сформована вперше і, як наслідок, не перебувала в постійному користуванні;

- позивачем пред`явлено віндикаційний позов, в той час як належним є заявлення негаторного позову. Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту;

- висновок експерта за № 669/22-22 від 06.09.2022 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки земельно-технічна експертиза є відмінною від експертизи з питань землеустрою.

Прокурор Тернопільської обласної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін. Покликається на таке:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053, площею 10, 74 га відноситься до земель природно-заповідного фонду з часу прийняття постанови Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 № 132 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 584 «Про зміну деяких рішень уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;

- за результатами огляду земельної ділянки (кадастровий номер 6122685400:01:001:0053) проведеного 31.08.2022 за участі головного спеціаліста відділу формування екомережі природних ресурсів екологічного моніторингу та зв`язків з громадськістю Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА та державного інспектора Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, встановлено, що вказані земельні ділянки знаходяться в межах гідрологічного заказника «Серетський»;

- відповідно до висновку експерта № 669/22-22 від 06.09.2022, за результатами проведення земельно-технічної експертизи, земельна ділянка із кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 згідно даних Державного земельного кадастру знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський».

Відповідно до фактичного місця розташування земельна ділянка з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10, 74 га знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». Земельна ділянка з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 згідно даних Державного земельного кадастру відноситься до земель сільськогосподарського призначення - землі загального використання, пасовища станом на дату проведення експертизи. Разом з тим, ця земельна ділянка сформовані із земель природно-заповідного фонду;

- факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10, 74 га в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» також підтверджено листом ДП «Центр державного земельного кадастру» від 14.09.2022 № 3/1314;

- прокурор наголошує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідно до приписів ст. 20 Земельного кодексу України змінено статус природно-заповідного фонду території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський».

- згідно з витягу Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України станом на 1997 рік щодо гідрологічного заказника «Серетський» наявні підписи про затвердження вказаної документації посадовими особами Тернопільського обласного управління земельних ресурсів та Зборівського районного відділу земельних ресурсів про знаходження земельної ділянки в межах заказника;

- водночас, документи, на підставі яких Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області видано наказ про передачу земельної ділянки із державної у комунальну власність не містять посилань на постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України, які є загальнодоступними, крім тих, що містять охоронювану законом таємницю.

Прокурор вказує, що на запит окружної прокуратури № 7350 вих-22 від 03.10.2022 отримано інформацію з Секретаріату Кабінету Міністрів № 20985/0/2-22 від 12.10.2022, відповідно до якої, Кабінетом Міністрів України рішення щодо зміни меж чи передачі земельної ділянки із кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 у комунальну власність не приймалися;

- згідно із змінами внесеними до Земельного кодексу України, які набрали чинності 27.05.2021, спірна земельна ділянка не переходить із земель державної власності до земель комунальної власності, оскільки землі природно-заповідного фонду в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення відповідно до вказаних змін мають залишатися у державній власності (абз. 3 п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Звідси, рішенням сесії Тернопільської міської ради № 8/4/165 від 05.03.2021, яким погоджено прийняття в комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашовецької, Чернихівської сільських рад Зборівського району та Тернопільської міської ради, в частині зазначення земельної ділянки із кадастровим номером 6122685400:01:001:0053, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області подала до суду відзив на апеляційну скаргу, а також пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу зазначає, що на підставі наказу Держгеокадастру № 59 від 21.09.2019 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», із змінами внесеними наказом Держгеокадастру № 129 від 13.05.2019 «Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності» та договору на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності № 12-Г від 21.02.2019, із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 13.05.2019, укладеного між Держгеокадастром та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», Тернопільською регіональною філією Держаного підприємства «Центр державного земельного кадастру» у 2019 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. На підставі вказаної землевпорядної документації та у зв`язку із відсутністю підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, визначеної частиною 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в редакції 2019 року до Державного земельного кадастру 05.12.2019 внесено відомості про земельну ділянку площею 10, 74 га за кадастровим номером 6122685400:01:001:0053.

Водночас, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», яке втратило чинність 17.11.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1113 від 16.11.2020 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», зобов`язано Держгеокадастр з 01.02.2018, серед іншого, забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 Земельного кодексу України.

На виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України та ст. 117 ЗК України, земельну ділянку площею 10, 74 га за кадастровим номером 6122685400:01:001:0053, на підставі наказу Головного управління № 41-ОТГ від 09.12.2020 передано Тернопільській міській раді у комунальну власність;

Третя особа звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у зв`язку із відсутністю проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», розроблено відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про землеустрій», а також відсутністю у Державному земельному кадастрі відомостей про межі даного заказника та обтяжень у використанні таких земель, Головним управлінням за наслідками інвентаризації земель до Державного земельного кадастру внесено відомості про спірну земельну ділянку, як землі сільськогосподарського призначення та передано її у комунальну власність, відповідно до норм ст. 117 ЗК України.

Наголошує, що у матеріалах справи відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земель гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетинський» до такої категорії земель, як землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

30.05.2024 в судове засідання з`явилася прокурор, а представник відповідача взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суд з використанням власних технічних засобів. Вказані представники навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене та те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Фактичні обставини справи.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2019 році Тернопільською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області (надалі - технічна документація), в тому числі і на спірну земельну ділянку площею 10,7400 га.

Як вбачається із пояснювальної записки до технічної документації, підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки є такі документи: Розпорядження КМУ "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад від 31.01.2018 №60-Р, наказ Головного управління Держгеокадастру від 13.05.2019 №129, клопотання, технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею - 64,7960 га, в межах Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та складення за їх результатами технічної документації із землеустрою.

В Пояснювальній записці щодо відомостей про замовника зазначено, що замовником розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, є Головне управління Держгеокадастру, який і є розпорядником зазначених земель згідно п. 4 ст. 122 ЗК України.

На титульній сторінці технічної документації зазначено договір №12-Г від 13.05.2019; замовник: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом №41-ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до статтей 15-1,17,122,148-1 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 №49/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", Положення про ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області,затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 №485 "Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності", листа Тернопільської міської ради від 08.12.2020 №12017/01-Ю, визначено, зокрема:

1) передати Тернопільській міській раді (Тернопільській міській територіальній громаді) Тернопільського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані на території колишніх Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашовецької, Чернихівської сільської ради (колишнього Зборівського району), Тернопільської міської ради Тернопільського району, згідно додатку;

2) укласти з Тернопільською міською радою (Тернопільською міською територіальною громадою) Тернопільського району Тернопільської області акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність;

3) право комунальної власності земельних ділянок виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

4) перехід права власності не припиняє встановлених обмежень та обтяжень на земельні ділянки.

До вказаного наказу №41-ОТГ від 09.12.2020 укладено додаток, в якому зазначено, зокрема, місце розташування земельної ділянки (район, рада): Малашовецька сільська рада Зборівського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6122685400:01:001:0053, площа(га): 10,74, цільове призначення земельної ділянки (код,назва): 18.00 землі загального користування; відомості про обтяження речових прав: відсутні, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: відсутні.

09.12.2020 між ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та Тернопільською міською радою складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, згідно п. 1. якого ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.12.2020 №41-ОТГ передає із державної власності, а Тернопільська міська рада (Тернопільська міська ТГ) Тернопільського району приймає у комунальну власність Тернопільської міської ради (Тернопільської міської ТГ) 71 земельну ділянку загальною площею 513,7741 га згідно з додатком, що є невід`ємною частиною цього акту; згідно п. 2 якого, цей акт разом із наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.12.2020 №41-ОТГ є підставою для державної реєстрації Тернопільською міською радою (Тернопільською міською ТГ) Тернопільського району права комунальної власності на вказані у додатку земельні ділянки.

До зазначеного акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09.12.2020 укладено додаток, в якому зазначено, зокрема, місце розташування земельної ділянки (район,рада): Малашовецька сільська рада Зборівського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6122685400:01:001:0053, площа(га): 10,74 цільове призначення земельної ділянки (код,назва): 18.00 землі загального користування; відомості про обтяження речових прав: відсутні, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: відсутні.

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 05.03.2021 №8/4/165 "Про погодження прийняття в комунальну власність земельних ділянок Тернопільської міської територіальної громади", керуючись ст. 12, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", наказом ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області від 09.12.2020 №41-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань регулювання земельних відносин та екології, з питань містобудування, вирішено:

1) погодити прийняття в комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашовецької та Чернихівської сільських рад Зборівського району та Тернопільської міської ради, згідно з додатком (додається);

2) виконавчому комітету Тернопільської міської ради в двомісячний термін забезпечити оформлення право комунальної власності на земельні ділянки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (№ 318804827 від 26.12.2022) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2022 державним реєстратором Сливкою Віталієм Івановичем проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: комунальна, розмір частки 1/1 за Тернопільською міською радою, код ЄДРПОУ:34334305 на об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер 6122685400:01:001:053, площею (га): 10,74, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398653161226. Номер запису про право власності/довірчої власності: 42780444.

Підставою для державної реєстрації визначено: рішення Тернопільської міської ради; акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (з додатками).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Тернопільська міська рада є правонаступником Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

Згідно інформації із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 10.08.2022 зареєстровано кримінальне провадження: 42022212050000065 за ст. 366 ч. 2 Кримінального кодексу України, про вчинення якого може свідчити те, що службові особи ДП "Центр державного земельного кадастру" Тернопільської регіональної філії внесли до технічної документації із землеустрою завідомо неправдиві відомості про те, що земельні ділянки кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7 га 6122685400:01:01:0053 площею 10,74 га є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, у той час, коли вказані ділянки знаходяться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський". Внаслідок службового підроблення службовими особами зазначеного підприємства, які діяли з порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства, зазначені земельні ділянки вибули з державної власності, чим спричинено державі тяжкі наслідки в сумі понад 300 тис. гривень.

Оцінка суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.

Так, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №913/166/19.

Таким чином, достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді є дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та не звернення самостійно компетентним органом протягом розумного строку після отримання повідомлення до суду з позовом. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Проте якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції, компетентним органом для звернення до суду з цим позовом є Тернопільська обласна державна адміністрація, як розпорядник земельної ділянки природно-заповідного фонду державної власності, з урахуванням набуття нею статусу Тернопільської обласної військової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що прокуро направив лист № 5775вих-22 від 10.08.2022 на адресу Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, як позивача про наявні порушення вимог законодавства.

У вказаних листах прокурор повідомив Тернопільську обласну державну адміністрацію, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, про порушення інтересів держави внаслідок незаконної передачі земельної ділянки природно-заповідного фонду з державної власності у комунальну власність та просив надати інформацію про те, чи буде Тернопільська обласна державна адміністрацієя, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, самостійно вживати заходи для повернення земельних ділянок у власність держави, шляхом пред`явлення позову до суду.

Листом від 29.08.2022 № 03-6581/16 Тернопільська обласна державна адміністрація, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації повідомила, що Гідрологічний заказник "Серетський", загальною площею 1192 га, створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР без вилучення у власників і користувачів земельних ділянок. Землі під заказником не були передані у користування установам природно-заповідного фонду області, управління якими здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Враховуючи, що вид цільового призначення земельних ділянок, як земель природно-заповідного фонду, проектом землеустрою з організації встановлення меж заказника на даний час не визначений, обласна військова адміністрація не має підстав для повернення земельних ділянок з комунальної власності у державну власність в судовому порядку.

На запит окружної прокуратури № 6804вих-22 від 14.09.2022 Тернопільська обласна державна адміністрація, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, листом № 03-7252/16 від 26.09.2022 повідомила, що підтримує позицію викладену у листі від 29.08.2022 № 03-6851/16.

Незважаючи на обізнаність позивача Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, про порушення інтересів держави внаслідок незаконної передачі земельної ділянки природно-заповідного фонду з державної власності у комунальну власність, позивач не здійснював та не висловлював намір здійснити жодних дій спрямованих на усунення порушення прав держави.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо звернення до компетентного органу до подання позову.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства є безумовним інтересом держави.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також, Верховний Суд у п. 5.6. постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив про необхідність врахування нездійснення позивачем упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи зазначене, керівник Тернопільської окружної прокуратури правомірно та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, із цим позовом до Тернопільської міської ради.

Згідно статті 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а)землі сільськогосподарського призначення;

б)землі житлової та громадської забудови;

в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г)землі оздоровчого призначення;

д)землі історико-культурного призначення;

е)землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж)землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно із ст. 43, 44, 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Так, відповідно до статті 3, 7, 25-26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів; оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 № 132 "Про доповнення переліку державних заказників Української РСР"створено державний заказник "Серетський" (місцезнаходження: Тернопільський район, с. Верхній Іванів, Зборівський район, с. Чернихів; коротка характеристика державного заказника: система боліт на р. Серет у верхів`ї Тернопільського водосховища, яка є регулятором його водного режиму, притулком і місцем розмноження багатьох видів водоплавних і болотних птахів, підприємства, організації заказника (га), установи, у віданні яких знаходяться державні заказники: Тернопільський район, колгоспи: "Перше Травня", 147 га, ім. Леніна - 174 га, Зборівський район, колгоспи: "17 вересня"-325 га, "Світанок" - 540 га).

Пунктом 2 вказаної Постанови погоджено з пропозицією Тернопільського облвиконкому, погодженою з Міністерством сільського господарства УРСР і Державним комітетом УРСР по охороні природи, про часткову зміну меж Серетського державного заказника відповідно до рішення облвиконкому від 23.08.1982 №425.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказник "Серетський" затверджений як об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2012 № 415 затверджено Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський", згідно п. 1.2. якого заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Відповідно до п. 1.3. Положення заказник, загальною площею 1192 гектара, розташований у межах заплави р. Серет та р. Лопушенка від с. Плотича Тернопільського району до с. Носівці Зборівського району у віданні Івачеводолішнівської (39,5 га), Великоглибочецької (138,6 га), Плотицької (93,9 га) сільських рад, комунального підприємства "Тернопільводоканал" (0,3 га) Тернопільського району, Чернихівської (266,7 га), Малашівської (501,9 га), Городищевської (64,04 га), Кобзарівської (62,1 га) сільських рад, приватного підприємця ОСОБА_3 (24,96 га) Зборівського району Тернопільської області (далі Землекористувачі).

Згідно п. 1.4., 1.5. Положення земельна ділянка, якій надано статус заказника, не вилучається з користування зземлекористувачів, які здійснюють у його межах свою діяльність згідно з цим Положенням. Землекористувачі на території заказника у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", Про природно-заповідний фонд України", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму території Заказника.

Відповідно до п. 1.6. Положення межі заказника встановлюються в натурі, оформляються державними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали, відображаються у формах державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем) та землевпорядній документації відповідно до законодавства, обов`язково враховуються при здійсненні землеустрою, розробленні містобудівної документації, проектних матеріалів щодо планування території на регіональному рівні, а також при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

До встановлення меж заказника у натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення.

Відповідно до п. 5.1. Положення зміна меж, категорії та скасування статусу заказника проводиться відповідно до законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493 затверджено оновлене Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський", згідно п. 1.2. якого заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Відповідно до п. 1.3. Положення заказник, загальною площею 1192 га, розташований у межах заплави р. Секрет та р. Лопушенка від с. Плотича Тернопільського району до с. Носівці Тернопільської області, на території Білецької сільської ради (301,6 га), у тому числі 0,3 га у постійному користуванні КП "Тернопільводоканал" та Тернопільської міської ради (890,4 га).

Територія заказника розташована у межах об`єкту Смарагдової Мережі Європи - "Seretskyi" площею 6 489 га ("Серетський", UA 0000189).

Згідно п. 1.4. Положення земельна ділянка, якій надано статус заказника, не вилучаються у власників або користувачів.

Згідно п. 1.5. Положення землекористувачі на території заказника у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму території заказника.

Відповідно до п. 1.6. Положення межі заказника встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж заказника у натурі його межі визначаються відповідно до проєкту створення заказника.

Розділом 2 Положення визначено мету створення і завдання заказника.

Відповідно до п. 2.1. Положення заказник створено з метою збереження у природному стані водно-болотних масивів лісостепової торфоболотної області, які є регулятором водного режиму р. Серет, мають виключне значення у відновленні та підтриманні рівня підземних вод, у межах яких підтримуються умови для існування типових та унікальних рослинних угрупувань, популяцій рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, та Європейського Червоного списку, місць розмноження, скіпчення і проживання рідкісних видін тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, нересту і розведення риби.

Відповідно до п.2.1. Положення основними завданнями заказника є :

-створення умов для збереження у природному стані ділянки водно-болотних угідь у заплаві р. Серет та р. Лопушанка, які є регулятором водного режиму рік та рівня ґрунтованих вод прилеглих територій;

-відновлення та підтримання рівня підземних вод, які важливі для формування Горішньоівачівського водозабору, що є джерелом централізованого водопостачання міста Тернополя питною водою, забезпечення промисловості міста Тернополя технічною водою;

-підтримання умов проживання, концентрації під час міграцій, відтворення чисельності орнітологічного комплексу, у тому числі відтворення чисельності луня польового (Circus cyaneus), вівсянки чорноголової (Emberiza malanocephala), сорокупуда сірого (Lambrus viridis), горностая (Mustela erminea) - видів, занесених до Червоної книги України;

-збереження середовища існування пальчатокорінника травневого (Dactylorhiza majalis (Reichenb) p. F Hunt et Summerhayes), коручки болотної (Epipactis palustris (L.) Crantz.), молодильника озерного (Isoetes Lacustris L.), товстянки звичайної (Pinguicula vulgaris L.), пальчатокоріника Фукса (Dactilorhiza cordigera (Fries), меч-трави болотної (Cladium mariscus (L.)Pohl ) - видів, занесених до Червоної книги України, іншої типової водно-болотної рослинності для західного лісостепу;

-охорона місць нересту, нагулу чи зимівлі місцевих видів риб з невеликими популяціями (Leuciscus Leuciscus), в`язя (Leuciscus idus), coма (Silurus glanis), а також карася золотого, коропа, окуня, плітки, інших, що мають визначальне місце для підтримання їх популяцій;

-здійснення науково-дослідних робіт з метою розробки заходів по збереженню водно-болотних угідь, їх раціональному використанню в умовах антропогенного впливу, що посилюєься;

-підтримання загального екологічного балансу в регіоні;

- поширення екологічних знань серед населення тощо.

Розділом 2 Положення визначено режим території.

Згідно п. 3.1. Положення відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на територіїх заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу (наведено перелік видів діяльності).

Відповідно до п.5.1. Положення зміна меж, категорії та скасування статусу заказника проводиться відповідно до законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

У частині 1 статті 9 Конституції України закріплено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. В частині1 статті 15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно пз 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 №614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.

Відповідно до Пояснення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) №16/16-02/130-23 від 04.04.2023 Україна приєдналась до Бернської конвенції відповідно до Закону України від 29.10.1996 №436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року "Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" та є стороною Бернської конвенції, а отже виконує взяті зобов`язання, у тому числі щодо створення Смарагдової мережі.

Резолюцією №5 (1998) Постійного комітету Бернської конвенції "Про правила мережі територій особливого природоохоронного значення (Смарагдова мережа) визначено https:// rm.coe.int/1680746bfa: будь-яка територія, на суші чи на морі, яка відповідає характеристикам, встановленим в пункті 1 Рекомендації ПК №16(1989), може стати частиною Смарагдової мережі.

Для того, щоб території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest-ASCIs) включити до Смарагдової мережі, вони мають бути призначені Урядами.

Для визначеної Урядом території особливого природоохоронного значення заповняється стандартна форма даних, яка подається до Секретаріату Конвенції. Дана стандартна форма даних є аналогом такої ж форми для мережі "Natura 2000" і є додатком до Резолюції №5.

Рекомендацією №16 (1989) Бернської конвенції визначено, що договірні сторони повинні забезпечити належне управління територіями Смарагдової мережі.

Збереження цих територій є зобов`язанням України перед Радою Європи в рамках Бернської конвенції та Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода).

Додатком ХХХ до Угоди передбачено заходи щодо наближення національного законодавства в секторі "Охорона природи" у частині двох директив ЄС: Директива №2009/147/ЄС про захист диких птахів (Пташина директива), Директива №92/43/ЄС про збереження природного середовища існування дикої флори та фауни (Оселищна директива), у тому числі: запровадження зберігаючих захисних заходів для захисту мігруючих видів птахів; запровадження заходів, необхідних для збереження територій; встановлення системи моніторингу природоохоронного статусу оселищ та видів тощо.

Враховуючи зазначене, при плануванні або здійсненні діяльності в межах території Смарагдової мережі або за її межами, але яка може мати вплив на таку територію, потрібно враховувати необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі.

Межі територій Смарагдової мережі і їх стандартні форми даних розміщені на офіційному сайті Ради Європи: https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer .

При цьому, Міндовкілля інформує про наявність інформаційного шару "Смарагдова мережа" на Публічній кадастровій карті України: https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta .

Листом від 21.09.2022 №25/2-121/12655-22 Міндовкілля повідомило, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський" розташований на території Смарагдової мережі UA0000189 "Seretskyi". У вказаному листі Міндовкілля зазначило, що при плануванні або здійсненні діяльності має враховуватися необхідність збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі та вказані у стандартних формах даних територій Смарагдової мережі, що розміщені на офіційному сайті ради Європи: https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer .

Також Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) в своєму листі №04.1/847 від 03.08.2022 повідомило, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6122685400:01:01:053, 6122685400:01:01:0054 розташовані у межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" та належать до природно-заповідного фонду України. До вказаного листа додано, зокрема, картосхеми розташування гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" у межах території колишньої Малашівської сільської ради Зборівського району.

Крім того, листом № 04.2/908 від 18.08.2022 Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) повідомлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:01:0054 площею 7 га, та 6122685400:01:01:053 площею 10,74 га - розташовані у межах території гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський", створеного відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 25 лютого 1980р. №132 "Про доповнення переліку державних заказників Української РСР" зі змінами, затвердженими постановою від 12 грудня 1983 р.№495 "Про доповнення переліку державних заказників Української РСР". Також повідомлено про надання завірених копій охоронних зобов`язань щодо забезпечення режиму охорони та збереження території заказника та завірені картосхеми території заказника у межах Малашовецької сільської ради.

Також в доповнення до листа управління від 18.08.2022 №04.2/908 Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) своїм листом № 04.2/909 від 18.08.2022 надано завірену картосхему проектованих меж гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" у межах земель колгоспу " 17 вересня" станом на 1980 рік.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський" розташований на території Смарагдової мережі UA0000189 "Seretskyi" (заказник відображено зеленим кольором в межах території Смарагдової мережі (межі відображено рожевим кольором).

З веб-ресурсу https://sfmu.org.ua/smaragdova-merezha-v-ukrayini вбачаються території, які вже включені до Смарагдової мережі та встановлено, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський" внесений в Смарагдову мережу UA0000189.

В матеріалах справи наявний висновок експерта 06.09.2022 № 669/22-22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022, з якого вбачається, що земельна ділянка кадастровим номером 6122685400:01:001:0053:

-згідно даних Державного земельного кадастру знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський";

-відповідно до фактичного місця розташування знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський";

-згідно даних Державного земельного кадастру, відноситься до земель сільськогосподарського призначення - землі загального використання, пасовища станом на дату проведення експертизи. Разом з тим, вказана земельна ділянка сформована із земель природно-заповідного фонду.

21.02.2019 між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (сторона-1), з однієї сторони, та ДП "Центр державного земельного кадастру" (сторона-2), з іншої сторони, укладено договір №12-Г на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, згідно п.1.1. якого за умовами цього договору сторона-2 здійснює захід з інвентаризації несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, на території об`єднаних територіальних громад з метою формування відповідних земельних ділянок та реєстрації їх у Державному земельному кадастрі відповідно до вимог чинного законодавства, технічного завдання на здійснення заходів з інвентаризації земель (додаток 1 до договору) та плану здійснення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (додаток 2 до договору), які є невідємною частиною цього договору, а сторона-1 вживає організаційних заходів щодо виділення бюджетних асигнувань відповідно до плану заходів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру бюджетної програми "Проведення земельної реформи" у 2019 році та плану використання бюджетних коштів на 2019 рік.

13.05.2019 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) прийнято наказ №129 "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності", відповідно до п. 1 якого вирішено: внести зміни до наказу Держгеокадастру від 21.02.2019 №59 "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності", зокрема, п.1 викладено в такій редакції: " 1. Провести у 2019 році захід з інвентаризації земель державної власності, а саме: інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об`єднаних територіальних громад (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій) згідно з додатком 1, що додається; інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території областей України (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) згідно з додатком 2, що додається"; відповідно до п. 2 якого вирішено: укласти додаткову угоду до договору з державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" від 21.02.2019 №12-Г на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності як з одержувачем бюджетних коштів за напрямком, визначеними підп. 3 п. 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 №219.

До вказаного наказу укладено додаток 1 "Перелік об`єднаних територіальних громад, на території яких проводитиметься інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2019 році" , додаток 2 "Перелік областей, на території яких проводитиметься інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2019 році", додаток 3 "План здійснення заходу з інфенттаризації земель державної власності на 2019 рік".

За результатами інвентаризації спірна земельна ділянка була внесена в Державний земельний кадастр.

В матеріалах справи знаходиться поземельна книга (копія) кадастровий номер земельної ділянки 6122685400010010053, яка відкрита 05.12.2019 державним кадастровим реєстратором відділу у Зборівському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Згідно із ч. 1, 9 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (ст. 4 в редакції станом на 05.12.2019) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а)кадастровий номер; б)площа; в)місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г)склад угідь; ґ)цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Як вбачається зі змісту поземельної книги на вказану ділянку, її відкрито 05.12.2019 та до Державного земельного кадастру внесено відомості про категорію земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельних ділянок в межах певної категорії земель землі загального користування, код цільового призначення 18.00 Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядуванн їх віднесено до земель загального користування), форма власності державна власність.

Згідно із ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння її кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірній земельній ділянці площею 10,74 га було присвоєно кадастровий номер 6122685400:01:001:0053 і така спірна земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Проведено державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку Тернопільської міської ради.

Відтак спірна земельна ділянка площею 10,74 га кадастровий номер 6122685400:01:001:0053 стала об`єктом цивільних прав за основним цільовим призначенням категорія землі сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, з огляду на вищенаведене, дана земельна ділянка була сформована з земель природно-заповідного призначення.

Стаття 20 ЗК України передбачає встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Респрубліки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що стосовно спірної земельної ділянки розроблявся проект землеустрою.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Листом від 28.09.2022 №10-19-0.51-2494/2-22 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України по зміні цільового призначення земельної ділянки за вищезазначеним кадастровим номером в Головного управління на дату передачі її земель до земель комунальної власності відсутні.

Також відповідно до інформації з Секретаріату Кабінету Міністрів України №20985/0/2-22 від 12.10.2022 (наданої на запит окружної прокуратури №7350 вих-22 від 03.10.2022) Кабінетом Міністрів України рішення про зміни меж чи передачі земельної ділянки із вищевказаним номером (стосується зокрема земельної ділянки кадастровий номер 6122685400:01:001:0053) у комунальну власність не приймалися.

Крім того, саме ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області в своєму листі №10-19-0.51-2494/2-22 від 28.09.2022 зазначило про те, що постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України по зміні цільового зокрема земельної ділянки за кадастровим номером 6122685400:01:01:0053, в останнього на дату передачі її до земель комунальної власності відсутні. Вказана земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (18.00 землі загального користування).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області перевищило свої повноваження, та змінило цільове призначення спірної земельної ділянки з природно-заповідного призначення - на сільськогосподарське призначення, без погодження з Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 4, 8 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу № 41 - ОТГ від 09.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області) Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із ч. 9 ст. 149 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" і земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти газотранспортної системи, що передаються суб`єкту господарювання у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених ч. 5-8 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, вилучати земельні ділянки державної власності природоохоронного призначення до 27.05.2021 мав виключно Кабінет Міністрів України.

Документи, на підставі яких ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області видано наказ №41-ОТГ від 09.12.2020 про передачу, зокрема, спірної земельної ділянки із державної у комунальну власність не містять посилань на постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України. Протилежного відповідачем не доведено.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно із ч. 1 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 ЗК України).

Згідно із ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Таким чином, згідно ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Пунктом 3 ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Як передбачено п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом "а" ч. 2 ст. 20-4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції обласної державної адміністрації належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.

Відповідно до ст. 150 ЗК України землі природно-заповідного фонду відносяться до особливо-цінних земель, припинення права постійного користування на які з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі природно-заповідного фонду гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласної державної адміністрації, проте спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тернопільською міською радою як комунальна власність. Однак, з урахуванням редакції ст. 149 ЗК України, розпорядником земель була Тернопільська обласна державна адміністрація.

В пункті 6.19 постанови від 07.04. 2020 у справі №916/2791/13 Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок, відповідно до якого цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ "Землі України" ЗК України). При цьому, такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Також у постанові від 03.09.2020 у справі №911/3306/17 Верховним Судом вказано стосовно, зокрема, земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, що остання, втручаючись у права щодо таких земельних ділянок, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізовуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.

З огляду на вищезазначене, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не було наділене повноваженнями щодо розпорядження (вилучення) землями (земель) природно-заповідного фонду (частиною земель природно-заповідного фонду є спірна земельна ділянка площею 10,74 га) та зміни цільового призначення земель природно-заповідного фонду державаної власності на землі сільськогосподарського призначення.

Відтак, прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області № 41 - ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 з земель державної власності до земель комунальної власності та фактично незаконно змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки.

Також відповідно до наказу №129 від 13.05.2019 "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) планувалось проведення у 2019 році інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. Натомість фактично було проведено інвентаризацію земель природно-заповідного фонду (стосується спірної земельної ділянки).

Доводи ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про те, що у зв`язку із відсутністю проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський", а також відсутністю у Державному земельному кадастрі відомостей про межі даного заказника та обмежень у використанні таких земель, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за наслідками інвентаризації земель до Державного земельного кадастру внесено відомості про спірну земельну ділянку, як землі сільськогосподарського призначення та передано її у комунальну власність, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Так, дійсно, матеріалами справи не підтверджено, що межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" встановлені.

Згідно із ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до п.1.6. Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський" (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2012 № 415) до встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення та відповідно до п.1.6. оновленого Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський" (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493) межі Заказника встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до Проєкту створення Заказника.

Як вбачається із матеріалів справи, проєкт створення заказника відсутній. Також межі заказника у натурі не встановлені.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області володіло інформацією про розташування та місцезнаходження гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" (основні аргументи - відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про межі даного заказника та обмежень у використанні таких земель).

Також,як вбачається із листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) № 25/2-11/12655-22 від 21.09.2022, з метою виконання протокольних рішень наради від 26.09.2019 під головуванням Прем`єр-міністра України О. Гончарука "Питання функціонування державних кадастрів" та п. 5 селекторної наради від 08.11.2019 під головуванням Прем`єр-міністра України з питань реалізації програм і проектів регіонального розвитку, Міністерство енергетики та захисту довкілля передало до Держгеокадастру надіслані обласними державними адміністраціями в сканованому вигляді матеріали, які містили проекти створення об`єктів природно-заповідного фонду, охоронні зобов`язання,положення та картографічні матеріали територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також наявні в міністерстві картографічні матеріали щодо біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків.

Також Міністерство зазначило, що відповідно до пункту 4 Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністерства України від 03.06.2013 №483 (далі-Порядок) взаємодія між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами здійснюється шляхом надання картографічної основи та іншої інформації Державного земельного кадастру для інших кадастрів та інформаційних систем, а також шляхом надання до Державного земельного кадастру геопросторових даних та інших матеріалів кадастрів та інформаційних систем.

Планово-картографічні та інші матеріали щодо розташування та режиму природоохоронних територій та об`єктів, інші дані Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, входять до переліку відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами.

Пунктом 12-2 Порядку визначено, що дані інших кадастрів та інформаційних систем, розміщені на картографічній основі Державного земельного кадастру у вигляді інформаційних шарів і атрибутів, є офіційними. У разі потреби такі дані можуть уточнюватися після розроблення документації, передбаченої законодавством.

Робота щодо наповнення шару "Природно-заповідний фонд" була проведена за підтримки проєкту "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні", що впроваджується Світовим банком та фінансується Європейським Союзом та передана Міндовкіллю листом від 04.06.2021 № 2021/8068/04-1.

Міндовкілля відповідно до Порядку, з метою інтеграції державних кадастрів та ресурсів надало межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду та їхню атрибутивну таблицю для відображення даних у інформаційному шарі Публічної кадастрової карти України "Природно-заповідний фонд".

Версія шару "Природно-заповідний фонд", яка опублікована на Публічній кадастровій карті 09.06.2021 не є остаточною і постійно оновлюється.

Міністерство у своєму листі, також зазначило, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський" розташований на території Смарагдової мережі - UA0000189 Seretskyi.

При плануванні або здійсненні діяльності має враховуватися необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі та вказані у стандартних формах даних територій Смарагдової мережі, що розміщені на офіційному сайті Ради Європи: https://www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer .

ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не спростовано доказами, що ним не отримувались зазначені вище та картографічні матеріали від Міндовкілля.

Крім того, згідно п.1.2. та п.2.1. Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (далі-Інструкція), затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 16.02.2005 №67, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2005 №298/10578, відповідно дана Інструкція визначає склад та зміст документації державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду (далі-кадастр), єдині вимоги щодо заповнення кадастрових форм та строки подання документів; документація кадастру включає, зокрема, форму 1ДКПЗФ "Картка первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (додаток 1).

Згідно п.3.1. та п.3.2. Інструкції відповідно організація ведення кадастру, координація діяльності, пов`язаної з виконанням кадастрових робіт, забезпечення розробки нормативно-правових актів та методичних матеріалів, необхідних для ведення кадастру, покладається на Мінприроди; за результатами обліку, обстеження та інвентаризації природних комплексів, оцінки стану об`єктів ПЗФ, аналізу і узагальнення даних інших джерел на кожний об`єкт ПЗФ заповнюється форма 1 ДКПЗФ "Картка первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України".

Відповідно до п.3.4. та п.3.5. Інструкції заповнення форми 1ДКПЗФ щодо всіх інших об`єктів ПЗФ (крім визначених у п.3.3.) забезпечують уповноважені органи у відповідних адміністративно-територіальних одиницях; уповноважені органи здійснюють облік об`єктів ПЗФ, накопичення, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об`єктів ПЗФ, розташованих на закріпленій за ними території, та передають її у вигляді заповнених форм 1ДКПЗФ Мінприроди у термін до 1 березня року для оприлюднення даних кадастру.

Згідно п.3.6. та п.4.1. Інструкції відповідно Мінприроди формує та забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінприроди матеріалів кадастру в термін до 1 червня відповідного року; оброблення даних за формою 1ДКПЗФ та складання даних кадастру за формою 2 ДКПЗФ здійснюється шляхом використання Автоматизованої інформаційної системи ведення державного кадастру територій та об`єктів ПЗФ.

Підпункт 5.1.1.Інструкції передбачає заповнення рядків картки. Картка складається з 28 розділів, що містять інформацію про окремі показники (групи показників).Номер розділу позначається трьома першими розрядами коду. Для об`єктів ПЗФ, які не є установами ПЗФ, проставляється, зокрема, 110 00 000 0000 - для об`єктів ПЗФ площею до 100 га зазначаються географічні координати умовного центру ділянки, площею понад 100 га - географічні координати крайньої північної, східної, південної та західної точок території.

Гідрологічний заказник "Серетський" має площу 1 192 га, тобто понад 100 га.

В картці первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України (форма 1ДКПЗВ) по Тернопільській області зазначено географічні координати крайніх точок території (градуси, минути,секунди) гідрологічного заказника "Серетський":

північна - 49 0 43/ 45// пн.ш. 250 23/ 10// сх.д західна - 49 0 43/ 39// пн.ш. 250 23/ 14// сх.д

південна - 49 0 36/ 40// пн.ш. 250 31/ 25// сх.д східна - 49 0 36/ 45// пн.ш. 250 32/ 30// сх.д

З огляду на те, що матеріали кадастру оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінприроди, а відтак, необхідно вважати, що географічні координати крайніх точок території (градуси, минути,секунди) гідрологічного заказника "Серетський" також оприлюднені на офіційному веб-сайті Мінприроди, та доступні до застосування.

Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації "Про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський"надіслало лист №04.1/1444 від 26.11.2022 на адресу Тернопільської міської ради. Як вбачається із вказаного листа, в додатку зазначено документи, які надавались разом з листом, а саме: 1.Документи до проекту створення заказника на 25 арк.; 2.Розподіл земель заказника по угіддях, власниках та користувачах земельних ділянок в його межах на 7 арк.; 3.Картосхеми заказника у межах Тернопільської міської територіальної громади на 5 арк.; 4.Охоронні зобов`язання на 38 арк.; 5.Положення про заказник на 29 арк.; 6. Картки первинного обліку на заказник на 16 арк. Відповідачем надано до матеріалів справи лише документи, які вказані в листі під номерами 2 та 6 на 14 арк. Однак документи до проекту створення заказника на 25 арк. відповідачем не було надано до матеріалів справи.

Отже, з цього можна зробити висновок, що такі документи до проекту створення заказника існують.

Також в матеріалах справи наявні два витяги з документації Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (станом на 1997 рік), які надані Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) до свого листа № 04.2/909 від 18.08.2022, та які включають 2 завірені картосхеми території заказника. На одній із картосхем справа вверху зазначено: "Серетський" гідрологічний заказник загальнодержавного значення (в межах Малашівської с/р) площа 501,9 га; зліва внизу зазначено: затверджую: начальник Тернопільського обласного управління земельних ресурсів М.Романський, та міститься його підпис та відбиток печатки управління; погоджено: начальник Зборівського районного відділу земельних ресурсів П.Будник, та міститься його підпис та відбиток печатки.

В своєму листі №10-28-0.215-6136/2-22 від 19.09.2022 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) повідомила, зокрема, що з врахуванням ч. 3 ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" адміністратором Державного земельного кадастру відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.01.2016 №36 "Про визначення адміністратора Державного земельного кадастру" є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру(далі-ДП "Центр ДЗК"). Інформацію, що відображалася в інформаційному шарі "Природно-заповідний фонд" розміщено на офіційному вебсайті Держгеокадастру у розділі Публічна кадастрова карта України" ДП "Центр ДЗК" згідно з даними, наданими Міністреством захисту довкілля та природних ресурсів України листами від 04.06.2021 №25/7-11/11576-21 та від 05.11.2021 №2/7-11/23523-21. Інформаційний шар "Природно-заповідний фонд" не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру і носить інформаційний характер. 11.06.2021 на офіційному вебсайті Держгеокадастру land.gov.ua оприлюднено повідомлення щодо розміщення на Публічній кадастровій карті України нового інформаційного шару "Природно-заповідний фонд".

ДП "Центр ДЗК" в своєму листі №3/1314 від 14.09.2022 повідомило, що дані, які містяться на Публічній кадастровій карті України в інформаційному шарі "Природно-заповідний фонд" (далі - інформаційний шар), були надані Держгеокадастру листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.06.2021 №25/7-11-11576-21 та передані Центру ДЗК листами Держгеокадастру від 16.06.2021 №24-28-0.211-7240/2-21 та від 15.06.2021 №5-28397/0/1-21 для їх опрацювання та публікації. Центр ДЗК своїм листом від 08.07.2021 №3/2258 проінформував Держгеокадастр щодо забезпечення оновлення даних в інформаційному шарі. За результатами геопросторового аналізу Центром ДЗК встановлено, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053 перебувають в межах об`єкту інформаційного шару гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський". Також в цьому листі зазначено, що додатково Центром ДЗК підготовлена схема, що додається до цього листа, з відображенням меж земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0053, 6122685400:01:001:0054 та меж об`єкта інформаційного шару гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський".

Також в Технічній документації, яка розроблялась Тернопільською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" міститься викопіювання з планово-картографічних матеріалів (публічної кадастрової карти України) щодо місця розташування земельної ділянки площею 10,7400 га для проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. Місце розташування земельної ділянки: Малашовецька сільська рада. Цільове призначення: 18.00 - землі загального користування.

Як вбачається із схеми розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0053 і 6122685400:01:001:0054 та об`єктів інформаційного шару "Природно-заповідний фонд" з врахуванням умовних позначень на даній схемі земельна ділянка з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 знаходиться в межах об`єкту інформаційного шару "Природно-заповідний фонд" гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Серетський".

Також експертом у своєму висновку в розділі "Дослідження" зазначено про те, що межі територій Смарагдової мережі і їх стандартні форми даних розміщені на офіційному сайті Ради Європи. Також як вбачається із зазначеного висновку, експертом було визначено частину межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" на території Тернопільської об`єднаної територіальної громади (колишня територія Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області) без визначення її загальної площі та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апелянта про те, що оскільки спірна земельна ділянка складається із таких угідь як пасовища, то така земельна ділянка за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, враховуючи таке.

Згідно із ч. 1, 2 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Із картки первинного обліку територій та об`єктів природно - заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України (форма 1ДКПЗВ) по Тернопільській області вбачається ведення обліку назва території, об`єкта ПЗФ: "Серетський", значення: - загальнодержавне, категорія: заказник, гідрологічний, місцезнаходження об`єкта ПЗФ: Заплава р.Серет із Івачівською водоймою та фрагмент заплави р.Лопушанка від с.Плотича Тернопільського району до с.Носівці Зборівського району, загальна площа об`єкта ПЗФ в гектарах, всього: 1192,0 га /фактична площа 1222,3 га/, в постійному користуванні (власності) інших землекористувачів(власників):604,19 га, землі запасу та інші землі, що не надані у постійне користування і власність: 617,11 га.

В даній Картці первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України також зазначено розподіл земель об`єкта ПЗФ ("Серетський") за угіддями та в колонці "Площі угідь в межах земель, що знаходяться в користуванні (власності) інших землекористувачів (власників), земель запасу та інших земель, не наданих у постійне користування чи власність" вказано:

Сільськогосподарські землі, всього -137,89, з них:-сільгоспугіддя (137,89) та з сільгоспугідь: - сіножаті (50,40), - пасовища (87,49).

Ліси та інші лісовкриті площі, всього -26,2, з них:-лісові землі, всього -12,20, - чагарники (14,0)

Забудовані землі, всього- 2,80

Відкриті заболочені землі, всього - 691,59

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,20.

Води, всього-333,3, з них: -природні водотоки (51,0), -озера (2,80), -ставки (20,5),-водосховища (259,0)

Всього: 1192,0 га.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що зазначений розподіл земель об`єкта ПЗФ ("Серетський") не свідчить про те, що спірна земельна ділянка 10,74 га містить сільськогосподарські угіддя, зокрема, пасовища.

В поземельній книзі кадастровий номер земельної ділянки 6122685400010010053 міститься розділ 2 - кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь (запис від 05.12.2019 №002). Даний розділ містить експлікацію земельних угідь, в якій зазначено всього земель, гектарів, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища, 10,7400; площа земельної ділянки, гектарів 10.7400 (арк.№2).

В подальшому в розділ 2 внесено запис від 30.07.2021 р. № 003 про виникнення права, зокрема: право власності - Тернопільська міська рада; форма власності - комунальна, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 30.06.2021.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги , тимчасову картку первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України (Форма 1ДКПЗФ), яка стосується території, об`єкту ПЗВ "Серетський" (національний міжнародний), оскільки така містить виправлення в зазначених площах (стор.1 та стор.2). Відтак вказаний доказ не може вважатись належним.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявний висновок експерта, однак на думку апелянта, такий є неналежним доказом. На спростування доводів апелянта колегія суддів зазначає таке.

Так, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022 сформовано висновок експерта від 06.09.2022 № 669/22-22.

За змістом ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 924/497/19.

Вказана експертиза проведена експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Тернопільського відділення за постановою від 01.09.2022 слідчого відділення Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Гладка Ю.М. про призначення комплексної судової земельно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні №42022212050000065 від 10.08.2022, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК, ч. 2 ст. 364 КК України.

На вирішення експерта було поставлено такі питання:

1.Чи знаходяться земельні ділянки кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський"?

2.Чи відповідно до фактичного місця розташування земельних ділянок кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га ці земельні ділянки знаходяться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський"?

3.Враховуючи відповідь на два вище запитання чи земельні ділянки кадастрові номери 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053 належать до земель природно-заповідного фонду?

4.Чи територія заказника розташована у межах об`єкту ?

У зв`язку із взаємопов`язаністю, необхідністю дослідження одних і тих же документів та нормативної бази, дослідження по першому, другому, третьому та четвертому питаннях експертом об`єднано.

Об`єктами дослідження були земельні ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га та з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га.

Експерт у висновку зазначає, що дослідження проведено методом аналізу наданих на дослідження матеріалів справи та методом зіставлення відомостей про межі земельних ділянок, аналізом одержаних результатів та співставленням із відомостями, наявними в матеріалах кримінального провадження.

За результатами дослідження був складений план розташування земельних ділянок (додаток 1). На даний план нанесено земельні ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га., нанесенням орієнтовної межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" та смарагдова мережа України - "Seretskyi" площею 6489 га (Серетський UA0000189 ) в межах розташування.

Також експертом була визначена частина межі Смарагдової мережі України на території Тернопільської об`єднаної територіальної громади (колишня територія Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області), без визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру

За твердженнями експерта, враховуючи наведене у висновку та місце розташування досліджуваних земельних ділянок було встановлено, що земельні ділянки кадастрові номери 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053 були сформовані без врахування меж природно-заповідного фонду та віднесені до земель сільськогосподарського призначення (аркуш 11 висновку).

Висновком земельно-технічної експертизи № 669/22-22 від 06.09.2022 проведеної в ході досудового розслідування встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6122685400:01:001:0053 згідно даних Державного земельного кадастру знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення Серетський. Відповідно до фактичного місця розташування земельна ділянка з кадастровим номерам 6122685400:01:001:0053 площею 7, 00 га знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення Серетський. Земельна ділянка з кадастровим номерам 6122685400:01:001:0053 згідно даних Державного земельного кадастру відносяться до земель сільськогосподарського призначення - землі загального використання, пасовища станом на дату проведення експертизи. Разом з тим, дані земельні ділянки сформовані із земель природно-заповідного фонду. Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493 затверджено Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення Серетський (далі - Положення). Відповідно до п.1.3. Положення територія Заказника розташована у межах об`єкту Смарагдової мережі Європи Seretskyi площею 6 489 га (Серетський, UA0000189).

В додатках до висновку експерта додано № 1 - план розташування земельних ділянок за кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га з нанесенням межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський" та межі Смарагдової мережі Європи "Seretskyi" площею 6489 га ("Серетський" UA0000189).

Також апелянт зазначає, що вказаний висновок експерта не може визнаватись доказом у даному судовому провадженні, оскільки виданий з порушенням вимог Закону України "Про судову експертизу", наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, наказу Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5, а відтак є недопустимим, недостовірним та недостатнім, не підлягає врахуванню судом при розгляді та вирішенні спору у вказаній господарській справі.

Згідно з нормами Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1). Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ст. 7 Закону України Про судову експертизу). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ст. 7-1 Закону України Про судову експертизу).

Так, постанова від 01.09.2022 слідчої СУ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. винесена при здійсненні досудового розслідування кримінального правопорушення № 42022212050000065 від 10.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України. Вказана постанова відповідає усім вищезазначеним вимогам, визначеним вимогам ст. 110 КПК України, Закону України «Про судову експертизу».

Згідно з пункотм 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 (надалі - Інструкція) у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначають такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питаня, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Постанова про призначення експертизи від 01.09.2022 цим вимогам відповідає.

Верховний суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц виклав висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.

Також, Верховним судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17.10.2019 у справі №678/364/15-ц; від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17 та від 10.03.2020 у справі № 9901/740/18).

Відтак з огляду на вимоги законодавства, зміст і форму постанови про призначення експертизи від 01.09.2022 та висновку експерта № 669/22-22 ві 06.09.2022 остання проведена відповідно до вимог законодавства, а висновок експерта № 669/22-22 від 06.09.2022 є належним і допустимим доказом. Натомість доводи апелянта є такими, що спростовуються зазначеним вище.

Окрім цього, апелянт покликається на порушення під час проведення експертизи норм законодавства, оскільки у постанові слідчого йшлося про проведення комплексної судової земельно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою, а проведено інший вид експертизи - земельно-технічну. Такі твердження скаржника є безпідставними з огляду на наступне.

За змістом Інструкції, п. 1.2.14. експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

До основних видів експертизи належать 1.2.2. інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. 3.2. До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо). 3.3. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З вище наведених норм Інструкції, вимог ГПК України, Закону України Про судову експертизу вбачається, що визначальним при призначенні експертизи є дотримання процедури її призначення та дотримання вимог при проведенні експертного дослідження та оформлені його результату.

Також, експерт володіє спеціальними знаннями за спеціальністю 10.7 10.20 експертиза з питань землеустрою та 10.7 розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками.

Пунктом 2.1 Інструкції експертові надано права у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.

Згідно ж п. 2.2 Інструкції експерт зобов`язаний повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

З огляду на вказане, експертом дотримано вимоги законодавства при проведені експертизи, за результатами якої складено висновок експерта № 669/22-22 від 06.09.2022.

Окрім наведено суд апеляційної інстанції зазначає, що викладені експертом висновки співвідносяться з іншими матеріалами судової справи та їм не суперечать, і в сукупності і взаємозв`язку надають можливість встановити дійсні обставини справи щодо доведеності приналежності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.

Судами встановлено, що висновок експерта № 669/22-22 від 06.09.2022 базується на дослідницькій частині, яка ґрунтується на документах (доказах), які досліджені судами, відтак висновок експерта оцінюється на рівні з іншими доказами, на підставі яких встановлені обставини в справі, а тому є належним доказом.

Також апелянт вважає, що у висновку експерта у розділі "дослідження" експерт всупереч положення наведених норм Інструкції №53/5 вирішував питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, з`ясовував питання права і надавав оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно правовими актами.

Вказані доводи та твердження апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не вказано, які саме питання вирішені експертом виходять за межі спеціальних знань експерта, а тому такі твердження відповідача свідчать лише про суб`єктивну оцінку відповідачем вказаного висновку та не спростовують викладених у ньому обставин та встановлених фактів.

Також суд враховує позицію викладену в постанові Верховного суду від 16.03.2023 у справі № 925/400/21, що суд не може виходити за межі своїх повноважень, вказуючи на неправильність використання експертом певних методик при проведенні експертизи, способу визначення достовірності наданих на експертизу зразків, тощо, оскільки суд не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі.

Таким чином, висновок від 06.09.2022 № 669/22-22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022, приймається судом як належний та допустимий доказ.

При цьому, суд зазначає, що апелянт в силу ст. 101 ГПК України не був позбавлений можливості подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, однак таким правом не скористався.

Щодо аргументів апелянта щодо того, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ч.1 ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Тобто, саме на момент оголошення заказників, якщо земельні ділянки, водні та інші природні об`єкти перебувають у власності або у користуванні, то вони у власників або користувачів не вилучаються.

Згідно із ч. 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

У цій справі не ключовим є законність передачі земель природно-заповідного фонду з державної власності у комунальну.

Розділ Х Перехідних положень ЗК України доповнено пунктом 24 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021.

Пунктом 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України унормовано, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Таким чином, земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесені до земель державної форми власності.

З огляду на викладене спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд помилково застосував положення пункту 24 Перехідних положень ЗК України.

Отже, законодавцем щодо передачі землі розташованої за межами населених пунктів у межах територіальних громад, передбачено чіткі та однозначні для розуміння винятки щодо земель, які потребують особливої правової охорони, за їх цільовим призначенням.

Згідно ч. 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, на цей час Тернопільська обласна державна адміністрація, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, є розпорядником земель природно-заповідного фонду державної власності.

Указом Президента України №68/2022 від 24.02.2022 "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Тернопільську обласну військову адміністрацію. Відповідно до пункту 2 даного Указу, Тернопільська обласна державна адміністрація набула статусу відповідної військової адміністрації у зв`язку із необхідністю забезпечення разом із військовим командуванням, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану без проведення реорганізації юридичної особи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни щодо Тернопільської обласної державної адміністрації не вносились.

Верховний Суд в своїй постанові від 16.03.2023 у справі №925/400/21 в пунктах 8.38-8.46 відповідно зазначив, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежни (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

При цьому, стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як правомірно та обґрунтовано вказав суд першої інстанції, із висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, оцінивши в сукупності докази надані до справи сторонами, докази на підтвердження позовних вимог надані прокуратурою є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд правомірно, підставно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вважає, що прокурор при зверненні до суду у цій справі неправильно обрав спосіб захисту.

Так, Велика Палата Верховного Суду у п.146 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зробила правовий висновок про те, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Аналогічні за змістом правові висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку (п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц ).

У цій справі належним відповідачем є Тернопільська міська рада, за якою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122685400:01:001:0053 площею 10,74 га.

В п.80 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12), (п. 81 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Великої Палати Верховного Суду).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (п. 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19 (провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

Також згідно ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У цій справі, передача спірної земельної ділянки, яка була сформована із земель природно-заповідного фонду, з державної форми власності до комунальної форми власності відбулась, як встановлено вище, з перевищенням повноважень ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області всупереч нормам чинного законодавства, тобто незаконно, а тому і набуття права комунальної власності Тернопільською міською радою є незаконним.

Тернопільська міська рада при ухваленні рішення про прийняття спірної земельної ділянки в комунальну власність, в силу характеристик (зовнішніх, об`єктивних, явних, видимих природних ознак) спірної земельної ділянки, та інформації, яка є вільною в доступі та розміщена на інформаційних ресурсах щодо розташування гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Серетський", проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що спірна земельна ділянка є частиною земель природно-заповідного фонду.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а ч. 1 ст. 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

Колегія суддів зазначає, що оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не е ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. 387 і 388 ЦК України, - є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12~97гс19, пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18(провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Також Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про обрання прокурором неналежного способу захисту, оскільки у випадку витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь держави не буде порушення ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог та витребування на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Тернопільської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером: 6122685400:01:001:0053 площею 10,74 га.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає залишенню за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 -276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2023 у справі №921/16/23 без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК