Ухвала

від 06.08.2024 по справі 903/418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

06 серпня 2024 року Справа № 903/418/24 За заявою фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Учасники справи:

від АТ «УКРГАЗБАНК» - Домальчук Р. В.

керуючий реструктуризацією боргів - Рабан М. Т.

Встановив: ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 310 від 12.03.2013, АДРЕСА_2 ), призначено попереднє судове засідання на 02.07.2024 на 10:00 год.

31.05.2024 оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (публікація № 73288).

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шума М.С. з 02.07.2024 по 22.07.2024 судове засідання по справі №903/418/24, що призначено на 02.07.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 23.07.2024 призначено попереднє судове засідання у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на 25 липня 2024 року на 10:30 год.

Ухвалою суду від 25.07.2024 керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) призначено арбітражного керуючого Рабана Микити Тарасовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №309 від 28.02.2013, адреса: вул. Винниченка, 26, м.Луцьк, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

28.06.2024 (штамп на конверті відправлення 26.06.2024) до суду надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» від 26.06.2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 30 153 грн. 70 коп. боргу та 6 056 грн. 00 коп. судового збору.

Ухвалою суду від 23.02.2024 прийнято заяву АТ КБ «ПриватБанк» від 26.06.2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 30 153 грн. 70 коп. боргу та 6 056 грн. 00 коп. судового збору до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 25.07.2024 о 10:30 год., зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника: повідомити заявника та суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника.

03.07.2024 (штамп на конверті відправлення 01.07.2024) до суду надійшла заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 01.07.2024 №117/71807/2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 15 557 009 грн. 82 коп.

Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято заяву ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 01.07.2024 №117/71807/2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 15 557 009 грн. 82 коп. до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 25.07.2024 о 10:30 год., зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника: повідомити заявника та суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 25.07.2024 розгляд справи в попередньому судовому засіданні відкладено на 06.08.2024.

31.07.2024 через Електронний суд надійшли повідомлення арбітражного керуючого щодо результатів розгляду заяв з грошовими вимогами до боржниці.

Арбітражний керуючий повідомляє, що грошові вимоги КБ «ПРИВАТБАНК», які зазначені в заяві, визнаються повністю і підлягають погашенню в такій черговості відповідно до ст. 133 КУПБ, а саме: 6 056, 00 грн. - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір); 30 153, 70 грн. - друга черга.

Інформацію про доставку відповідного повідомлення в електронний кабінет АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду.

Щодо грошових вимог АТ «УКРГАЗБАНК», арбітражний керуючий повідомляє, що грошові вимоги АБ «УКРГАЗБАНК», які зазначені в заяві, визнаються частково і підлягають погашенню в такій черговості відповідно до ст. 133 КУПБ, а саме: 6 056, 00 грн. - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір); 2 801 829, 98 грн. - друга черга. (2443008,91 грн. заборгованість за тілом кредиту, 358821,07 грн. три проценти річних за прострочення виконання зобов`язань; 2019,94 грн. - третя черга. (пеня згідно рішення суду Волинської області у справі №2-2902/2009 від 08.04.2009).

У задоволенні інших вимог арбітражний керуючий вважає необхідно відмовити.

Зазначає, що заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання грошових вимог в частині прострочених процентів у розмірі 5602755,40 грн. за період після пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України підлягає відхиленню.

Керуючим реструктуризацією враховано висновки, викладені у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, згідно з яким після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відтак, вимоги кредитора в частині нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 358821,07 грн., є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.

Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 4526574,97 грн., то у визнані цих вимог та у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму слід відмовити, оскільки банк безпідставно нарахував проценти після пред`явлення до позичальника вимоги.

Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 2596918,53 грн. за період з 03.04.2017 по 29.02.2020, то у визнані цих вимог та задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму пені також слід відмовити. Враховуючи те, що кредит надавався позичальнику в іноземній валюті - доларах США, за умовами кредитного договору повертатися також мав в іноземній валюті. Оскільки своєчасно кредит та проценти за користування кредитом повернуто та сплачено не було, заборгованість виникла в іноземній валюті.

Проте, у розрахунку пені за спірний період, обчисленої в іноземній валюті за кожен день прострочення, не наведено еквіваленту у гривнях станом на час прострочення.

Визначення розміру пені у національній валюті України станом на 01.07.2024 не відповідає умовам кредитного договору щодо сплати пені від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Разом з цим, нарахування пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу не відповідає приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо грошової вимоги по сплаті штрафу у розмірі 20855 грн. за порушення умов договору щодо страхування предмету іпотеки, то в її задоволенні слід відмовити покликаючись на річний строк позовної давності для неустойки (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що предмет іпотеки (квартира) відносно якого існувало зобов`язання по страхуванню було відчужено у 2009 році, а відповідні кошти перераховано в користь АБ «УКРГАЗБАНК» в період з 10 грудня по 31 грудня 2009 року.

Право на подання заяви про застосування строків позовної давності арбітражним керуючим окремо від боржника підтверджено Постановою Верховного суду від 30 листопада 2021 року, справа № 904/709/20.

Відтак, вказане повідомлення керуючий реструктуризацією просить вважати, як заяву про застосування строків позовної давності.

Інформацію про доставку відповідного повідомлення в електронний кабінет АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду.

Представник АТ «УКРГАЗБАНК» в судовому засіданні заяву з грошовими вимогами банку підтримав повністю, зазначив про обґрунтованість здійснених банком розрахунків, просив суд визнати заявлені суми у повному обсязі.

Керуючий реструктуризацією в судовому засіданні підтримав свою позицію, яка зазначена в повідомленнях про результати розгляду заяв з грошовими вимогами.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, заслухавши позицію керуючого реструктуризацією боргів та представника заявника, суд встановив:

28.06.2024 (штамп на конверті відправлення 26.06.2024) до суду надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» від 26.06.2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 30 153 грн. 70 коп. боргу та 6 056 грн. 00 коп. судового збору.

Така заява подана до суду в строк, визначений п. 1 ст. 45 КУзПБ.

06.12.20218 ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах; який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 06.12.2018 між Боржником та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на таких умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Боржник взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3, 3.2.8.3.1 цього договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному у п. 3.2.8.3.2.

Згідно з п. 3:2.83.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1 .Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 5. Заяви).

В порушення відповідних умов договору Боржник не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

На момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитними зобов`язаннями становить 30 153 грн. 70 коп. та складається із заборгованості за основним зобов`язанням та нарахованими відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Банком долучено до матеріалів справи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, що підписана ОСОБА_1 від 06.12.2018, Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 .

Арбітражний керуючий Рабан М. Т. в повідомленні про результати розгляду заяви з грошовими вимогами заявлену суму боргу визнає повністю.

Боржниця заявлену банком суму не оспорила.

Враховуючи викладене, суд повністю задовольняє заяву з грошовими вимогами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в такій черговості відповідно до ст. 133 КУПБ: 30 153 грн. 70 коп. - вимоги другої черги та 6 056 грн. 00 коп. позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір).

03.07.2024 (штамп на конверті відправлення 01.07.2024 - понеділок) до суду надійшла заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 01.07.2024 №117/71807/2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 15 557 009 грн. 82 коп.

Така заява подана до суду в строк, визначений п. 1 ст. 45 КУзПБ, оскільки останній день 30-ти денного строку 30.06.2024 припав на неділю, а заява з грошовими вимогами подана до суду 01.07.2024 - понеділок, тобто в перший робочий день.

20.05.2008 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 73/08-Ж/02 відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 82000,00 доларів США на строк/період із 20.05.2008 по 19.05.2038, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі відповідно до умов, встановлених цим договором.

Умовами кредитного договору (пунктами 1.1, 3.1, 3.3, 5.3, 5.8) передбачено: повернення кредиту здійснюється щомісячно до повного його погашення; проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно у розмірі 14,3% річних від строкової заборгованості по кредиту та у розмірі 15,3 % річних від простроченої заборгованості по кредиту; проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня одержання кредиту до дня його погашення, враховуючи фактичну кількість днів користування кредитом; за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності; строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі до вимог щодо: повернення кредиту, сплати процентів, пені, штрафів. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови кредитного договору.

В якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитними договором 20.05.2008 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №73-08/02 без оформлення заставної відповідно до якого в іпотеку банку передано належне іпотекодавцю нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Згідно з пунктом 2.3 цього договору предмет іпотеки оцінено в 417 100,00 грн. Вказаний предмет іпотеки було реалізовано у 2009 році в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Інформація про надходження коштів від продажу предмета іпотеки міститься в розрахунку заборгованості, що додається.

Умовами договору іпотеки (зокрема підпунктами 3.3.4-3.3.4.4 пункту 3.3) передбачено зобов`язання іпотекодавця щодо обов`язкового страхування предмета іпотеки на період дії договору іпотеки. Згідно з пунктом 4.2 договору іпотеки за невиконання чи неналежне (в тому числі невчасне) виконання п.п.3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки згідно п.2.3 цього договору. Іпотекодавець свої зобов`язання щодо страхування предмета іпотеки не виконав, чим порушив умови договору іпотеки.

Також в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитними договором 20.05.2008 між АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_2 (поручитель), ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 1 відповідно до якого (пункти 1.1, 1.2, 1.3) поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором і відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж об`ємі, що і позичальник, а саме, за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

У зв`язку з невиконанням позичальником та поручителем умов кредитного договору банк з метою захисту своїх порушених прав та інтересів у лютому 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.04.2009 у справі №2-2902/2009 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості позов банку задоволено повністю, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 84751,17 доларів США та пеню в розмірі 2019,94 грн.

На виконання вказаного рішення суду 05.05.2009 суд видав позивачу відповідні виконавчі листи, зокрема виконавчий лист щодо відповідача/боржника ОСОБА_1 , який перебуває на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби за номером виконавчого провадження 65217713 та залишається невиконаним, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 17.06.2024, яка додається.

Враховуючи вищезазначені обставини, у зв`язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, керуючись умовами кредитного договору, кредитором станом на 27.05.2024 проведено розрахунки заборгованості за кредитним договором, відповідно до яких визначено заборгованість, а саме:

60389,50 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена на 27.05.2024;

138496,26 доларів США - заборгованість по процентах прострочена на 27.05.2024;

8869,81 доларів США - три проценти річних від непогашеного кредиту на 23.02.2022;

64194,04 долари США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту на 29.02.2020;

111893,82 долари США - пеня за несвоєчасну сплату процентів на 29.02.2020.

У відповідності до частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства складні розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Склад і розмір грошових вимог кредитора до боржника згідно даної заяви визначено в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на 01.07.2024, згідно з яким: 100 доларів США = 4045.42 грн.

Керуючись частиною другою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, враховуючи курс валют, встановлений Національним банком України на 01.07.2024, тобто на дату подання кредитором даної заяви з грошовими вимогами до боржника, грошові вимоги до боржника за кредитним договором визначено у національній валюті України, а саме:

2443008,91 грн. - заборгованість по кредиту прострочена на 27.05.2024;

5602755,40 грн. - заборгованість по процентах прострочена на 27.05.2024;

358821,07 грн. - три проценти річних від непогашеного кредиту на 23.02.2022; 2596918,53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту на 29.02.2020;

4526574,97 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів на 29.02.2020.

Крім того, кредитором у відповідності до пункту 4.2 договору іпотеки нараховано штраф у сумі 20855,00 грн за порушення боржником (іпотекодавцем) умов цього договору щодо зобов`язань відносно страхування предмета іпотеки, передбачених підпунктами 3.3.4-

3.3.4.4| пункту 3.3 вказаного договору, у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки, зазначеної у п.2.3 цього договору. Сума штрафу підтверджується довідкою кредитора від 10.06.2024 №172/63135/2024, що додається.

Оскільки у 2009 році предмет іпотеки було реалізовано в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором, то грошові вимоги кредитора за даною заявою не забезпечено заставою майна боржника.

Банк просить суд визнати грошові вимоги конкурсного кредитора ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 15 557 009,82 грн, які визначено у такому складі та розмірі:

1) у розмірі 6056,00 грн. - сплачений кредитором судовий збір за подання даної заяви;

2) грошові вимоги за Кредитним договором №73/08-Ж/02 від 20.05.2008 у розмірі:

2443008,91 грн - заборгованість по кредиту прострочена;

5602755,40 грн - заборгованість по процентах прострочена;

358821,07 гри - три проценти річних від непогашеної суми кредиту;

2596918,53 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

4526574,97 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

2019,94 грн - пеня за рішенням суду від 08.04.2009 у справі № 2-2902/2009;

3) грошові вимоги за Договором іпотеки № 73-08/02 без оформлення заставної від 20.05.2008 у розмірі 20855,00 грн. штрафу за порушення боржником (іпотекодавцем) умов цього договору щодо зобов`язань відносно страхування предмета іпотеки.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви банку та визнає підставними та законними грошові вимоги АТ «УКРГАЗБАНК» до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі:

2443008,91 грн - заборгованість по кредиту прострочена;

358821,07 гри - три проценти річних від непогашеної суми кредиту;

2019,94 грн - пеня за рішенням суду від 08.04.2009 у справі № 2-2902/2009;

а також 6056,00 грн. - сплачений кредитором судовий збір за подання даної заяви.

Заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання грошових вимог в частині прострочених процентів у розмірі 5 602 755, 40 грн., що нараховані за період після пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України підлягає відхиленню.

Відповідно до висновків, викладених у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У пункті 6.23. постанови від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила:

« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке. Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом. Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.20. Відтак, Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).

6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.»

Відтак, вимоги кредитора в частині нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 358 821, 07 грн., є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.

Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 4526574,97 грн., то у визнані цих вимог та у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму слід відмовити, оскільки банк безправових підстав нарахував проценти після пред`явлення до позичальника вимоги.

Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 2 596 918,53 грн. за період з 03.04.2017 по 29.02.2020, то у визнані цих вимог та задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму пені також слід відмовити.

Кредитор до заяви не подав обґрунтованого розрахунку нарахування пені. Враховуючи те, що кредит надавався позичальнику в іноземній валюті - доларах США, за умовами кредитного договору повертатися також мав в іноземній валюті. Оскільки своєчасно кредит та проценти за користування кредитом повернуто та сплачено не було, заборгованість виникла в іноземній валюті. Проте, у розрахунку пені за спірний період, обчисленої в іноземній валюті за кожен день прострочення, що суперечити приписам законодавства, в розрахунку не наведено еквіваленту у гривнях станом на час прострочення.

Визначення розміру пені у національній валюті України станом на 01.07.2024 не відповідає умовам кредитного договору щодо сплати пені від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Разом з цим, нарахування пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу не відповідає приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

В даному випадку кредитор, хоча й заявив до стягнення пеню в гривні, проте безпідставно розрахував пеню в доларах США з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а не в національній валюті України в еквіваленті до долару США.

Визначення ж суми простроченого платежу (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»), на яку нараховується пеня, має здійснюватися у гривні за курсом НБУ на день прострочення, а не на час пред`явлення позову.

з урахуванням умов кредитного договору, пеня в даному випадку має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов`язання, а не з визначенням гривневого еквіваленту на час подання заяви з грошовими вимогами, що значно впливає на кінцеву суму у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 23.11.2018 №922/4404/17.

Щодо грошової вимоги по сплаті штрафу у розмірі 20855 грн. за порушення умов договору щодо страхування предмету іпотеки, то в її задоволенні слід відмовити, застосувавши заявлений керуючим реструктуризацією річний строк позовної давності для нарахування неустойки (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що предмет іпотеки (квартира) відносно якого існувало зобов`язання по страхуванню було відчужено у 2009 році, а відповідні кошти перераховано в користь АБ «УКРГАЗБАНК» в період з 10 грудня по 31 грудня 2009 року.

Право на подання заяви про застосування строків позовної давності арбітражним керуючим окремо від боржника підтверджено постановою Верховного суду від 30.11.2021 №904/709/20:

« 7.23 . Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Тобто, названою статтею передбачено правило, згідно з яким суб`єктом звернення із заявою про застосування строків позовної давності є виключно сторона у спорі.

7.24 . Аналіз положень статті 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що розгляд кредиторських вимог у справі про банкрутство за своєю суттю є процесом, в якому беруть участь визначене названим Кодексом коло суб`єктів, зокрема заявник (конкурсний кредитор), інші кредитори, розпорядник майна та боржник, наділених певним обсягом прав та обов`язків, які кожен з них має право реалізувати під час такого розгляду. Визначення обсягу прав учасників, що беруть участь у розгляді заяви кредитора, має важливе значення для реалізації завдань процедури банкрутства, яка здійснюється за умови забезпечення дієвих заходів, що попереджають зловживання та гарантують рівномірне задоволення вимог усіх кредиторів неспроможного боржника.

7.25 . Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15 дійшла висновку про те, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.

7.26 . Такий підхід враховує правову природу інституту банкрутства, забезпечує ефективне правове регулювання правовідносин банкрутства, зокрема розгляду кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном боржника, оскільки забезпечує та надає можливість урахування прав й інтересів учасників такого розгляду. До того ж мінімізує вчинення недобросовісним боржником дій, спрямованих на завдання шкоди інтересам кредиторів через формування кредиторської заборгованості із заінтересованим кредитором (так званим "дружнім кредитором").»

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 26.06.2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 30 153 грн. 70 коп. та 6 056 грн. 00 коп. судового збору задовольнити повністю.

2. Визнати вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у розмірі

6 056,40 грн. - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір);

30 153 грн. 70 коп. - друга черга задоволення.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» від 01.07.2024 №117/71807/2024 про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 на суму 15 550 953 грн. 82 коп. та 6 056 грн. 00 коп. судового збору задовольнити частково.

4. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» у розмірі

6 056,40 грн. - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір);

2 801 829 грн. 98 коп. - друга черга задоволення.

2 019 грн. 94 коп. - третя черга задоволення

5. У визнанні грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» в сумі 12 747 103 грн. 90 коп. відмовити.

6. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Рабана Микиту Тарасовича включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Керуючому реструктуризацією Рабану М. Т. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 10 вересня 2024 року на 10:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області, (м.Луцьк, пр. Волі, 54а) в залі судових засідань №210.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум