Рішення

від 06.08.2024 по справі 904/2160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2160/24за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіреско", м. Маріуполь Донецької області

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від прокуратури: Карпенко О.І., прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 069938 від 01.03.2023

Від позивача: Михайлюк Т.О., самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- зобов`язати ТОВ "Фіреско" повернути територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради земельну ділянку площею 0,9098 га, кадастровий номер 1210100000:04:015:0015, яка знаходиться на вул. Дніпросталівській у районі будинку №11 у м. Дніпрі, за актом приймання-передачі;

- скасувати Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,9098га, кадастровий номер 1210100000:04:015:0015 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 225696112101 ) за ТОВ "Філко" (нова назва ТОВ "Фіреско") (номер запису про інше речове право 3782263 від 11.12.2013).

Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням інтересів держави, яке відбулося внаслідок недотримання норм законодавства під час дії договору оренди земельної ділянки від 19.12.2007, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Фіреско", строком на три роки. 15.09.2010 укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 23.01.2008 за № 040810400025), яким термін дії договору продовжено до 23.01.2014; 29.12.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди № 040810400025), поновлено термін дії договору на три роки з 25.01.2017 по 25.01.2020. Після закінчення строку дії Договору оренди землі 25.01.2020 його дія сторонами правочину не поновлювалась та не продовжувалась, будь-які об`єкти нерухомого майна на спірній земельній ділянці відсутні, будівельні роботи не розпочинались.

Викладене свідчить про свідоме невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що є істотним порушенням його умов.

На обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у цій справі прокурор зазначив, що вищевказані протизаконні дії порушують права та інтереси держави.

Підставою представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради прокурор указав наявність у неї владних повноважень у спірних правовідносинах. Дніпровська міська рада та її виконавчі органи не вживають належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку. Звернення прокурора у цій справі до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання незаконного утримання земельної ділянки комунальної власності.

Дніпровська міська рада надала до господарського суду письмові пояснення, в яких повністю підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 справу №904/2160/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.06.2024.

У підготовче засідання представники відповідача не з`явилися, повідомлялися належним чином відповідно до положень статей 6, 120, 242 Господарсько процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 10.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у судовому засіданні на 24.06.2024.

У судовому засіданні 24.06.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 06.08.2024.

Відповідач у підготовчі та судове засідання не з`являвся, явку повноважних представників не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора відділу прокуратури області та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 240/19 від 19.09.2007, Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філко" (орендар, нова назва - ТОВ "Фіреско") укладено договір оренди землі комунальної власності площею 0,9098 га від 19.12.2007 строком на три роки, яка знаходиться на вул. Вінокурорва в районі будинку 11 у м. Дніпропетровську, кадастровий номер 1210100000:04:015:0015 кадастровий номер 1210100000:04:015:0015.

Договір укладено для проектування та будівництва виробничого комплексу з виготовлення меблів (п.5.1. договору).

Згідно п.6.5 договору оренди землі від 29.12.2007 на ТОВ "Філко" покладено обов`язок, серед іншого, одержати в Інспекції архітектурно - будівельного контролю дозвіл на проведення будівельних робіт.

Відповідно до п.7.1. Розділу 7 Договору "Умови повернення земельної ділянки" після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (п.7.8. договору).

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Дніпропетровському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що 23.01.2008 у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040810400025 та засвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. за реєстровим номером 2991.

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки (1210100000:04:015:0015) від 19.12.2007 (а.с.38), земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова у районі будинку 11 передана в оренду ТОВ "Філко".

15.09.2010 Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філко" (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 23.01.2008 за № 040810400025), яким термін дії договору оренди продовжено на строк до 23.01.2014.

Підставою для укладення додаткового договору є рішення Дніпропетровської міської ради № 326/90 від 27.08.2010.

У подальшому, згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 126/40 від 25.09.2013 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянкк площею 0,9098га за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, та поновлено договір оренди землі строком на три роки, починаючи з 24.01.2014 по 24.01.2017 (а.с.43-44).

Рішенням Дніпровської міської ради від 15.11.2017 № 238/26 поновлено договір оренди землі від 19.12.2007 на три роки, починаючи з 25.01.2017.

На виконання вказаного рішення, між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філко" укладено Додаткову угоду від 29.12.2017 до договору оренди земельної ділянки, якою поновлено термін дії договору оренди на три роки, починаючи з 25.01.2017 до 25.01.2020 (п.1. Додаткової угоди).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0015), у Державному реєстрі міститься запис про реєстрацію права оренди (номер запису про інше речове право 3782263 від 11.12.2013; на підставі договору оренди землі від 19.12.2007 № 2991, Додаткового договору до договору оренди землі № 1822 від 15.09.2010; Додаткової угоди до договору оренди землі № 1352 від 11.12.2013; Додаткової угоди до договору оренди землі № 858 від 29.12.2017).

За змістом пункту 12.3. договору, дія договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Строк дії договору оренди земельної ділянки від 19.12.2007 закінчився 25.01.2020.

Після закінчення строку дії договору ТОВ "Філко" з клопотанням про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки до Дніпровської міської ради не зверталося, земельну ділянку в порядку, передбаченому розділом 7 Договору оренди, не повернуло.

Отже, ТОВ "Філко" умови договору оренди щодо повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі не виконало, що й стало підставою звернення прокурора до суду з позовом про повернення земельної ділянки з оренди за актом приймання-передачі та скасування державної реєстрації речового права оренди за відповідачем.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові. Згідно із нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене, вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі №458/1046/15 (провадження № 61-976св18), висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно до ст. 80 п. б) ЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 п. а), частини 6 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об`єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 84 ЗК України).

Пунктами а,б,в,є,ж статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм, а також вимоги ст. ст. 2, 172, 327, 374 Цивільного кодексу України, право власності на землі комунальної власності належать територіальним громадам, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі -ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України (далі - ЗК України) визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст. 124 ЗК України). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, або за результатами аукціону.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525,526, 629 ЦК України, стаття 193 ГК України.

Відповідно до статей 24,25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, в свою чергу, зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дату закінчення строку дії договору 25.01.2020) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленостей щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки; уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Установлено, що договір оренди земельної ділянки від 19.12.2007 було продовжено на строк до 23.01.2014, 24.01.2017 та до 25.01.2020.

Доказів продовження договору оренди на новий строк в порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про оренду землі" матеріали справи не містять.

Отже, договір вважається таким, що припинив свою дію 25.01.2020.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені частиною першою статті 34 Закону України "Про оренду землі": у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Обов`язок орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю передбачено також пунктом 7.1., 7.8. Договору, відповідно до змісту яких орендар повинен повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі.

Разом з цим, після закінчення строку дії договору оренди землі, орендар спірну земельну ділянку власнику не повернув, Акт приймання передачі не підписав, що підтверджується листом Дніпровської міської ради від 29.04.2024 №7/11-1061.

У березні 2024 року Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки, встановлено, що на земельній ділянці ділянки із кадастровим номером 1210100000:04:015:0015 відсутні будь-які споруди, будівлі, конструкції, у тому числі тимчасові, фундаменти тощо. Земельна ділянка густо вкрита травою, заростями чагарників. Місцями знаходиться побутове сміття. Земельна ділянка перебуває у занедбаному стані.

За наслідками обстеження спірної земельної ділянки Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради складено Акт обстеження земельної ділянки від 07.03.2024 №07/03/24-Л/11.

Згідно з супутниковими фотознімками, розміщеними на Інтернет веб-ресурсі Google Earth Pro "Google Maps", які відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 420/4540/22, є належними та допустимими доказами, на спірній земельній ділянці будь-які будівельні роботи не розпочинались, об`єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва відсутні.

Окрім того, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, листом від 05.04.2024 №0504-8/24, повідомлено, що ознаки ведення господарської діяльності на вказаній земельній ділянці відсутні; термін дії договору оренди землі від 19.12.2007 закінчився 24.01.2020.

Згідно з інформацією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 04.03.2024 № 10/1-28 в Реєстрі будівельної діяльності по об`єкту, розташованому за адресою вул. Дніпросталівська (колишня Винокурова) у районі буд. №11 (Індустріальний район), зареєстровано Декларацію про початок будівельних робіт ДП08312179499 по об`єкту "Нове будівництво. Виробничий комплекс з виготовлення меблів: вул. Винокурова у районі буд. №11 у м. Дніпропетровську". Замовник ТОВ "Філко" (код ЄДРПОУ 31459046).

Також відсутні документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по об`єктам, розташованим за вказаною адресою на земельній ділянці з кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:04:015:0015.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладеною у листі від 13.03.2024 №12011/5/04-36-04-02-11, за ТОВ "Фіреско" (попередня назва ТОВ "Філко") (код ЄДРПОУ 31459046) обліковується податковий борг з орендної плати за землю у сумі 1 124 337,94 грн. Дата останньої сплати в інтегрованій картці ТОВ "Фіреско" (код ЄДРПОУ 31459046) орендної плати за землю 30.08.2018 у сумі 30 009,86 грн.

Податкові декларації по орендній платі за землю ТОВ "Фіреско" подано 17.04.2020, 19.02.2021. Протягом 2022-2024 років такі декларації не подавались, плата за землю не сплачувалась. Відповідно до зазначеної інформації, через наявну заборгованість з орендної сплати за землю, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до Дніпропетровський окружного адміністративного суду направлено позовну заяву про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника - ТОВ "Фіреско" (код ЄДРПОУ 31459046), справа №160/14958/20. Рішенням суду від 18.01.2021 позов задоволено. Зазначене рішення набрало законної сили 18.05.2021.

За таких обставин, зважаючи на закінчення дії Договору оренди землі та відсутність доказів його поновлення на новий строк, вимога прокурора про зобов`язання ТОВ "Фіреско" повернути територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради земельну ділянку площею 0,9098 га, кадастровий номер 1210100000:04:015:0015, яка знаходиться на вул. Дніпросталівській у районі будинку №11 у м. Дніпрі, за актом приймання-передачі є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо скасування Державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,9098га.

Прокурор вважає, що наявність зареєстрованого права оренди, після припинення договору оренди земельної ділянки, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.10.2022 у справі № 354/397/17.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження. Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права оренди, яке фактично припинено, щодо земельної ділянки площею 0,9098га з кадастровим номером 1210100000:04:015:0015 є перешкодою Дніпровській міській раді для реалізації речових прав на цей об`єкт.

Виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про скасування державної реєстрації права оренди.

Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права.

Разом з тим, невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №911/3135/20) аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №904/7803/21 від 19.04.2023). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України).

Таким чином, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем, відомості про яку містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, заявлені прокурором позовні вимоги про скасування державної реєстрації за відповідачем права оренди на спірну земельну ділянку та усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження указаною земельною ділянкою шляхом її повернення на користь Дніпровської міської ради за актом приймання передачі підлягають задоволенню.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Дніпровською міською радою, яка не вжила заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним листів-повідомлень № 52-1156ВИХ-24 від 07.02.2024, № 52- 1833ВИХ-24 від 26.02.2024, №52-2497 ВИХ-24 від 18.03.2024, № 52-2560ВИХ-24 від 20.03.2024, у яких наголошувалося та зверталася увага про наявний факт порушення вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0015.

Однак, Дніпровською міською радою та її виконавчими органами реальні та ефективні заходи захисту порушеного права, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом досі не вжито. Така бездіяльність органу місцевого самоврядування також підтверджується листами Дніпровської міської ради №7/11- 951 від 18.04.2024 та № 7/11- 1061 від 29.04.2024.

Зі змісту відповіді позивача, а також даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що уповноваженим органом не вжито заходів щодо скасування державної реєстрації речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки міській раді, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіреско" про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіреско" (ідентифікаційний код 31459046; вул. Курчатова, буд.37, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) повернути територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514; проспект Дмитра Яворницького,75, м. Дніпро, 49000) земельну ділянку площею 0,9098 га, кадастровий номер 1210100000:04:015:0015, яка знаходиться на вул. Дніпросталівській у районі будинку №11 у м. Дніпрі, за актом приймання-передачі, видати наказ.

Скасувати Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,9098га, кадастровий номер 1210100000:04:015:0015 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 225696112101 ) за ТОВ "Філко" (нова назва ТОВ "Фіреско") (ідентифікаційний код 31459046; вул. Курчатова, буд.37, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) (номер запису про інше речове право 3782263 від 11.12.2013).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіреско" (ідентифікаційний код 31459046; вул. Курчатова, буд.37, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 4844,80грн, видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.08.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва