Рішення

від 12.08.2024 по справі 905/53/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2024 Справа №905/53/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампарі Юкрейн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уа`тт Інвестмент Груп»

про стягнення 500 000,30 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампарі Юкрейн» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уа`тт Інвестмент Груп» про стягнення основного боргу у розмірі 500000,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1/17-Р від 31.03.2017 щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.01.2024 відкрито провадження у справі №905/53/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Місцезнаходженням відповідача є: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, 64.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.01.2024 направлялась відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою, що підтверджується матеріали справи.

Однак, поштове відправлення №0600084210355 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду із відміткою на довідці відділення поштового зв`язку від 10.02.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

За наведеного, слідує, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками адресат відсутній, закінчення терміну зберігання тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про наявність відкритого судового провадження.

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, судом було здійснено підписку відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/53/24 за електронними адресами - aa@tais-dtb.com , повідомлена позивачем у позовній заяві.

Після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться не лише щодо дати доставки, а й щодо часу доставки такого електронного листа.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.01.2024 була доставлена на електронну адресу відповідача 31.01.2024.

Крім того, судом здійснено телефонограму відповідачу за номером телефону, який зазначено у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 30.01.2024 не вдалось передати відповідачу, у зв`язку з неможливістю встановити зв`язок з абонентом (номер тимчасово не обслуговується), що підтверджується телефонограмою від 02.02.2024.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 12.¬¬08.2024 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/53/24 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

31.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН, яке змінило своє найменування та на даний час є Товариством з обмеженою відповідальністю «Уа`тт Інвестмент Груп» (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампарі Юкрейн» (постачальник, позивач) підписано договір поставки №1/17-Р (далі - Договір).

За умовами п. 2.1 Договору постачальник надає покупцю право представляти інтереси постачальника по подальшому розповсюдженню та продажу товару під торговельними марками зазначеними у преамбулі договору на умовах, визначених даним Договором.

У преамбулі Договору визначено наступні торговельні марки: «CINZANO», «CAMPARI», «MONDORO», «OLD SMUGGLER», «GLEN GRANT», «WILD TURKEY», «APEROL», «FRANGELICO», «CAROLANS», «ESРOLON», «APPLETON», «SKYY», «AMERICAN HONEY», «SAMBUCA BARBERO», «AVERNA», «CYNAR», «GIN BANKES», «WRAY NEPHEW», «GRAND MARNIER» та інші - головним дистриб`ютором на всій території України якої є постачальник.

Згідно з п. 2.2 Договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності із «замовленням» покупця (Додаток №2), поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар, і оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, вказаних в «Прайс - листі на товар» (Додаток №3), який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця, підписаним постачальником, в асортименті й кількості, зазначеним в замовленні та за цінами, зазначеними в «Прайс - листі на товар».

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію:

- накладні, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ. Одиницею виміру кількості товару вважається («шт.» для штучного товару). Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних;

- товарно-транспортна накладна;

- завірені копії документів які посвідчують якість товару, що регламентується законодавством України для оптової чи роздрібної торгівлі. Зазначені документи мають бути складені українською мовою або мати переклад на українську.

Згідно з п. 4.5.1 Договору покупець при отриманні товару зобов`язаний надати перевізнику документи про прийняття товару з підписом та відбитком печатки покупця, а саме: оригінали товарно-транспортної накладної і видаткової накладної про отримання товару.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної (п. 5.1 Договору).

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

За умовами п. 7.6.1 Договору оплата за поставлений товар зараховується постачальником за партії товару, який був поставлений покупцю першим в хронологічному порядку. Зобов`язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Дата зарахування вказаних коштів на рахунок постачальника є датою оплати за товар.

Цей Договір набирає сили з моменту його підписання, скріплення печатками і діє до 31 березня 2018 року, проте, в частині виконання обов`язків щодо взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами взятих зобов`язань за даним Договором (п. 13.6 Договору).

31.03.2022 між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, в якій останні дійшли згоди внести зміни до пункту 13.6 Договору та викласти його у наступній редакції: « 13.6 Цей Договір набирає сили з моменту його підписання, скріплення печатками і діє до 31 березня 2023 року, проте, в частині виконання обов`язків щодо взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами взятих зобов`язань за даним Договором.

Крім того, сторонами підписано Додаток №3 до «Прайс-лист на товар» від 01.06.2022, в якому визначено найменування товару, місткість тари, відпускна ціна дистриб`ютору та в торгівельних мережах, а також рекомендована ціна.

На виконання умов Договору за період з 08.02.2022 по 23.06.2023 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 500 000,30 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №281 від 08.02.2023 на суму 57770,96 грн, №111 від 24.01.2023 на суму 150785,22 грн, №863 від 05.06.2023 на суму 51046,56 грн, №903 від 09.06.2023 на суму 66893,76 грн, №1003 від 23.06.2023 на суму 173503,80 грн, та товарно-транспортними накладними.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписами його представників на зазначених видаткових накладних, товарно-транспортних накладених.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача не надано.

Разом з тим, 01.12.2023 позивачем складено зведений реєстр видаткових накладних за Договором за період з 30.03.2017 по 23.06.2023 на загальну суму 21077047,96 грн, зведений реєстр накладних на повернення за Договором за період з 23.08.2017 по 26.02.2021 на суму 332 442,30 грн та зведений реєстр обліку надходження оплати від 01.12.2023 за Договором за період з 09.06.2017 по 28.09.2023 на суму 20244605,36 грн.

Проте, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення оплати за отриманий товар не виконав, заборгованість станом на дату подання позову становить суму 500000,30 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №1316 від 22.11.2023, в якій вимагав перерахувати суму простроченої заборгованості в розмірі 500000,30 грн.

Вказану претензію позивачем направлено відповідачу 23.11.2023, що підтверджується поштовою накладною №0407039435562 від 23.11.2023 та описом вкладення у цінний лист від 23.11.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 500 000,30 грн.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 7.6 Договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у термін 60 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про отримання товару, якщо інше не передбачено Договором або Додатковою угодою.

Таким чином, згідно з умовами Договору відповідач зобов`язаний був оплатити товар поставлений за видатковими накладними №281 від 08.02.2023 в строк до 11.04.2022 включно (з урахуванням того, що 60-й день (09.04.2022) припадає на суботу - вихідний день, кінцевий строк оплати переноситься на наступний перший робочий день); №111 від 24.01.2023 в строк до 27.03.2023 включно (з урахуванням того, що 60-й день (25.03.2023) припадає на суботу - вихідний день, кінцевий строк оплати переноситься на наступний перший робочий день); №863 від 05.06.2023 в строк до 04.08.2023 включно; №903 від 09.06.2023 в строк до 08.08.2023 включно; №1003 від 23.06.2023 в строк до 22.08.2023 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату отриманого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 500000,30 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 500000,30 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 96, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уа`тт Інвестмент Груп» (84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Стуса Василя, 64, ідентифікаційний код 38351958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампарі Юкрейн» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, пов. 5 блоків 8 та 9 ідентифікаційний код 38726096) основний боргу у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова