Рішення

від 12.08.2024 по справі 906/615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/615/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сніцаренко А.А., довіреність №23-11/23 від 23.11.2023 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (м.Вінниця)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро" (с.Радичі Житомирського району Житомирської області)

про стягнення 437 589,06грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро" 437 589,06грн заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки №08/05-4 від 08.05.2023, з яких: 262150,41грн основного боргу, 44745,83грн пені, 78645,12грн штрафу, 45159,57грн 30% річних та 6888,13грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №08/05-4 від 08.05.2023 в частині оплати переданого у власність товару.

Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу №906/615/24 незначної складності визнано малозначною. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.07.2024.

Ухвалою суду від 23.07.2024 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 12.08.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 12.08.2024 підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, уповноваженого представника в судові засідання не направив, будь-яких заяв із зазначенням причин неявки останнього, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надсилав.

Про дату, час та місце цього судового засідання відповідач повідомлений завчасно та належним чином в порядку, встановленому ч.ч.5, 7 ст.6, ч.11 ст.242 ГПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - ухвали від 10.06.2024 та від 23.072024 в електронній формі до електронного кабінету ТОВ "Тріумф-УкрАгро" (а.с.48, 59 на звороті).

Згідно з ч.1, п.п.1, 2 ч.3 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Враховуючи викладене і те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, підстави для відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви відсутні, в матеріалах справи достатньо документів, необхідних для об`єктивного вирішення спору та прийняття обґрунтованого рішення, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Украгро" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №08/05-4 (а.с.7-10), відповідно до якого у строки, передбачені цим договором постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива, та/або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначається загальною кількістю товару, зазначеною у всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору (п.1.2. договору).

Згідно із п.3.1. ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у специфікаціях до даного договору в національній валюті. сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США та ЄВРО).

Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару.

Специфікацією №1 до договору поставки №08/05-4 від 08.05.2023 сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, кількість, загальну вартість, а також визначили строк оплати - до 01.11.2023 (а.с.10 на звороті).

На виконання умов договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 262 150,41грн, що підтверджується видатковою накладною №695 від 10.05.2023 (а.с.12).

Відповідач в порушення умов договору поставки №08/05-4 від 08.05.2023 розрахунок за поставлений товар не здійснив.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки №08/05-4 від 08.05.2023, з яких: 262150,41грн основного боргу, 44745,83грн пені, 78645,12грн штрафу, 45159,57грн 30% річних та 6888,13грн інфляційних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Разом з тим, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив відповідних розрахунків за отриманий товар на підставі договору поставки №08/05-4 від 08.05.2023.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на підставі договору від 08.05.2023 у розмірі 262 150,41грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що товар відповідачем в строки, визначені договором, не оплачений, тому вимоги в частині стягнення 262 150,41грн основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 44 745,83грн пені та 78 645,12грн штрафу суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п.3.2. договору.

Суд здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій дійшов висновку, що пеня в сумі 44 745,83грн та штраф у розмірі 78 645,12грн нараховані обґрунтовано та відповідно до умов договору та підлягають до задоволення (а.с.15-16).

Крім того, позивачем за порушення строків проведення розрахунків за поставлену продукцію, на підставі ст.625 ЦК України, нараховано 45159,57грн 30% річних та 6888,13грн інфляційних.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Умовами договору, зокрема, п.7.8. передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару, покупець відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 30% річних, нарахованих на суму заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних витрат (а.с.15-16), суд приходить до висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 6 888,13грн та 30% річних у сумі 45 159,57грн підлягають задоволенню.

Згідно із ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 437589,06грн, з яких: 262150,41грн основного боргу, 44745,83грн пені, 78645,12грн штрафу, 45159,57грн 30% річних та 6888,13грн інфляційних.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро" (вул.Лесі Українки, 2А, с.Радичі, Житомирський район, Житомирська область, 12115, код ЄДРПОУ 39790843)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" вул.Івана Богуна, 2, офіс 303, м.Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 39286927)

- 262150,41грн основного боргу;

- 44745,83грн пені;

- 78645,12грн штрафу;

- 45159,57грн 30% річних;

- 6888,13грн інфляційних;

- 6563,84грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим. 1- у справу; 2-3 сторонам через "Електронний суд"