ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2024Справа № 910/5452/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР»
до Державного підприємства «УКРЛІКТРАВИ»
про стягнення 10 559 916,10 грн,
Представники сторін:
від позивача: Клапчук Ф.П.,
від відповідача: не з`явились,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «УКРЛІКТРАВИ» про стягнення коштів у розмірі 10 559 916,10 грн, з яких: 10 454 916,10 грн заборгованості за договором поставки № 1 від 01.05.2023, 105 000,00 грн заборгованості за договором по наданню послуг крана-маніпулятора від 01.05.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
15.05.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5452/24 та призначено підготовче засідання на 17.06.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
14.06.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 17.06.2024, без участі представника останнього.
В підготовче засідання 17.06.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 31.07.2024, про що постановлено ухвалу від 17.06.2024, занесену до протоколу судового засідання.
В судове засідання 31.07.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, однак про розгляд справи належним чином повідомлений.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв/клопотань до суду не подавав, з огляду на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 31.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР» (постачальник) та Державним підприємством «УКРЛІКТРАВИ» (покупець) укладено договір поставки № 1 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товари, необхідні для ведення господарської діяльності в рослинництві (надалі - товар), який поставляється згідно специфікацій, як додатків до договору та видаткових накладних.
Відповідно до п. 2.1. Договору номенклатура, ціна, кількість та вартість товару, що постачається за даним Договором, прописується в специфікаціях та рахунках до сплати.
Загальна вартість товару, що постачається за даним Договором, визначається шляхом розрахунку вартості поставленого за цим Договором товару, згідно підписаних сторонами видаткових накладних (товарно-транспортних накладних) та специфікацій (п. 2.2. Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставлених рахунків на оплату та специфікацій, які є додатками до цього договору і є невід`ємною частиною даного договору.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 5.1. Договору).
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначив, що ним на виконання умов Договору поставлено товару на суму 10 454 916,10 грн, який відповідачем не було оплачено. При цьому, зазначив, що відповідно до існуючих між сторонами домовленостей позивачем укладено з ФОП Михайловим А.А, договір про надання послуг маніпулятора від 01.05.2023, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР» на виконання вказаного договору понесено витрати у розмірі 105 000,00 грн, які також відповідачем не відшкодовано. Відтак, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за поставлений відповідно до Договору товар у розмірі 10 454 916,10 грн та борг за послуги крана-маніпулятора у розмірі 105 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Дослідивши зміст укладеного сторонами Договору, суд дійшов до висновку, що цей правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
За положеннями частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Так, Договором не визначено строків оплати за поставлений позивачем товар, а відтак, у даному випадку оплата товару мала здійснюватися відповідно до положень вищевказаної статті ЦК України.
На підтвердження заявлених вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10 454 916,10 грн позивачем надано в матеріали справи видаткові накладні: від 08.05.2023 № 1/8 на суму 715 806,00 грн, від 02.05.2023 № 2 на суму 90 288,00 грн, від 02.02.2023 № 3 на суму 2 631 280,74 грн, від 02.05.2023 № 4 на суму 1 579 254,58 грн, від 02.05.2023 № 5 на суму 51 984,00 грн, від 02.05.2023 № 6 на суму 364 500,18 грн, від 02.05.2023 № 7 на суму 4 578,36 грн, від 02.05.2023 № 8 на суму 773 472,00 грн, від 09.05.2023 № 9 на суму 640 876,80 грн, від 11.05.2023 № 11 на суму 618 777,60 грн, від 10.05.2023 № 10 на суму 618 777,60 грн, від 12.05.2023 № 12 на суму 618 777,60 грн, від 17.07.2023 № 15 на суму 1 205 536,32 грн та від 27.06.2023 № 14 на суму 561 006,35 грн.
Судом встановлено, що всі перераховані вище видаткові накладні складені та підписані представниками сторін, крім видаткової накладної від 27.06.2023 № 14 на суму 561 006,35 грн, яка не містить ані власноручних підписів представників сторін, ані електронно-цифрових. Відтак, суд зазначає, що позивачем не було підтверджено належними та допустимими доказами поставки товару за Договором на суму 561 006,35 грн за вказаною видатковою накладною та, відповідно, настання обов`язку відповідача оплатити такий товар.
Так, суд зазначає, що поданими в матеріали справи доказами позивачем підтверджено поставку товару відповідачу за Договором на суму 9 913 909,78 грн.
Докази повної або часткової оплати відповідачем поставленого за Договором товару в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив оплату товару, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 9 913 909,78 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР» про стягнення з Державного підприємства «УКРЛІКТРАВИ» заборгованості за Договором підлягають частковому задоволенню на суму 9 913 909,78 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги крана-маніпулятора у розмірі 105 000,00 грн, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що 01.05.2023 позивачем укладено договір надання послуг маніпулятора з ФОП Михайловим Андрієм Анатолійовичем, за яким останній зобов`язався надати позивачу послуги навантаження та розвантаження товару маніпулятором, а позивач зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1.1., 2.1. договору надання послуг маніпулятора).
ФОП Михайлов А.А. надав, а позивач прийняв послуги крана маніпулятора на суму 105 000,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт (послуг) від 24.06.2023 № 2, який підписаний ФОП Михайловим та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР».
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається із умов укладеного позивачем з ФОП Михайловим А.А. договору надання послуг маніпулятора від 01.05.2023, обов`язок із оплати послуг покладений на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР», як замовника за цим договором.
Будь-яких умов про те, що вартість наданих ФОП Михайловим А.А. послуг має бути сплачена за рахунок коштів Державного підприємства «УКРЛІКТРАВИ» договір надання послуг маніпулятора від 01.05.2023 не містить. Відсутні також будь-які посилання у вказаному правочині на укладений між сторонами у даній справі договір поставки № 1 від 01.05.2023. При цьому, сторонами у договорі поставки № 1 від 01.05.2023 не було визначено обов`язку Державного підприємства «УКРЛІКТРАВИ» відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР» вартість послуг по навантаженню/розвантаженню товару. В свою чергу, посилання позивача на існування між сторонами даного спору домовленостей про відшкодування таких послуг не підтверджується жодними доказами.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на послуги крана-маніпулятора у розмірі 105 000,00 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають через необґрунтованість.
Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «УКРЛІКТРАВИ» (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 37471692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-СТАР» (вул. Філатова Академіка, 10А, офіс 2/61, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код 44058264) 9 913 909 (дев`ять мільйонів дев`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень 78 коп. заборгованості та 148 708 (сто сорок вісім тисяч сімсот вісім) гривень 65 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.08.2024.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2024 |
Оприлюднено | 15.08.2024 |
Номер документу | 120972904 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні