Рішення

від 12.08.2024 по справі 911/1278/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1278/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"

01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6, код ЄДРПОУ 36716332

до Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради

08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна, будинок 1, код ЄДРПОУ 02143844

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1092/23 від 28.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості у відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частини 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господасрького суду Київської області від 04.05.2023 позовну заяву (вх. №1092/23 від 28.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення заборгованості залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №9266/23 від 12.05.2023).

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 гривень.

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 100707,70 грн., отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву (вх. №1092/23 від 28.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення заборгованості у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№16800/23 від 05.09.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив (вх.№17953/23 від 20.09.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив (вх.№17953/23 від 20.09.2023) з клопотанням на поновлення строку на його подання.

Стосовно клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, суд врахував, що цей строк, як такий, що встановлений судом, може бути продовжений, а не поновлений та дійшов таких висновків.

Відповідач стверджує, що він не отримував матеріали справи, що позбавило його можливості своєчасно підготувати відзив на позовну заяву.

Так, зважаючи на відсутність у нього копії позовної заяви з додатками, для з`ясування фактичних обставин справи представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 05.09.2023, а відзив подав в межах 15-ти днів з дня ознайомлення.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За результатами оцінки судом доводів відповідача, що викладені у клопотанні, на підтвердження поважності пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про обгрунтованість клопотання, його задоволення та долучення відзиву на позовну заяву до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№20073/23 від 23.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виправлення технічної описки (вх.№4152/24 від 17.04.2024).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2024 надано відповідачу дозвіл подати письмові пояснення з питання остаточної редакції позовних вимог з урахуванням заяви позивача про виправлення технічної описки (вх.№4152/24 від 17.04.2024) у строк до 10.05.2024.

Через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника, в якій також заявлено про продовження відповідачу строку на подання письмовий пояснень з питань остаточної редакції позовних вимог з урахуванням заяви позивача про виправлення технічної описки (вх.№4152/24 від 17.04.2024) щонайменш до 18.05.2024.

Відповідно до частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Станом на час ухвалення рішення у справі відповідачем такі пояснення не подані.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (далі - позивач/постачальник) та Управлінням освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі - відповідач/споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021 (далі - Договір), за умовами якого постачальник продає електроенергію як товар з оплатою послуги з передачі та розподілу через постачальника споживачу для забезпечення об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно умов цього Договору.

Місце поставки (передачі) електричної енергії - об`єкти споживача, перелік яких визначено у додатку №1 до Договору.

Згідно з пунктом 2.3. Договору про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021 обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Суд відзначає, що оператором системи розподілу на території Київської області є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», яке відповідно до пункту 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.1. Договору ціна цього Договору становить 635801,75 грн, крім того, ПДВ 127160,30 грн, разом з ПДВ 762962,10 грн.

Відповідно до пункту 5.2. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить:

- 2-й клас напруги 4,75 грн без ПДВ, ПДВ 0,95 грн, разом з ПДВ 5,70 грн;

- 2-й клас напруги 4,75 грн без ПДВ, ПДВ 0,95 грн, разом з ПДВ 5,70 грн.

Згідно з пунктом 5.4. Договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.12. Договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактичну передану електричну енергію здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Пунктом 5.14. Договору встановлено, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого акту приймання-передачі та виставленого рахунку-фактури, які постачальник зобов`язаний надати споживачу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.15. Договору в разі ненадання постачальником споживачу актів приймання-передачі та рахунків-фактур в строки передбачені пунктом 5.14. договору, споживач звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків з постачальником, а постачальник не має права здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 5.16. Договору якщо споживач має заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за цим Договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну сплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору та за наявності та в межах бюджетних асигнувань.

Згідно з пунктом 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

2. Аргументи позивача, що викладені у позовній заяві

Позивач зазначає, що він здійснював постачання електричної енергії на об`єкти відповідача, однак, відповідач, всупереч пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також умовам укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021, не здійснив повний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію згідно з виставленими до сплати рахунками.

Позивач зауважує, що ним, на виконання умов договору, поставлено у грудні 2021 року електричної енергії в обсязі 141097,0 кВт/год всього на суму 804252,90 грн. Відповідно до Акту приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 31.12.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію у грудні 2021 року, в обсязі 133853,00000 кВт/год на суму 762962,10 грн. Відповідно до Корегуючого акту приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 21.12.2021 до Акту приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 31.12.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію у грудні 2021 року, в обсязі 141097,00000 кВт/год, всього на суму 804252,90 грн.

Вказані акти позивачем були надані відповідачу у встановленому договором порядку, втім відповідач не повернув позивачу вказані акти підписаними зі свого боку, повний розрахунок за електричну енергію не здійснив.

Позивач стверджує, що відповідачем здійснена оплата всього на суму 762962,10 грн такими платежами:

24.12.2021 на суму 2000,00 грн платіжна інструкція №257;

24.12.2021 на суму 345000,10 грн платіжна інструкція №562;

24.12.2021 на суму 415692,00 грн платіжна інструкція №800.

3. Аргументи відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву

Відповідач повністю не визнає позов та вважає, що позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5.1. Договору ціна цього Договору становить 635801,75 грн, крім того, ПДВ 127160,30 грн, разом з ПДВ 762962,10 грн.

Відповідно до пункту 5.3. Договору до загальної вартості включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами.

Відповідач стверджує, що додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021 між сторонами не укладались.

Відповідачем у грудні 2021 року оплачена поставлена позивачем у грудні 2021 року електрична енергія всього на суму 762962,10 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, що наявні в матеріалах справи.

Враховуючи ціну Договору відповідно до пункту 5.1., відповідач оплатив поставлену позивачем в грудні 2021 року електричну енергію в повному обсязі.

Корегуючий Акт приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 21.12.2021 до Акту приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 31.12.2021 відповідачу не надходив і його він не отримував. Докази направлення цих Актів позивачем відповідачу матеріали справи не містять. Вищезазначені Акти відповідачем не підписані.

За умовами пункту 5.14. Договору визначено, що оплата здійснюється згідно з актом приймання-передачі та виставленого рахунку-фактури, які позивач зобов`язаний надати відповідачу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, а в разі ненадання даних документів в зазначений термін, відповідач звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків з позивачем.

Рахунок-фактура щодо здійснення оплати за поставлену електричну енергію в грудні 2021 року позивачем не надана, в тому числі, згідно з корегуючим актом №00000035989 від 31.12.2021.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази надсилання даного акту та рахунків-фактур на адресу відповідача у строки, що визначені пунктом 5.14. Договору. Доказами надсилання поштового відправлення Укрпоштою є фіскальний чек та накладна, які в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем не доведена належними та допустимими доказами наявність заборгованості в сумі 76060,80 грн. В Акті №00000032484 приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2021 зазначено, що згідно з Договором позивач передав відповідачу в грудні 2021 року електричну енергію на суму 762962,10 грн, а в Корегуючому акті приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 21.12.2021 до Акту приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 31.12.2021 зазначено про використання електричної енергії в обсязі 141197 кВт/год всього на суму 804252,90 грн, тобто, на думку відповідача, навіть якщо аргументи позивача щодо надмірного споживання відповідачем електроенергії вірні, то до стягнення підлягає не 76060,80 грн, а 41290,80 грн (804252,90 - 762962,10 = 41290,80 грн).

Отже, на думку відповідача, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 76060,80 грн, 3% річних у сумі 2769,45 грн, інфляційних втрат у сумі 21877,00 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

4. Аргументи позивача, що викладені у відповіді на відзив на позовну заяву

Позивач заперечує проти аргументів відповідача у відзиві на позовну заяву та тверджень відповідача щодо розрахунку заборгованості.

Відповідно до Заяви до Договору про постачання електричної енергії споживачу, що є Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021 убачається, що споживач - Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради уклав Договори розподілу електричної енергії з Операторами системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київській регіональні електромережі" та АТ "Українська Залізниця".

Відповідно до пункту 2.5. Договору плановий обсяг електричної енергії по 2-му класу напруги складає 133853 кВт/год, у томі числі по операторам системи розподілу, а саме: ПрАТ "ДТЕК Київській регіональні електромережі" - 127753 кВт/год та АТ "Українська Залізниця" - 6100 кВт/год.

Відповідно до пункту 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ). На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За підпунктами 8.6.1., 8.6.2. ККОЕЕ зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) (у ролі оператора зчитування даних з лічильників (ОЗД)) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів:

1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД);

2) за телефоном чи іншими електронними засобами;

3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку;

4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором.

Згідно з пунктом 9.14.1. ККОЕЕ АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до пункту 8.6.15. ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

При цьому, відповідно до пункту 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно з пунктом 12.4.4. ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1382 від 08.11.2018 ПрАТ "ДТЕК Київській регіональні електромережі" є оператором системи розподілу електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.

Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1395 від 08.11.2018 АТ "Українська залізниця" є оператором системи розподілу електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.

Таким чином, відповідно до Акту про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу з 01.12.2021 по 31.12.2021, що виданий ПрАТ "ДТЕК Київській регіональні електромережі", вбачається, що споживачем Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради обсяг спожитої енергії становить 141097 кВт/год (докази чого позивач долучив до відповіді на відзив на позовну заяву).

Також відповідно до даних, що містяться в реєстрі Постачальників ТОВ "Енерджі Трейд Груп" №2163 від 12.01.2022, які отримані від Оператора системи розподілу АТ "Українська залізниця", вбачається, що споживачем Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради обсяг спожитої енергії становить 6100 кВт/год.

Тож, різниця між обсягом електричної енергії 127753,000 кВт/год загальною вартістю 728192,10 грн та фактичною спожитою електричною енергією в обсязі 141097,0000 кВт/год вартістю 804252,90 грн становить 13344,0000 кВт/год загальною вартістю 76060,80 грн, що підлягає оплаті відповідачем.

5. Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Приписами частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

6. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

6.1. Стосовно суми основної заборгованості

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначається, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2.2. договору постачальник продає електроенергію як товар з оплатою послуги з передачі та розподілу через постачальника споживачу для забезпечення об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно умов цього Договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021 обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі, щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Суд зазначає, що Акт про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» №б/н від 31.12.2021 та реєстр Постачальників ТОВ "Енерджі Трейд Груп" №2163 від 12.01.2022, що виданий АТ "Українська залізниця" відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії підтверджують обсяги споживання електричної енергії відповідачем за точками комерційного обліку, ЕІС-коди яких визначені у додатку №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021 та відповідно до показань з яких позивачем виставлені рахунки за даним договором.

Абзацом 73 пункту 1.4 Розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначається, що точка комерційного обліку (точка обліку, ТКО) - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

Отже, суд відзначає, що визначальним при встановленні обсягу спожитої електричної енергії є саме ЕІС-код точки комерційного обліку.

Відтак, суд констатує, що фактичні обсяги споживання електричної енергії саме відповідачем, а не іншими особами, підтверджено Актом про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» №б/н від 31.12.2021 та реєстром Постачальників ТОВ "Енерджі Трейд Груп" №2163 від 12.01.2022, що виданий АТ "Українська залізниця", які є належними та достовірними доказами для перевірки проведених нарахувань та встановлення всіх обставин, що стосуються предмету доказування, оскільки наявність факту споживання електричної енергії та його обсяги не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, окрім інформацією, отриманою від оператора системи розподілу.

Згідно з пунктом 5.4. Договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.12. Договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактичну передану електричну енергію здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Пунктом 5.14. Договору встановлено, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно з наданим актом приймання-передачі та виставленого рахунку-фактури, які постачальник зобов`язаний надати споживачу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.15. Договору в разі не надання постачальником споживачу актів приймання-передачі та рахунків-фактур в строки передбачені пунктом 5.14. договору, споживач звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків з постачальником, а постачальник не має права здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу.

31.12.2021 позивачем виставлений рахунок №00000032484 приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2021 всього на суму 762962,10 грн. У зв`язку зі здійсненим перерахунком, позивачем виставлений корегуючий акт №00000035989 від 31.12.2021 до акту приймання-передачі електричної енергії №00000032484 від 31.12.2021 та заявлено до стягнення 76060,80 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію.

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки суми основної заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №364 від 29.11.2021, Актом про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» №б/н від 31.12.2021 та реєстром Постачальників ТОВ "Енерджі Трейд Груп" №2163 від 12.01.2022, що виданий АТ "Українська залізниця" та встановив таке.

Загальна вартість електричної енергії, що спожита відповідачем у грудні 2021 року становить 804252,90 грн, обома сторонами визнається і суду надано докази трьох часткових оплат відповідачем електроенергії, що спожита ним у грудні 2021 року: 24.12.2021 на суму 2000,00 грн платіжна інструкція №257; 24.12.2021 на суму 345000,10 грн платіжна інструкція №562; 24.12.2021 на суму 415962,00 грн платіжна інструкція №800, отже, за арифметичним розрахунком суду різниця становить 41290,80 грн, що відповідає розрахунку відповідача та не спростовується аргументами позивача щодо різниці в обсягах електричної енергії та її вартості, тоді як різниця підлягає встановленню щодо вартості спожитої у спірний період електроенергії та часткових оплат відповідача, при цьому, те, що надані суду відомості про часткові оплати відповідача стосуються спірного періоду постачання вказано самим позивачем та підтверджується призначеннями платежу в платіжних документах, відтак, приймається судом в розрахунок спірної заборгованості.

З огляду на вказані розрахунки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 41290,80 грн.

Стосовно тверджень відповідача про порушення позивачем вимог пункту 5.14. Договору про те, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно з наданим актом приймання-передачі та виставленого рахунку-фактури, які постачальник зобов`язаний надати споживачу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії та, відповідно, настання наслідків, що передбачені пунктом 5.15. договору: в разі не надання постачальником споживачу актів приймання-передачі та рахунків-фактур в строки передбачені Договором, споживач звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків з постачальником, а постачальник не має права здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу - суд дійшов таких висновків.

Відповідач стверджує, що Корегуючий акт приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 21.12.2021 до Акту приймання-передачі електричної енергії №0000035989 від 31.12.2021 йому не надходив і його він не отримував. При цьому, у матеріалах справи наявний опис вкладення №0505065809600 в якому зазначено, що Рахунок №108185, акт №00000032484, рахунок №112055 та Корегуючий акт №00000035989 направлені Управлінню освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради на адресу: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна, будинок 1, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за номером відправлення, що вказаний в описі вкладення, що підтверджує пересилання вказаної кореспонденції оператором поштового зв`язку зазначеному в цих документах адресату на вказану в них адресу. Зазначені опис вкладення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містять всі необхідні реквізити та відбитки календарного штемпелю поштового відділення АТ "Укрпошта", відповідачем не доведено суду отримання поштової кореспонденції такого змісту щодо інших правовідносин, відтак, суд на підставі стандарту доказування вважає докази позивача про направлення спірної кореспонденції більш переконливими, з урахуванням такого.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)

Одночасно, судом враховано, що на зазначених описі вкладення та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відбитки календарного штемпелю поштового відділення відображені нерозбірливо, що перешкоджає встановленню дати такого направлення та отримання, при цьому, з огляду на вимоги до зберігання таких відомостей АТ "Укрпошта", станом на час розгляду справи перевірити дату надіслання спірної кореспонденції неможливо, позивачем доказу, з якого можливим є встановлення дати направлення кореспонденції суду не надано, доводи відповідача в цій частині, що викладені у відзиві, у відповіді на відзив, не заперечені.

Позивачем також надані докази повторного направлення відповідачу спірної кореспонденції: опис вкладення, список сгрупованих відправлень та фіскальний чек АТ "Укрпошта", проте, вказані документи також не підтверджують дати направлення спірних документів: на описі вкладення відбитки календарного штемпелю поштового відділення відображені нерозбірливо, список сгрупованих відправлень не містить всіх обов`язкових реквізитів про отримання підприємством зв`язку вказаної у ньому кореспонденції для пересилання, а фіскальний чек, що містить дату, складений щодо поштового відправлення за іншим номером, ніж номер відправлення, що вказаний в описі вкладення та списку сгрупованих відправлень.

6.2. Стосовно нарахованих інфляційних втрат та 3% річних

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2769,45 грн 3% річних та 21877,45 грн інфляційних втрат, що нараховані за період з 26.01.2022 по 13.04.2023.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

З огляду на вищевикладене і положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України про стягнення інфляційних втрат і 3% річних з боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, за весь час прострочення, з урахуванням вищевказаних висновків суду про відсутність належних доказів для встановлення дати надіслання рахунку №108185, акту №00000032484, рахунку №112055 та Корегуючого акту №00000035989, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами правильність періоду нарахування інфляційних втрат і 3% річних та в цілому всього періоду спірної заборгованості відповідача, за відсутності обгрунтованої дати виникнення спірного грошового зобов`язання.

Одночасно, з урахуванням того, що за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, та з огляду на умови пункту 5.15. Договору між сторонами, грошове зобов`язання відповідача виникає з моменту надання постачальником споживачу актів приймання-передачі та рахунків-фактур, і до надання таких актів та рахунків-фактур споживач звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків з постачальником.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

7. Результати розгляду справи

7.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

7.2. Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

8. Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на одну із основних засад (принципів) господарського судочинства: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку зі сплатою позивачем судового збору у мінімальному розмірі і вищевикладеними висновками суду про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 2684,00 грн покладається на відповідача повністю.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №1092/23 від 28.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна, будинок 1, код ЄДРПОУ 02143844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6, код ЄДРПОУ 36716332) основну суму заборгованості у розмірі 41290,80 грн (сорок одна тисяча двісті дев`яносто гривень вісімдесят копійок) та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору, що сплачений за подання позовної заяви.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 12.08.2024.

Суддя С.О. Саванчук