Рішення

від 13.08.2024 по справі 917/788/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024 Справа № 917/788/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В., розглянувши справу № 917/788/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Транспорт Груп", проспект Соборності, 19, оф. 109, м. Київ, 02160

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36019

про стягнення 71 003,07 грн страхового відшкодування

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

10.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Транспорт Груп" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламадра" про стягнення різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, у розмірі у розмірі 71 003,07 грн (вх. № 847/24).

Ухвалою від 09.05.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/788/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

03.07.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача Більчука О. О. надійшла заява про вступ його у справу як представника та надання вказаному представнику доступу до електронної справи № 917/788/24 в підсистемі "Електронний суд" (вх. №9242).

22.07.2024 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судових засідань без участі представника відповідача (вх. № 9978).

22.07.2024 року до суду через систему "Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 917/943/24 (вх. № 9979). В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у цій справі відповідач посилається на те, що в провадженні господарського суду перебуває справа № 917/943/24 про ліквідацію Товариства, тому необхідно зупинити провадження у справі № 917/744/24 до вирішення справи № 917/943/24 з огляду на необхідність збереження майна Товариства.

25.07.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№10164).

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Слід зазначити, що процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Отже, норми, які регламентують процесуальні строки передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Положеннями частини 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу (ч.3 ст. 195 ГПК України).

Отже, зупинення провадження в даному випадку можливе лише до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що оскільки ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №917/788/24 датується 14.05.2024 року, то останнім днем на подачу заяви про зупинення провадження у справі є 13.06.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що відповідачем не подано заяву про поновлення строку на подачу клопотання про зупинення провадження у справі.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення Правління Національного банку України № 166-рш "Про застосування до Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг", на яке посилається відповідач у клопотанні про зупинення провадження, прийнято ще 14.05.2024 року.

Тобто відповідач на протязі 30 днів мав можливість подати вищезазначене клопотання, однак не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Натомість згідно з ч. 1, 4 ст. 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

За приписами ч.ч.4,5 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Отже, подане клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 9979 від 22.07.2024 року) подане з порушенням строків і не надано підтвердження про поважність причини пропущення даного строку.

Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведе суд залишає без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №917/788/ 24(вх. № 9979 від 22.07.2024 року).

05.08.2024 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов лист про припинення повноважень представника, де зазначено, що згідно з рішенням тимчасового адміністратора Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" від 02.08.2024 року вих. № 01-СК/04 припинено дію договору про надання правової допомоги №13 від 29.07.2019 року, укладеного з адвокатським об`єднанням "ДЕФЕНДЕРС". З 02.08.2024 року представництво інтересів ПрАТ "СК "Саламандра" адвокатом Більчуком О. О. припинено за всіма раніше виданими довіреностями (вх. №10572).

Ухвалою від 14.05.2024 року суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення цієї ухвали (а. с. 66, 67).

Ухвала від 14.05.2024 року вважається врученою відповідачу 14.05.2024 року, що підтверджується довідкою Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа. Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 29.05.2024 року.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5ст. 240 ГПК України).

Суд звертає увагу, що з 17.06.2024 року по 23.07.2024 року включно суддя Тимощенко О. М. перебувала у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08.11.2023 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Fabia, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та транспортного засобу Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Власником Hyundai Sonataдержавний номер НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Транспорт Груп", що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а. с. 54).

08.11.2023 о 08:13 год. за адресою: вул. Братська, 6 у м. Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. № НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Братська та вул. Андріївська, не надала перевагу в русі транспортному засобу Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїла з ним зіткнення, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вказані обставини, як і вина в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) саме ОСОБА_1 , встановлені постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2023 року по справі № 758/14070/23, яка набрала законної сили 16.12.2023 року (а. с. 10).

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин наявність вини у діях ОСОБА_1 настанні ДТП 08.11.2023 року встановлена і не підлягає доказуванню.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Skoda Fabia, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 станом на 08.11.2023 року була застрахована ПрАТ "СК "Саламандра" (договір обов`язкового страхування) згідно з полісом № 216183238 від 09.08.2023 року (а. с. 7) та полісом «Автоцивілка плюс» №S21211.812748 від 11.08.2023року (а. с. 9).

Відповідно до матеріалів справи, поліс № 216183238 від 09.08.2023 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн та страхову суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн, поліс «Автоцивілка плюс» №S21211.812748 від 11.08.2023 передбачає франшизу в розмірі 0,00 % та страхову - 150 000,00 грн.

Як зазначає позивач, ним було складено та підписано 08.11.2023 року повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку, та направлено до ПрАТ «СК «Саламандра» (а. с. 6).

У позовній заяві позивач вказує, що під час огляду 10.11.2023 року пошкодженого транспортного засобу Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 , були присутні ОСОБА_1 , представник страховика та представник ТОВ «Київ транспорт груп» Луценко В. Д.

Звітом №2947 про оцінку автомобіля HyundaiSonata, державний номер НОМЕР_2 , від 10.11.2023 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 264 802,14 грн, а матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля складає 344 919,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2023 року позивач направив на адресу ПрАТ «СК «Саламандра» заяву з вимогою здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в наслідок ДТП. До заяви було додано довідку про відкриття поточного рахунку (а. с. 15 - 17).

Додатково позивач 20.12.2023 року направив на адресу відповідача ще одну заяву з вимогою здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в наслідок ДТП (а. с. 18).

Позивач вказує, що страхова компанія не погоджувала з ним розмір страхового відшкодування, тому ТОВ «Київ транспорт груп» направив відповідачу лист від 27.12.2023 року (вих. № 2023/12/27-1) про надання розрахунку вартості страхового відшкодування автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 за справою №0048896.11.23/1 (а. с. 46).

У відповідь на даний лист відповідач направив на адресу позивача відповідь, де зазначив, що законом не передбачено обов`язок страховика надавати копії документів, на підставі яких було оцінено розмір заподіяної шкоди, та роз`яснено, що ТОВ «Київ транспорт груп» має право ознайомитися із змістом витребуваних матеріалів та з матеріалами страхової справи за попереднім узгодженням дати і часу на офісі страхової компанії (а. с. 47).

ТОВ «Київ транспорт груп» зазначило у позові, що ним було направлено до ПрАТ «СК «Саламандра» лист вимогу про здійснення належного відшкодування заподіяної шкоди в результаті ДТП з врахуванням і на підставі звіту № 2947 та заяв від 10.11.2023 року та від 20.12.2023 року (вих. № 2024/01/10-1 від 10.01.2024 року, а. с. 48).

Також позивач зазначає, що ним було повторно направлено на адресу відповідача лист від 26.01.2024 року (вих. № 2024/01/26-1) про надання розрахунку вартості страхового відшкодування автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 за справою №0048896.11.23/1 (а. с. 49). У відповідь на даний лист ПрАТ «СК «Саламандра» повторно вказав, що законом не передбачено обов`язок страховика надавати копії документів, на підставі яких було оцінено розмір заподіяної шкоди, та роз`яснено, що ТОВ «Київ транспорт груп» має право ознайомитися із змістом витребуваних матеріалів та з матеріалами страхової справи за попереднім узгодженням дати і часу на офісі страхової компанії (а. с. 50).

ПрАТ «СК «Саламандра» здійснило часткове страхове відшкодування за ремонт автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Київ транспорт груп» у загальному розмірі 193 799,07 грн, що підтверджується:

- платіжною інструкцією від 06.02.2024 року (страхове відшкодування за ремонт автомобіля HyundaiSonataНОМЕР_2 згідно страхового акту №0048896.11.23/1 та згідно договору страхування №216183238 від 09.08.2023 року Без ПДВ) на суму 160 000,00 грн,

- платіжною інструкцією від 07.03.2024 року (страхове відшкодування за ремонт автомобіля Hyundai Sonata НОМЕР_2 згідно страхового акту №0048896.11.23/2 та згідно договору страхування №S21211.812748 від 09.08.2023 року Без ПДВ) на суму 33 799,07грн,

- виписками по рахунку ТОВ «Київ транспорт груп» за 06.02.2024 року за 07.03.2024 року (а. с. 11-14).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача заяву з вимогою доплатити страхове відшкодування у розмірі 71 003,07 грн (264 802,14 - 193 799,07) (вих. № 2024/03/20-1 від 20.03.2024 року, а. с. 51). В якості доказів на підтвердження направлення вказаної заяви позивачем надано опис вкладення від 20.03.2024 року, поштову накладну від 20.03.2024 року №0216015316830 та фіскальний чек від 20.03.2024 року (а. с. 52, 53).

Дану заяву відповідач отримав 26.03.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 55). Проте відповідь на вказану заяву відповідач не надав, різницю між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу у розмірі 71 003,07 грн не сплатив.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив перерахування різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу у розмірі 71 003,07 грн, останній звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 71 003,07 грн.

При розгляді спору по суті судом враховані наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як вбачається з матеріалів справи транспортний Skoda Fabia, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «Саламандра» на підставі полісу № 216183238 від 09.08.2023 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (франшиза - 0,00 грн, страхова суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн) та полісу «Автоцивілка плюс» №S21211.812748 від 11.08.2023 (франшиза - 0,00%, страхова сума - 150 000,00 грн).

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п. 22. 1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи ОСОБА_1 , яка при керуванні транспортним засобом Skoda Fabia, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , вчинила дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № 216183238 від 09.08.2023 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) та полісу «Автоцивілка плюс» №S21211.812748 від 11.08.2023 року, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт, які складаються СТО, іншими суб`єктами, які здійснюють ремонт автомобілів.

Як вбачається з долученого позивачем Звіту №2947 про оцінку автомобіля HyundaiSonata, державний номер НОМЕР_2 , від 10.11.2023 року (виконаного фізичною особою-підприємцем Диким Володимиром Петровичем на підставі договору, укладеного з керівництвом ТОВ "Київ Транспорт Груп" від 08.11.2023 року. Проведення оцінки доручено оцінювачу Ковпаку Анатолію Володимировичу, який має вищу технічну освіту, свідоцтво Фонду державного майна про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №7484 від 14.05.2009 року та стаж експертної роботи з 2008 року та оцінювачу ОСОБА_3 ,який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта - автотоварознавця (свідоцтво №416), свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №852 від 07.05.2002 року та стаж експертної роботи 1993 року) вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 264 802,14 грн, а матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля складає 344 919,68 грн.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 відповідно до Звіту №2947 про оцінку автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_2 , від 10.11.2023 року, долученого позивачем, становить 264 802,14 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що за полісом № 216183238 від 09.08.2023 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (франшиза - 0,00 грн, страхова суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн) та за полісом «Автоцивілка плюс» №S21211.812748 від 11.08.2023 року (франшиза - 0,00%, страхова сума - 150 000,00 грн) загальна страхова сума складає 310 000,00 грн (160 000,00 грн + 150 000,00 грн).

Оскільки розмір завданої шкоди (264 802,14 грн) не перевищує ліміт відповідальності страховика ПрАТ «СК «Саламандра», суд дійшов до висновку, що заявлена позивачем сума стягнення у розмірі 71 003,07 грн з урахуванням здійснення часткової оплати відповідачем у розмірі 193 799,07 грн покривається в межах визначених полісами № 216183238 від 09.08.2023 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт якого становить за шкоду заподіяну майну 160 000,00 грн), та «Автоцивілка плюс» №S21211.812748 від 11.08.2023 року (страхова сума 150 000,00 грн), а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати позивачу різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу у розмірі 71 003,07 грн та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу у розмірі 71 003,07 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу суд виходив із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 08-05/1 від 08.05.2024 року (далі - договір № 08-05/1, а. с. 60 - 61), відповідно до якого Адвокат Моргун А. К. зобов`язується за плату надавати Клієнту (ТОВ "Київ Транспорт Груп") юридичні послуги у вигляді правової допомоги, зокрема, але не виключно:

- надання письмових та усних консультацій (у тому числі за телефоном), підготовка роз`яснень, висновків з правових питань;

- складання листів, запитів, претензій, скарг, відповідей на запити, інформаційних листів, в тому числі до органів державної влади та місцевого самоврядування, представництво Клієнта в усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, органах державної влади та управління, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування;

- складання перевірка та правовий аналіз договорів, установчих документів, внутрішньої документації;

- представництво і захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, органах державної виконавчої служби, з усіма правами, наданими чинним законодавством України захиснику, підозрюваному, обвинуваченому, виправданому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам, представнику юридичної особи, заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, скаржнику; підготовка процесуальних документів;

- представництво клієнта при проведенні перевірок контролюючими органами та правоохоронними органами;

- представництво Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування.

Перелік послуг та їх найменування може бути доповнено чи змінено у додатках до цього договору (п. 1.1 договору № 08-05/1 ).

Виконання послуг за цим договором засвідчуються двосторонніми актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються за результатами наданих послуг (п. 1.2 договору № 08-05/1 ).

Вартість наданих послуг виконавця, за період дії договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2 000,00 (дві тисячі гривень нуль копійок) гри за 1 (одну) годину правової роботи. Вартість участі адвоката в судовому засіданні визначається з розрахунку 2 000,00 (дві тисячі гривень нуль копійок) грн. незалежно від тривалості судового засідання (п. 3.1 договору № 08-05/1 ).

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг від 09.05.2024 року до договору про надання правової допомоги №08-05/1 від 08.05.2024 року адвокатом Моргун А. К. були надані правові послуги та витрачено таку кількість годин, а клієнт прийняв їх у повному обсязі:

- надання усної консультації клієнту щодо можливості стягнення страхового відшкодування, узгодження подальших дій для досягнення бажаного результату клієнта, формування плану та стратегії захисту порушених прав клієнта - 1,5 год.;

- підготовка та одання до суду позовної заяви про стягнення страхового відшкодування із ПрАТ "СК "Саламандра" внаслідок заподіяної шкоди транспортному засобу клієнта внаслідок ДТП - 6 год.

Всього 7,5 год. (п. 1 акту).

Вартість наданих послуг виконавця, за період з 08.05.2024 року по 09.05.2024 року визначається шляхом множення суми затраченого часу в цей період на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2000,00 грн за 1 годину (п. 2 акту).

Вартість наданих послуг виконавця за період з 08.05..2024 року по 09.05.2024 року, складає 15 000,00 грн без ПДВ (п. 3 акту).

Претензій щодо наданих виконавцем юридичних послуг клієнт не має (п. 5 акту).

Отже, на підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії: договору № 08-05/1 про надання правової допомоги від 08.05.2024 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1284556 від 08.05.2024 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №5243 від 22.10.2021 року, Акту приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 08-05/1 від 08.05.2024 року, платіжної інструкції (детальна форма) №5508 від 23.04.2023 року.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Моргун А. К. на підставі договору № 08-05/1 про надання правової допомоги від 08.05.2024 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1284556 від 08.05.2024 року.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 15 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 46, 129, 232-233, 237-238 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36019, ідентифікаційний код ЄДРПОУ21870998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Транспорт Груп" (проспект Соборності, 19, оф. 109, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42587863) 71 003,07 грн страхового відшкодування, 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення складено та підписано 13.08.2024 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко