Рішення

від 05.08.2024 по справі 922/1271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024м. ХарківСправа № 922/1271/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Шакуровій І.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська область, Богодухівський район, с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка,буд. 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромакс-Трейд" (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромакс-Трейд", в якому просить стягнути з відповідача 7 347 599, 72 грн., з яких: 5 880 061,22 грн - основної заборгованості, 1 095 345,74 грн - пені, 294 003,06 грн. - штрафу, 78 189,70 грн. - 3% річних. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 110 214,00 грн. позивач також просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором №2505/23 поставки сільськогосподарської продукції від 25.05.2023 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1271/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 13 травня 2024 року о 12:15 год.

29.04.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 11248, в якому просить надати представнику можливість приймати участь в судових засіданнях, в тому числі в судовому засіданні, що призначено на 13.05.2024 року о 12 год. 15 хв., в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "ВКЗ"(ІНФОРМАЦІЯ_1) або з Полтавського районного суду Полтавської області чи Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 11248 від 29.04.2024) - задоволено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2024 знято з розгляду справу № 922/1271/24, призначену до розгляду у судовому засіданні на "13" травня 2024 р. о 12:15 год. Призначено розгляд справи № 922/1271/24 у судовому засіданні на "27" травня 2024 р. о 12:00 год.

У зв`язку з постійними обстрілами міста Харкова, через реальну загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України № 23 від 05.08.2022, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), з огляду на встановлення у Господарському суді Харківської області особливого режиму роботи і запровадженням відповідних організаційних заходів, ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 знято з розгляду справу № 922/1271/24, призначену до розгляду у судовому засіданні на " 27" травня 2024 р. о 12:00 год. Призначено розгляд справи № 922/1271/24 у судовому засіданні на "03" червня 2024 р. о 12:30 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 відкладено підготовче засідання на "17" червня 2024 р. о 11:45 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/1271/24 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2024 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 по справі №922/1271/24, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "25" липня 2024 р. о 14:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "05" серпня 2024 р. о 12:45 год.

В судове засідання 05.08.2024 учасники справи не з`явились.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.05.2023 року між ДП "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" ( далі - постачальник, позивач) та ТОВ "АГРОМАКС-ТРЕЙД" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 2505/23.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, визначену п. 2, а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити на умовах та в порядку визначеному цим Договором.

Згідно п. 2,1. та 2.2. Договору під Товаром сторони розуміють пшеницю 4 класу в кількості 1000 т +/- 10%.

Відповідно до п. 4.2. Договору ціна погоджена сторонами на момент підписання Договору і становить разом з ПДВ 14% - 5250,00 грн. Загальна сума за договором визначається згідно видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.3. Договору покупець зобов`язаний оплатити Товар у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на протязі п`яти банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 6.5. Договору, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п. 4.3, Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний банківський день прострочення платежу та сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 5 % від вартості Договору.

Зі свого боку ДП "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України» як постачальник виконало умови Договору та передало ТОВ "АГРОМАКС-ТРЕЙД" пшеницю 4 класу в кількості 1 120,01 т. на загальну суму 5 880 061,22 грн.

Зокрема, на підставі договору з ДП "Полтавський КХП" від 16.05.2023 року №15/05/23 про переробку зерна пшениці на давальницьких умовах та згідно актів приймання - передачі продовольчих товарів від 01.06.2023 року та від 02.06.2023 року, а також ТТН, ДП "ДГ "Пархомівське" ІОІБ НААН завезло на зберігання до ДП "Полтавський КХП" (м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 69) - 471,62 тон пшениці 4 класу.

Дана пшениця була переоформлена на місці зберігання ( ДП "Полтавський КХП" м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 69) з ДП "ДГ "Пархомівське" ІОІБ НААН на ТОВ "АГРОМАКС-ТРЕЙД" на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №2505/23 від 25.05.2023 року, згідно актів приймання-передачі продовольчих товарів від 01.06.2023 року та від 02.06.2023 року, а також видаткових накладних;

- № РН-0000322 від 01.06.2023 року, згідно якої покупцеві відвантажено пшеницю 4 класу 332,34 т. на загальну суму 1 744 787,59 грн., в тому числі ПДВ 214 272,16 грн;

- № РН-0000323 від 02.06.2023 року, згідно якої покупцеві відвантажено пшеницю 4 класу 139,28 т. на загальну суму 731 221,09 грн., в тому числі ПДВ 89 799,08 грн.

По факту передачі пшениці ДП "ДГ "Пархомівське" ІОІБ НААН зареєстровано відповідні податкові накладні № 49 від 02.06.2023 року та № 48 від 01.06.2023 року.

Пізніше, в період часу з 16.06.2023 року по 18.06.2023 року, на підставі того ж самого договору поставки сільськогосподарської продукції №2505/23 від 25.05.2023 року, ДП "ДГ "Пархомівське" ІОІБ НААН відвантажило зі свого складу в с. Пархомівка Богодухівського району Харківської області додатково ТОВ "АГРОМАКС-ТРЕЙД" пшеницю 4 класу загальною вагою 648,39 тон, що підтверджується ТТН та видатковими накладними:

- № РН-0000325 від 16.06,2023 року, згідно якої покупцеві відвантажено пшеницю 4 класу 191,90 т, на загальну суму 1 007 476,49 грн., в тому числі ПДВ 123 725,18 грн.;

- № РН-0000326 від 17.06.2023 року, згідно якої покупцеві відвантажено пшеницю 4 класу 109,56 т. на загальну суму 575 190,85 грн., в тому числі ПДВ 70 637,47грн.;

- № РН-0000327 від 18.06.2023 року, згідно якої покупцеві відвантажено пшеницю 4 класу 346,93 т. на загальну суму 1 821 385,20 грн., в тому числі ПДВ 223 678,88 грн.

Проте, як вказує позивач, всупереч умовам Договору, відповідач допустив прострочення оплати за поставлений товар та не здійснив повний розрахунок за поставлений товар у строки встановлені договором, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість, що складає 5 880 061,22 грн.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 05.07.2023 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Враховуючи наявність боргу у розмірі 5 880 061,22 грн та періоди прострочення оплати вартості товару, позивач вважає, що в нього виникло право на підставі п. 6.5. Договору та ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, штраф 5 % від вартості Договору за порушення строку оплати товару у розмірі 294 003,06 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення у розмірі 1 095 345,74 грн., 3 % річних за час прострочення оплати у розмірі 78 189,70 грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Так, відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на підставі Договору поставки сільськогосподарської продукції №2505/23 від 25.05.2023 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 5 880 061,22 грн., що підтверджується ТТН та видатковими накладними, долученими до матеріалів справи.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 5 880 061,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив, відзив на позов не надав та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 5 880 061,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором поставки сільськогосподарської продукції №2505/23 від 25.05.2023.

За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5 880 061,22 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 294 003,06 грн. та пені у розмірі 1 095 345,74 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.5. Договору, у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п. 4.3, Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний банківський день прострочення платежу та сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 5 % від вартості Договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 294 003,06 грн. та пеню у розмірі 1 095 345,74 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 294 003,06 грн. та пені у розмірі 1 095 345,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 78 189,70 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у загальному розмірі 78 189,70 грн.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 78 189,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 110 214,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромакс-Трейд" (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, код ЄДРПОУ 42680435) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська область, Богодухівський район, с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10, код ЄДРПОУ 04687361) 7 347 599, 72 грн., з яких: 5 880 061,22 грн - основної заборгованості, 1 095 345,74 грн - пені, 294 003,06 грн.- штрафу, 78 189,70 грн. - 3% річних; витрати зі сплати судового збору у розмірі 110 214,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська область, Богодухівський район, с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка,буд. 10, код ЄДРПОУ 04687361).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромакс-Трейд" (61038, Харківська область, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, код ЄДРПОУ 42680435).

Повне рішення складено "13" серпня 2024 р.

Суддя В.В. Усата

справа № 922/1271/24