Рішення
від 12.08.2024 по справі 927/441/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/441/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. В`ячеслава Чорновола, 50 А, м. Прилуки, 17500;

в особі позивача 1: Північного офісу Державної аудиторської служби,

вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053;

в особі позивача 2: Чернігівської обласної ради,

проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів;

проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013;

до відповідача 2: Комунального закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради,

вул. Шевченка, 76, с. Удайці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17585,

предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 31048,26 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача 1: Мойсієнко Н.О. представник, діє в порядку самопредставництва;

від позивача 2: не прибув;

від відповідача 1: Якимчук Ю.В. адвокат, довіреність від 29.01.2024 № 07.5/931;

від відповідача 2: не прибув;

від прокуратури: Сидоренко Ю.К. прокурор відділу.

У судовому засіданні 12.08.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

10.05.2024, надійшов позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів 1, 2 Північного офісу Державної аудиторської служби та Чернігівської обласної ради до відповідачів 1, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (далі - ТОВ Енера Чернігів) та Комунального закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради, з проханням:

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 03.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 08.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради;

- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 01.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів до обласного бюджету Чернігівської області кошти в сумі 31048,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковими угодами: № 5 від 04.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 22.11.2021 та № 9 від 01.12.2021 до договору № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України Про публічні закупівлі та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Ухвалою суду від 15.05.2024, на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), вказана позовна заява залишена без руху, прокурору наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

У межах строку, встановленого ухвалою від 15.05.2024, від прокурора, через підсистему Електронний суд, надійшла заява від 21.05.2024 б/н про усунення недоліків, якою усунуті недоліки позовної заяви від 07.05.2024 № 54-10716-24.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 19.06.2024; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 22.05.2024.

Ухвала про відкриття провадження в справі від 22.05.2024 доставлена заступнику керівника Прилуцької окружної прокуратури, позивачам та відповідачу 1 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 23.05.2024 о 07:01 (підтверджується довідками про доставку електронного листа); відповідачу 2 направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 29.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення).

31.05.2024, від позивача 1, надійшли письмові пояснення № 262525-17/1869-2024 від 29.05.2024, з зазначенням, що він не є належним позивачем, оскільки Північним офісом Держаудитслужби (Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області) заходи державного фінансового контролю в межах публічної закупівлі (ID: UA-2021-01-20-003772-b) не проводились.

06.06.2024, відповідач 1, через систему Електронний суд, надіслав відзив на позов (поданий в установлений строк) в якому вказує, що позивачі не наділені повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі, проведених за ЗУ «Про публічні закупівлі», визначені прокурором особи не мають статусу позивача. Чинне законодавство не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Вказує на те, що при укладенні додаткових угод сторонами при зміні ціни за одиницю товару не було збільшено суму, визначену в договорі. Зазначає про відсутність підстав вважати укладені додаткові угоди недійсними, оскільки порушення вимог закону при їх укладенні не було, а також наголошує на правомірність правового висновку підняття ціни до 10%. Вважає, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України та заперечує щодо застосування до даних правовідносин приписів статті 216, 1212 ЦК України. На момент укладення договору та додаткових угод до нього постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, тому її висновки не можуть застосовуватись до спірних правовідносин. Просить врахувати окрему думку до постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, яка узгоджується з позицією відповідача 1.

17.06.2024, прокурор, через систему Електронний суд, надіслав відповідь на відзив (подана в належний строк) якою, спростовуючи доводи відповідача зазначив, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі позивачів. У разі визнання судом додаткових угод недійсними, чинною буде ціна, визначена договором, підстава набуття грошових коштів у сумі 31048,26 грн відпаде, а тому відповідач 1 зобов?язаний їх повернути до обласного бюджету Чернігівської області, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

У підготовче засідання 19.06.2024 прибули прокурор, повноважні представники позивача 1 та відповідача 1. Позивач 2 та відповідач 2 до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Письмові пояснення позивача 1, відзив на позов відповідача 1 та відповідь на відзив прокурора залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.06.2024 суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів; закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 12.08.2024, про що позивач 2 та відповідач 2 повідомлені ухвалою суду від 19.06.2024, в порядку статей 120, 121 ГПК України, яка доставлена до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 19.06.2024 о 18:21 (підтверджується довідками про доставку електронного листа).

24.06.2024, від прокурора, через систему Електронний суд, надійшла заява про долучення до матеріалів справи 13-й та 14-й аркуші відповіді на відзив, на яких викладене обґрунтування прокурора щодо обставин та правових підстав позову, а також щодо повернення позивачу коштів, на підставі статей 216,1212 ЦК України (помилково не була долучена до відповіді на відзив). Заява прокурора з доданими документами, залучена судом до матеріалів справи.

24.06.2024, відповідач 1, через систему Електронний суд, подав заперечення на відповідь на відзив (у належний строк), якими підтримав правову позицію, наведену в відзиві на позов. Натомість в порушення вимог частини 3 статті 167, частини 5 статті 165 ГПК України, до письмових заперечень не додані належні докази на підтвердження їх направлення на адресу позивача 2 Чернігівської обласної ради, відтак зміст даного документа залишений судом без розгляду.

У судове засідання 12.08.2024 прибули прокурор, повноважні представники позивача 1 та відповідача 1. Позивач 2 та відповідач 2 до суду повторно не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відзив на позов в установлений строк від відповідача 2 до суду не надходив.

За частиною 9 статті 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 12.08.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав прокурора, представників позивача 1 та відповідача 1.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі.

Позивач повідомив, що не обізнаний з фактом порушення сторонами договору вимог законодавства про публічні закупівлі, оскільки ним не вживались заходи державного фінансового контролю по відношенню до учасників публічної закупівлі UA-2021-01-20-003772-b.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на обставини, наведені в відзиві на позов.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021, Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщене оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-01-20-003772-b на закупівлю електричної енергії код ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія, обсягом 144120 кіловат-годин, строком поставки до 31 грудня 2021 року за кошти місцевого бюджету.

За результатами проведених торгів, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-01-20-003772-b, переможцем визнане ТОВ Енера Чернігів (відповідач 1), за остаточною ціновою пропозицією 450749,00 грн з ПДВ.

29.01.2021, між ТОВ Енера Чернігів (постачальник) та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради (споживач) укладений договір № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), відповідно до п. 1.2. якого умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, Закону України Про ринок електричної енергії.

За пунктами 2.1., 2.2. та 3.1. Договору постачальник продає електричну енергію (код за ЕЗС ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої/купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Очікувані обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором визначені в додатку 1 до Договору. Термін поставки (передачі) товару: по 31.12.2021 включно.

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої його умовами (п. 3.3. Договору).

За умовами пунктів 5.1. - 5.3. загальна вартість цього Договору становить 450749,00 грн, в т. ч. ПДВ.

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 3,1275951 грн з ПДВ.

До загальної вартості цього Договору включені витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. На дату підписання Договору регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений в установленому порядку, становить 0,29393 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару за Договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

За змістом п. 6.1. споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє по 31.12.2021, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань за цим Договором.

Відповідно до п. 13.6. істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю.

Сторони протягом дії цього Договору щомісячно вносять зміни в нього в частині ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на роздрібному ринку електричної енергії. В такому випадку постачальник (учасник) письмово звертається до споживача (замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДЦ «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо коливання ціни на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Пунктом 13.8. передбачено, що в разі необхідності зміни істотних умов Договору, у т. ч. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % в разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов?язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору в формі додаткової угоди (додаткового договору). Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну умов Договору, у 10-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Зміни до Договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й Договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди). Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із сторін Договору.

Матеріали справи містять заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 3 до Договору), підписану споживачем.

04.10.2021, ТОВ Енера Чернігів та Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради уклали додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до Договору, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тариф) 3,40208 грн за 1 кВт/год з ПДВ; викладений додаток № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в новій редакції. Дія угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли до укладення угоди з 01.09.2021.

Підставою для укладення додаткової угоди № 5 від 04.10.2021 стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2277-4/21 від 21.09.2021, надана на запит ТОВ Енера Чернігів, за якою середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України станом на 06.09.2021 становить 2261,59 грн/МВт. год; станом на 14.09.2021 2596,47 грн/МВт. год; відсоток зміни ціни +14,81%.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до Комунального закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради з листом б/н, б/д, яким повідомило споживача про щоденну закупівлю електроенергії на ринку на добу наперед та про те, що в зв?язку зі зростанням ціни на ринку електричної енергії ТОВ Енера Чернігів не може постачати електричну енергію підприємству по збитковій ціні. Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі в разі збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, направляє додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору № 24010066ВЦ від 29.01.2021, просить підписати та повернути її ТОВ Енера Чернігів.

ТОВ Енера Чернігів доданий експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2631/21 від 21.10.2021 (наданий на запит ТОВ Енера Чернігів), за яким середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України за 14.09.2021 становить 2596,47 грн/МВт. год; за 19.10.2021 2840,05 грн/МВт. год; відсоток коливання ціни +9,33%.

03.11.2021, ТОВ Енера Чернігів та Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради уклали додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до Договору, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,38% і викласти п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тариф) 3,688110 грн за 1кВт/год з ПДВ; викладений додаток №1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору у новій редакції. Дія угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли до укладення угоди з 01.10.2021.

08.11.2021, ТОВ Енера Чернігів та Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради уклали додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,63% і викласти п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тариф) 4,009309 грн за 1кВт/год з ПДВ; викладений додаток №1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в новій редакції. Дія угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли до укладення угоди з 02.10.2021.

Підставою для укладення додаткової угоди № 7 від 08.11.2021 став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2710/21 від 29.10.2021 (наданий на запит ТОВ Енера Чернігів), за яким середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України за 03.10.2021 становила 2535,12 грн/МВт. год; за 28.10.2021 3113,44 грн/МВт. год; відсоток коливання ціни +22,81%. За 19.10.2021 2840,05 грн/МВт. год; за 28.10.2021 3113,44 грн/МВт. год; відсоток коливання ціни + 9,63%.

ТОВ Енера Чернігів звернулось до Комунального закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради з листом б/н, б/д, в якому повідомило споживача про щоденну закупівлю електроенергії на ринку на добу наперед та про те, що в зв?язку зі зростанням ціни на ринку електричної енергії ТОВ Енера Чернігів не може постачати електричну енергію підприємству по збитковій ціні. Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі в разі збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, направляє додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору № 24010066ВЦ від 29.01.2021, просить підписати та повернути її ТОВ Енера Чернігів.

ТОВ Енера Чернігів доданий експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2849/21 від 10.11.2021 (наданий на запит ТОВ Енера Чернігів), за яким середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України за 28.10.2021 становила 3113,44 грн/МВт. год; за 06.11.2021 3415,42 грн/МВт. год; відсоток коливання ціни + 9,70%.

22.11.2021, ТОВ Енера Чернігів та Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради уклали додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,7% і викласти п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тариф) 4,363998 грн за 1кВт/год з ПДВ; викладений додаток №1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в новій редакції. Дія угоди розповсюджується на відносини між сторонами, які виникли до укладення угоди з 01.11.2021.

ТОВ Енера Чернігів доданий експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2985/21 від 25.11.2021 (наданий на запит ТОВ Енера Чернігів), за яким середньозважена ціна на ринку на добу наперед в ОЕС України за І декаду жовтня (01.10-10.10) 2021 становить 2568,15 грн/МВт год; за І декаду листопада (01.11-10.11) 2021 3374,95 грн/МВт год; відсоток коливання ціни + 31,42%. За 07.11.2021 3013,92 грн/МВт год; за 09.11.2021 3502,09 грн/МВт год; відсоток коливання ціни + 16,20%.

01.12.2021, ТОВ Енера Чернігів та Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради уклали додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до Договору, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 4,76% і викласти п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тариф) 4,554935 грн за 1кВт/год з ПДВ; викладений додаток №1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в новій редакції. Дія угоди розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли до укладення угоди з 02.11.2021.

Додатковою угодою № 10 до Договору сторони домовились продовжити термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Сума додаткової угоди 4658,88 грн. Угода набуває чинності з 01.01.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з вересня по грудень 2021 року TOB Енера Чернігів поставило Комунальному закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради 29563 кВт/год, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії: № 24010066ВЦ/145457/1 від 30.09.2021 (у вересні 2021 року поставлено 5589 кВт/год на суму 19014,23 грн); № 24010066ВЦ/161200/1 від 31.10.2021 (у жовтні 2021 року поставлено 5947 кВт/год на суму 23843,36 грн); № 24010066ВЦ/177119/1 від 30.11.2021 (у листопаді 2021 року поставлено 8375 кВт/год на суму 38147,58 грн); № 24010066ВЦ/177616/1 від 31.12.2021 (у грудні 2021 року поставлено 9652 кВт/год на суму 43964,23 грн).

Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради за поставлену за період з вересня по грудень 2021 року електроенергію в кількості 29563 кВт/год перерахував відповідачу 120310,52 грн, на підтвердження чого надані банківська виписка за 21.10.2021 на суму 19014,23 грн; платіжні доручення № 941 від 17.12.2021 на суму 23843,36 грн; №1075 від 17.12.2021 на суму 38147,58 грн; банківська виписка за 28.12.2021 на суму 39305,35 грн.

Прокурор у позові зазначив, що решта коштів 4658,88 грн сплачена споживачем відповідно до платіжного доручення № 1175 від 29.12.2021, в рахунок виконання умов договору № 24010066ВЦ від 24.12.2021, в зв`язку із закінченням виділених бюджетних коштів на оплату послуг з електричної енергії на 2021 рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що на підставі додаткових угод № 5 від 04.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 22.11.2021 та № 9 від 01.12.2021 до договору № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021, укладених з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, вартість 1 кВт/год електроенергії зросла на 1,427339 грн (з 3,1275951 грн до 4,554935 грн) або на + 45,64 %, в той час як замовлений обсяг постачання по указаним додатковим угодам зменшився. Тобто споживач Комунальний заклад Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради, здійснив оплату товару за ціною значно вищою, ніж було визначено Договором, при цьому обсяг поставленої електроенергії скоротився, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів споживача та нівелює принципи публічної закупівлі. Джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (в неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Положення вказаної норми відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлений вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначений характер її діяльності і в такий спосіб передбачене її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі прокурор подав позов в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Чернігівської обласної ради, в зв`язку з невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби.

Відповідно до статті 1 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини 1, 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43, далі Положення) визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п. 4 цього Положення Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачена кримінальна відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладений в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби листом від 02.04.2024 № 54-77-2396вих-24, яким повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні між відповідачами додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також просив зазначити інформацію щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та про звернення до суду із відповідним позовом.

Тобто, прокурор повідомив позивача 1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту економічних інтересів держави.

Північний офіс Держаудитслужби листом № 262616-17/2658-2024 від 12.04.2024 повідомив прокурора, що чинним законодавством не передбачена можливисть звернення Офісу до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод (у тому числі за результатами процедур закупівель).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262508-17/1406-2024 від 17.04.2024 повідомило прокурора, що моніторинг процедури зазначеної закупівлі не проводився, правові підстави для проведення моніторингу зазначеної закупівлі, відсутні.

Отже, зі змісту вказаних листів слідує, що позивач 1 не вжив жодних належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомив прокурор.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави в разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (у тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, посилання Північного офісу Держаудитслужби на відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 905/1529/20, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблений висновок, за яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, в зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Північного офісу Держаудитслужби факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане спростовує заперечення позивача 1 щодо його неналежності, а також доводи відповідача 1 стосовно неналежного обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави в особі позивача 1.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно із частинами 1, 4 та 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені в територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надані широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1 та 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Чернігівської області таким органом місцевого самоврядування є Чернігівська обласна рада.

Відповідно до пунктів 1.5. - 1.7. Статуту Комунального закладу «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, затвердженого наказом Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації № 273 від 22.06.2017 (далі Статуту), цей заклад є юридичною особою публічного права, має право укладати угоди та нести відповідні договірні обов?язки, а також виступати як позивачем, так і відповідачем у судочинстві.

Центр заснований на спільній власності територіальних громад Чернігівської області. Власником Центру є територіальні громади сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради.

Центр перебуває в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації та знаходиться в підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

Центр є неприбутковим закладом та фінансується за рахунок обласного бюджету за казначейською формою обслуговування (п. 8.2. Статуту).

Виходячи з приписів пунктів 7.2., 7.4. Статуту, майно Центру є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Власник здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган (управління комунального майна Чернігівської обласної ради).

Відповідно до кошторису КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» на 2021 рік за рахунок коштів обласного бюджету передбачено фінансування, зокрема, видатків на оплату електроенергії.

Таким чином, Чернігівська обласна рада, яка є засновником КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр», управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, в тому числі щодо коштів, за рахунок яких здійснювалося фінансування Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021.

З огляду на приписи статей 2, 22 Бюджетного кодексу України КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» ЧОР у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електроенергії за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, визначених розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

За доводами прокурора, КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» ЧОР розпорядився не власними коштами, а витратив бюджетні кошти, виділені з обласного бюджету, і оскільки Чернігівська обласна рада фінансувала закупівлю за результатами якої укладений Договір № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.

Прокурор звертався до Чернігівської обласної ради з листом № 54-77-2395ВИХ-24 від 02.04.2024, яким повідомив про те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод порушений п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень, у тому числі в судовому порядку.

Чернігівська обласна рада повідомила прокурора про те, що КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» ЧОР перебуває в підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, яке здійснює поточний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також є головним розпорядником бюджетних коштів.

Згідно з листом Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації № 01-08/1360 від 11.04.2024 фінансування КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» ЧОР у 2021 році здійснювалося з обласного бюджету за КПКВК МБ 0611025, за рахунок коштів місцевого бюджету, видатки на оплату електричної енергії здійснювалися за КЕК 2273 «Оплата електроенергії». Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації не наділене функцією регулювання та контролю за проведенням процедури закупівлі.

Прокурор стверджує, що оскільки Чернігівська обласна рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі, то її відповідь свідчить про неналежне здійснення нею заходів щодо захисту державних інтересів.

З наведеного слідує, що Чернігівська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту охоронюваних законом інтересів, порушених внаслідок укладення спірних додаткових угод та пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Нездійснення компетентним у спірних правовідносинах органом жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом свідчить про бездіяльність і невжиття належних заходів щодо усунення таких порушень.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, листом № 54-77-3044вих-24 від 26.04.2024, попередньо, до звернення до суду, повідомив Північний офіс Держаудитслужби та Чернігівську обласну раду про подання позову до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Чернігівської обласної ради до ТОВ «Енера Чернігів» та КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» ЧОР про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 31048,26 грн.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби та Чернігівської обласної ради, а також наявність підстав для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, а відтак доводи відповідача 1 про відсутність таких підстав відхиляються судом.

Суд врахував, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни за постачання електроенергії після укладення Договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів, створює загрозу порушення економічних інтересів держави в бюджетній сфері, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України Про публічні закупівлі.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі).

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі (в редакції діючій на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що відповідачі уклали Договір № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі. На момент підписання цього Договору сторони погодили всі його істотні умови предмет, ціну, строк виконання зобов?язань, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України Про публічні закупівлі.

Виходячи з умов пунктів 5.1., 5.2. загальна вартість цього Договору становить 450749,00 грн, у т. ч. ПДВ. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 3,1275951 грн з ПДВ.

Додатком 1 до Договору визначені договірні обсяги закупівлі електричної енергії на 2021 рік (144,2 тис.кВт*год), у тому числі по місяцях.

Додатковими угодами: № 5 від 04.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 22.11.2021, № 9 від 01.12.2021 до Договору № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 змінені його істотні умови, зокрема за підсумком збільшена ціна за одиницю товару з 3,1275951 грн з ПДВ до 4,554935 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 1,427339 грн (з 3,1275951 грн до 4,554935 грн) або на + 45,64 %, в той час як замовлений обсяг постачання по указаним додатковим угодам зменшився.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод: №5 від 04.10.2021, №6 від 03.11.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 22.11.2021, №9 від 01.12.2021 до Договору № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 відповідач 1 обґрунтував різким підвищенням законодавчо встановленого рівня цін на електричну енергію, що діють в торговій зоні ОЕС України та на підтвердження коливанням ціни електричної енергії на ринку надавав споживачу цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2277-4/21 від 21.09.2021, експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021, які складались на підставі загальнодоступної інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку».

Оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та / або "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, за умови відсутності письмової заяви споживача про незгоду та / або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Натомість, відповідач 1 протягом дії Договору в період з 29.01.2021 по 31.12.2021 щоденно постачав, а відповідач 2 приймав та споживав електричну енергію, при цьому, сторони укладаючи додаткові угоди № 5 від 04.10.2021 (що змінює ціну за поставлену електричну енергію з 01.09.2021), № 6 від 03.11.2021 (що змінює ціну за поставлену електричну енергію з 01.10.2021), № 7 від 08.11.2021 (що змінює ціну за поставлену електричну енергію з 02.10.2021), № 8 від 22.11.2021 (що змінює ціну за поставлену електричну енергію з 01.11.2021) та № 9 від 01.12.2021 (що змінює ціну за поставлену електричну енергію з 02.11.2021) фактично переглядали (збільшували) ціну електричної енергії, яка вже була продана та спожита відповідачем 2).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила висновок, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а її зміна після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, відповідно до частини 3 статті 632 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії в Україні функціонує єдиний ринок на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення по заявленій (пропонованій) ціні відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

На підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач 1 надав КЗ Удайцівський навчально-реабілітаційний центр ЧОР: цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2277-4/21 від 21.09.2021 та експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021.

Перераховані експертні висновки та цінова довідка ТПП містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю та обрані довільно, без урахування дати укладення Договору та погодження сторонами його істотних умов (ціни) та без урахування коливання ціни в розрахунковому періоді в цілому, що змінюється щодобово.

Згідно з приміткою довідки носять фактографічно-інформаційний характер.

Цінова довідка № 2277-4/21 від 21.09.2021 та експертні висновки № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021 (якими обґрунтоване укладення додаткових угод: №5 від 04.10.2021, №6 від 03.11.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 22.11.2021, №9 від 01.12.2021 до Договору № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021) порівнюють певні дати та періоди (обрані хаотично), що відмінні за своєю тривалістю, та не обґрунтовують тенденцію коливання ціни (її зростання), що встановлена сторонами на момент укладення Договору (станом на 29.01.2021) та на момент введення в дію нових цін (станом на 01.09.2021, 01.10.2021, 02.10.2021, 01.11.2021, 02.11.2021).

При цьому, збільшення ціни на підставі додаткових угод №6 від 03.11.2021, №7 від 08.11.2021 (що порівнювали хаотично обрані дати в розрахунковому місяці) відбувалось щоденно, починаючи з 01.10.2021, 02.10.2021. Та сама тенденція простежувалась при укладенні сторонами додаткових угод №8 від 22.11.2021, №9 від 01.12.2021 (відповідно з 01.11.2021, 02.11.2021).

Приписи п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачають дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України: ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони, шляхом укладення додаткових угод: №5 від 04.10.2021, №6 від 03.11.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 22.11.2021, №9 від 01.12.2021 до Договору, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 3,1275951 грн до 4,554935 грн за 1 кВт/год, тобто фактично вартість 1 кВт/год (одиниця товару) збільшилася на 1,427339 грн або на + 45,64 %.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача 1 про неможливість застосування до спірних правовідносин висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Щодо доводів відповідача 1 про необхідність врахування окремої думки щодо зазначеної постанови ВП ВС суд зазначає, що окрема думка судді це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку).

Суддя, незгодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (частина 3 статті 34 ГПК України).

Таким чином, окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, однак не є обов`язковою для суду.

Суд проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі) а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін (починаючи з 01.09.2021), за підсумком, неправомірних дій сторін оскаржуваного правочину ціна за одиницю товару зросла на + 45,64 %.

Виходячи з даних, опублікованих на офіційному сайті ДП Оператор ринку щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України (www.oree.com.ua) дійсно простежується тенденція коливання ціни на ринку, при цьому, таке коливання, протягом дії Договору, мало місце як у сторону збільшення, так і в сторону зменшення (оскільки ціна змінюється щодобово).

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

КЗ Удайцівський навчально-реабілітаційний центр ЧОР мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача 1 про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, наслідком чого стало зростання ціни 1 кВт/год електричної енергії.

Укладення додаткових угод щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України Про публічні закупівлі підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод: № 5 від 04.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 08.11.2021, № 8 від 22.11.2021, № 9 від 01.12.2021 до Договору № 24010066ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 31048,26 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаних їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до додатку 1 до Договору «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» та п. 5.2. Договору відповідач 1 повинен був поставити позивачу 144,2 тис. кВт/год електричної енергії за ціною 3,1275951 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 поставив відповідачу 2 згідно з Актами прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії № 24010066ВЦ/145457/1 від 30.09.2021 (у вересні 2021 року 5589 кВт/год на суму 19014,23 грн); № 24010066ВЦ/161200/1 від 31.10.2021 (у жовтні 2021 року 5947 кВт/год на суму 23843,36 грн); № 24010066ВЦ/177119/1 від 30.11.2021 (у листопаді 2021 року 8375 кВт/год на суму 38147,58 грн); № 24010066ВЦ/177616/1 від 31.12.2021 (у грудні 2021 року 9652 кВт/год на суму 43964,23 грн.

За поставлену за період з вересня по грудень 2021 року електричну енергію в обсязі 29563 кВт/год, на підставі перерахованих актів прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії, відповідач 2 повністю розрахувався, перерахувавши відповідачу 1 кошти в сумі 124969,40 грн.

Виходячи з ціни, погодженої сторонами за результатами проведеної закупівлі, вартість електричної енергії в обсязі 29563 кВт/год, спожитої відповідачем 2 протягом вересня - грудня 2021 року, мала б складати 92461,09 грн.

Таким чином, позов у частині вимог про стягнення надмірно сплачених коштів підлягає задоволенню в межах заявлених вимог, у сумі 31048,26 грн.

Виходячи з приписів статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приймаючи до уваги, що грошові кошти в сумі 31048,26 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов?язаний повернути їх до обласного бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

При цьому доводи відповідача 1 про те, що приписи статей 216, 1212 ЦК України не підлягають застосуванню в спірних правовідносинах, враховуючи їх договірний характер, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що спір виник в результаті укладення відповідачами 1 та 2 неправомірних додаткових угод до Договору, суд з огляду на задоволення позову в повному обсязі, покладає відшкодування судових витрат прокурора, понесених у зв`язку з подачею позову, на обох відповідачів у рівних частинах (по 9084,00 грн).

Керуючись статтями 13, 14, 42, 53, 55, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити повністю позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (вул. В`ячеслава Чорновола, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2: Північного офісу Державної аудиторської служби (вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) та Чернігівської обласної ради (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 25618741) до відповідачів 1 та 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 41823846) та Комунального закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради (вул. Шевченка, 76, с. Удайці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17585, код ЄДРПОУ 05266257) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 31048,26 грн.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради.

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 03.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради.

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 08.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради.

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 22.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради.

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 01.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010066ВЦ від 29.01.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та Комунальним закладом Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 41823846) на користь обласного бюджету Чернігівської області 31048,26 грн.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 41823846) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 9084,00 грн судового збору.

9. Стягнути з Комунального закладу Удайцівський навчально-реабілітаційний центр Чернігівської обласної ради (вул. Шевченка, 76, с. Удайці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17585, код ЄДРПОУ 05266257) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 9084,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне судове рішення складене та підписане 13.08.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко


Суд	Господарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення	12.08.2024
Оприлюднено	15.08.2024
Номер документу	120973605
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.08.2024 по справі 927/441/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —927/441/24

Рішення від 12.08.2024

Рішення
від 12.08.2024 по справі 927/441/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ