Ухвала

від 09.08.2024 по справі 750/14193/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 750/14193/23

провадження № 61-11393ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арістея Тур», яка підписана адвокатом Кибало Андрієм Ярославовичем, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Арістея Тур» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ «Арістея Тур», ТОВ «Туристична мережа «Поїхали з нами», ФОП ОСОБА_3 , про стягнення з ТОВ «Арістея Тур» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 3 264 грн та моральної шкоди в сумі 7 000 грн, а на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 000 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 08 липня 2024 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Арістея Тур» на користь ОСОБА_1 2 000 грн відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ «Арістея Тур» на користь ОСОБА_2 2 000 грн відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

08 серпня 2024 року ТОВ «Арістея Тур» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Кибало А. Я., на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 липня 2024 року.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Таким чином, ціна позову у цій справі становить 17 264 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В касаційній скарзі є посилання на пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказується, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми- процесуального права, що була неправильно використана судом1 і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акту законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Отже, завдання Верховного Суду є не тільки і навіть не стільки вирішення конкретного спору. Суд повинен у передбачений процесуальним законом спосіб (шляхом розгляду конкретного спору та перевірки окремого процесуального судового рішення) витлумачити, як правильно застосувати норму матеріального права, що була не однаково застосована судами з тією метою, щоб надалі спрямовувати судову практику в єдино правильне русло.

Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, чому справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення для відповідача цієї справи, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково чи що особа позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для відповідача, чи те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, та що особа позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Арістея Тур»у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана адвокатом Кибало Андрієм Ярославовичем, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Арістея Тур» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков