Вирок

від 13.08.2024 по справі 534/1576/23

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№534/1576/23

Провадження №1-кп/534/180/23

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський судПолтавської області

у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лубни Полтавської області, громадянин України; не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх осіб не має, освіта середня-спеціальна, не має інвалідності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 05.10.2022 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 30.05.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.

На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2022, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць.

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 13.08.2024 у судовій справі № 534/1576/23, судове провадження № 1-кп/534/180/23 у цьому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у частині кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 (епізоди І-V), у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, - закрито.

VI. Близько 20 год. 10 хв. 02.06.2023 ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували на кухні квартири за АДРЕСА_2 . В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , пішов до житлової кімнати зазначеної квартири, взяв зі столу кухонний ніж, та повернувшись до кухні, підійшов до ОСОБА_6 , і наніс потерпілому один удар ножем в область грудної клітини праворуч.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 нанесено тілесні ушкодження у вигляді одиночної, проникаючої колото-різаної рани грудної клітини праворуч, з пошкодженням діафрагми та печінки, яка ускладнилась гемотораксом справа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №771 від 20.07.2023 за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Таким чином дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України (епізоди І-V). У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України обвинувачений не визнав.

Суд рахує, що визнання вини ОСОБА_4 відповідає фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченого та його показів, суд вирішує за недоцільне. Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України є доведеною повністю.

У судовому засіданні допитаний потерпілий ОСОБА_6 повідомив суду, що обвинувачений 2 роки тому випиваючи разом із потерпілим у його квартирі викрав у останнього суму коштів у розмірі 5700 грн. Згодом потерпілий домовився з обвинуваченим зустрітися, щоб обвинувачений повернув кошти. Останній на визначене місце не прийшов. Тому потерпілий вирішив піти до обвинуваченого додому. Вдома у обвинуваченого потерпілий побачив дружину обвинуваченого. Перебуваючи на кухні квартири обвинуваченого потерпілий чекав коли обвинувачений принесе гроші із іншої кімнати, але обвинувачений зайшов до кухні з ножем, яким вдарив потерпілого у тіло. Після чого потерпілий вийшов з квартири, на вулиці літні жінки викликали швидку допомогу, яка повезла потерпілого до лікарні.

На питання прокурора потерпілий повідомив, що подія відбулася 02.06.2023 року близько 20 год. 00 хв. Потерпілому відчинила двері квартири дружина обвинуваченого. У квартирі потерпілий разом з обвинуваченим та його дружиною пройшли на кухню та присіли для розмови. Коли обвинувачений вийшов до іншої кімнати, то потерпілому здалося, що обвинувачений пішов за грошима. Потерпілий сидів лицем до виходу з кімнати та бачив як обвинувачений повертався до кімнати. Дружина обвинуваченого сиділа посередині між потерпілим та обвинуваченим. Потерпілому відомо тільки ім`я дружини обвинуваченого « ОСОБА_10 ». Коли обвинувачений зайшов до кухні потерпілий підвівся та отримав від обвинуваченого удар у правий бік ножем. Після удару потерпілий нічого не відчув. Ніж у руках обвинуваченого потерпілий побачив після удару. ОСОБА_11 обвинувачений наносив ймовірно правою рукою.

На питання захисника потерпілий повідомив, що обвинуваченого знає буквально декілька зустрічей, так як їх познайомив спільний знайомий. Потерпілий повідомив, що гроші обвинуваченим були викрадені коли потерпілий розпивав алкогольні напої у обвинуваченого у квартирі. Потерпілий сидів на дивані у джинсових шортах, згодом коли потерпілий піднявся щоб направитись до туалету ним було втрачено вказану грошову суму 5700 грн., яка на думку потерпілого випала на диван. Після повернення до кімнати, потерпілий запитав у присутніх щодо коштів на що отримав відповідь, що їм нічого невідомо про гроші. Потерпілий не став викликати органи поліції у зв`язку з перебуванням у стані сильного алкогольного сп`яніння. Потерпілий повідомив суду, що обвинувачений вкрадену суму не повернув.

На питання головуючого потерпілий повідомив, що побачив ніж у руці обвинуваченого після удару. Відстань між обвинуваченим та потерпілим були приблизно один метр. Потерпілий не бачив моменту коли ніж обвинуваченого був у його тілі.

У судовомузасіданні допитанасвідок ОСОБА_8 повідомила суду,що уїї чоловіка ОСОБА_12 були конфліктиз потерпілим.У квартирів якійсвідок проживалаз обвинуваченимпотерпілий погрожувавобвинуваченому.Напередодні конфліктуу квартиріпотерпілий побивобвинуваченого.Свідок повідомила,що удень конфліктуобвинувачений захищавсебе тасвою сім`ю від погроз потерпілого, у квартирі перебувала дитина. Свідок бачила як потерпілий нападав на обвинуваченого.

На питання прокурора свідок повідомила, що подія відбулася у червні місяці у вечірній час у квартирі за адресою АДРЕСА_2 . Свідку відомо, що потерпілий вимагав у обвинуваченого якісь гроші, про суть конфлікту свідку невідомо. У вечір коли відбувся конфлікт у своїй однокімнатній квартирі перебували свідок, обвинувачений та їх син 11 років. Потерпілий прийшов до обвинуваченого, який його впустив у квартиру, зайшовши в квартиру потерпілий, обвинувачений та свідок пройшли на кухню квартири, дитина залишилась у кімнаті. На кухні свідок та потерпілий випивали горілку, яку приніс потерпілий, обвинувачений стояв у вікна та не вживав алкогольних напоїв. Свідок чула погрози від потерпілого та осіб з вулиці, які прийшли з ним у бік обвинуваченого. Крім потерпілого у квартирі сторонніх не було, протягом всього перебування у квартирі потерпілий погрожував обвинуваченому. Підчас розпивання алкогольних напоїв на кухні квартири потерпілий підвівся та почав розмахувати руками перед обвинуваченим, погрожував йому нецензурною лайкою та застосуванням до обвинуваченого фізичної сили. Обвинувачений вдарив ножем потерпілого після чого ходив до сусіда та виклика швидку допомогу. Потерпілий сам вийшов з квартири. Потім приїхала поліція. Обвинувачений вдарив потерпілого ножем, який лежав на кухонному столі. Свідок пам`ятає що обвинувачений тримав ніж у правій руці, але точно не пам`ятає. Обвинувачений наніс один удар в бік потерпілому.

На питання захисника свідок повідомила суду, що з потерпілим Піскорським знайома не дуже, лише знає як звати іншого їй не відомо. У відносинах не перебували зустрічала потерпілого декілька разів. Свідку відомо, що у потерпілого та обвинуваченого два-три роки тому був конфлікт, що саме невідомо. Приблизно за тиждень до конфлікту відбулася сутичка в якій був побитий обвинувачений потерпілим Піскорським та його товаришами. Нападники нанесли багато ударів, свідок кричала та кликала на поміч, але нападники заспокоїлися тільки після того як повз проїхав автомобіль. Обвинувачений пояснював свідку, що гроші які вимагає потерпілий обвинувачений не брав та не має до них ніякого відношення. У день коли сталася подія свідок не бачила моменту удару, а тільки те як потерпілий схватився за бік. Свідок пам`ятає, що обвинувачений після удару прийняв рішення піти до сусіда викликати швидку. Потерпілий після удару зразу покинув квартиру обвинуваченого. Свідок підтверджує, що у вечір коли відбулася події у двері їхньої квартири стукали якісь невідомі свідку особи та погрожували обвинуваченому.

У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що до нього в квартиру прийшов потерпілий який під час розпивання алкогольних напоїв на кухні квартири встав та замахнувся на обвинуваченого на що останній вдарив його ножем.

На питання прокурора обвинувачений повідомив, що подія відбулася приблизно о 20 год. 00 хв. Потерпілий звинувачував у викраденні коштів родича обвинуваченого, а коли той відправився у місця позбавлення волі потерпілий вирішив стягнути ці кошти з обвинуваченого іншого обвинуваченому невідомо. На кухні сиділа дружина обвинуваченого з потерпілим та вживали спиртні напої, в цей момент обвинувачений стояв.

На питання представника потерпілого обвинувачений повідомив, що потерпілий сидів по центру столу, обвинувачений стояв біля вікна на відстані півтора метри. При замахі на обвинуваченого потерпілий знаходився на відстані півтора метри, чи було щось в руках потерпілого обвинувачений не бачив. Обвинувачений взяв до рук ніж зі столу який знаходився біля вікна. Після нанесення удару від обвинуваченого потерпілий стояв. Обвинувачений не відшкодовував моральну та матеріальну шкоду потерпілому.

На запитання захисника обвинувачений повідомив, що приблизно роки два тому потерпілий обвинуваченому у нього в квартирі програв гроші у грі в карти, яку саме обвинувачений не пам`ятає. Обвинувачений повідомив, що потерпілий з двома товаришами побили його. Обвинувачений вважає, що він захищався, а потерпілий здійснив напад на останнього.

Також вину у вчиненні інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України прокурор доводив дослідженими під час судового слідства наступними доказами:

- рапорт працівника поліції помічника-чергового ВП № 2 (м. Горішні Плавні) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_13 про прийняття заяви від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 149);

- рапорт працівника поліції помічника-чергового ВП № 2 (м. Горішні Плавні) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_13 про прийняття заяви від 02.06.2023 (т. 2 а.с. 150);

- рапорт працівника поліції помічника-чергового ВП № 2 (м. Горішні Плавні) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_13 про прийняття заяви від 02.06.2023 (т. 2 а.с. 151);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 152-153);

- протокол огляду місця події від 02.06.2023 з фототаблицями (т. 2 а.с. 154-158);

- протокол обшуку від 03.06.2023 з фототаблицями та оптичний диск із відеозаписом обшуку від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 159-169);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 170-171);

- ухвала слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області про надання дозволу на обшук житла від 06.06.2023 (т. 2 а.с. 172-173);

- протокол затримання особи. Підозрюваної у вчиненні злочину від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 174-177);

- довідки відносно гр. ОСОБА_4 від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 178-180);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 181-182);

- квитанція № Д72/23 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, № 12023170520000434 (т. 2 а.с. 183);

- ухвала слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області про арешт майна від 06.06.2023 (т. 2 а.с. 184-186);

- протокол проведення слідчого експерименту від 03.06.2023 з додатком диском (т. 2 а.с. 187-191);

- висновок експерта № 776 від 19.07.2023 (т. 2 а.с. 192);

- ксерокопія паспорту ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 193-195);

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.07.2023 з додатком диском (т. 2 а.с. 196-201);

- висновок експерта № 775 від 19.07.2023 (т. 2 а.с. 202);

- відповідь станції екстренної медичної допомоги № 2 м. Кременчук з додатком картка виїзду бригади № 797/3639 від 02.06.2023 (т. 2 а.с. 203-204);

- відповідь КНП «ЛІЛ І рівня м. Горішні Плавні» проте, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був госпіталізований у відділення анестезіології та інтенсивної терапії 02.06.2023 о 21 год. 35 хв. с діагнозом: колото-різана рана грудинної стінки справа проникаюча в черевну порожнину з пошкодженням печінки, малий гемоперитоніум (т. 2 а.с. 205);

- висновок експерта № 771 від 19.07.2023 (т. 2 а.с. 206-209);

- висновок експерта 893 від 13.06.2023 (т. 2 а.с. 210-211);

- висновок експерта 264 від 20.06.2023 (т. 2 а.с. 212-214);

- висновок експерта 900 від 27.06.2023 (т. 2 а.с. 215-216);

- висновок експерта 898 від 27.06.2023 (т. 2 а.с. 217-218);

- висновок експерта 899 від 27.06.2023 (т. 2 а.с. 219-220);

- висновок експерта 899 від 27.06.2023 (т. 2 а.с. 219-220);

- висновок експерта 894 від 27.06.2023 (т. 2 а.с. 221-223);

- висновок експерта 897 від 22.06.2023 (т. 2 а.с. 224-225);

- висновок експерта 895 від 22.06.2023 (т. 2 а.с. 226-227);

- постанова про визнання речовим доказом від 08.06.2023 (т. 2 а.с. 228);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 03.06.2023 (т. 2 а.с. 229-230);

- постанова про визнання речовим доказом від 07.07.2023 (т. 2 а.с. 231);

- квитанція № Д-95/23 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, № 12023170520000434 (т. 2 а.с. 232);

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.06.2023 (т. 2 а.с. 233);

- квитанція № Д-83/23 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, № 12023170520000434 (т. 2 а.с. 234);

- довідка до висновка експерта від 15.06.2023 СЕ-19/117-23/9456-БД (т. 2 а.с. 235);

- висновок експерта від 15.06.2023 СЕ-19/117-23/9456-БД (т. 2 а.с. 236-241);

- постанова про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 14.06.2023 (т. 2 а.с. 242-243);

- постанова про визнання речовим доказом від 01.06.2023 (т. 2 а.с. 244);

- заява про зберігання (т. 2 а.с. 245);

- постанова про об`єднання кримінальних проваджень від 21.07.2023 (т. 2 а.с. 246-248);

- ухвала слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 від 05.06.2023 (т. 2 а.с. 245-251);

- висновок судово-психіатричного експерта № 337 від 26.07.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.с 1-6).

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого, як щире каяття, відсутня.

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченому, активне сприяння розкриттю злочинів, - не доведена.

Обставини, що обтяжують покарання, рецидив злочинів.

На обліку у лікаря-психіатра не знаходиться.

Перебуває на лікуванні у лікаря-нарколога з 2021 року.

У судовому засіданні прокурор просив суд визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні

кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці;

-за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць;

-за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;

-на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;

-на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднати невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.05.2023 та призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців.

До набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід тримання під вартою.

Представник потерпілого просила суд призначити покарання більш тяжке, а саме за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі. Та приєднати значно більшу частину невідбутого покарання за іншим вироком.

Захисник у судовому засіданні просив суд призначити мінімальне покарання за ч. 4 ст. 185 КК України та у межах санкції статті за ч. 1 ст. 121 КК України.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров`я, відсутність офіційного джерела доходу, сімейний стан, зокрема обвинувачений є неодруженим, відсутність обставини, що пом`якшує покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, щодо часткового визнання обвинуваченою вини у скоєному злочині, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Судом враховано, що визначені уст. 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.

Суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України не в мінімальному і не в максимальному розмірі, а більше, ніж середня межа строку.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Застосувати до набрання цим вироком законної сили до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 121 КК України 7 років позбавлення волі;

-на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, строком 5 років 1 місяць, за вироком Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області від 30.05.2023 та за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 7 років і 2 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з часу затримання з 03 червня 2023 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання:

- термін перебування під вартою з 03 червня 2023 року по 13 серпня 2024 року.

Застосувати до набрання цим вироком законної сили до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Процесуальні витрати у вигляді витрат на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у розмірі 5 472 гривні 00 копійок стягнути в державний бюджет України з обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-оптичний диск, з відеозаписом до протоколу обшуку в кв. АДРЕСА_3 зберігати у матеріалах справи;

-DVD-R диск, з відеозаписом до протоколу слідчого експерименту від 03.06.2023 зберігати у матеріалах справи;

-DVD-R диск, з відеозаписом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 від 07.07.2023 зберігати у матеріалах справи;

-сейф-пакет зі зразком букального епітелію ОСОБА_4 та його первинними упакуваннями зберігати у матеріалах справи;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, потерпілому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_14