Рішення

від 13.08.2024 по справі 569/6685/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6685/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло Сервіс Рівне» про стягнення майнової та моральної шкоди, стягнення судових витрат,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло Сервіс Рівне» про стягнення майнової та моральної шкоди, стягнення судових витрат звернувся ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача адвокат Мороз Л.С. позовні вимоги підтримала, просила суд їх задоволити в повному обсязі, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Сервіс Рівне» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 49522,00 грн. та кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн., витрати на проведення будівельного технічного експертного дослідження в розмірі 4860,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн., всього 116529,20 грн.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Єремов М.С. просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, заперечує їх з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається зі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам від 15 лютого 2002 року, виданим Рівненським міським бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі розпорядження Рівненського міського голови «241-р від 01.02.2002 року. Також дана інформація підтверджена копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.04.2023 року №328043334.

З адресної картки №69011 від 20.11.2021 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дочка позивача з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ТОВ «УК«Житло СервісРівне» надаєпослуги зуправління багатоквартирнимибудинками,в томучислі ібудинку,що знаходитьсяпо АДРЕСА_2 . Як встановлено, ТОВ «Житло Сервіс Рівне» утримує зазначений будинок, тобто надає послуги, серед них технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що підтверджено сторонами в судовому засіданні та дослідженим кошторисом.

Згідно дослідженого в судовому засіданні кошторису на послуги з управління будинком з розрахунку вартості за 1 кв.м. загальної площі квартири, які надає ТзОВ Управлінська компанія «Житло-Сервіс Рівне» вбачається, що послуг з утримання будинків і споруд, що надаються ТОВ «Житло Сервіс Рівне» входять: поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення; технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення.

Судом встановлено, що 11.12.2021 року на горищі будинку, в якому проживає позивач, сталася аварійна ситуація залиття водою, аварія в системі гарячого водопостачання, а саме рушникосушарці, що призвело до залиття квартири позивача ОСОБА_1 , яка знаходиться на найвищому поверсі, у зв`язку із чим завдано матеріальні збитки.

Наслідком залиття квартири є постраждала кухня, ванна, туалет і коридор. Порвалася натяжна стеля у кухні, намокла і розбухла стеля у ванній кімнаті та стіни кухні, ванної кімнати, туалету та коридору. Набрякли кухонні меблі. Пошкодився ламінат у ванній кімнаті та коридорі. Причиною залиття квартири, аварії, що трапилась, є незадовільне технічне обслуговування систем, і зокрема, передбачений вихід з ладу трубопроводів (заливало вде втретє за рік), про що комісією у складі мешканців будинку 11.12.2021 було складено відповідний акт.

30.12.2021 року комісією у складі головного спеціаліста відділу житлової політики Департаменту інфраструктури та благоустрою ОСОБА_7 , директора ТзОВ «Управлінська компанія Житло Сервіс Рівне» Семенюка В.Ю.. майстра цього товариства ОСОБА_8 , слюсаря монтажника ОСОБА_9 , в присутності Позивача - дочки ОСОБА_4 , було складено акт обстеження квартири АДРЕСА_3 , відповідно до якою встановлено, що на кухні, ванній кімнаті та частково в коридорі наявні на стінах га стелі сліди затоплення. У коридорі на стіні частково спостерігається відшарування шпалер. Внаслідок затоплення у ванній кімнаті набрякли двері, а на кухні-частково ламінат. Крім того, внаслідок затоплення на кухні деформовані кухонні меблі (підвісні шкафчики та кутова тумбочка). При обстеженні горища виявлено, що затоплення квартири АДРЕСА_4 відбулося внаслідок прориву на внутрішньобудиновій системі гарячого водопостачання (потрапляння холодної води в систему гарячого водопостачання, в результаті чого труба гарячого водопостачання була пошкоджена). Також в акті зазначається, що на даний час ТзОВ «УК Житло Сервіс Рівне» встановлені заглушки на внутрішньобудинковій мережі гарячого водопостачання.

Відповідно до висновку судового будівельно-технічного дослідження судового експерта ОСОБА_10 вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 внаслідок затоплення квартири водою може становити 49522, 00 грн.

Проведення судового будівельно-технічного дослідження підтверджується дослідженим в судовому засіданні укладеним договором №121/22 від 01.11.2022 року.

Ст.4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2ст.16 ЦК Українита предметом позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно до вимогст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 1166 ЦК Українивстановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема частиною першою цієї статті визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.3, п.п.4,5,6,7Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018№ 219 «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води»виконавець - юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж;

точка приєднання внутрішньобудинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньобудинкової системи);

точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи);

точка приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку.

З матеріалів справи встановлено, що залиття квартири позивача сталося внаслідок аварійної ситуації, яка сталася на горищі будинку внаслідок прориву на внутрішньобудинковій системі гарячого водопостачання (потрапляння холодної води в систему гарячого водопостачання, в результаті чого труба гарячого водопостачання була пошкоджена).

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що приймала участь в обстеженні квартири ОСОБА_1 в зв`язку з її затопленням квартири, вказує, що також при обстеженні була присутня дочка позивача та її чоловік , директор «Житлосервіс Рівне», слюсар, сантехнік. Затоплення квартири сталося внаслідок пориву у внутрішньобудиноковій мережі гарячого водопостачання, а саме потрапляння холодної води в систему гарячої водопостачання, зафіксували дану подію. Сліди затоплення були на стінах в коридорі, на кухні, у ванній, набряклі двері та меблі в кухні. Акт складала особисто. Всі члени комісії прийшли до висновку, що аварійна ситуація сталася на покрівлі будинку. УК «Житло Сервіс Рівне» взяло на обов`язок утримувати будинок за адресою: АДРЕСА_2 тому несе відповідальність за обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтвердили, що підписували акт від 11 грудня 2021 року стосовно аварії, що трапилася на системі гарячого водопостачання, а саме попадання холодної води в систему гарячого водопостачання. Були свідками залиття квартири АДРЕСА_4 , повідомили що внаслідок цього постраждала кухння, ванна, туалет і коридор, набрякли кухонні меблі та двері

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в судовому засіданні показали, що дійсно внаслідок неналежної роботи внутрішньо будинкової системи водопостачання їх квартиру АДРЕСА_4 , в якій вони проживають затопило, внаслідок чого постраждала кухня ванна, туалет і коридор. Намокла і розбухла стеля у ванній, кухні, до того ж ремонт та меблі в квартирі були нові.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Господарську діяльність з управління житлових будинків та прибудинкових територій підприємство здійснює, у відповідності доНаказу від 15.08.2018р № 219 «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води»,Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житло-комунальні послуги», та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунального господарства.

Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води визначає механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку, забезпечення їх належного функціонування, технічного обслуговування та ремонту з метою надійного та безпечного надання споживачам відповідних комунальних послуг. Дія цього Порядку поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Відповідно до вищезазначеного порядку виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж; точка приєднання внутрішньобудинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньобудинкової системи).

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76(далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).

Відповідно до підпунктів 5, 10 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила № 630), виконавець зобов`язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта, утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Визначаючись щодо осіб, які мають нести відповідальність за нанесену шкоду, суд враховує, що згідно з п. 1, 4, 6, 9 ч. 2ст. 8 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що виконавець зобов`язаний здійснювати усі необхідні дії для забезпечення справності елементів будівлі, безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку, контроль за технічним станом, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, проведення капітального і поточного ремонтів.

Отже, саме на виконавця - суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов`язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування житлового будинку.

Під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис), з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном.(п. 9 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком» затвердженихПостановою Кабінету міністрів України від 05.09.2018 року № 712).

Згідно п. 1 «Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», затвердженого наказом Мінрегіону України від 27.07.2018 року № 190, обов`язковим є технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого постачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що управитель зобов`язаний здійснювати усі необхідні дії для забезпечення справності елементів будівлі, безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку, контроль за технічним станом, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, проведення капітального і поточного ремонтів.

Отже, саме на виконавця - суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов`язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування житлового будинку.

За таких обставин, оскільки встановлено, що будинок, в якому розташована квартира позивача, перебуває у відповідача на обслуговуванні, який як виконавець послуги несе відповідальність за утримання внутрішньо будинкових мереж в належному технічному стані, за здійснення технічного обслуговування та ремонт, за вживання своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, та на момент залиття квартири позивача здійснювало обслуговування даного будинку. Однак зі сторони відповідача мало місце неналежне обслуговування системи гарячого водопостачання. Залиття квартири позивача сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного стану внутрішньобудинкових мереж в будинку, технічне обслуговування якого було покладено на відповідача, а відповідач, як особа, яка заподіяла шкоду, не довело відсутність своєї вини у її заподіянні.

Відповідно до п.2 ч.1ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Відповідно до п.32 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» виконавець зобов`язаний: проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором.

Отже, судом встановлено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем будинку повинно здійснювати товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло Сервіс Рівне».

Підприємство є відповідальним у повному обсязі перед споживачем за порушення публічного договору про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 641/9921/15-ц, провадження № 61-29983св18.

Суд вважає, що наявними у справі доказами підтверджено те, що на відповідача, як управителя та виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку позивача покладено обов`язок по утриманню в належному технічному стані зазначеного будинку, здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності).

Так, дослідивши наданий позивачем висновок експерта судового будівельно-технічного експертного дослідження від №121/22 від 22.02.2023 року, суд дійшов висновку, що він відповідає усім вимогам закону та є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, тому суд вважає, що розмір заподіяної в результаті залиття матеріальної шкоди, є дійсним і сума, вказана у даному висновку, а саме: 49522 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставіст. 1166 ЦК України.

Зважаючи, що відповідач не довів відсутності його вини в даних правовідносинах, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Таким чином, саме з вини відповідача, позивачу ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди в розмірі 49522 грн., що документально підтверджено в судовому засіданні, тому позовні вимоги в частині стягнення такої шкоди підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди позивачу, суд зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що в результаті пошкодження квартири він зазнав не мало переживань та страждань з приводу того, що щойно зроблений ремонт, на який було витрачено чимало коштів та сил, внаслідок залиття, зведений нанівець та його необхідно робити знову, а Відповідач не має на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно-відновлювальні роботи. Такі обставини тримали його у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в його особистому житті та на роботі. Крім того, залиття квартири створило для нього дискомфорт та нервове напруження, оскільки постійно відчувається в квартирі сирість, волога та запах плісені, яка розростається.

Не менше важливим є те, що він переживав за здоров`я своїх маленьких внуків, які проживають у цій квартирі, і дихають цвіллю та сирістю, проявилися різні захворювання.

Крім цього, ним витрачено немало часу на поїздки до експерта з метою визначення вартості відновлювальних робіт, отримання необхідних документів для підтвердження розміру шкоди та встановлення особи, винної в її заподіянні, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на своє особисте життя та роботу.

Завдані моральні страждання позивач оцінює в розмірі 50 000 грн.

Відповідно до ч.1ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно до п.3постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5Постанови Пленуму Верховного суду України№4 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховує вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Ст.ст.76,80 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ст.81 ЦПК Українивизначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст.12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача по справі щодо стягнення моральної шкоди потрібно задовольнити частково в сумі 10 000 грн., тому як розмір зазначений позивачем в 50 000 грн. позивачем не доведений.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Частинами 1-6 ст.137ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з положеннями ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Таким чином суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у справі № 922/2604/20.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, платіжні доручення на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо. Лише зазначення в позовній заяві суми витрат на правову допомогу не підтверджене жодними доказами не може бути підставою для задоволення стягнення витрат на правову допомогу.

Суд наголошує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи той факт, що фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статей133,139 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок експерта судового будівельно-технічного експертного дослідження від №121/22 від 22.02.2023 року, суд дійшов висновку, що він відповідає усім вимогам закону та є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, тому суд вважає, що розмір заподіяної в результаті залиття матеріальної шкоди, є дійсним і сума, вказана у даному висновку, а саме: 49522 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставіст. 1166 ЦК України.

Згідно з п.п. 1.1-1.2 договору № 121/22 від 01.11.2022 року на проведення інженерно-технічної експертизи замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по виконанню робіт з судового будівельно-технчного дослідження згідно наданого дослідження. Об`єкт дослідження розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рахунку на оплату виконаних робіт №121/22 від 02.11.2022 року вказано, що за висновок судового будівельно-технічного дослідження за адресою: АДРЕСА_1 визначена вартість 4860 грн.

Відповідно до акту від 22.02.2023 року виконавець судовий експерт Алла Сапунова, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, склали даний акт в тому, що перший здав, а другий прийняв відповідно з договором від 01.11.2022 року №121/22 на проведення будівельно-технічного експертного дослідження, висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження за адресою: АДРЕСА_1 сумою 4860 грн.

Також, при зверненні до суду з позовом позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача;

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони в розмірі 4860 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,22,23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.12,76,80,81,141,258,259,263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Управлінська компанія«Житло СервісРівне» простягнення майновоїта моральноїшкоди,стягнення судовихвитрат задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Сервіс Рівне», місцезнаходження: м.Рівне, майдан Незалежності, 7/30, код ЄДРПОУ 40427271 на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 кошти на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 49522,00 грн. та кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на проведення будівельного технічного експертного дослідження в розмірі 4860,00 грн., всього 66 529,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло Сервіс Рівне», місцезнаходження: м.Рівне, майдан Незалежності, 7/30, код ЄДРПОУ 40427271

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов