Рішення

від 12.08.2024 по справі 120/7648/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 серпня 2024 р. Справа № 120/7648/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого комісією головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН рішення про відповідність товариства п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, представник позивача акцентує увагу на тому, що об`єктивна можливість надання інформації по визначених контролюючих органах пунктах ризиковості операції прямо залежить від сформульованих останнім конкретних ознак ризиковості.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зокрема, наголосив, що внесення до електронної бази даних інформації отриманої внаслідок проведення податкової перевірки чи за результатами засідання комісії головного управління ДПС є лише службовою діяльністю працівників на виконання своїх повноважень.

Окрім того, відповідачем подано заяву про розгляд справи в порядку загального провадження.

Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частинами 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З вищенаведеного слідує, що законодавчо не встановлено обов`язку прийняття рішення про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Суд наголошує, що у поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань у чому полягає складність справи та необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Окрім того, відповідачем не наведено у чому полягає важливість вказаної справи для податкового органу.

Відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Також, відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у частині скасування рішення від 14.03.2024 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

З цього приводу суд зазначає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на те, що виконання законодавчо передбаченої процедури не може вважатися виправленим суб`єктом владних повноважень порушень. Окрім того, дотримання контролюючи органом такої процедури та наявність відповідних наслідків повинна досліджуватися по суті справи.

Представником позивача надано до суду додаткові пояснення, у яких він вказує безпідставність доводів контролюючого органу. Зокрема, зазначає, що відповідачем не враховано сфери діяльності товариства та принципу індивідуальної відповідальності платника податку.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП-ЛТД" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків з 09.10.2013 року.

14.03.2024 року комісією головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 15053 про відповідність платника податку -ТОВ "ГЛОБАЛ ТРЕЙД-ГРУП-ЛТД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підстава для вказаного стада наявна у податкового органу інформація, а саме: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13- придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості - операції постачання з 16.09.2023 року по 14.03.2024 року за кодами 2710194300, 27101245512, 2711129700 із платниками податку із наступними податковими номерами: 41360056, 37898308, 41719157, 45068870.

Позивачем було надано пояснення про фактичне здійснення господарських операцій та їх реальність із наданням підтверджуючих документів.

Так, позивачем було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копії документів" від 21.03.2024 року № 1.

Разом з тим, 27.03.2024 року, з урахуванням вказаного комісією прийнято рішення № 18283 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критеріїв за тією ж податковою інформацією за кодами 03, 05, 12, 13 за операції постачання з 16.09.2023 року по 14.03.2024 року за кодами 2710194300, 27101245512, 2711129700 із платниками податку із наступними податковими номерами: 41360056, 37898308, 41719157, 45068870.

Також контролюючи органом зазначено, що платником податку не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11..12.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Отже, Порядок № 1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що надання оцінки правомірності рішенню контролюючого органу про відповідність платника податків критеріям ризиковості у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема наявність у контролюючого органу податкової інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 цього Порядку).

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, суд наголошує, що форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Принагідно, суд зауважує, що з метою реалізації вимог абз. 2 п. 8 додатка 1 до Порядку № 1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі - Наказ № 17).

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд вказує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Із матеріалів справи, зокрема оскаржуваних рішень, слідує, що інформацією щодо якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковсті платника податку стали такі операції: з постачання за період з 16.09.2023 року по 14.03.2024 року за кодами 2710194300, 27101245512, 2711129700 із ТОВ "Охоронна Компанія "Безпека Агро", ТОВ "Охоронна агенція "Скіф", ТОВ "Безпека Бізнес Груп", ТОВ "Оіл Енерджі Стар".

Суд звертає увагу, що в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості має міститись детальний опис господарської/господарських операцій (з описом дати господарської операції, обсягу господарської операції та інформації з доводами на підставі, яких податкові органи вважають дану операцію/операції ризиковими), а не зазначення загального періоду господарських взаємовідносин з відповідним контрагентом.

Більше того, у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У правових висновках Верховного Суду, що наведені в постановах від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20, від 05.01.021 року у справі № 640/11321/20 зазначено, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Окрім того, зі змісту оскарженого первинного рішення від 14.03.2024 № 15053 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Разом з тим, судом враховано, що позивачем було надано увесь необхідний перелік документів для підтвердження реальності здійснення аналізованих господарських операцій.

Судом встановлено, що відповідачем як в первинному рішенні від 14.03.2024 року № 15053, так і в рішенні від 27.03.2024 року, прийнятого з урахуванням отриманих документів, вказано що платник податків відповідає такому критерію ризиковості платника податку, визначеного Наказом № 17, як 03 (відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності).

З цього приводу суд зазначає, що позивачем було надано контролюючому органу ліцензію серії АЖ № 078720 на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.

Разом з тим, відповідачем не враховано, що відповідно до умов договорів поставки, позивач здійснює відпуск палива за допомогою смарт-карток на автозаправочних станціях постачальників партнерів.

Окрім того, контролючим органом встановлено невідповідність п. 5 Критерії ризиковості, а саме, встановлено факт постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних.

Так, контролюючим органом зазначено, що ТОВ "Глобал-Трейд-Груп ЛТД" реалізував дизельне пальне, бензин А95, газ скраплений на ТОВ "Охоронна Компанія "Безпека Агро", ТОВ "ОА "Скіф", ТОВ "Безпека Бізнес Груп" .

Суд наголошує, що на підтвердження здійснення вказаних операцій, позивачем було надано відповідні договори постачання, видаткові накладні, платіжні інструкції.

Окрім того, позивачем надано низку договорів із інших контрагентами щодо поставки нафтопродуктів та послуг через мережу, у яких позивач є покупцем відповідних товарів.

Суд звертає увагу на те, що основними видами діяльності згідно КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Окрім того, суд критично сприймає посилання відповідача на аналіз балансу підприємства, оскільки матеріали справи не містять надання контролюючим органом оцінки відповідних документів.

Щодо визначеної контролюючим органом відповідності платника податку пунктам 12 та 13 коду податкової інформації щодо критеріїв ризиковості, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять відомостей яким чином діяльність контрагентів позивача, та віднесення їх до переліку ризикових, впливає на позивача при реалізації або придбанні продукції. Податковим органом не наводиться норми чинного законодавства яка забороняє здійснення господарської діяльності з підприємством ґрунтуючись на основній діяльності такого підприємства та віднесення його до переліку ризикових.

Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача ризиковості через відносини з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським Судом з прав людини, який у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарі ї (2010 рік, заява №6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97), Полторацький проти України від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило індивідуальної юридичної відповідальності, тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський Суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників, зокрема, з тих підстав, що підприємство мало господарські правовідносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, суд оцінює критично.

Поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Водночас, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника (Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №810/1541/13-а).

Термін добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Отже, здійснення позивачем ризикових операцій відповідачем не доведено, обов`язку щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття оспорюваного рішення, - не виконано.

У свою чергу, обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, як це передбачено п. 6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості, так і обов`язкового розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, відсутність конкретизації підстав для прийняття рішення призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначеного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Отже, за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оспорюване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд зауважує, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.

Окремо суд зазначає, що позивач оскаржує два рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податку.

З цього приводу, суд зауважує, що положеннями п. 6 Порядку № 1165 передбачено право позивача подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

Відповідно до матеріалів справи, рішення від 27.03.2024 року прийнято відповідачем з урахуванням наданих позивачем документів від 21.03.2024 року № 1, після отримання останнім рішення від 14.03.2024 року № 15053.

Суд наголошує, що відповідно до положень п. 6 Постанови № 1165, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

Відтак, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.03.2024 року № 15303 втратило свою чинність та не породжує правових наслідків для платника податку та не порушує його права. Вказане підтверджується інформаційною довідкою (паспортом), наданим ГУ ДПС у Вінницькій області.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2024 року № 18383.

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом та захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Вінницькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" (вул. Марії Литвиненко-Вольгельмут, буд. 31-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 38928097) до головного управління ДПС України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 18383 від 27.03.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими визнано відповідність платника податку товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати головне управління ДПС у Вінницькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович