Рішення

від 13.08.2024 по справі 140/3992/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3992/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 24.10.2023 року №1180206026-2023-3 про відмову у призначенні пільги на житлово-комунальні послуги, як особі з інвалідністю внаслідок проходження служби за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.02.2024 року №1180206026-2024-1 про відмову у призначенні пільги на житлово-комунальні послуги, як особі з інвалідністю внаслідок проходження служби за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пільгу на оплату житлово-комунальних послуг з 04.08.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 04.08.2023 звернувся із заявою про призначення пільги на житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок військової служби за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від 24.10.2023 року №1180206026-2023-3 про відмову у призначенні у зв`язку з недотриманням п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За результатами повторного розгляду заяви від 04.08.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову №1180206026-2024-1 від 06.02.2024 року, у зв`язку із недотриманням п.2 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивач вважає вказану відмову у призначенні пільги на житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок військової служби неправомірною та такою, що суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представники відповідачів у відзивах на позов від 26.04.2024 та від 03.05.2024 заявлених позовних вимог не визнали та зазначили, що Головне управління Пенсійного фонду України в м, Києві винесло рішення про відмову №1180206026-2023-3 від 24.10.2023 у зв`язку з недотриманням п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Даним пунктом передбачено надання 50-відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби.

Згідно виписки до акту огляду МСЕК серія ВЛН № 0051131 причина інвалідності: травма отримана в результаті нещасного випадку ні, не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

За результатом повторного розгляду заяви від 04.08.2023 про призначення пільги па житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок військової служби, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення про відмову №1180206026-2024-1 від 06.02.2024 у зв`язку із недотриманням п.2 ст.33 Закону України ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія якого поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

А тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у відповіді на відзиви позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в області, як одержувач пенсії по інвалідності.

04.08.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пільги на житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок військової служби за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від 24.10.2023 року №1180206026-2023-3 про відмову у призначенні у зв`язку з недотриманням п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За результатами повторного розгляду заяви від 04.08.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову №1180206026-2024-1 від 06.02.2024 року, у зв`язку із недотриманням п.2 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вважаючи таку відмову у призначенні у зв`язку з недотриманням п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протиправною, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Питання надання житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі - Положення).

Згідно п.5 Положення, житлову субсидію призначають за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг і розміром обов`язкового відсотків платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання пільг та субсидій встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Визначення обов`язкової частки платежу для домогосподарств, які користуються житловою субсидією, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг», (надалі - Постанова), що розраховується за такою формулою:

Ро = Кд/Кг х Рг, де Ро - частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;

Кд - коефіцієнт доходу домогосподарства - відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;

Кг - базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії - два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць (Кг = 2);

Рг - базова норма плати за послуги - 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу.

Пунктом 35 цього Положення передбачено для призначення житлових субсидій до сукупного доходу осіб враховуються доходи за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального сезону, а доходи у вигляді пенсії враховуються за вересень 2022 року.

Згідно п.50 Положення, для призначення житлових субсидій на запит уповноважених органів у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом України - структурним підрозділам з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики (запит подається не пізніше 30 листопада 2022 року).

Механізм надання громадян пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу врегульовано Порядком надання пільг па оплату житлово - комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.1029 №373 (далі - Порядок №373).

Відповідно до пункту 3 Порядку №373 дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно із Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (крім військовослужбовців), «Про Службу безпеки України», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про музеї та музейну справу», «Про захист рослин», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей війни», «Про культуру», «Про освіту», «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», Кодексом цивільного захисту України (крім осіб рядового і начальницького складу), Основами законодавства України про охорону здоров`я.

Згідно з положеннями пункту 3-1 Порядку №373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком, до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

Починаючи з 1 грудня 2022 року, заяви з необхідними документами приймаються від заявників органами Пенсійного фонду України (пункт 3-1 Порядку №373).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області із заявою від 04.08.2023 щодо призначення пільг на житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок військової служби.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №1180206026-2023-3 від 24.10.2023 у зв`язку з недотриманням п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу відмовлено у наданні пільг на житлово-комунальні послуги, оскільки згідно виписки до акту огляду МСЕК серія ВЛН №0051131 причина інвалідності: травма отримана в результаті нещасного випадку ні, не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

За результатом повторного розгляду заяви від 04.08.2023 про призначення пільги па житлово-комунальні послуги як особі з інвалідністю внаслідок військової служби, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення про відмову №1180206026-2024-1 від 06.02.2024 у зв`язку із недотриманням п.2 ст.33 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія якого поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлово-комунальними послугами в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг мають надаватися колишнім військовослужбовцям, які є особами з інвалідністю, за умови підтвердження факту встановлення їм інвалідності під час проходження військової служби чи внаслідок захворювання після звільнення його з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до роз`яснення Міністерства оборони України від 01.03.2024 №220/3227 документами, що підтверджують право на пільги відповідно до Закону, є довідка медико- соціальної експертної комісії, а також військовий квиток, або витяг з послужного списку особової справи військовослужбовця, або витяг з наказу про звільнення.

Всупереч вищенаведеному, позивачем не долучено до матеріалів справи письмових доказів (довідки медико-соціальної експертної комісії, військового квитка, витягу з послужного списку особової справи військовослужбовця або витягу з наказу про звільнення) того, що він є особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби чи внаслідок захворювання після звільнення його з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить висновку, що на позивача не поширюється дія пункту 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки доказів які б свідчили про протилежне суду не надано.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа мас право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Головнеого управління Пенсійного фонду України у м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовляючи позивачу у призначенні пільг відповідно до до пункту 5 статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

ТТаким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826).

Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548)

Суддя Ю.Ю. Сорока