Рішення

від 09.08.2024 по справі 640/39866/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року справа № 640/39866/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Флекс-Пак», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Суть спору: у грудні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у Київській області до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Флекс-Пак» (далі ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак») з позовом, в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу, за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, у ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 207 424,05 грн., який підтверджується постановою Окружного адміністративного суду від 25.06.2014 у справі № 826/8001/14, якою стягнуто з ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» на користь Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області податковий борг в розмірі 130 533,16 грн. зі сплати орендної плати.

Зазначив, що на виконання рішення суду податковим органом були виставлені інкасові доручення, які були повернуті банківськими установами без виконання у зв`язку із накладенням арешту на рахунки за іншими виконавчими документами.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податку, виявились безрезультатними у зв`язку із арештом рахунків відповідача, для погашення податкового боргу позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М.А.) від 24.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

09.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 №03-19/4940/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/39866/21.

09.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято адміністративну справу № 640/39866/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О., вирішено продовжити розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження, однак кореспонденція не була вручена відповідачу та була повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.01.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 13.12.2023 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, оскільки предметом судової справи №640/39866/21 є надання дозволу на погашення податкового боргу ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» за рахунок цінного нерухомого майна, право власності на яке визнане за ним відповідно до заочного рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2020 у справі №376/3227/19, яке набрало законної сили.

Крім того, у клопотанні заявник просив суд здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» (ідентифікаційний код 30043415) зареєстровано як юридична особа 17.07.1998 та перебуває на обліку в органах ДПС.

За даними інтегрованої картки платника податків за ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» обліковується податковий борг на загальну суму 207 424,05 грн.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було складено податкову вимогу форми «Ю» від 23.07.2011 № 88 на суму 10 860,47 грн.

У зв`язку з виникненням права податкової застави, на виконання статті 89 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковим органом було прийнято рішення від 05.09.2011 № 4735/10/24 про опис майна у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду від 25.06.2014 у справі № 826/8001/14 позов Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто з ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» податковий борг в розмірі 130 533,16 грн. зі сплати орендної плати.

На виконання постанови Окружного адміністративного суду від 25.06.2014 у справі № 826/8001/14 податковим органом складені інкасові доручення (розпорядження) від 01.09.2014 № 188, 189, 190, 191, які повернулись позивачу без виконання у зв`язку із наявністю арешту на рахунках за іншими виконавчими документами.

На підставі рішення податкового органу від 05.09.2011 № 4735/10/24 про опис майна у податкову заставу податковим керуючим складено акт опису майна від 20.05.2020, а саме майнового комплексу за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Якубовського, 82.

Податкова застава у відповідності до вимог законодавства була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис від 20.05.2020 № 36564524), що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

Також згідно з вказаним витягом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис від 17.06.2008 № 7398132 про державну реєстрацію обтяження за заявою ЗАТ «КОМПАНІЯ «ФЛЕКС-ПАК», Код: 30043415, на об`єкт: майновий комплекс, адреса: Київська область, м. Фастів, вулиця Якубовського, будинок 82, номер РПВН: 11009034, який внесено на підставі іпотечного договору № 3688 від 17.06.2008.

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23.01.2020 у справі № 376/3227/19 позов ОСОБА_1 до ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» про визнання додаткової угоди укладеною задоволено в повному обсязі.

Визнано укладеною додаткову угоду між ОСОБА_1 та ЗАТ «Компанією «Флекс-Пак» від 24.10.2019 до Договору іпотеки № 3688 від 17.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В., змінивши сторону договору.

Зобов`язано приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. внести відповідні зміни в Договорі іпотеки № 3688 від 17.06.2008 та внести зміни до відповідних реєстрів.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме визнано за ОСОБА_1 право власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю ЗАТ «Компанія «Флекс-Пак» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Соколовим О.Ж., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, від 25.11.2006, в реєстрі за № 2210 та який складається з наступних споруд: адміністративний корпус, загальною площею 523,9 кв.м.; трансформаторна підстанція, загальною площею 33,8 кв.м.; складські приміщення, загальною площею 406,0 кв.м.; склад, загальною площею 33,5 кв.м.; механічні майстерні і гаражі, загальною площею 279,4 кв.м.; тунельна (обжигова) піч, сушильні камери - 7 шт., сушильні камери - 4 шт., формувальне відділення, формувальний цех, загальною площею 2950,0 кв.м.; галерея та заготувальна дільниця, загальною площею 195,6 кв.м.; споруда котельні, загальною площею 157,2 кв.м.; ГРП, загальною площею 16,9 кв.м.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як визначено пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктами 20.1.34, 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що звернення податкового органу до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватися після звернення до суду з вимогами про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише в разі їх недостатності - погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно зі статтею 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно.

Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, вказана норма встановлює пріоритет іпотекодержателя та передбачає черговість реалізації зареєстрованих прав та вимог на нерухоме майно та, відповідно, черговість повернення заборгованості, в результаті невиконання позичальником своїх основних зобов`язань.

Як встановлено судом, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно, яке перебуває в податковій заставі, перебуває під забороною відчуження на підставі іпотечного договору № 3688 з 17.06.2008 року, дані про що внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Вказане обтяження є чинним, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом від 12.10.2023.

Отже, обтяження спірного нерухомого майна на підставі іпотечного договору зареєстроване обтяжувачем 17.06.2008 тобто, набагато раніше, ніж ГУ ДПС у Київській області (20.05.2020) на підставі акту опису майна.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно з статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права...».

Зважаючи на черговість реєстрації вище зазначених обтяжень, слід відзначити, що обтяжувачі з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіють переважним та першочерговим правом на отримання своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а тому у ГУ ДПС у Київській області відсутні правові підстави на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, проти раніше обтяженого іпотекою.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.