Ухвала

від 12.08.2024 по справі 320/37535/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

12 серпня 2024 року 320/37535/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАВТО» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАВТО» із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.07.2024 року № 32304/ТД/ДПС/ФС-70 про накладення штрафу у розмірі 3 440 000,00 (три мільйони чотириста сорок тисяч гривень 00 коп.) на Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАВТО» (код ЄДРПОУ 37397593) до набрання чинності рішенням суду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАВТО» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 18.07.2024 року № 32304/ТД/ДПС/ФС-70.

Заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що на його думку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Так, постанова може бути надіслана до відділу ДВС, тому існує реальна загроза арешту коштів на рахунках Товариства, що зумовить «блокування» виплати заробітної плати працівникам, неможливості здійснення розрахунків за пальне, за орендований автотранспорт, здійснення розрахунків із постачальниками, що в свою чергу зумовить звільнення працівників, повне зупинення рейсів, на які вже продані квитки, простій автобусів, претензії клієнтів, які придбали квитки, від скасованих товариством рейсів, тощо. Тобто, фактично блокування рахунків товариства унеможливить здійснення ним господарської діяльності ще до моменту розгляду справи по суті судом. Відтак, заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

Позивач у заяві вказує на протиправність та незаконність постанови про накладення штрафу у розмірі 3 440 000,00 (три мільйони чотириста сорок тисяч гривень 00 коп.), прийнятої Управлінням Державної служби з питань праці.

Заява про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З урахуванням наведеного вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).

Суд, ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.

Відтак, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 01 червня 2022 року, справа №380/4273/21, провадження № К/9901/27591/21).

Втім, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.07.2024 року № 32304/ТД/ДПС/ФС-70 про накладення штрафу у розмірі 3 440 000,00 (три мільйони чотириста сорок тисяч гривень 00 коп.) на Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАВТО» (код ЄДРПОУ 37397593) з підстави очевидної протиправності, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність такого рішення, що є неприпустимим.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову суд враховує, що заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналізуючи заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично є вирішенням спору по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України. Заявник фактично посилається на ймовірність настання певної події, а не на фактичні обставини, які б підтверджували загрозу ускладнення виконання судового рішення та поновлення прав позивача.

Відтак, заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідність забезпечення позову.

Така правова позиція узгоджена з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року по справі №160/10847/21.

У питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в тому, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання, і такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно, однак відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19 від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18, від 23 січня 2020 року у справі №813/2149/18, від 31 травня 2021 року у справі №120/2337/20-а та від 30 вересня 2021 року у справі №140/1856/21.

Суд наголошує, що на даний момент відсутні докази того, що відповідачем вживаються будь-які активні дії щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 3 440 000,00, накладеного постановою від 18.07.2024 року № 32304/ТД/ДПС/ФС-70.

Відтак, судом встановлено відсутність наданих позивачем доказів неможливості захисту (поновлення) прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не наведено обгруетувань необхідності докладання значних зусиль для відновлення прав у майбутньому. Зазначені заявником припущення та твердження не можуть слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб, який просить заявник.

Відтак, беручи до уваги викладені позивачем обставин та вищенаведені судом положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статями 150-154, 243 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАВТО» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Колеснікова І.С.