Рішення

від 12.08.2024 по справі 380/5937/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 рокусправа № 380/5937/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: пров. Тихий-1, 11/21, м. Пустомити, Львівська область, 81100; код ЄДРПОУ 42402050) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000824;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000840;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000938.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає такі рішення та картки відмови необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04.04.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованих позивачем товарів діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Покупець) та компанією HANKE TISSUE Sp. z.o.o. (Продавець/Виробник) укладено Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-02-2021 від 01.02.2021 (далі-Контракт) відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити гігієнічний папір та/або санітарно-гігієнічну продукцію, - надалі Товар.

Конкретне найменування, вид, асортимент, ціна Товару, а у випадку необхідності інші характеристики Товару, який продається відповідно до Контракту, обговорюються Сторонами в Специфікаціях на партію Товару, які є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.2. Контракту).

Відповідно до пункту 2.5. Контракту, якщо інше не передбачено в Специфікації на партію товару, оплата вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем в формі 100 % (сто відсотків) передоплати на основі рахунку Продавця, наданого Продавцем з використанням факсимільного зв`язку.

Згідно пункту 3.1 Контракту, Поставка Товару відповідно до даного Контракту здійснюється окремим партіями. На кожну партію Товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, якщо інше не обговорено в Специфікації на партію Товару, Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар, вказаний в Специфікації, автомобільним транспортом на умовах FCA склад Продавця. Умови поставки розуміються у відповідності з ІНКОТЕРМС 2010.

На виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-128/SEXP/23 від 06.09.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 20 680.00 Євро по передоплаті.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію № 23UA209140027732U0 від 04.10.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1 420 422,20 грн. На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/46 від 06.09.2023; інвойс №(S)FSE-128/SEXP/23 від 06.09.2023; CMR № 851533 від 06.09.2023; пакувальний лист № WZE-127/SEXP/23 від 06.09.2023; специфікація до пакувального листа від 06.09.2023; рішення про визначення коду товару від 02.10.2023 № КТ-UA209000-0250-2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №99 від 06.09.2023; рахунок-фактура за транспортні послуги №02Е/09 від 06.09.2023; довідка про транспортні витрати №06/09-2023 від 06.09.2023; прайс-лист виробника товару №20230023 від 01.09.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 12.09.2023 №25/149; Специфікація №48 від 06.09.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне перевезення № 06/09-3 від 06.09.2023; лист підтвердження ціни №23/09/08 від 08.09.2023; лист порівняння цін № 23/09/11 від 11 вересня 2023р; лист виробника про код товару № 23/09/12 від 12.09.2023; лист ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» № 23/09/12 від 12.09.2023; запит митного органу від 04.09.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення № 23PL41202DE1103353 від 06.09.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № № UA209140/2023/000789 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МК України).

У графі 33 Рішення про коригування № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

У наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

Реквізити договору на перевезення внесені до гр.44, однак сам договір до МД не доєднаний.

У рахунку на оплату транспортних витрат є посилання на заявку на перевезення. Заявку до митного оформлення не надано.

До митного оформлення надано рахунок проформу та платіжну інструкцію. Сума платежу не відповідає сумі фактури (фактура-20680 Євро, проформа-26573).

За власним бажанням декларантом надано висновок щодо вартісних характеристик товару (відсутні додатки із посиланням на цінову інформацію, яку використав експерт для аналізу цінових пропозицій), комерційну пропозицію, інвойс на попередню поставку, лист -підтвердження ціни від покупця на паперову продукцію в асортименті, листи від покупця щодо формування ціни.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/22601 від 18.08.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, на виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № (S)FSE-153/SEXP/23 від 17.10.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 36 262.85 Євро по передоплаті. З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію №23UA209140029304U3 від 19.10.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1 468 542 грн. 38 коп. На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/54 від 04.10.2023; інвойс № (S)FSE-153/SEXP/23 від 17.10.2023; CMR № 700164 від 17.10.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 116 від 13.10.2023; рахунок-фактура за транспортні послуги №358 від 18.10.2023; прайс-лист виробника товару № 20230023 від 04.10.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.10.2023 №25/169; специфікація №50 від 05.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; специфікація №50/1 від 17.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне перевезення № 12/10-3 від 12.10.2023; пакувальний лист (delivery note) № WZE-153/SEXP/23 від 17.10.2023; лист підтвердження ціни №17/10-1 від 17.10.2023; лист порівняння цін № 17/10-2 від 17 жовтня 2023р; запит митного органу від 19.10.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення № 23PL412020E1304700 від 17.10.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA209140/2023/000824 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МКУ)

У графі 33 Рішення про коригування UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

У гр.22 ЦМР відсутній підпис перевізника.

У наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

До митного оформлення надано проформу від 04.10.2023, загальне замовлення на суму 101526,81 Євро, а інвойс-36262,85 Євро, умови оплати попередня оплата.

Договір на перевезення не засвідчений стороною замовника. У п.2.1.1 зазначено, що замовник зобов`язаний надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженої сторонами заявки. Заявка до митного оформлення не надана.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару).

На вимогу митного органу декларантом надано: ЦМР (присутній підпис перевізника у гр.22); комерційна пропозиція; інвойс; платіжна інструкція (часткова оплата за проформою PROF/EX/23/54-30000 Євро, проте, сума не співпадає із сумою інвойсу); висновок ДЗІ (відсутні додатки із посиланням на джерела цінової інформації, що були використані експертом під час здійснення аналізу ринкових пропозицій); договір на транспортування; листи від продавця щодо формування цін на товари; експортна МД країни відправлення. Надані декларантом документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209230/2023/101135 від 25.09.2023, 1.92 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, на виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № (S)FSE-157/SEXP/23 від 24.10.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 29 618.30 Євро по передоплаті.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію № 23UA209140030090U5 від 26.10.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1 201 177 грн. 50 коп. На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/54 від 04.10.2023; інвойс № (S)FSE-157/SEXP/23 від 24.10.2023; CMR № 019100 від 24.10.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 116 від 13.10.2023; рахунок-фактура за транспортні послуги №2317 від 25.10.2023; прайс-лист виробника товару № 20230023 від 04.10.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.10.2023 №25/169; специфікація №50 від 05.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; специфікація №50/3 від 24.10.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне обслуговування № 03/03-1 від 03.03.2023; пакувальний лист (delivery note) № WZE-157/SEXP/23 від 24.10.2023; лист підтвердження ціни Вн№17/10- 1 від 17.10.2023; лист порівняння цін № 17/10-2 від 17 жовтня 2023 року; запит митного органу від 26.10.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення №23PL412020E1342735 від 24.10.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA209140/2023/000840 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МКУ)

У графі 33 Рішення про коригування UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

У наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

У договорі про надання послуг транспортування п.1.1 зазначено, перевезення відбувається на підставі узгоджених обома сторонами Заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявку до митного оформлення не надано.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару).

На вимогу митного органу декларантом надано: рахунок-проформа загальний (сума не відповідає вартості партії товару); платіжна інструкція на часткову оплату товару (не відповідає сумі інвойсу на партію товару); комерційна пропозиція; висновок ДЗІ (відсутні додатки із посиланнями на джерела використаної інформації); листи від продавця щодо підтвердження ціни; експортна митна декларація.

Надані декларантом документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності. Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/22601 від 18.08.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, на виконання вимог Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно рахунку-фактури (Інвойсу) (S)FSE-166/SEXP/23 від 17.11.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 24 216.18 Євро по передоплаті.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію № 23UA209140033005U0 від 27.11.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1 029 062 грн. 85 коп. (22 723.70 Євро). На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021; проформа-інвойс № PROF/EX/23/60 від 17.11.2023; інвойс №(S)FSE-166/SEXP/23 від 17.11.2023; CMR № 0001119 від 17.11.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 134 від 20.11.2023; акт звірки взаєморозрахунків № 01-02-2021-01 від 02.11.2023 між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o.; рахунок-фактура за транспортні послуги №2448 від 20.11.2023; прайс-лист виробника товару № 20230023 від 17.11.2023; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 06.10.2023 №25/169; специфікація №51 від 17.11.2023 до контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021; Договір на транспортне обслуговування № 03/03-1 від 03.03.2023; пакувальний лист (delivery note) № WZE-166/SEXP/23 від 17.11.2023; лист підтвердження ціни Вн.№17/11-1 від 17.11.2023; лист калькуляція № 27/11 від 27.11.2023; запит митного органу від 27.11.2023 та відповідь декларанта; митна декларація країни відправлення № 23PL412020E1463762 від 17.11.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA209140/2023/000938 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару за методом 2б (ст. 60 МКУ)

У графі 33 Рішення про коригування UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

У наданому до митного оформлення інвойсі зазначено, що товар відпускається на умовах попередньої оплати. Платіжні документи до митного оформлення не надано.

У договорі про надання послуг транспортування п.1.1 зазначено, перевезення відбувається на підставі узгоджених обома сторонами Заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявку до митного оформлення не надано.

За власним бажанням декларантом надано висновок щодо якісних та вартісних характеристик товару. Відсутні додатки із посиланням на джерела цінової інформації, яку використовував експерт.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару).

На вимогу митного органу декларантом надано: рахунок-проформа загальний (сума не відповідає вартості партії товару); платіжна інструкція; комерційна пропозиція; листи від покупця щодо підтвердження ціни та формування цін на сировину; експортна митна декларація; Акт звірки. Надані декларантом документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митних органах та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/22601 від 18.08.2023, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Оцінивши підстави прийняття рішень про коригування митної вартості № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023, № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023, № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023, № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 суд встановив таке.

Щодо зауважень митного органу в оскаржуваних рішеннях про відсутність документів про попередню оплату поставки; невідповідності сум в рахунках-фактурах та платіжних інструкціях.

Відповідно до пункту 2.5. Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021, якщо інше не передбачено в Специфікації на партію товару, оплата вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем в формі 100 % (сто відсотків) передоплати на основі рахунку Продавця, наданого Продавцем з використанням факсимільного зв`язку. Згідно пункту 3.1 Контракту, Поставка Товару відповідно до даного Контракту здійснюється окремим партіями. На кожну партію Товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Згідно з пунктом 2.8. Контракту, у випадку, якщо по факту завантаження Товару виявиться, що вартість (кількість) завантаженої партії товару менша здійсненої Покупцем передоплати, то різниця між передоплатою і вартістю завантаженої партії товару зараховується в наступні поставки Товару, або повертається на рахунок Покупця. Отже, сума оплати відрізнялась від суми в інвойсі, оскільки, оплата здійснювалась на підставі проформи попереднього рахунку. По факту зважування вартість (кількість) завантаженої партії товару була менша здійсненої Покупцем передоплати. Відтак, товар придбаний та оплачений позивачем в повному обсязі, у відповідності до вимог контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021. Даний факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків № 01-02- 2021-01 від 02.11.2023 між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o.

Окрім того, суд зазначає, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18.

Щодо зауваження митного органу про ненадання до митного оформлення договору на перевезення.

В матеріалах справи наявний договір між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) про транспортне перевезення № 06/09-3 від 06.09.2023. В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789 зазначено перелік документів, поданих 04.10.2023 o 17 год. 35 хв. декларантом або уповноваженою ним особою. Згідно цього переліку, до митної декларації ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» подано вищевказаний Договір на транспортне перевезення № 06/09-3 від 06.09.2023.

Відтак, твердження митного органу стосовно того, що договір на перевезення до митного оформлення не подавався не відповідає дійсності.

Щодо зауваження митного органу про відсутність заявок на перевезення.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, на підтвердження транспортних витрат, позивач надав рахунки-фактури за транспортні послуги, довідки про транспортні витрати, договори на транспортне перевезення, що в повній мірі підтверджують такі витрати.

Відтак вказане зауваження митного органу не свідчить про відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортні витрати.

Щодо зауваження митного органу про те, що у гр.22 ЦМР відсутній підпис перевізника.

Вимоги до змісту міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) встановлені Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р., набула чинності для України з 09.09.2006 року).

Згідно частини першої статті 5 Конвенції МДП вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Як вбачається зі змісту графи 23 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 700164 від 17.10.2023, в ній міститься печатка перевізника, що відповідає наведеним приписам Конвенції МДП в частині вимог до підписання вантажної накладної перевізником. Відсутність підпису відправника в графі 22 вказаної вантажної накладної не виключає можливості її ідентифікації в якості транспортного документу, яким супроводжувалося перевезення оцінюваних товарів.

Крім того, реквізити не є в даному випадку ціноутворюючим фактором та не впливають на числове значення складових митної вартості, їх відсутність чи некоректність не є підставою для коригування митної вартості.

Щодо зауваження митного органу стосовно того, що відсутні додатки до висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» із посиланням на джерела цінової інформації, яку використовував експерт.

Для підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» надано висновки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 12.09.2023 №25/149, від 06.10.2023 № 25/169.

ДП «Держзовнішінформ» проводить цінову експертизу в порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення цінової експертизи та встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів), затвердженим наказом державного підприємства від 30.05.2011 №115-1. Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Положення цінова експертиза передбачає аналіз умов зовнішньоекономічних договорів на основі наданих замовником матеріалів з використанням відповідних інформаційних джерел: біржові котирування; контрактна практика по роботам, послугам, товарам, правам інтелектуальної власності; прейскуранти та ціни українських суб`єктів господарювання на відповідні види робіт, послуг, товарів, прав інтелектуальної власності; комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти на роботи, послуги, товари, права інтелектуальної власності відомих фірм, порівняльні індекси цін; статистичні дані органів державної влади; звіти та довідки торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном тощо. Акт цінової експертизи являє собою лист, в якому вказуються перелік документів, наданих заявником (договори, угоди, довідки, кон`юнктурна та експертна інформація тощо), зазначається про здійснення аналізу отриманої від заявника інформації, робиться висновок про відповідність або не відповідність вартості послуги кон`юнктурі ринку. Долучення до акта будь-яких додатків не передбачено. Тобто, посилання відповідача на неможливість прийняття до уваги акта цінової експертизи ДП «Держзовнішінформ» №25/149 від 12.09.2023, № 25/169 від 06.10.2023, у зв`язку з не долученням до нього додатків є безпідставним.

Враховуючи усе вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Як уже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірному рішенні застосовано другорядний метод зокрема 2б.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і ст.60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, а застосування методу 2б для визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності таких в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023, №UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023, №UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023, №UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Крім того, оскільки вищевказані рішення про коригування митної вартості стали підставою для прийняття карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000789, №UA209140/2023/000824 №UA209140/2023/000840, №UA209140/2023/000938, то позовні вимоги про їх скасування є похідними та також підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні акт виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової допомоги № б/н від 20.06.2023 роботи від 30.04.2024 року, платіжна інструкція №535 від 14.05.2024, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 30000 грн. 00 коп. В заяві про розподіл судових витрат представник позивача просить стягнути з відповідача 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представником відповідача подано заяву про зменшення суми втрати на професійну правничу допомогу.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400242/2 від 06.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000789.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400256/2 від 19.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000824.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400264/2 від 27.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000840.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400293/2 від 28.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000938.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: пров. Тихий-1, 11/21, м. Пустомити, Львівська область, 81100; код ЄДРПОУ 42402050) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: пров. Тихий-1, 11/21, м. Пустомити, Львівська область, 81100; код ЄДРПОУ 42402050) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна