Рішення

від 13.08.2024 по справі 420/20345/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20345/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства «ВІКА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 26.06.2024 надійшла позовна заява фермерського господарства «ВІКА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2024 №№ 10766358/22494057, 10766357/22494057 та від 04.04.2024 № 10854051/22494057, 10854050/22494057 про відмову у реєстрації податкових накладних № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 року відповідно;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 постачальника (продавця) Фермерського господарства «ВІКА» та отримувача (покупця) ФГ «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ», подані Фермерським господарством «ВІКА», щодо товару ріпаку врожаю 2023 року на суми 789183,80 грн, 801039,80 грн, 827183,89 грн, 832959,79 грн відповідно, датою їх фактичного надходження 12.09.2023, 19.09.2023.

Позовні вимоги фермерського господарства «ВІКА» обґрунтовує наступним. Позивач склав та направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкові накладні № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 Згідно отриманих квитанцій від 12.09.2023, 19.09.2023 від ДПС України через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» податкові накладні № № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023; відповідно прийнято, але реєстрацію їх зупинено, та було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. 18.03.2024, 30.03.2024 року ФГ «ВІКА» були направлені письмові пояснення та копії документів, достатніх, на думку ФГ «ВІКА», для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 21.03.2024 Комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в особі голови Вдовиченко Ю.О. в ЄРПН прийняла рішення №№ 10766358/22494057, 10766357/22494057, та від 04.04.2024 № 10854051/22494057, 10854050/22494057, якими ФГ «ВІКА» було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023. На думку позивача, такі рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

01.07.2024 ухвалою судді позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, мають бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, а також адреса електронної пошти позивача.

03.07.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№ЕС/27178/24) про усунення недоліків та усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 01.07.2024.

08.07.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву фермерського господарства «ВІКА». Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом фермерського господарства «ВІКА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.07.2024 до суду надійшов відзив на позову (вхід.№ЕС/30766/24) представника відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами позивача.

Як зазначено у відзиві, товарно-транспортні накладні надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов`язкових граф щодо вантажно-розвантажувальних операцій, а також відомостей про параметри транспортного засобу. Разом з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгяд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області позивачем надано виписку з банку складену з порушеннями чинного законодавства, а саме відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підпис платника.

У відзиві також вказано, що позивачем на розгляд Комісії регіонального рівня не було надано сертифікати якості, що підтверджували б якісні показники реалізованого товару зазначені в пункті 3.1 розділу 3 Договору № КГ 2307-3101 від 28.07.2023 (далі Договір) та форму № 29-СГ, яка надавалася Позивачем при укладенні Договору.

Таким чином, як стверджує відповідач, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на вищевикладене, Головне управління ДПС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позову фермерського господарства «ВІКА».

Разом із відзивом від представника відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, яке обґрунтоване тим, що з огляду на необхідність встановлення та належного дослідження всіх обставин даної судової справи, що може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань, а також у зв`язку з віднесенням даної справи до категорії справ, які можуть бути практикоутворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумаченням та застосуванням норм законодавства, Головне управління ДПС в Одеській області вважає за необхідне розглядати дану справу в рамках відкритих судових засідань.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/30766/24 від 25.07.2024) представника відповідача до Головного управління ДПС в Одеській області, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фермерське господарство «ВІКА» 03.03.1995 зареєстровано юридичною особою (Номер запису: 15271200000000039) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 52.10 Складське господарство; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 01.63 Післяурожайна діяльність; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Як зазначено у позові, під врожай 2023 року ФГ «ВІКА» було засіяно 729 га в тому числі: на площі 200 га було посіяно озиму пшеницю, обсяг виробництва якої склав 7967 ц (796,7 тон); яра пшениця була посіяна на площі 50 га, обсяг виробництва склав 1911 ц (191,1 тон); ячмінь озимий було посіяно на площі 100 га, обсяг виробництва якого склав 4016 ц (401,6 тон); озимий ріпак було посіяно 200 га, обсяг виробництва якого склав 5980 ц (598,0 тон), горох було посіяно на площі 50 га, обсяг виробництва склав 1406 ц (140,6 тон), соняшник було посіяно на площі 48 га. (підтверджується формами 4 сг звіт про посівні площі сільськогосподарських культур та 37сг звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур та квитанціями про прийняття органом державної статистики). Землі розташовані на території Павлівської та Теплицької об`єднаних територіальних громад Болградського району Одеської області. Для вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю в основному використовувалася техніка, що належить ФГ «ВІКА» та іноді - техніка, яка використовується ФГ «ВІКА» на умовах оренди (підтверджується формами 20-ОПП повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність). Для зберігання сільськогосподарської продукції ФГ «ВІКА» має два склади - ангара (зерносховища для зберігання зерна), що підтверджується формою 20-ОПП.

Судом встановлено, що 29.03.2023 між фермерським господарством «ВІКА» (продавець) та фермерським господарством «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ» (покупець) було укладено договір поставки № 29/08/23-В, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, визначений пунктом 1.2. договору, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його вартість.

Пунктами 1.2, 1.3 Договору № 29/08/23-В товаром, відповідно до договору є ріпак (надалі - Товар), врожаю 2023 року, у кількості: 300,0 тонн (+/- 10%). Товар, який передається у власність покупця є товаром власного виробництва продавця, який гарантує, що на момент підписання цього договору та продажу товару він є одноосібним власником товару, товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, в тому числі і адміністративним, не є предметом застави (крім випадків, коли товар переданий в заставу покупцю), податкової застави, застави за аграрною розпискою (крім випадків коли він є предметом застави за аграрною розпискою виданою Покупцю), будь-якого іншого обтяження, не є об`єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо товару відсутні будь-які спори.

30.08.2024 на підставі договору № 29/08/23-В фермерським господарством «ВІКА» та фермерським господарством «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ» складено та підписано видаткову накладну №27 на товар «ріпак врожаю 2023 року» на загальну суму 789183,80 грн, в тому числі ПДВ 96917,31 грн.

На підтвердження транспортування вказаного товару позивачем надано до суду копі ї товарно-транспортних накладних №43 від 29.08.2023 та №44 від 30.08.2024.

За правилом першої події (постачання) фермерське господарство «ВІКА» сформувало податкову накладну від 30.08.2023 №26 на загальну суму 789183,80 грн, в тому числі ПДВ 96917,31 грн на товар «ріпак врожаю 2023 року».

Судом встановлено, що податкову накладну від 30.08.2023 №26 позивачем 12.09.2023 скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанції від 12.09.2023 реєстрація вказаної податкової накладної від 30.08.2023 №26 була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Судом встановлено, що 31.08.2024 на підставі договору № 29/08/23-В фермерським господарством «ВІКА» та фермерським господарством «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ» складено та підписано видаткову накладну №28 на товар «ріпак врожаю 2023 року» на загальну суму 801039,80 грн, в тому числі ПДВ 98373,31 грн.

На підтвердження транспортування вказаного товару позивачем надано до суду копі ї товарно-транспортних накладних №45 від 31.08.2023 та №46 від 31.08.2024.

За правилом першої події (постачання) фермерське господарство «ВІКА» сформувало податкову накладну від 31.08.2023 №27 на загальну суму 801039,80 грн, в тому числі ПДВ 98373,31 грн на товар «ріпак врожаю 2023 року».

Судом встановлено, що податкову накладну від 31.08.2023 №27 позивачем 12.09.2023 скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанції від 12.09.2023 реєстрація вказаної податкової накладної від 31.08.2023 року №27 була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Також, судом встановлено, що 03.09.2024 на підставі договору № 29/08/23-В фермерським господарством «ВІКА» та фермерським господарством «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ» складено та підписано видаткову накладну №29 на товар «ріпак врожаю 2023 року» на загальну суму 827183,79 грн, в тому числі ПДВ 101583,97 грн.

На підтвердження транспортування вказаного товару позивачем надано до суду копії товарно-транспортних накладних №47 від 02.09.2023 та №48 від 02.09.2024.

За правилом першої події (постачання) фермерське господарство «ВІКА» сформувало податкову накладну від 03.09.2023 №28 на загальну суму 827183,79 грн, в тому числі ПДВ 101583,97 грн на товар «ріпак врожаю 2023 року».

Судом встановлено, що податкову накладну від 03.09.2023 №28 позивачем 19.09.2023 скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанції від 19.09.2023 реєстрація вказаної податкової накладної від 03.09.2023 №28 була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

04.09.2024 на підставі договору № 29/08/23-В фермерським господарством «ВІКА» та фермерським господарством «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ» складено та підписано видаткову накладну №30 на товар «ріпак врожаю 2023 року» на загальну суму 832959,79 грн, в тому числі ПДВ 102293,31 грн.

На підтвердження транспортування вказаного товару позивачем надано до суду копії товарно-транспортних накладних №49 від 04.09.2023 та №50 від 04.09.2024.

За правилом першої події (постачання) фермерське господарство «ВІКА» сформувало податкову накладну від 04.09.2023 №29 на загальну суму 832959,79 грн, в тому числі ПДВ 102293,31 грн на товар «ріпак врожаю 2023 року».

Судом встановлено, що податкову накладну від 04.09.2023 №29 позивачем 19.09.2023 скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанції від 19.09.2023 реєстрація вказаної податкової накладної від 04.09.2023 №29 була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів прийнято:

- рішення від 21.03.2024 № 10766358/22494057 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.08.2023 №26;

- рішення від 21.03.2024 № 10766357/22494057 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31.08.2023 №27;

- рішення від 04.04.2024 № 10854051/22494057про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 03.09.2023 №28;

- рішення від 04.04.2024 № 10854050/22494057 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.09.2023 №29.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаних рішеннях зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У розділі (додаткова інформація) вказаного рішення зазначено таке: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Позивачем було подано скарги на вищевказані рішення за результатами розгляду яких контролюючим органом прийнято рішення №20506/22494057/2 від 03.04.2024, № 20822/22494057/2 від 04.04.2024, №23357/22494057/2 від 15.04.2024, №23997/22494057/2 від 17.04.2024, якими скарги залишено без задоволення, а рішення без змін.

Підставою для прийняття даного рішення визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2024 № 10766358/22494057, 10766357/22494057 та від 04.04.2024 № 10854051/22494057, №10854050/22494057, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 року та надіслано їх до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена контролюючим органом, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 15 Порядку №1246 визначено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (п.11 Порядку №1165).

Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.».

Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що протягом усього строку розгляду даної справи доказів наявності чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації податкових накладних від до суду не надано.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, в оскаржуваних рішеннях відповідач покликається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Окрім цього у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Відповідачем до суду не надано доказів, що у позивача був відсутній товар та була відсутня можливість поставити товар на який і складено податкові накладні № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023.

Щодо тверджень Головного управління ДПС в Одеській області про те, що надана банківська виписка складену з порушеннями чинного законодавства, а саме відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підпис платника, то суд зазначає таке.

Відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» (далі - Закон про платіжні послуги), Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, іншого законодавства України розроблена інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163.

Дана інструкція, зокрема, визначає обов`язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення.

Так, відповідно до п.п. 18-20 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі», Платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)]/кодом автентифікації відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) має(ють) право розпоряджатися рахунком.

Електронний підпис створюється відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису.

Під час здійснення операцій за рахунками фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, використовується зразок власноручного підпису власника рахунку/довіреної особи/іншої уповноваженої особи, зазначений в договорі банківського рахунку/договорі платіжного рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми документами надавача платіжних послуг

Платіжна інструкція засвідчується підписами [власноручним (ими) /електронним (ими)] уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, який оформив платіжну інструкцію, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в іншого надавача платіжних послуг, платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)] уповноваженого(их) працівника(ів) надавача платіжних послуг, визначеного(их) внутрішніми документами надавача платіжних послуг

Використання печатки отримувачем не є обов`язковим

Згідно п. 22 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг у платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються прийняття до виконання надавачем платіжних послуг платника платіжної інструкції: число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника

Відповідно до п.23 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг у платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються число, місяць та рік виконання платіжної інструкції платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника.

Відповідачем не зазначено про невідповідність наданого позивачем платіжного документу вказаним вимогами.

В той же час, суд вважає необґрунтованим покликання відповідача на постанову Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», оскільки відповідно до п. 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку саме в банках України

Розглядаючи дану справу суд не приймає покликання відповідача, які викладені у відзиві на ненадання сертифікатів якості та на недоліки товарно-транспортних накладних, оскільки вказані обставини не зазначені як підстави для прийняття оскаржуваних рішень,

Суд зазначає, що подією, з якою пов`язує позивач обов`язок по складенню податкових накладних є постачання товар на підтвердження чого до суду надано відповідні докази.

Суд враховує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

Крім того, суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу (пункт 3).

Пунктами 4,5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з пунктами 9,10,11 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

В той же час, у рішеннях не зазначено, які саме документи, що подані позивачем складено з порушенням законодавства, в чому таке порушення полягає.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023.

Суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі яких позивачем складено податкові накладні № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення від 21.03.2024 № 10766358/22494057, 10766357/22494057 та від 04.04.2024 № 10854051/22494057, №10854050/22494057 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 не відповідають критерію обґрунтованості.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2024 № 10766358/22494057, 10766357/22494057 та від 04.04.2024 № 10854051/22494057, №10854050/22494057 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 26 від 30.08.2023; № 27 від 31.08.2023; № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п.20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані позивачем, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 12112,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №688 від 15.06.2024 (а.с.21).

При цьому сума судового збору, який подано до суду в електронній формі та містить 4 вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги складає 9689,60 грн (3028*4*0,8).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «ВІКА» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 9689,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає про понесення ним витрат на правничу допомогу у сумі 12000 грн.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист,

представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно із положеннями ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 134 КАС України врегулювано питання витрат на професійну правничу допомогу, тобто тих, які позивач просить суд стягнути з відповідачів.

Так, відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 14.06.2024, укладений між адвокатом Кочуровим Андрієм Олександровичем та фермерським господарством «ВІКА» з додатком;

- розрахунок гонорару від 14.06.2024;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідно до якого адвокатом Кочуровим Андрієм Олександровичем, згідно укладеного договору про надання правничої допомоги від 14.06.2024 з Клієнтом Фермерське господарство «ВІКА» в особі голови Криванич Віктора Івановича (надалі - клієнт) та відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України виконано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: подання адвокатських запитів, клопотань, заяв з метою збору доказів у справі; консультація, аналіз судової практики, узгодження правової позиції, підготовка і подання позову до суду у справі; представництво в суді відповідної інстанції, подання процесуальних клопотань, заяв тощо, підтримання вимог позову, отримання документів від суду. У даному описів визначено, що фіксований розмір за комплекс захисту у справі (4 податкових накладні), складає 12000,00 грн.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Підсумовуючи викладене, суд звертає увагу заявника на те, що понесені позивачем судові витрати повинні бути не лише фактично сплаченими та неминучими, а і обґрунтованими, тобто не завищеними та співмірними з критерієм складності справи.

Таким чином враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте на користь позивача, нескладність справи, наявність сталої судової практики, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та кількість підготовлених і поданих представником позивача заяв до суду, їх складність та об`ємність, суд вважає, що сума витрат вказана заявником є завищеною, відтак, на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 грн понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвокатом Овсяником Сергієм Анатолійовичем.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь фермерського господарства «ВІКА» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фермерського господарства «ВІКА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2024 № 10766358/22494057, №10766357/22494057 та від 04.04.2024 № 10854051/22494057, №10854050/22494057 про відмову у реєстрації податкових накладних № 26 від 30.08.2023, № 27 від 31.08.2023 року, № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 відповідно.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 26 від 30.08.2023, № 27 від 31.08.2023, № 28 від 03.09.2023, № 29 від 04.09.2023 постачальника (продавця) Фермерського господарства «ВІКА» та отримувача (покупця) ФГ «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ», подані фермерським господарством «ВІКА», щодо товару ріпаку врожаю 2023 року на суми 789183,80 грн, 801039,80 грн, 827183,89 грн, 832959,79 грн відповідно, датою їх фактичного надходження 12.09.2023, 19.09.2023.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «ВІКА» суму сплаченого судового збору у розмірі 9689,60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство «ВІКА» (68450, Одеська область, Болградський район, с. Павлівка, вул. Центральна, буд. 307, код ЄДРПОУ 22494057);

Відповідачі:

- Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166);

- Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА