Рішення

від 13.08.2024 по справі 500/3617/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3617/24

13 серпня 2024 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Байковецької сільської ради, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.05.2024 за №8/51/23 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності" в частині відмови позивачу у продажу відповідно до положень статті 128 Земельного кодексу України, земельної ділянки площею 0,0256 га, для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, з кадастровим номером: 6125280600:02:001:4995,

зобов`язати відповідача прийняти рішення сесії про продаж позивачу відповідно до положень статті 128 Земельного кодексу України, земельної ділянки площею 0,0256 га, для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, з кадастровим номером:6125280600:02:001:4995.

В обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми чинного законодавства зазначено, що частина третя статті 128 Земельного кодексу України чітко зобов`язує орган місцевого самоврядування у разі прийняття рішення про відмову в продажу земельної ділянки зазначати у цьому рішенні обґрунтування (причини, мотиви) такої відмови. Однак, в оскаржуваному рішенні відповідач жодним чином не зазначив причин відмови, тобто саме рішення не містить причин з яких відповідач відмовив у задоволенні звернення позивача.

Зазначена у листі відповідача за №1329 від 09.05.2024 підстава для відмови ніби-то через те, що земельна ділянка не підпадає під підстави продажу визначені частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, то така підстава для відмови суперечить положенням самої статті 128 Земельного кодексу України де визначено вичерпний перелік для відмови у продажі і на жоден з них відповідач не посилається.

Крім цього, позивач є землекористувачем вказаної земельної ділянки оскільки орендує її відповідно до укладеного договору оренди землі, а отже має законні очікування стосовно можливості її викупу відповідно до положень чинного законодавства.

Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

18.06.2024 до суду надійшов відзив на позов від відповідача Байковецької сільської ради, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що розглянувши спільну заяву гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 . Байковецькою сільською радою прийнято рішення від 26.04.2024 №8/51/23 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у продажі земельної ділянки площею 0,0256 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у селі Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995 з підстав зазначених в заяві про придбання земельної ділянки.

14 липня 2015 року між Байковецькою сільською радою (орендодавцем) з однієї сторони та гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) з другої сторони укладено Договір оренди землі (далі - Договір), щодо земельної ділянки площею 0,0256 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у селі Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995.

Пунктом 3 даного Договору зазначено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні, а пунктом 30 Договору визначено право орендарів за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку виробничі, культурно-побутові та інші будівлі, споруди та закладати багаторічні насадження.

Повідомляє, що Байковецька сільська рада не надавала згоди гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 на зведення в установленому законодавством порядку виробничих, культурно-побутових та інших будівель, споруд та не надавала згоди на закладання багаторічних насаджень.

Звертає увагу суду на те, що позивач порушує правовий режим спільного користування земельною ділянкою шляхом одноособового звернення до суду.

Оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995 відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, що підтверджується умовами Договору оренди землі від 14 липня 2015 року (п.3 Договору) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то у Байковецької сільської ради не виникає обов`язку щодо продажу предмету договору оренди, однак у разі прийняття такого рішення орендарі згідно Договору зможуть реалізувати своє переважне право на придбання майна у разі його продажу.

Зазначає, що розгляд поданої спільної заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 щодо придбання земельної ділянки, а саме продажу є однієї із стадій процедури підготовки лотів для продажу в порядку вимог частини першої статті 136 Земельного кодексу України, однак вирішення цього питання до прийняття відповідного рішення організатором земельних торгів про необхідність та обґрунтованість продажу земельної ділянки унеможливлює проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи те, що з`ясовано зацікавленість гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 шляхом отримання спільної заяви про придбання земельної ділянки, а також пред`явлення даного позову гр. ОСОБА_1 відділом земельних відносин ініційовано розгляд питання про включення даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами та доцільності прийняття рішення на засіданні постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою Байковецької сільської ради.

Таким чином, отримавши заяву від гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 про придбання земельної ділянки, яка не містила підстав для розгляду у порядку статті 128 Земельного кодексу України та подана не у відповідності до способу та порядку визначеному законодавством у сфері надання адміністративних послуг, Байковецькою сільською радою було розглянуто заяву у відповідності до вимог статті 40 Конституції України, яка кореспондується із Законом України "Про звернення громадян" і з врахуванням вимог статті 136 Земельного кодексу України та прийнято відповідне рішення.

Ухвалою суду від 19.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Байковецької сільської ради від 18.06.2024 про розгляд справи №500/3617/24 за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи 14 липня 2015 року між Байковецькою сільською радою (орендодавцем) з однієї сторони та гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) з другої сторони укладено Договір оренди землі.

Пунктом 1 вказаного договору визначено, що орендодавець на підставі рішення Байковецької сільської ради від 03 липня 2015 року №814 укладає з орендарем на строкове платне користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) в селі Байківці Тернопільського району.

Згідно з пунктом 2 договору об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,0256 га, кадастровий номер 6125280600:02:001:4995.

Пунктом 3 даного договору зазначено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні, а за положеннями пункту 30 договору визначено, зокрема, право орендарів за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку виробничі, культурно-побутові та інші будівлі, споруди та закладати багаторічні насадження.

Як видно з наданих документів 26.03.2024, 28.03.2024 було написано спільну заяву гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 про придбання земельної ділянки площею 0,0256 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995 та прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Заява від 28.03.2024 отримана відповідачем та зареєстрована 03.04.2024 за №91.

За результатами розгляду поданої заяви Байковецькою сільською радою прийнято рішення від 26.04.2024 №8/51/23 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у продажі земельної ділянки площею 0,0256 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995.

Про вказане рішення повідомлено ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 листом Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 09.05.2024 №1329.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як передбачено статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (стаття 2 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено статтею 128 ЗК України.

Згідно з частиною першою статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до частини другої статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. (частина третя статті 128 ЗК України).

При цьому, суд зазначає, що частиною п`ятою статті 128 ЗК України визначений перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки, який є вичерпним, а саме: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Тобто, підстави для відмови в продажу земельної ділянки є чітко визначеними у статті 128 ЗК України.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що у випадку надходження до уповноваженого органу заяви про надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки, останній зобов`язаний розглянути таку заяву у місячний строк та прийняти рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або ж про відмову у наданні дозволу із зазначенням обґрунтованих причин.

Разом з цим, як вказано було вище пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частинами першою, п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Тобто, обов`язку органу місцевого самоврядування зі здійснення розгляду заяви (клопотання) заінтересованої особи з приводу продажу земельної ділянки комунальної власності протягом місячного строку, встановленому частиною третьою статті 128 ЗК України кореспондує обов`язок скликання не рідше ніж один раз на місяць сесії сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної чи обласної ради з питання регулювання земельних відносин, встановлений частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування".

З наведеного слідує, що за наслідками розгляду заяви позивача, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав прийняти одне із можливих рішень, а саме: 1) рішення про надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки; 2) рішення про відмову у надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ЗК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач разом із ОСОБА_2 звертався до відповідача із заявою про придбання земельної ділянки, про що свідчать наявні в матеріалах справи заяви від 26.03.2024 і 28.03.2024.

Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 26.04.2024 прийнято рішення №8/51/23 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у продажі земельної ділянки площею 0,0256 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995.

Суд зауважує, що відмовляючи в продажі відповідач зобов`язаний навести усі підстави для відмови з посиланням на норми законодавства, якими такі підстави встановлені.

При цьому підстав для відмови в продажу земельної ділянки, визначених частиною п`ятою статті 128 ЗК України у спірному рішенні не вказано, лише листом від 09.05.2024 №1329 відповідач повідомив заявників, що земельна ділянка, яку вони бажають викупити, не відноситься до жодного випадку, визначеного частиною другою статті 134 ЗК.

Частиною другою статті 134 ЗК передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: зокрема розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує про відсутність будь-яких об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 6125280600:02:001:4995.

Отже, за результатами розгляду заяви позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області не вказала у спірному рішенні визначені Земельним кодексом України підстави для відмови у продажі земельної ділянки, які передбачені нормами частини п`ятої статті 128 Земельного кодексу України.

Таким чином наявні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.05.2024 за №8/51/23 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності" в частині відмови позивачу у продажу відповідно до положень статті 128 Земельного кодексу України, земельної ділянки площею 0,0256 га, для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, з кадастровим номером: 6125280600:02:001:4995.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача прийняти рішення сесії про продаж позивачу відповідно до положень статті 128 Земельного кодексу України, земельної ділянки площею 0,0256 га, для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, з кадастровим номером:6125280600:02:001:4995, то суд зауважує, що позивач оскаржує рішення Байковецької сільської ради від 26.05.2024 за №8/51/23, яке стосується розгляду спільної заяви ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , а тому така позовна вимога не підлягає до задоволення.

Тому з метою належного та ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати Байковецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву позивача про придбання земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню частково у спосіб, визначений судом.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №11 від 30.05.2024.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. (частина третя статті 139 КАС України)

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов частково, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.05.2024 за №8/51/23 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності" в частині відмови ОСОБА_1 у продажі земельної ділянки площею 0,0256 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 з кадастровим номером: 6125280600:02:001:4995.

Зобов`язати Байковецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про придбання земельної ділянки, зареєстрованої 03.04.2024 №91.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 13 серпня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Байковецька сільська рада (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47711, код ЄДРПОУ: 04394846).

Головуючий суддяМартиць О.І.