Постанова

від 06.08.2024 по справі 320/22094/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/22094/23 Головуючий у 1 інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» (далі - ТОВ «ФМ «Київхліб») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00235790704 від 31.03.2023, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1 010 100 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00235790704 від 31.03.2023.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивачем до перевірки надано звіти (№ 10 від 01.04.2020, № 11 від 23.11.2020) про виконання доручення згідно договору доручення № 05/04 від 05.04.2019 року та актів надання послуг по договору доручення (№ 10 від 01.04.2020, № 11 від 23.11.2020) наданих послуг ФОП ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Фірмова мережа «КИЇВХЛІБ», однак, такі звіти та акти складені з порушенням п. 3.1 Договору доручення від 05.04.2019 № 05/04, що ставить під сумнів здійснення вищенаведених операцій. Також, апелянт зазначає про відсутність інформації щодо освіти та кваліфікації найманих працівників. Крім того, апелянт зазначає, що позивачем до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують якість безпеку товарів від виробника або постачальника, а саме: паспорта якості, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати, видані Міністерством охорони здоров`я України, довідки Держспоживстандарту України, сертифікати відповідності, документи про якість тощо.

22 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

10 червня 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшли додаткові пояснення.

12 червня 20224 року Шостим апеляційним адміністративним судом направлено до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області запит щодо надання інформації.

09 липня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області надійшла відповідь на запит суду.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 05.05.2021 №8104/26-15-07-04-05, №8106/26-15-07-04-05, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.04.2021 №3567-ц, виданого на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Золотистий колос» за січень 2020 року, показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №40302/26-15-07-04-05/40758305 від 21.05.2021.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ФМ «Київхліб» пункту 44.1, пункту 44.6 статті 46, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 1 010 000 грн. за січень 2020 року.

ТОВ «ФМ «Київхліб» подано заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві листом від 27.03.2023 №12660/І/26-15-07-04-05-07 повідомило про втрату чинності наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2021 №5244-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» та було прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ФМ «Київхліб».

Також, у вказаному листі зазначено про те, що враховуючи вимоги підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 06.12.2022 №5485-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ФМ «Київхліб», про що складено Акт від 27.03.2023 №20740/26-15-07-04-05/40758305. Матеріали перевірки направлено на податкову адресу ТОВ «ФМ «Київхліб».

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 06.12.2022 №5485-п на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку зі змінами у підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та незгодою ТОВ «ФМ «Київхліб» з висновками Акту перевірки №40302/26-15-07-04-05/40758305 від 21.05.2021 з питань дотримання податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Золотий колос» за січень 2020 року, показників декларації з податку на додану вартість та поданням заперечень від 07.06.2021 №б/н разом з додатковими документами (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 09.06.2021 №65177/6) наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФМ «Київхліб», за результатами якої складено Акт від 27.03.2023 №20740/26-15-07-04-05/40758305.

У висновках Акту перевірки від 27.03.2023 №20740/26-15-07-04-05/40758305 зафіксовано порушення ТОВ «ФМ «Київхліб» пункту 44.1, пункту 44.6 статті 46, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 1 010 000 грн. за січень 2020 року.

Надалі, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення ТОВ «ФМ «Київхліб» положень пункту 44.1, пункту 44.6 статті 46, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2023 №00235790704, яким зменшено ТОВ «ФМ «Київхліб» суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2020 року у розмірі 1 010 000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

ТОВ «ФМ «Київхліб» подало до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України від 02.06.2023 №13994/6/99-00-06-01-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 31.03.2023 №00235790704 - без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статі 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.156-1. пункту 14.1. статі 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

За приписами п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 185 ПК України визначено об`єкт оподаткування податку на додану вартість.

Так, пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Нормами пункту 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписи п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями пункту 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В силу частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до ст. 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00235790704 від 31.03.2023 прийнято на підставі Акту перевірки від 27.03.2023 №20740/26-15-07-04-05/40758305, згідно висновків якого, ТОВ «ФМ «Київхліб» порушено вимоги пункту 44.1, пункту 44.6 статті 46, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 1 010 000 грн. за січень 2020 року.

Підставою для нарахування грошових зобов`язань став висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Золотистий колос».

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «ФК «Київхліб» (Покупець) та ТОВ «Золотистий колос» (постачальник) укладено Договір поставки №ГР/1702-20 від 24.01.2020 (далі - Договір поставки №ГР/1702-20) (Т. 1 а.с. 85-87).

Згідно пункту 1.1 вищевказаного Договору, Постачальник зобов`язується передати у встановлений договором термін товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Пунктом 1.2 Договору поставки №ГР/1702-20 передбачено, що товаром, що поставляється за цим Договором, є сільськогосподарська продукція та продукти її переробки (далі - по тексту - «Товар»), яка визначається сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Договору поставки №ГР/1702-20, якість товару повинна відповідати ДСТУ з врахуванням обмежень показників, вказаних у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна кількість товару, яка визначається сторонами до розрахунку, кількість товару, визначена в пункті (місці) поставки товару. Претензії щодо якості і кількості товару оформлюються згідно чинного законодавства.

Пунктами 3.1 - 3.2 Договору поставки №ГР/1702-20 закріплено, що поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару визначається у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Поставка товару за договором здійснюється на умовах та в пункті (місці), що вказані у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (далі по тексту - пункті поставки товару).

У відповідності до пункту 3.3 Договору поставки №ГР/1702-20, при здійсненні поставки партії товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали наступних документів:

- видаткову накладну;

- податкову накладну в електронному вигляді згідно вимог статті 201 Податкового кодексу України (копію квитанції №1 про реєстрацію електронної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаної в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з відповідним заповненням всіх необхідних обов`язкових реквізитів податкової накладної);

- акт приймання-передачі партії товару (у випадку передачі товару після видаткової накладної акт приймання-передачі партії товару передається в дату передачі товару).

Згідно п. 3.4 Договору поставки №ГР/1702-20, датою поставки партії товару вважається дата, зазначена в видаткових накладних на товар, підписаних уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент підписання представниками сторін видаткової накладної. Передачу товару здійснюється на підставі акту приймання-передачі партії товару. Покупець вправі підписувати акти приймання-передачі до завершення строку, вказаного в пункту 3.5 договору. Право власності на товар може перейти до моменту передачі товару покупцю. Перехід ризиків випадкової загибелі або знищення, пошкодження, втрати майна відбувається в момент передачі товару постачальником покупцю.

Пунктом 4.2 Договору поставки №ГР/1702-20 визначено, що ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказуються у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.3 Договору поставки №ГР/1702-20, оплата кожної партії товару здійснюється згідно видаткових накладних, що підтверджують поставку Покупцю товару, протягом 180 (сто вісімдесят) банківських днів з моменту (дати) поставки товару шляхом сплати покупцем 80% вартості поставленої партії товару. 20% вартості поставленої партії товару Покупець сплачує в строки, вказані в першому реченні пункту 4.3 Договору, за умови виконання Постачальником обов`язку зі своєчасного і належного складання податкової накладної на суму поставленої партії товару, та, відповідно, наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних факту реєстрації такої податкової накладної.

Пунктом 5.2 Договору поставки №ГР/1702-20визначено, що постачальник зобов`язується, зокрема:

- поставити товар належної якості згідно показників ДСТУ з врахуванням обмежень показників, вказаних у відповідних специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору;

- на вимогу покупця постачальник зобов`язується надати покупцю/забезпечити надання покупцю копії посвідчення якості (сертифіката, картки аналізу зерна тощо) на товар (передається в пункті поставки товару), який покупець вправі використовувати (в т.ч. передати третій особі) при подальшій реалізації товару, в т.ч. на експорт.

Відповідно до Специфікації від 27 січня 2020 року №1 до Договору поставки №ГР/1702-20 від 24.01.2020, Постачальник зобов`язується здійснити Покупцю поставку товару, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар: найменування товару: Пшениця класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019.

Кількість товару: 1 050,00 тонн +/-10%.

Товар передається «постачальником» «покупцю» в пункті на умовах EXW (в редакції Інконтермс 2010 р.). Місце поставки: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Цегельна, б. 40, Елеватор Д.

Ціна за 1 тонну товару складає 5 772,00 грн., в тому числі ПДВ (п. 5 Специфікації).

Загальна орієнтовна вартість товару за цією специфікацією 6 060 600,00 грн., у тому числі ПДВ 20% на суму 1010 100,00 грн.

Так, у додаткових поясненнях апелянт зазначає, що за результатами аналізу Договору від 24.01.2020 №ГР/1702-20, встановлено, що даний документ не міг бути складений та підписаний 24.01.2020 року, оскільки, один із обов`язкових реквізитів, а саме: розрахунковий рахунок НОМЕР_1 AT «СБЕРБАНК» ТОВ «Золотистим колос», який зазначений у даному Договорі, згідно відомостей АІС «Податковий Блок» відкритий 17.02.2020 року.

Колегія суддів вважає такі посилання апелянта безпідставними, оскільки, сторонами було підписано Додаткову угоду №1 від 19.02.2020 до Договору поставки №ГР/1702-20, якою внесено зміни до Договору в частині банківських реквізитів постачальника (Т. 1 а.с. 89).

В подальшому, Додатковою угодою №2 від 18.06.2020 до Договору поставки №ГР/1702-20 внесено нові зміни до Договору в частині банківських реквізитів постачальника (Т. 1 а.с. 90).

Згідно платіжних доручень №19982465 від 10.03.2020, №20036239 від 26.03.2020, №20043952 від 31.03.2020, №20054678 від 31.03.2020, №21214665 від 17.12.2020, №21269588 від 30.12.202, оплату за товар позивач здійснював на вірні банківські реквізити ТОВ «Золотистим колос» (Т. 1 а.с. 100-105).

Згідно матеріалів справи, ТОВ «Золотистий колос» поставлено пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 164,000 тонн на загальну суму 946 608,00 грн., у тому числі ПДВ - 157 768,00 грн. (накладна №52701 від 27.01.2020); у кількості 185,000 тонн на загальну суму 1 067 820,00 грн. (накладна №62701 від 27.01.2020); у кількості 207,000 тон на загальну суму 1 194 804,00 грн., у тому числі ПДВ - 199 134,00 грн. (накладна №52802 від 28.01.2020); у кількості 176,00 тонн на загальну суму 1 015 872,00 грн., у тому числі ПДВ - 169 312,00 грн. (накладна №62801 від 28.01.2020); у кількості 169,000 тонн на загальну суму 975 468,00 грн., у тому числі ПДВ - 162 578,00 грн. (накладна №52901 від 29.01.2020); у кількості 149,000 тонн на загальну суму 860 028,00 грн., у тому числі ПДВ - 143 338,00 грн. (накладна №42901 від 29.01.2020) (Т. 1, а.с. 91, 92, 94, 95, 97).

Відповідно до акту прийому-передачі товару від 27.01.2020 до Договору поставки № ГР/1702-20 від 24.01.2020, ТОВ «Золотистий колос» передало ТОВ «ФМ «Київхліб» пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 349,00 м.т. на загальну суму 2 014 428,00 грн., у тому числі ПДВ - 335 738,00 грн. (Т. 1 а.с. 93).

Згідно акту приймання-передачі товару від 28.01.2020 до Договору поставки №ГР/1702-20 від 24.01.2020, ТОВ «Золотистий колос» передало ТОВ «ФМ «Київхліб» пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 383.00 м.т. на загальну суму 2 210 676,00 грн., у тому числі ПДВ - 368 446,00 грн. (Т. 1 а.с. 96).

Також, у відповідності до акту приймання-передачі товару від 29.01.2020 до Договору поставки №ГР/1702-20 від 24.01.2020 ТОВ, «Золотистий колос» передало ТОВ «ФМ «Київхліб» пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 318,000 м.т. на загальну суму 1 835 496,00 грн., у тому числі ПДВ - 305 916,00 грн. (Т. 1 а.с. 99).

За вказаними операціями складено та зареєстровано наступні податкові накладні: №52701 від 27.01.2020, №42701 від 27.01.2020, №52801 від 28.01.2020, №42901 від 29.01.2020, №52901 від 29.01.2020, №62801 від 28.01.2020 (Т. 1 а.с. 106-111).

Факт придбання товару і взаєморозрахунки з ТОВ «Золотистий колос» підтверджуються також рухом товару по регістрах бухгалтерського обліку, а саме: картка рахунку 631 за 2020 рік, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2020 рік (Т. 1 а.с. 112-114).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (Комітент) та ТОВ «Форд Холл» (Комісіонер) укладено Договір комісії №ФМ-21/01/20 від 27.01.2020 (далі - Договір комісії№ФМ-21/01/20) (Т. 1 а.с. 124-126).

Згідно вищевказаного Договору, до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію (продаж та/чи поставку) на експорт з України продукції, що належить Комітенту; укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу та/чи поставки (надалі також - контракт чи контракти), оформляти і підписувати в інтересах комітента інші документи, необхідні для здійснення продажу продукції на експорт, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних договорів (контрактів) тощо.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Договору комісії №ФМ-21/01/20, передача продукції на комісію здійснюється в строк, визначений специфікацією, якою визначається найменування (номенклатура) і кількість продукції, за актом прийому-передачі продукції в будь-якому місці на території України, визначеному у специфікації.

Згідно Специфікації №1 від 27.01.2020 до Договору комісії, позивачем доручено, а ТОВ «Форд Холл» зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок Комітента юридичні дії з продажу за межами України продукції, а саме: пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,000 із мінімальною вартістю реалізації партії продукції 5 222 700,00 грн. (Т. 1 а.с. 127).

Пунктом 2 Специфікації від 27.01.2020 закріплено умови передачі продукції на комісію: EXW - Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Цегельна, б. 40, Елеватор Д.

Згідно п. 3 Специфікації від 27.01.2020, термін передачі продукції на комісію: до 29.02.2020 року включно.

У відповідності до актів прийому-передачі продукції на комісію №1 від 27.01.2020, №2 від 28.01.2020, №3 від 29.01.2020 до Специфікації №1 від 27.01.2020 року, ТОВ «ФМ «Київхліб» передало ТОВ «Форд Холл» пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 349,000 тонн, загальною вартістю 1 735 926,00 грн.; 383,000 тонн загальною вартістю 1 905 042,00 грн.; 318,000 тонн загальною вартістю 1 581 732,00 грн. відповідно (Т. 1 а.с. 128-130).

В подальшому, ТОВ «Форд Холл» листом вих. №05/06 від 05.06.2020 повідомило позивача, що отриманий товар для подальшої реалізації на експерт, не був реалізований, оскільки, не зацікавив потенційних покупців-нерезидентів, у зв`язку із чим, им запропоновано прийняти нереалізовану продукцію - пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,000 тонн за місцем знаходження: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Цегельна, б. 40, Елеватор Д (Т. 1 а.с. 131).

З огляду на це, сторонами складено та підписано додаток №03/8 від 03.08.2020 до Специфікації №1 від 27.01.2020, у відповідності до якого, позивачу повертається нереалізована продукція - пшениця 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,000 тонн за місцем знаходження: Одеська область, Березівський район, с.Новоселівка, вул. Цегельна, б. 40, Елеватор Д до 15.08.2020 включно (Т. 1 а.с. 132).

На підтвердження факту повернення Комісіонером вищевказаної продукції позивачем надано актом №1 прийому-передачі (повернення) продукції з комісії до специфікації №1 від 27.01.2020 до Договору комісії №ФМ-21/01/20 від 27.01.2020 (Т. 1 а.с. 133).

Із матеріалів справи слідує, що ТОВ «ФМ «Київхліб» з метою реалізації продукції пшениці 3 класу м`якої, ненасіннєвої, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,000 тонн уклало з ТОВ «Хлібопродукція» Договір комісії №ФМ-03/08/20 від 03.08.2020 (далі - Договір комісії №ФМ-03/08/20) (Т. 1 а.с. 134-136).

У відповідності по пункту 1.1. вищевказаного Договору комісії, Комітент (ТОВ «ФМ «Київхліб») доручає, а комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію (продаж та/чи поставку) на експорт з України продукції, що належить Комітенту; укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу та/чи поставки (надалі також - контракт чи контракти), оформляти і підписувати в інтересах комітента інші документи, необхідні для здійснення продажу продукції на експорт, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних договорів (контрактів) тощо.

Специфікацією №1 від 03.08.2020 до Договору комісії №ФМ-03/08/20 від 03.08.2020 передбачено, що позивач доручає, а ТОВ «Хлібопродукція» зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок комітента юридичні дії з продажу за межами України продукції, а саме: пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,000 тонн із мінімальною вартістю реалізації партії продукції 5 222 700,00 грн. (Т. 1 а.с. 1137).

Пунктом 2 Специфікації від 03.08.2020 закріплено умови передачі продукції на комісію: EXW - Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Цегельна, б. 40, Елеватор Д.

Згідно акту №1 прийому-передачі продукції на комісію до Специфікації №1 від 03.08.2020, ТОВ «ФМ «Київхліб» передало ТОВ «Хлібопродукція» пшеницю 3 класу м`яку, ненасіннєву, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,00 тонн загальною вартістю 5 222 700,00 грн. (Т. 1 а.с. 139).

Між ТОВ «ФМ «Київхліб» (Довіритель) та ФОП ОСОБА_1 (Плвірений) укладено Договір доручення №05/04 від 05.04.2019 (далі - Договір доручення) (Т. 1 а.с. 117-118).

У відповідності до п 1.1. Договору доручення, Повірений зобов`язується вчиняти від імені та за рахунок Довірителя юридичні дії та пов`язані з ним фактичні дії шляхом представництва інтересів Довірителя перед третіми особами на території України з метою виконання Довірителем договорів, контрактів, предметом яких є придбання та/або продаж/поставка/передача на комісію (для подальшого вивезення за кордон) сільськогосподарської продукції (сировини та продуктів її переробки), для чого протягом строку дії цього Договору на території України виконувати операції з фактичного прийому/передачі сільськогосподарської продукції та підписувати первинні документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні). Сторони дійшли згоди, що повірений вправі підписувати і інші документи, пов`язані з придбанням та/або продажем/поставкою/передачею на комісію (для подальшого вивезення за кордон) сільськогосподарської продукції, у випадку досягнення сторонами про це згоди шляхом підписання відповідно додаткової угоди до цього Договору.

Згідно пункту 3.1 Договору доручення, Повірений зобов`язаний, серед іншого не пізніше 5 (п`ятого) робочого дня кожного місяця, наступного за місяцем, в якому було надано послуги за цим договором, надавати довірителю підписаний повіреним звіт щодо виконання доручення за цим договором за відповідний місяць та акти приймання-передачі наданих послуг за відповідний місяць.

На виконання умов Договору доручення, сторонами складено та підписано акт № про надання послуг від 01.04.2020, звіт №10 від 01.04.2020 про виконання доручення згідно договору доручення №05/04 від 05.04.2019, акт №11 надання послуг від 23.11.2020, звіт №11 від 23.11.2020 про виконання доручення згідно договору доручення №05/04 від 05.04.2019 (Т. 1 а.с. 119-123).

Відповідно до Звіту №10 від 01.04.2020, ФОП ОСОБА_1 здійснено наступні послуги, а саме: визначення дійсної наявності товару у постачальника, з яким довіритель уклав договір поставки; виконання операцій з фактичного приймання товару за актами прийому-передачі договорів поставки; виконання операції з фактичної передачі товару третім особам-контрагентам довірителя за договорами продажу/поставки/комісії; оформлення результатів приймання товару у власність довірителя (в тому числі, але не виключно, оформлення первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції). Перелік місць прийму-передачі товару за кількістю, а саме: пшениця 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 27.01.2020, 28.01.2020, 29.01.2020 від ТОВ «Золотистий колос», 27.01.2020, 28.01.2020, 29.01.2020 від ТОВ «Форд Холл» за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка.

Згідно Звіту №11 від 23.11.2020, аналогічні послуги були надані Повіреним 03.08.2020 з отриманням товару (пшениці) від ТОВ «Форд Холл», 03.08.2020 від ТОВ «Хлібопродукції» за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка (Т. 1 а.с. 123).

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що продукція - пшениця 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019, яка придбана ТОВ «ФМ «Київхліб» у ТОВ «Золотистий колос», була спочатку передана для реалізації ТОВ «Форд Холл», однак, у зв`язку із нереалізацією ним такої продукції, передана ТОВ «Хлібопродукція».

Передача та приймання продукції відбувалась за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка та здіснювалось ФОП ОСОБА_1 , на виконання умов Договору доручення №05/04 від 05.04.2019.

Щодо посилання апелянта на те, що звіти та акти складені з порушенням п. 3.1 Договору доручення від 05.04.2019 № 05/04, слід зазначити, що порушення строків складення документів за договором від 05.04.2019 не є та не може свідчити, що такі операції не відбулися.

В подальшому, ТОВ «Хлібопродукція», на виконання умов Договору комісії від 03.08.2020, було реалізовано продукцію - пшеницю 3 класу м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, ДСТУ 3768:2019 у кількості 1 050,00 тонн за ціною 4 974,00 грн. за 1 тонну компанії NIKA HOLDING GROUP, spol.s r.o., нерезидент Чеської Республіки, відповідно до контракту №HL-05-11-20/FM від 20.11.2020 (Т. 1 а.с. 141-144).

На підтвердження реалізації такої продукції позивачем надано митну декларацію №UA700100/2020/006529 (Т. 1 а.с. 147).

Обставини надання Комісіонером - ТОВ «Хлібопродукція» послуг позивачу за Договором комісії від 03.08.2020 підтверджуються актами №00026, №00027 від 30.12.2020 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітом комісіонера від 30.12.2020 (Т. 1 а.с. 145-146, 149).

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують якість безпеку товарів від виробника або постачальника, а саме: паспорта якості, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікати, видані Міністерством охорони здоров`я України, довідки Держспоживстандарту України, сертифікати відповідності, документи про якість тощо, слід зазначити, що умовами Договору від 24.01.2020 не встановлено обов`язку надання таких документів, а передбачено виконання такого пункту договору від 24.01.2020 виключно на вимогу постачальника (позивача).

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, сертифікати якості та інші документи, на відсутність яких посилається контролюючий орган, не є первинними документами, в розумінні Закону №996-ХІV та ПК України.

Посилання апелянта на відсутність інформації щодо освіти та кваліфікації найманих працівників колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, це жодним чином не спростовує факту реальності господарських операцій.

Також, необгрунтованим є посилання апелянта на ненадання позивачем товарно-транспортнитх накладних, оскільки, місце навантаження, розвантаження та подальша передача товару здійснювалась за однією і тією ж адресою: Одеська область, Березівський район, с.Новоселівка, вул. Цегельна, б. 40, Елеватор Д .

Враховуючи вищезазначене, висновки контролюючого органу про те, що позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 1 010 000 грн. за січень 2020 року є необгрунтованими, а тому, судом першої інстанції правильно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2024 р.