Ухвала

від 23.07.2024 по справі 760/15169/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/15169/24 1-кс/760/6670/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112340000219 від 22 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, про встановленні строку для проведення процесуальних дій, -

в с т а н о в и в:

28 червня 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва адвокатом ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , було подано клопотання про встановленні строку для проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112340000219 від 22 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України, у якому адвокат просить:

- встановити слідчим Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, які входять до складу групи слідчих та здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112340000219 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 серпня 2023 року та прокурорам, що входять до групи прокурорів та здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023112340000219 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 серпня 2023 року строк для проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 283 КПК України, тривалістю 1 (один) місяць з моменту отримання даної ухвали органом досудового розслідування.

В обгрунтування доводів клопотання автором зазначається наступне.

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112340000219 внесеному в ЄРДР 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В межах даного кримінального провадження сторона обвинувачення здійснює досудове розслідування щодо того, що в період часу з 2016 по 2022 рік ОСОБА_6 будучи керівником та засновником ТОВ «Пульс 2020» код ЄДРПОУ 43826828, ТО В «Конкорд Рент» код ЄДРПОУ 38855553, ТОВ «Рент Офіс» код ЄДРПОУ 44099342 та ТОВ «КУБ 2020» код ЄДРПОУ 43466858, діючи за попередньою змовою спільно з невстановленими особами здійснюють заходи щодо заволодіння чужим майном, а саме грошових коштів, шляхом укладення фіктивних договорів про оренду нерухомого майна за цінами, які в рази перевищують ринкові та для виконання вказаних дій використовуються вищевказані підприємства. Крім того, встановлено, що майно, яке неодноразово фіктивно здається в оренду вже здано в оренду іншим особам, які офіційно сплачують орендну плату.

Автором клопотання зазначається, що у даному кримінальному провадженні, на підставі положень пункту 16-1 частини 1 статті 3 КПК України, ОСОБА_6 є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Крім того, ініціатором клопотання зазначається, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проводиться з 22.08.2023, тобто вже майже 10 місяців.

За час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилися допити в якості свідків директора ТОВ «Пульс 2020» ОСОБА_7 , головного бухгалтера ТОВ «Пульс 2020» ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , під час допитів встановлювались обставини діяльності зазначених вище юридичних осіб та участі в їх діяльності ОСОБА_6 ..

Зі змісту клопотання вбачається, що до вказаних товариств, фізичних осіб, а також до ОСОБА_6 застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, у виді тимчасового доступу до речей і документів.

Автором клопотання зазначається, що з кінця 2023 року орган досудового розслідування мав у своєму розпорядженні документи щодо діяльності відповідних компаній і в органу досудового розслідування було достатньо часу для їхнього аналізу та прийняття рішення щодо можливого повідомлення про підозру, однак жодній особі не було вручено повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні.

В обгрунтування доводів клопотання адвокатом ОСОБА_5 зазначається, що судом було скасовано постанову заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 24.05.2024 та зобов`язано повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023112340000219 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Автором клопотання зазначається, що громадянин ОСОБА_6 є власником дев`яти нежитлових приміщень, однієї квартири, семи земельних ділянок, семи машиномісць, перелік яких зазначений в Інформаційній довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке він набув у власність в період з 2015 - 2020 роки, при цьому придбавати та відчужувати нерухоме майно ОСОБА_6 почав з 1998 року та на придбання якого було витрачено 50 541 340,1 гривень (2 432 845,05 доларів США згідно середньорічного курсу НБ України).

Згідно з відповіддю Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №4202/Адв/26-15-12-06-22 від 26.11.2020 ОСОБА_6 за період з першого кварталу 1998 року по четвертий квартал 2019 року отримував доходи з таких джерел: (1) дохід за основним місцем роботи (заробітна плата; інші нарахування); (2) матеріальна допомога; (3) дивіденди; доходи за неосновним місцем роботи (заробітна плата; інші нарахування); (4) продаж рухомого та нерухомого майна; (5) страхові виплати; (б) проценти; (7) надання майна в лізинг тощо.

Загалом за період з 1998 року по 2020 рік ОСОБА_6 отримав 116 021 913,98 грн.

Також, автором клопотання зазначається, що перетинаючи державний кордон як ОСОБА_6 , так і його дружина та син могли перевозити з собою готівкові кошти у розмірі, що не перевищують 10 000 евро - в межах дозволених законодавством України.

Згідно з довідкою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №4202/Адв/26-15-12-06-22 від 26.11.2020, протягом 2015-2019 років ОСОБА_6 отримав дохід від надання в оренду нерухомого майна на загальну суму 15 805 478 гривень, з яких: за 2015 - 486 576,00 грн; за 2016 - 3 617 471,5 грн; за 2017- 3 693 189,3; за 2018 - 3 959 269,89; за 2019 - 4 048 972,12 грн.

На підтвердження вказаній обставині автором клопотання зазначається, що за вказаний період ОСОБА_6 здавав в оренду ряд об`єктів нерухомого майна, що розташовані у місті Києві суб`єктам підприємницької діяльності, отримуючи при цьому прибуток.

Адвокатом ОСОБА_5 в обгрунтування доводів клопотання зазначається, що об`єкти нерухомості, які ОСОБА_6 , як власник здає в оренду - зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ним на праві власності.

Згідно листа Головного управління ДПС України у м. Києві №16/2615-13-06-10 від 22.05.2023, станом на 19.05.2023 відповідно до даних інтегрованих карток інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у платника податків ОСОБА_6 податковий борг не обліковується.

Ініціатором клопотання зазначається, що надані договори оренди є законними, а визначені у них ціни повністю відповідають задекларованим доходам ОСОБА_6 , що спростовує версію слідства щодо укладення фіктивних договорів про оренду нерухомого майна за цінами, які в рази перевищують ринкові.

Автором клопотання зазначається, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 190 КК України ґрунтується виключно на припущеннях та здогадках органу досудового розслідування.

Ініціатором клопотання зазначається, що відповідно до пункту 16-1 частини 1 статті 3 КПК України, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування є особа, стосовно якої здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

В обгрунтування доводів клопотання зазначається, що у кримінальному провадженні за № 42023112340000219 відносно ОСОБА_6 внесені до ЄРДР ще 22 серпня 2023 року, однак органом досудового розслідування здійснюється імітація проведення досудового розслідування шляхом подання клопотань які не мають жодного доказового або нормативного обгрунтування, у зв`язку із чим ОСОБА_6 опинився у ситуації коли, за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вчиняє процесуальні дії проти нього (допити, запити, клопотання) тим самим намагаючись обмежити його права, тому посилаючись на положення статтей 7, 9, 28, 114, 219 та 283 КПК України, адвокат ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити.

В судових засіданнях, які мало місце 11 та 23 липня 2023 року адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_6 , підтримав клопотання адвоката ОСОБА_10 , та просив його задовольнити з підставі викладених у ньому.

В судовому засіданні прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання та додатково пояснив, що рішення про закриття кримінального провадження може прийняти слідчий щодо фактового кримінального провадження, а прокурором приймається таке рішення - у випадку пред`явлення особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

В судовому засіданні, що мало місце 23 липня 2024 року слідчий ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 з приводу поданого клопотання поклався на розсуд суду, однак пояснив, що встановлення такого строку буде втручанням в діяльність слідчого, при цьому зазначив, що у випадку все ж таки його встановлення судом, то він має бути нормальним і достатнім для прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Слідчим було повідомлено, що вказане кримінальне провадження надійшло для здійснення досудового розслідування 29 вересня 2023 року до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, при цьому відомості про ймовірно вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР Обухівською окружною прокуратурою. З приводу тривалості досудового розслідування слідчим було повідомлено, що складність у здійсненні досудового розслідування полягала у тому, що слідчими суддями постановлялися ухвали про відмову в задоволенні клопотань органу досудового розслідування про тимчасовий доступ до речей та документів. При цьому слідчим також було повідомлено, що повторно до суду з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів після усунення недоліків, у зв`язку із чим слідчими суддями приймалися рішення про відмову у їхньому задоволення, повторно сторона обвинувачення - не зверталася.

На запитання слідчого судді, слідчим було повідомлено, що у випадку, якби сторона захисту не ініціювала розгляд даного клопотання в судовому порядку, то стороною обвинувачення орієнтовно в середині серпня 2024 року було б прийнято рішення про оголошення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або ж прийняте рішення про закриття кримінального провадження.

Слідчим також було повідомлено, що для завершення досудового розслідування стороні обвинувачення необхідно здійснити лише аналіз податкових документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши пояснення адвоката, думку прокурора та слідчого, а також ознайомившись в нарадчій кімнаті з матеріалами кримінального провадження наданими слідчим, встановив наступне.

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112340000219 внесеному в ЄРДР 22 серпня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської обласної прокуратури.

Відповідно до Витягу з ЄРДР, досудове розслідування здійснюється, щодо того, що в період часу з 2016 по 2022 рік ОСОБА_6 будучи керівником та засновником ТОВ «Пульс 2020» (код ЄДРПОУ 43826828), ТОВ «Конкорд Рент» (код ЄДРПОУ 38855553), ТОВ «Рент Офіс» (код ЄДРПОУ 44099342) та (ТОВ «КУБ 2020» код ЄДРПОУ 43466858), діючи за попередньою змовою спільно з невстановленими особами здійснюють заходи щодо заволодіння чужим майном, а саме грошових коштів, шляхом укладання фіктивних договорів про оренду нерухомого майна за цінами, які в рази перевищують ринкові та для виконання вказаних дій використовують вказані підприємства. Крім того, майно, яке неодноразово фіктивно здається в оренду вже здано в оренду іншим особам, які офіційно сплачують орендну плату.

Слідчим суддею встановлено, що станом на 23 липня 2024 року жодній особі у даному кримінальному проведенні не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 190 КК України передбачено, що шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 219 КПК України (в редакції станом на 22 серпня 2023 року, дату внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

Згідно частини 1 статті 219 КПК України (станом на 23 липня 2024 року) строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Таким чином, у випадку не внесення Законодавцем змін до частини 1 статті 219 КПК України досудове розслідування у випадку непродовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, або у випадку не повідомлення жодній особі про підозру, завершився б 23 серпня 2024 року.

Разом із цим, враховуючи внесені Законодавцем зміни до частини 1 статті 219 КПК України, строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях у яких жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення є - невизначеними, тобто безтерміновими.

Приписами статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7, частини 1 статті 9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України, частини 5 статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень, не порушували права, свободи і інтереси особи.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідувані злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо. Разом з цим, важко навіть перерахувати всі цінності і легітимні інтереси, які захищає кримінальне процесуальне законодавство від бажання розслідувати злочини за будь-яку ціну. Саме через складність визначення цього балансу, він визначається законом. З огляду на це, саме на судову систему покладено обов`язок забезпечення дотримання визначеного законом балансу між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Ця норма кореспондує із положеннями частини 1, 2 статті 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений частиною 2 статті 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі частини 6 статті 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень статті 114 КПК України.

Викладене вище кореспондується з позиціями, викладеними Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к (провадження 51-1329кмп19) та Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 у справі № 757/5607/19-к (провадження 51-4094км19), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на це, слідчий суддя приходить до висновку що вказане клопотання подано уповноваженою особою та у спосіб, визначений КПК України, а відтак підлягає розгляду в судовому засіданні.

Слідчим суддею встановлено, що орган досудового розслідування звертався в межах досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42023112340000219 від 22 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей та документів, що підтверджується ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва від: 12 жовтня 2023 року справа № 760/23361/23 (провадження № 1-кс/760/9693/23); 12 жовтня 2023 року справа № 760/23354/23 (провадження № 1-кс/760/9690/23); 13 жовтня 2023 року справа № 760/23365/23 (провадження № 1-кс/760/9695/23); 13 жовтня 2023 року справа № 760/23351/23 (провадження № 1-кс/760/9688/23); 09 квітня 2024 року справа № 760/7554/24 (провадження № 1-кс/760/3668/24); 07 травня 2024 року справа № 760/9458/24 (провадження № 1-кс/760/4452/24); 07 травня 2024 року справа № 760/9460/24 (провадження № 1-кс/760/4453/24); 23 травня 2024 року справа № 760/11087/24 (провадження № 1-кс/760/5058/24) - вказані ухвали за змістом резолютивної частини були, як про задоволення, так і про відмову в задоволенні клопотань органу досудового розслідування.

Отже, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні і процесуальні дії (процесуальні рішення) здійснюється (приймаються) фактично відносно ОСОБА_6 , вилучаються необхідні документи здійснюються допити осіб та здійснюються інші заходи забезпечення кримінального провадження, що на переконання слідчого судді свідчить проте, що такими діями обмежуються права та законні інтереси останнього.

З постанови заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 24 травня 2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112340000219 від 22 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України вбачається, що вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що наразі відсутні підстави для прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, а отже й відсутні підстави для задоволення поданої адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 скарги.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 у справі № 760/6012/24 (провадження № 1-кс/760/6012/24) було скасовано постанову заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 24 травня 2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112340000219 від 22 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України та зобов`язано керівника Київської обласної прокуратури (заступника керівника Київської обласної прокуратури, який має відповідні повноваження) повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_6 , від 23 травня 2024 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112340000219 від 22 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

Під час розгляду даного клопотання, ані стороною захисту, ані обвинувачення не було повідомлено слідчого суддю про результати виконання зазначеної вище ухвали.

Слідчий суддя зазначає, що при розгляді саме вказаного клопотання до компетенції слідчого судді не входить з`ясування наявності чи відсутності в діях громадянина ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України або будь-якого іншого.

Враховуючи що заявником у клопотанні порушується питання щодо недотримання стороною обвинувачення розумних строків у кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини з питань застосування статті 6 Конвенції в частині оцінки розумності строку проведення досудового слідства.

Строки досудового розслідування та судового розгляду, відповідно до міжнародних договорів України, повинні бути розумними. Статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року передбачено, що кожен має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому кримінального обвинувачення бути судимим без невиправданої затримки (п.п. «с» п. 3).

Відповідно до статті 7 КПК України розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження.

В контексті «розумного» строку судового розгляду, у своєму рішенні «Поліщук проти України» від 15.10.2009 ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 параграф 1 Конвенції і зазначив, що «Відповідно ст. 6 параграфу 1 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 19).

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988).

В контексті кримінального провадження, Конституційний Суд України, у своєму рішенні від 30.01.2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) відзначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 253 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 йдеться: «Суд зазначає, що момент, з якого ст. 6 починає застосовуватись до «кримінальних» питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу «сутнісній», а не «формальній» концепції «обвинувачення», про яке йдеться у п. 1 ст. 6» ( п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Шубінський проти Словенії» від 18.01.2007).

У справі «Антоненков проти України» Європейський суд наголосив, що «розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі «Антоненков та інші про України» від 22.11.2005, остаточне).

Обов`язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку у кримінальному провадженні зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов`язаних критеріїв, які сформовано, зокрема, у рішення ЄСПЛ у справі «Кениг проти Федеративної республіки Німеччини». Відповідно до п. 99 цього Рішення: «розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу inter alia (поміж іншим) на складність справи, поведінку заявника та рух справи в адміністративних органах і судах. Однак, затримки, викликані труднощами справи й поведінкою заявника, самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду. Головна причина полягає в процесі ведення справи, тобто саме способі реалізації уповноваженими суб`єктами своїх повноважень». Аналогічна позиція висловлена і у п. 116 рішення ЄСПЛ у справі «Вергельський проти України» від 12.03.2009, рішення у справі «Фрідленд проти Франції» від 27.06.2000, п. 67 рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» від 25.03.1999, рішення у справі «Філіс проти Греції» від 27.08.1991.

В пункті 39 рішення «Антоненков та інші проти України», Суд вказав, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено (п. 81 рішення у справі «Рохліна проти Росії» від 07.04.2005).

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі. «Це означає, що період, який слід брати до уваги, триває до тих пір, поки висунуті звинувачення більш не впливають на стан конкретної особи і усунена невизначеність щодо його правового статусу...» (рішення у справі «Стогмюллер проти Австрії» від 10.11.1969, п. 89 рішення у справі «Нахманович проти Росії» від 02.03.2006 та п. 71 рішення у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006).

Відповідно до позиції ЄСПЛ щодо питання про взаємозв`язок між гарантією, закріпленою у ч. 1 ст. 6 Конвенції, та положенням ст. 13 Конвенції, викладеної у згаданому рішенні у справі «Кудла проти Польщі», право особи на судовий розгляд протягом розумного строку буде менш ефективним, якщо відсутня можливість направити скаргу про порушення прав, передбачених Конвенцією, спочатку до національних органів. У цій справі Суд констатував порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного національного засобу правового захисту, за допомогою якого він зміг би реалізувати своє право на «судовий розгляд упродовж розумного строку» відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції (п. 160 рішення). Зокрема, Суд вказав на відсутність у національному праві будь-яких спеціальних правових засобів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження та прискорити його (п. 159 рішення).

Поряд з вищевикладеним, слідчий суддя приймає до уваги і критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, передбачені частиною 3 статті 28 КПК України, якими є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Слідчим суддею, під час судового розгляду даного клопотання, в судовому засіданні, шляхом опитування учасників кримінального провадження, було встановлено, що у випадку, якби сторона захисту не ініціювали розгляд даного клопотання в судовому порядку, то стороною обвинувачення орієнтовно в середині серпня 2024 року було б прийнято рішення про оголошення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або ж прийняте рішення про закриття кримінального провадження і для цього стороні обвинувачення необхідно здійснити лише аналіз податкових документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що податкові документи містяться, як в матеріалах кримінального провадження, яке перебуває в розпорядженні слідчого, так і в матеріалах даного клопотання, разом із документами - договорами які підтверджують право власності громадянина ОСОБА_6 на нерухоме майно та надання його в оренду, до яких слідчий та прокурор мають право доступу в порядку визначеному КПК України.

Приписами статті 22 КПК України серед іншого передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом . Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стороною обвинувачення не підтверджено і не наведено жодних аргументів, які б свідчили про особливу складність провадження, так само, не наведено жодних відомостей, які б свідчили про наявність перешкод або труднощів, які б перешкоджали прогресу у здійсненні досудового розслідування даного кримінального провадження.

Викладені вище обставини, у своїй сукупності, свідчать про необхідність встановлення органу досудового розслідування процесуальних строків для вчинення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у розумні строки, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатньо вагомих аргументів, статус ОСОБА_6 органом досудового розслідування так і не визначений, що може призвести до порушення прав сторони кримінального провадження.

За викладених обставин, слідчий суддя, здійснюючи в порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, враховуючи думку слідчого про необхідність надання достатнього строку для прийняття рішення за вимогами відповідного клопотання, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, встановлення строку для проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 283 КПК України, тривалістю саме в 2 (два) місяці з моменту отримання даної ухвали органом досудового розслідування, який на переконання слідчого судді, враховуючи думку сторони обвинувачення, буде більш ніж достатній.

На підставі викладеного, керуючись статтями 113, 114, 116, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити частково.

Встановити слідчим Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, які входять до складу групи слідчих та здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112340000219 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 серпня 2023 року та прокурорам, що входять до групи прокурорів та здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023112340000219 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 серпня 2023 року строк для проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 283 КПК України, тривалістю 2 (два) місяці з моменту отримання даної ухвали органом досудового розслідування.

В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1