Постанова

від 13.08.2024 по справі 569/6956/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 569/6956/24 пров. № А/857/19860/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засіданьДоморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 липня 2024 року у справі за його позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

суддя у І інстанціїТимощук О.Я.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 04 липня 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

10 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕНА №1818215 від 04 квітня 2024 року, що винесена інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Капітанюком С.В. (далі Інспектор), про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 липня 2024 року у справі № 569/6956/24 у задоволені вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, який у своїй скарзі просив таке скасувати та прийняте нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що до моменту його зупинки патрульним поліцейським позивач не знав, що був позбавлений права керування транспортним засобом. Окрім того, долучений до справи відеозапис вважає неналежним доказом у цій справі.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом, 04 квітня 2024 року Інспектором було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної за частиною 4 статті 126 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн за те, що 04 квітня 2024 о 05 год 25 хв той, керуючи транспортним засобом NISSAN PRIMERA д.н.з. НОМЕР_1 у м. Рівне по вул. Богоявленська (Черняка), 18, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. При цьому у ході перевірки документів було з`ясовано, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі Рівненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2024 року, чим порушив пункт 2.1. «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР) та статтю 15 Закону України «Про дорожній рух».

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи надані відповідачем докази, суд першої інстанції встановив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1818215 від 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Підставою винесення оскаржуваної постанови стало те, що під час несення служби в м. Рівне по вул. Богоявленській 04 квітня 2024 року о 05 год 25 хв Інспектором було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху позивачем, а саме перетин транспортним засобом NISSAN PRIMERA з державним номерним знаком НОМЕР_1 під його керуванням подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. При цьому при перевірці було встановлено, що позивач вже позбавлений права керування транспортними засобами на 1 рік постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2024 року.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не знав про позбавлення його права керування транспортними засобами не спростовує сам факт керування автомобілем з позбавленням права на керування.

Окрім того, таке твердження спростовано матеріалами справи, що свідчать про переоцінку позивачем фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог діючого законодавства.

Докази, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 липня 2024 року у справі № 569/6956/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 13 серпня 2024 року.