Рішення

від 12.08.2024 по справі 320/12524/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року №320/12524/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду:

- уточненої позовної заяви в кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та для суду, із викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав та детальним викладенням обставини спірних правовідносин з посиланням на відповідні докази, в частині щодо кожного з відповідачів, з урахуванням висновків суду;

- належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують надсилання позивачем податкових накладних на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої, зокрема, долучено уточнену позовну заяву, у якій позивач просить суд:

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8043913/36842757 від 09.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 12.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 32 від 12.12.2022, датою її фактичного надходження 23.12.2022;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8043911/36842757 від 09.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 12.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 33 від 12.12.2022, датою її фактичного надходження 23.12.2022;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8043912/36842757 від 09.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №34 від 12.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 34 від 12.12.2022, датою її фактичного надходження 23.12.2022;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100940/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної №36 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100946/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №37 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 37 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100947/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної №38 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100941/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №39 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 39 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100948/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 40 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100942/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної №41 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100943/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №42 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 42 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100944/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №43 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 43 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023;

- визнати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №8100945/36842757 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 28.12.2022 протиправним, та зобов`язати Державну податкову службу здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 44 від 28.12.2022, датою її фактичного надходження 05.01.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ним подані до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень відповідачем-2, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаними податковими накладними. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.

Також, ГУ ДПС у м. Києві подало клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідач вважає, що правою підставою для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є положення частини четвертої статті 12 КАС України, якою визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, зокрема, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, суд зазначає, що предмет спору у даній справі не підпадає під вказане правило, оскільки в межах цієї справи позивач не оскаржує жодне рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, предмет спору у цій справі стосується оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак на підставі таких рішень не може бути заявлена жодна вимога про стягнення грошових коштів.

У зв`язку з цим, суд вважає, що процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Також суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, про які вказує позивач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Отже, підстави для здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30) зареєстровано 13.01.2010 в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 1010021070009006513.

Види господарської діяльності позивача за кодом КВЕД: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.39 інші роботи із завершення будівництва; 43.91 покрівельні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2022 між ТОВ «Укрспецгідроізоляція» та КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради укладено договір підряду №4526/10/2, відповідно до п. п. 1.1 договору підряду №4526/10/2, позивач використовуючи матеріали замовника, зобов`язується на свій ризик виконати роботи: поточний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: вул. Квіткова, 2 (1-й, 3-й, 4-й під`їзди) в м. Ірпінь Київської області (проведення заходів з усунення аварій в житловому фонді: відновлення пошкодження покрівель внаслідок військової агресії рф проти України в житлових будинках м. Ірпінь Київської області, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами договору.

10.10.2022 між ТОВ «Укрспецгідроізоляція» та КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради укладено договір підряду №4526/10/1, відповідно до п. п. 1.1 договору підряду № 4526/10/1, позивач використовуючи матеріали замовника, зобов`язується на свій ризик виконати роботи: поточний ремонт покрівлі житлового будинку за пресою: вул. Садова, 47 в м. Ірпінь Київської області (проведення заходів з усунення аварій в житловому фонді: відновлення пошкодження покрівель внаслідок військової агресії рф проти країни в житлових будинках м. Ірпінь Київської області, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами договору.

Також, 06.12.2022 між ТОВ «Укрспецгідроізоляція» та КП «Бучасервіс» Бучанської міської ради укладено договір №302, відповідно до п. п. 1.1 договору №302, позивач зобов`язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами використанням наявних матеріалів замовника та інших матеріалів позивача виконати роботи: аварійно-відновлювальні роботи - поточний ремонт покрівель об`єктів критичної інфраструктури (трансформаторних підстанцій) у м. Буча, Бучанського району Київської області: № 32 по вул. Києво-Мироцька, 135, № 44 по вул. Києво-Мироцька, 104-А, № 71 по вул. Яблунська, 15, № 133 по вул. Інститутська, 9, № 174 по вул. Склозаводська, 6, № 367 по вул. Б. Хмельницького, 2, № 568, по вул. Нове Шосе, 16, № 740 по вул. Садова, 7-Б, № 567 по вул. Б. Хмельницького, 6 (код ДК 021:2015:4545260000-7 покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов`язується прийняти закінчений об`єкт та сплатити вартість виконаних робіт.

За результатами виконання робіт відповідно до зазначених вище договорів контрагенти оплатили виконані позивачем роботи.

Надалі, позивачем, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складені та направлені електронними засобами зв`язку до контролюючого органу для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) такі податкові накладні:

- №32 від 12.12.2022 на суму 1192050,00 грн. (у т.ч. ПДВ 198675,00 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 23.12.2022;

- №33 від 12.12.2022 на суму 827955,00 грн. (у т.ч. ПДВ 137992,50 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 23.12.2022;

- №34 від 12.12.2022 на суму 1655907,00 грн. (у т.ч. ПДВ 275984,50 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 23.12.2022;

- №36 від 28.12.2022 на суму 62427,60 грн. (у т.ч. ПДВ 10404,60 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №37 від 28.12.2022 на суму 102252,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17042,00 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №38 від 28.12.2022 на суму 66782,40 грн. (у т.ч. ПДВ 11130,40 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №39 від 28.12.2022 на суму 110756,40 грн. (у т.ч. ПДВ 18459,40 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №40 від 28.12.2022 на суму 107232,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17872,00 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №41 від 28.12.2022 на суму 161158,80 грн. (у т.ч. ПДВ 26859,80 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №42 від 28.12.2022 на суму 186912,00 грн. (у т.ч. ПДВ 31152,00 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

- №43 від 28.12.2022 на суму 186912,00 грн. (у т.ч. ПДВ 31152,00 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023;

-№44 від 28.12.2022 на суму 202921,20 грн. (у т.ч. ПДВ 33820,20 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.01.2023.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачеві були направлені відповідні квитанції.

Так, в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 відповідачем вказано, що реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складенні та поданні платником податків, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з письмовими поясненнями, до яких були долучені документи довільного формату.

Однак, комісією ГУ ДПС в м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення: №8043913/36842757 від 09.01.2023, №8043911/36842757 від 09.01.2023, №8043912/36842757 від 09.01.2023, №8100940/36842757 від 18.01.2023, №8100946/36842757 від 18.01.2023, №8100947/36842757 від 18.01.2023, №8100941/36842757 від 18.01.2023, №8100948/36842757 від 18.01.2023, №8100942/36842757 від 18.01.2023, №8100943/36842757 від 18.01.2023, №8100944/36842757 від 18.01.2023, №8100945/36842757 від 18.01.2023, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем подано до Державної податкової служби України скарги.

За результатами розгляду скарг щодо вказаних вище рішень про відмову у реєстрації податкових накладних коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державною податковою службою України прийняті рішення, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Позивач вважаючи оскаржувані рішення протиправним та таким, що прийнятті з порушенням податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, у редакції чинній на момент виникнення спірних правововідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до контролюючого органу, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатом обробки податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 їх реєстрація зупинена, про що позивачу направлені відповідні квитанції, у яких вказано, що «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку.».

Пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених в додатку 1 до Порядку №1165, передбачено: платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

Тобто цьому критерію платник відповідає у разі порушення порядку подання контролюючому органу фінансової звітності з податку на прибуток.

В матеріалах справи відсутнє рішення Комісії регіонального рівня про відповідність ТОВ «Укрспецгідроізоляція», як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Разом із тим, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 контролюючий орган пропонує позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено контролюючому органу регіонального рівня пояснення та копії документів щодо спірних податкових накладних.

Однак, Комісія ГУ ДПС у м. Києві за результатами розгляду вищевказаних документів дійшла висновку про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Проте, Комісія ГУ ДПС у м. Києві не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.

У зв`язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкових накладних, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18 при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що квитанції не містять розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанцій вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку №1165.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 по справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Суд зазначає, що документи, надані позивачем на підтвердження проведення господарських операцій, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія ГУ ДПС у м. Києві, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ГУ ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Однак під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії ГУ ДПС у м. Києві документів, а відтак, не доведено правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8043913/36842757 від 09.01.2023, №8043911/36842757 від 09.01.2023, №8043912/36842757 від 09.01.2023, №8100940/36842757 від 18.01.2023, №8100946/36842757 від 18.01.2023, №8100947/36842757 від 18.01.2023, №8100941/36842757 від 18.01.2023, №8100948/36842757 від 18.01.2023, №8100942/36842757 від 18.01.2023, №8100943/36842757 від 18.01.2023, №8100944/36842757 від 18.01.2023, №8100945/36842757 від 18.01.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх фактичного надіслання.

Позивачем під час розгляду справи надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ними доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідачів були протиправними. Право позивача на реєстрацію податкових накладних порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 32208,00 грн. належить стягнути на його користь з ГУ ДПС у м. Києві, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийняте оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зазначає, що позивачем при подачі даного адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 64416,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 03.03.2023 №0.0.2886261335.1.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було зайво сплачено 32208,00 грн. судового збору.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, для повернення переплаченого судового збору у розмірі 32208,00 грн., позивачу слід звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 08.07.2021 між ТОВ «Укрспецгідроізоляція» (Замовник) та Адвокатом Гулько Ж.В (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №08/1 (далі Договір), за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та у строк обумовлені Сторонами.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі та в порядку передбаченому Додатком №1 до Договору.

Так, Додатком до Договору від 26.02.2023, передбачено, що за правову допомогу Замовник сплачує Адвокату винагороду за захистом його інтересів в Київському окружному судді у справі щодо оскарження відмови у реєстрації податкових накладних №32 від 12.12.2022, №33 від 12.12.2022, №34 від 12.12.2022, №36 від 28.12.2022, №37 від 28.12.2022, №38 від 28.12.2022, №39 від 28.12.2022, №40 від 28.12.2022, №41 від 28.12.2022, №42 від 28.12.2022, №43 від 28.12.2022, №44 від 28.12.2022, в розмірі 25000,00 грн.

Позивач на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. надано до суду: копію договору про надання правової допомоги №08/1 від 08.07.2021; копію додатку угоди до Договору від 26.02.2023; розрахунок попередньо визначених (орієнтовних) судових витрат; копію ордеру серії АІ №1353829 від 20.02.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6495/10, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; копію квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 26.02.2023 на суму 25000,00 грн.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 7500,00 грн.

Таким чином, враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8043913/36842757 від 09.01.2023.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8043911/36842757 від 09.01.2023.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8043912/36842757 від 09.01.2023.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100940/36842757 від 18.01.2023.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100946/36842757 від 18.01.2023.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100947/36842757 від 18.01.2023.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100941/36842757 від 18.01.2023.

9. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100948/36842757 від 18.01.2023.

10. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100942/36842757 від 18.01.2023.

11. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100943/36842757 від 18.01.2023.

12. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100944/36842757 від 18.01.2023.

13. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8100945/36842757 від 18.01.2023.

14. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №32 від 12.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

15. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №33 від 12.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

16. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №34 від 12.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

17. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №36 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

18. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №37 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

19. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №38 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

20. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №39 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

21. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №40 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

22. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №41 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

23. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №42 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

24. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №43 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

25. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) податкову накладну №44 від 28.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

26. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

27. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 32208 (тридцять дві тисячі двісті вісім) грн. 00 коп. на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецгідроізоляція» (код ЄДРПОУ 36842757) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.