Ухвала

від 13.08.2024 по справі 607/16482/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13.08.2024 Справа №607/16482/24 Провадження №2/607/3370/2024

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., ознайомившись із матеріалами позовної заяви керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 27889,11 грн.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема:

1. В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, у позовній заяві позивач вказує, що у відповідності до п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Однак, вважаю, що вказана позивачем підстава для звільнення від сплати судового збору не відповідає вимогам закону з огляду на таке.

Так, предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується ст. 1206 ЦК України, на норми якої посилається також і прокурор у позовній заяві.

Зміст та суб`єктний склад зобов`язання, що регулюються ст. 1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов`язання не є договірним, але й не є зобов`язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки, зокрема, понесені закладом охорони здоров`я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов`язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди, у тому числі такі, що стосуються підстав виникнення зобов`язання, змісту шкоди, солідарного обов`язку боржників тощо.

Оскільки відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому позивач при пред`явленні даного позову не звільнений від сплати судового збору в силу вимог п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, Національна служба здоров`я України та Тернопільська міська рада, в інтересах яких керівником Тернопільської окружної прокуратури пред`явлений даний позов, не відносяться до категорії осіб, які відповідно до п. 6 ч. 1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» звільняються від сплати судового збору за подання цього позову.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.01.2019 у справі № 462/375/17.

Крім цього, відповідно до правової позиції, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

З урахуванням викладеного вважаю, що підстави звільнення від сплати судового збору, на які позивач посилається у позовній заяві, у даній справі застосуванню не підлягають, а відтак судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру стягнення коштів.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем в позовній заяві вказано ціну позову 27889,11 грн.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за майновою вимогою про стягнення коштів в розмірі 3028,00 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:

1. сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру про стягнення коштів в розмірі 3028,00 грн та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Р. Кунець