Рішення

від 09.08.2024 по справі 650/1243/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 650/1243/24

провадження № 2/650/741/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

прокурора Сухомлина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області Зіневича Дмитра, який звернувся в інтересах держави в особі Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області, Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяних збитків,

в с т а н о в и в :

19 березня 2024 року керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 76 782 гривні 90 копійок та зарахувати на рахунок Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

В обґрунтуванняпозову заявникзазначив, що постановою суду у справі 522/12217/23 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та покладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих організмів, разом з тим питання щодо відшкодування шкоди у сумі 76 782 гривні 90 копійок, завданої відповідачем рибному господарству України, не вирішено. На цей час збитки добровільно не відшкодовано.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

Прокурор Сухомлин А.О. на судовому засіданні просив задовольнити позов пояснивши, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, своїми діями він заподіяв водним живим ресурсам шкоду у розмірі 76 782 гривні 90 копійок, що підтверджено належними розрахунками, а відтак остання підлягає стягненню з відповідача.

На судове засідання представник Управління Державногоагенства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уХерсонській області не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив вимоги позову задовольнити.

На судове засідання представник Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 на судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, перевіривши обставини наведені сторонами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно постанови Приморського районного м.Одеса у справі про адміністративне правопорушення № 522/12217/23 від 10 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та покладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих організмів.

Із матеріалів зазначеної справи вбачається, що 24.05.2023 року о 07:00 на території парку «Кам`янська січ» гр. ОСОБА_1 здійснював вилов риби забороненим для любительського рибальства знаряддям мисиновою сіткою з берега на нерестовищі, в період весняно-літньої заборони.

При виявленні правопорушення виявлено: мисинова сітка-а=48 1=22 м - 1 од.; свіжа риба - карась сріблястий - 13 піт. молодь сазана - 3 шт. чим заподіяно збитки рибному господарству України на загальну суму 6065 грн., 00 копійок, згідно постанови КМУ №757 від 10.05.2022 року ОСОБА_2 грубо порушив п.І розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства», ст.63 Закону України «Про тваринний світ»; наказ 12-ОД від 31.03.2023 «Про заборону добування (вилову) водних біоресурсів у рибно-господарських, водних об`єктах у період нересту та затвердження переліку меж нерестовищ на водних об`єктах Херсонської області у 2023 році».

Крім того, відповідно до постанови суду 12.07.2023 року на адресу Приморського районного суду м.Одеси після надходження матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що під час складання адміністративних матеріалів було допущено технічну помилку під час розрахунку розміру збитків, завданих рибному господарству.

Вірним є розмір шкоди 76 782,90 грн., що підтверджується оновленою довідкою-розрахунком збитків яка на цей час добровільно не відшкодована.

Оскільки вчиненим правопорушенням було заподіяно шкоду рибному господарству України та питання про відшкодування збитків не було вирішене судом одночасно із вирішенням питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, статтею 40КУпАП передбачена можливість його вирішення в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно дост.13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст.66Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.5Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1 ст.40Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із ст.20Закону України«Про рибнегосподарство,промислове рибальствота охоронуводних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Таким чином, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення встановлено винуватість відповідача в тому, що він порушив правила рибальства, проте розмір збитків, заподіяних рибному господарству або іншій особі внаслідок такого порушення постановою суду не встановлено, питання про їх стягнення під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження водних ресурсів має загальнонаціональне значення. За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, наданий розрахунок складений уповноваженою особою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди в сумі 76 782 гривні 90 копійок є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь Херсонської обласної прокуратури підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. Керуючись вищенаведеними положеннями ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в и р і ш и в :

Позовну заяву керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області Зіневича Дмитра, який звернувся в інтересах держави в особі Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області, Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяних збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 76 782 гривні 90 копійок та зарахувати на рахунок Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, м. Херсон, вул. Михайлівська,33, р/р UA568201720343100001000002291, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позову у розмірі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2024 року.

Суддя: О.О. Сікора