Ухвала

від 06.08.2024 по справі 766/12564/24

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 766/12564/24

н/п 2/766/11479/24

УХВАЛА

06 серпня 2024 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту нерухомого майна.

В позовній заяві позивач вказав, що 19.02.2007 року Суворовським районним судом м.Херсона видано виконавчий документ: про накладення арешту на все майно та банківські рахунку ОСОБА_1 , 05.03.2007 року відкрито виконавче провадження №4008633, відносно позивача, 18.06.2007 року старшим державним виконавцем Суворовським районним відділом державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренко Михайлом Юрійовичем у виконавчому провадженні №4008633, винесене постанову про закінчення виконавчого провадження.

В позовній заяві позивач просить скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 , накладені Суворовським районним відділом державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер АА226972 від 05.03.2007 року, в межах виконавчого провадження №4008633, який зареєстрований в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, номер запису про обтяження:4687161.

Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України кожна особа має право саме в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України "Про виконавче провадження".

Позивач, пред`являючи вимоги до Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), посилається на те, що арешт було накладено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження.

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.(Аналогічніправові позиціївикладені впостанові ВерховнийСуд ускладі Об`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судувід 24.05.2021року № 712/12136/18, )

Крім цього в даному випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим .у позовного провадження.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року № 520/7100/19.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.186,260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту нерухомого майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.І. Рядча