Рішення

від 06.08.2024 по справі 289/624/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/624/23

Номер провадження 2/289/30/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 м. Радомишль

Радомишльський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі:під головуваннямсудді МельникаО.В.,з секретаремсудових засіданьПисаренко К.Л.,за участіпредставника позивача ОСОБА_1 ,відповідача ОСОБА_2 ,представника відповідачаадвоката НагорноїТ.І.,представників третьоїособи ОСОБА_3 та адвокатаНалапка М.М.розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовноюзаявою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (місце знаходження / місце проживання: вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080)до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тертиця» (ЄДРПОУ 34534801, юридична адреса: вул.Отамана Орлика, 35, м.Радомишль, Житомирський район, Житомирська область) про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суд із вказаним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" суму виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації в розмірі 335 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову вказує,що25.10.2021 між ПрАТ «УПСК» та ТОВ «АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН» (Страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №025/078/003130, згідно з яким було застраховано, у т.ч. і на випадок ДТП, транспортний засіб INFINITI QX80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску. Строк дії Договору страхування з 29.10.2021 р. по 28.10.2022 р. (п. 12). Страхова сума склала 1 050 000,00 грн. (п. 10). Франшиза за всіма страховими випадками - 5% від страхової суми (п. 13), що складає 52500 грн.

08.06.2022 року в м. Вишневе Київської області, по вул. Боголюбова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів:

1. INFIN ITI QX80, р. н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 ;

2. VOLVO FM 12 380, р. н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOGEL, р. н. НОМЕР_3 під керуванням відповідача ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП власнику автомобіля INFINITI QX80, реєстраційний номер НОМЕР_1 була завдана матеріальна шкода.

Враховуючи, що, як було зазначено, автомобіль INFINITI QX80 НОМЕР_1 був застрахований на підставі Договору страхування, ТОВ «АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШЕН» 09.06.2022 р. звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою-повідомленням про ДТП, а згодом 18.08.2022 р. і з заявою про виплату страхового відшкодування.

22.06.2022 року був складений Акт огляду транспортного засобу та зафіксовано його пошкодження у тому числі і з допомогою фотофіксації.

Відповідно до рахунку №00010001 від 29.06.2022 року ПП «ABTО-АКТИВ» вартість відновлювального ремонту склала 905386,80 грн., що становить понад 86% від страхової суми.

У той же час, відповідно до умов Договору страхування (п. 18.11) у разі коли витрати на відновлювальний ремонт становлять не менше 70% відповідної страхової суми, такий транспортний засіб вважається повністю конструктивно загиблим.

У такому разі, відповідно до п. 20.7 Договору страхування Страховик в праві провести виплату страхового відшкодування у розмірі страхової суми або дійсної вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку, якщо дійсна вартість є меншою за страхову суму, з вирахуванням встановленої франшизи і суми раніше здійснених страхових відшкодувань за Договором за попередніми страховими випадками та вартості залишків ТЗ. При цьому ТЗ залишається у власності Страхувальника. Вартість залишків ТЗ після настання страхового випадку визначається шляхом проведення оцінки вартості залишків ТЗ із залученням незалежних оцінювачів, фахівців, експертів або з використанням інтернет-платформи (аукціону) AUTOONLINE за вибором Страховика.

З 11.08.2022 р. по 16.08.2022 р. на інтернет-платформі AUTOONLINE компанії AUDATEX були проведені торги з придбання залишків пошкодженого ТЗ, за наслідками яких зобов`язуюча пропозиція (визначення вартості майна (б/в у пошкодженому стані)) склала 535 000 грн.

З урахуванням зазначеного, розмір страхового відшкодування був визначений таким чином: 1 050 000,00 ГрН. (страхова сума) - 52500,00 грн. (франшиза 5%) 535000,00 грн. (вартість залишків) 462 500,00 грн.

21 вересня 2022 року страхове відшкодування у розмірі 462 500,00 грн. було сплачене позивачем на рахунок ТОВ «АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН», що засвідчується платіжним дорученням №153753098.

Таким чином, ПрАТ «УПСК» виконало свої зобов`язання по Договору страхування у повному обсязі. На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до документів правоохоронних органів, а саме - відповіді від Національної поліції України №3022162411398857, отриманої через базу даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП за наслідками зазначеного ДТП був складений на відповідача ОСОБА_2 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2022 р. по справі №369/4729/22 ОСОБА_2 було визнано винуватим у зазначеному ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У той же час, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 , на момент ДТП був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ/2030401 укладеним з ПАТ «HACK «ОРАНТА», що засвідчується вже згаданою відповіддю Національної поліції України №3022162411398857 та витягом з Центральної бази даних МТСБУ по полісу АТ/2030401.

У то же час, по полісу АТ/2030401 передбачена страхова сума за шкоду, заподіяну майну (ліміт відповідальності) лише 130 000,00 грн. та франшиза у розмірі 2500 грн.

Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»), за нормами якого мала здійснювати відшкодування ПАТ «HACK «ОРАНТА», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За п. 36.6. ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

А тому, 12.10.2022 р. ПрАТ «УПСК» звернулася до ПАТ «HACK «ОРАНТА» з претензією (заявою) №1182/17 на суму 127500,00 грн. (130 000,00 грн. ліміт відповідальності - 2500 грн. франшизи).

07.02.2023 р. ПАТ «HACK «ОРАНТА» перерахувала на рахунок ПрАТ «УПСК» 127500,00 грн., що засвідчується копією платіжного доручення №6558.

Таким чином, ПАТ «HACK «ОРАНТА» виконала свої зобов`язання і перед ПрАТ «УПСК» і перед винною у ДТП особою ОСОБА_2 у повному обсязі.

Різниця між розміром збитку (462500,00 грн.) та страховим відшкодуванням, яке ПАТ «HACK «ОРАНТА» сплатила ПрАТ «УПСК» (127500,00 грн.) складає 335 000,00 грн. (462500 грн. - 127500 грн.), яку позивач просить стягнути з винної у ДТП особи відповідача по справі ОСОБА_2 .

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 ,з`явився, позовну заяву підтримав з підстав зазначених у ній.

Представник відповідача адвокат Нагорна Т.І., та відповідач ОСОБА_2 ,в судове засідання з`явилися, проти задоволення позову заперечили посилаючись на ст.. 1172 ЦК України. Подали до суду письмові заперечення та письмові докази перебування відповідача на час ДТП у трудових відносинах із ТОВ «Тертиця».

Представники третьої особи ТОВ «Тертиця» - засновник та керівник ОСОБА_3 і адвокатНалапко М.М. в судове засідання з`явилися та пояснили, що на момент даної ДТП відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Тертиця» та здійснював перевезення саме в інтересах даного підприємства. Проти задоволення позову заперечили з підстав порушення порядку огляду автомобіля INFINITI QX80 реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначення розміру завданих збитків, які є очевидно завищеними.

Суд, заслухавши сторони по справі, представників третіх осіб, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що25.10.2021 року між ПрАТ «УПСК» та ТОВ «АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, а саме автомобіля INFINITI QX80, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/4729/22 від 22.07.2022 року, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 08 червня 2022 року об 10 год. 00 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобомVOLVO, державний номерний знак НОМЕР_4 , з напівпричепом KOGEL SN24, державний номерний знак НОМЕР_5 , на перехресті вул. Київська Боголюбова, с. Софіївська Борщагівка, Бучанського району, Київської області, виїхав на регульоване перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора та скоїв зіткнення з транспортним засобом INFINITІ, державний номерний знак НОМЕР_1 , який виїжджав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 8.7.3е, 2.3б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до Страхового Акту № КАСКО 025/214/021208/22/1 виданого ПрАТ «УПСК» за договором страхування 025/078/003130 від 25.10.2021 за подією, яка мала місце 08.06.2022 року ТОВ «АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН» за автомобіль INFINITI QX80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 страхова виплата склала 462500,00 (чотириста шістдесят дві тисячі п`ятсот грн., 00 коп.).

Сума страхового відшкодування була сплачена згідно платіжної інструкції №153753098 від 21.09.2022 року, виданої АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (платник ПрАТ «УПСК», одержувач ТОВ «АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН»), сума 462500,00 грн., призначення платежу: страхове відшкодування згідно Акту №025/214/021208/22/1 за автомобіль державний номер НОМЕР_1 .

З Претензії №1822/17 від 12.10.2022 ПрАТ «УПСК» до ПАТ «НАСК «Оранта» слідує, що у зв`язку з тим, що транспортний засіб постраждалої сторони застрахований у ПрАТ «УПСК» за зазначеним договором страхування та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту ПрАТ «УПСК» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 462 500 грн. Вказану суму заявник просить перерахувати у добровільному порядку протягом 30 днів з моменту отримання цього листа, сплачене страхове відшкодування ліміту, у межах встановленого ліміту, що складає 127500 гри. (130000 грн. страхова сума (ліміт відповідальності) - 2500 грн., франшиза).

Відповідно до платіжної інструкції №6558 від 07.02.2023 року, виданої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (платник ПАТ «НАСК «Оранта», отримувач ПрАТ «УПСК»), сума 127500,00 грн., була сплачена - призначення платежу: страхове відшкодування згідно регресної вимоги №1822/17 від 12.10.2022 без ПДВ.

Згідно ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ОСОБА_3 є власником напівпричепа KOGEL SN 24, д/н НОМЕР_3 .

Згідно ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 ОСОБА_3 є власником автомобіля VOLVO FM 12380, д/н НОМЕР_2 .

З витягу з ЄДРПОУ слідує, що керівником юридичної особи ТОВ «Тертиця» та її засновником є ОСОБА_3 .

З копії трудової книжки НОМЕР_9 встановлено, що ОСОБА_2 15.11.2021 прийнятий на посаду водія грузового автомобіля ТОВ «Тертиця» на підставі Наказу №8 від 15.11.2021 року та 11.01.2023 року звільнений з посади водія грузового автомобіля за власним бажання на підставі Наказу №1 від 11.01.2023 року.

Згідно Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.10.2023, ОСОБА_2 в період з листопада 2021 року по січень 2023 року отримував дохід в тому числі від ТОВ «Тертиця».

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позовні вимоги стосуються стягнення з винної особи страховиком, який виплатив страхове відшкодування потерпілій в ДТП особі, суми різниці сплаченого страхового відшкодування та виплаченої страховику потерпілого суми страхового відшкодування страховиком винуватої особи.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до положень статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (стаття 990 ЦК України).

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно частини 1 статті 22.1.Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"при встановленні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третіх осіб.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода,завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із статтями 993 ЦК України та 108 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації перехід до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Водночас, з урахуванням положень статті 1187 ЦК України, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових правовідносин із таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Верховний Суд в постанові від 01листопада 2021 року у справі № 920/343/20 зазначив, що положення статей 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Як зазначено вище, належним відповідачем у справах про стягнення коштів, виплачених в якості страхового відшкодування, у відповідності до вимог статей 1187 та 1172 ЦК України є юридична особа або фізична особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

З огляду на вище викладене, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду та доводи сторони відповідача, пояснення третьої особи, предметом доказування у даній справі є обставини перебування транспортного засобу VOLVO FM 12 380, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у володінні роботодавця, а саме ТОВ «Тертиця», та факт перебування винуватця ДТП у трудових відносинах з вказаним товариством.

Так, з копії трудової книжки НОМЕР_9 встановлено, що ОСОБА_2 15.11.2021 прийнятий на посаду водія грузового автомобіля ТОВ «Тертиця» на підставі Наказу №8 від 15.11.2021 року та 11.01.2023 року звільнений з посади водія грузового автомобіля за власним бажання на підставі Наказу №1 від 11.01.2023 року.

Вказані обставини узгоджуються з інформацією, що міститься у Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.10.2023, згідно якої ОСОБА_2 в період з листопада 2021 року по січень 2023 року та на день вчинення ДТП, отримував дохід в тому числі від ТОВ «Тертиця».

З витягу з ЄДРПОУ слідує, що керівником юридичної особи ТОВ «Тертиця» та її засновником є ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 ОСОБА_3 є власником автомобіля VOLVO FM 12380, д/н НОМЕР_2 .

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ОСОБА_3 є власником напівпричепа KOGEL SN 24, д/н НОМЕР_3 .

Будучи допитаним в судовому засіданні в якостісвідка - керівник юридичної особи ТОВ «Тертиця» та її засновник ОСОБА_3 пояснив суду, що в момент вчинення ДТП, а саме 08 червня 2022 року відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Тертиця» та здійснював перевезення саме в інтересах даного підприємства. Автомобіль VOLVO FM 12 380, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 ,перебував уволодінні роботодавцяОСОБА_2 ,а самеТОВ «Тертиця»,оскільки ОСОБА_3 ,передав данийтранспортний засіб товариству для здійснення господарської діяльності.

Відповідаючи на уточнюючі запитання представника позивача, пояснив, що цілком усвідомлює наявність цивільно-правової відповідальності ТОВ «Тертиця» за шкоду завдану внаслідок ДТП 08 червня 2022 року за участі водія ОСОБА_2 . Однак, із зазначеними обставинами вчинення ДТП та розміром заподіяної шкоди не згоден.

Встановлені обставини дають підставу вважати, що володільцем (власником) транспортного засобу VOLVO FM 12 380, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ТОВ «Тертиця», а відповідач ОСОБА_2 , на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 08 червня 2022 року, керував вказаним автомобілем перебуваючи на посаді водія у цьому товаристві.

У матеріалах справи відсутні докази на спростування встановлених судом обставин.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП, перебував в трудових відносинах з ТОВ «Тертиця», працюючи на посаді водія та в момент ДТП, яка мала місце 08.06.2022, виконував свої трудові обов`язки, тому позов пред`явлено до неналежного відповідача.

На вказані обставини представник позивача, ознайомившись із відзивом на позовну заяву та заслухавши покази представника ТОВ «Тертиця», не звернув увагу та не скористався своїм процесуальним правом залучити належного відповідача.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації).

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.12,13,81,265,268,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тертиця», про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2024 року.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК