Рішення

від 07.08.2024 по справі 542/574/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/574/24

Провадження № 2/542/261/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року представник позивача, адвокат Сікорська Ольга Миколаївна, звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: АТ КБ «ПриватБанк», за змістом, якої просила скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтава № 2-3004/11 від 31 травня 2011 року, виконавче провадження ВП № НОМЕР_4.

Підставою позову є твердження позивача про неможливість реалізувати своє право на спадщину після смерті матері через накладення арешту на спадкове майно.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 22).

01 квітня 2024 року представником позивача подана до суду уточнена позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна (а.с. 25-27).

Своєю ухвалою від 05 квітня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а.с. 31-32).

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію (а.с. 53-54).

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після померлої матері - ОСОБА_2 . Під час оформлення своїх спадкових прав на майно, що залишилось після померлої матері, він відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, дізнався, що на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладений арешт.

Відповідно до відповіді Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавської районі Полтавської області встановлено, що арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 був накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 2-3004/11 від 31.05.2011. Поряд з цим, виконавче провадження ВП НОМЕР_4 не перебуває на виконанні у Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавської районі Полтавської області, але постанова про зняття арешту х майна ОСОБА_2 не виносилась, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження заборгованості не погашено.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказав, що йому мати перед смертю повідомила про погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки інформація про заборгованість ОСОБА_2 є банківською таємницею, на адвокатський запит щодо такої заборгованості, АТ КБ «ПриватБанк» інформації не надав.

З огляду на те, що позивач на даний час позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування через наявність арешту на майно спадкодавця, він звернувся до суду із відповідним позовом про зняття арешту з майна.

06 червня 2024 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшло клопотання (а.с. 68-69, 74-75), в якому зазначено про те, що на виконання ухвали суду відповідач надає довідку від 04.06.2024 № F652L68G96VCE0Q0, відповідно до якої ОСОБА_2 станом на 04.06.2024 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

Додатково у клопотанні зазначено, що АТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти задоволення даного позову, з огляду на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки арешт на майно ОСОБА_2 накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 2-3004/11 від 31.05.2011 у якості заходу забезпечення, тому для скасування такого арешту позивач повинен звернутись з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-3004/11 до суду, який вжив ці заходи.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 83-85), про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення судового засідання.

Представник позивача 17 липня 2024 року надіслала до суду заяву про проведення судового засідання за її відсутності, без застосування фіксуючих засобів, в якій також підтримала позовні вимоги та додатково пояснила те, що оскільки нерухоме майно, на яке накладено арешт, знаходиться на території Новосанжарського району Полтавської області, відповідно до частини 2 статті 30 ЦПК України, дана справа підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області (а.с. 86-87).

АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не забезпечило явку свого уповноваженого представника, хоча про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином (а.с. 82). В клопотанні, яке надійшло до суду 06 червня 2024 року, відповідач просив судовий розгляд справи здійснювати без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».

Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином (а.с. 81), про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення судового засідання та відзиву на позовну заяву від нього не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив таке.

Обставини справи, встановлені судом

20 січня 2022 року помела гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 січня 2022 року серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. заведена спадкова справа № 34/2022 за заявою про прийняття спадщини від імені сина - ОСОБА_1 (а.с. 9).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 .

Відповідні відомості підтверджуються листом приватного нотаріусу Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. від 26.04.2022 № 58/02-14 (а.с. 9).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 362136021 від 17.01.2024 ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 5323483700:00:002:0624, площа 4,8665 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка кадастровий номер 5323483000:00:001:0357, площа 3,5697 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також на праві спільної часткової власності (1/3) земельна ділянка кадастровий номер 5323483000:00:001:0314, площа 3,5605, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10-11).

Також, з цієї ж інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладений арешт, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, 30.09.2011, обтяжувач ВДВС Новосанжарського районного управління юстиції (а.с. 11 - зі звороту).

З листа Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавської районі Полтавської області від 05.02.2024 № 3180 встановлено, що арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 був накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 2-3004/11 від 31.05.2011.

Поряд з цим, виконавче провадження ВП НОМЕР_4 не перебуває на виконанні у Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавської районі Полтавської області, але постанова про зняття арешту з майна ОСОБА_2 не виносилась, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження заборгованості не погашено.

До матеріалів справи долучена копія ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 2-3004/11 від 31.05.2011 (а.с. 16).

На ухвалу суду від 07 травня 2024 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало довідку 04.06.2024 № F652L68G96VCE0Q0, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_2 станом на 04.06.2024 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 72).

З огляду на те, що позивач на даний час позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування через наявність арешту на спадкове майно, він звернулась до суду із відповідним позовом про зняття арешту з майна.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За правилами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (абзац 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частина 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Відповідні висновки викладені також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, в якій зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Висновки щодо правозастосування

Щодо аргументів АТ КБ «ПриватБанк» про неналежність обраного позивачем способу захисту, суд зазначає таке.

Відповідно до роз`яснень даних у пункті 9 абзаці 4 Постанови Пленума Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону «Про виконавче провадження»).

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19).

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною 2 статті 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Судом встановлено, що місцезнаходження майна (земельних ділянок), з якого позивач просить зняти арешт, - с. Лівенське та с. Маячка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

З огляду на викладене, враховуючи те, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення вжито, а до Новосанжарського районного суду Полтавської області із позовом про зняття арешту на майно звернувся спадкоємець такої особи, який не є власником майна, суд, зважаючи на викладені висновки Великої Палати Верховного Суду вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту.

Судом встановлено, що на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_2 належали земельна ділянка кадастровий номер 5323483700:00:002:0624, площа 4,8665 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка кадастровий номер 5323483000:00:001:0357, площа 3,5697 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також на праві спільної часткової власності (1/3) земельна ділянка кадастровий номер 5323483000:00:001:0314, площа 3,5605, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцем ОСОБА_2 є її син - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 2-3004/11 від 31.05.2011 на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 був накладений арешт за заявою ПАТ «Приватбанк» з метою забезпечення позову про стягнення з неї заборгованості, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, 30.09.2011, обтяжувач ВДВС Новосанжарського районного управління юстиції.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП НОМЕР_4 не перебуває на виконанні у Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавської районі Полтавської області, але постанова про зняття арешту з майна ОСОБА_2 не виносилась, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження заборгованості не погашено.

На підставі отриманої від АТ КБ «ПриватБанк» довідки 04.06.2024 № F652L68G96VCE0Q0 встановлено, що ОСОБА_2 станом на 04.06.2024 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 72).

За відсутності на теперішній час будь-якої заборгованості спадкодавця перед АТ КБ «ПриватБанк», враховуючи відсутність й виконавчих проваджень, арешт на належне спадкодавцю майно порушує права спадкоємця, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

В даному випадку, судом встановлено, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 знищено. Відомості про триваючі виконавчі провадження Новосанжарським ВДВС у Полтавському районі спростовані.

З урахуванням наведеного, державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання звільнення майна з-під арешту в позасудовому порядку відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, враховуючи, що на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право на спадщину позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості оформити свої спадкові права та в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та оскільки підстав для продовження арешту та обтяження на майно на даний час не вбачається, так як боргові зобов`язання ОСОБА_2 , у межах яких був накладений арешт, відсутні, неможливість зняття арешту в позасудовому порядку через знищення матеріалів виконавчого провадження, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування арешту.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, - задовольнити.

Скасувати арешт з належного ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна, який накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтава № 2-3004/11 від 31 травня 2011 року, виконавче провадження ВП № НОМЕР_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Сікорська Ольга Миколаївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7341/10 від 01 березня 2019 року;

відповідач-1: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ;

відповідач-2: Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 34171338, вул. Першотравнева, 3, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область.

Повний текст рішення складений 14 серпня 2024 року.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва