Ухвала

від 13.08.2024 по справі 752/15278/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15278/24

Провадження № 2-а/752/237/24

УХВАЛА

Іменем України

13 серпня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Олексій Ігорович, до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЗК №1", Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа за позовом Тимошенка О.І. , в якому вона просить суд:

- поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по відношенню до ОСОБА_1 , винесену відділом державного нагляду (контролю) у одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті;

- стягнути з відповідача (за рахунок бюджетних асигнувань) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу - 10000,00 грн.,судовий збір за подання позову - 605,60 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову -908,40 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла у провадження судді Слободянюк А.В. 01.04.2024.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий десятиденний строк, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

Як вбачається, 02.08.2024 дану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету представника позивача, про що свідчить довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.

05.08.2024 на усунення недоліків від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками та нова редакція позовної заяви, в якій позивач просить поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.03.2024. Пояснює, що з урахуванням особливостей справи та перебігу подій, звернутися до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом раніше 11.07.2024 позивач не мала об`єктивної можливості. Як на підстави поновлення строку представник посилається на те, що водій ОСОБА_3 приховав факт складення постанови та притягнення до адміністративної відповідальності позивачки 28.02.2024, про цей факт позивач дізналася лише 07.05.2024, після арешту її коштів виконавчою службою. Тобто вже після сплину десятиденного строку на оскарження постанови від 18.03.2024. Доступ до матеріалів виконавчого провадження вона отримала тільки 18.06.2024, за правничою допомогою звернулася 17.06.2024 та уклала договір про надання правничої допомоги. Через 11 днів 28.06.2024 адвокатом підготована та подана на погодження позовна заява. Підготувати позовну заяву у коротший строк не було можливості через тривалі стабілізаційні відключення електричної енергії. 04.07.2024 адвокат подав позовну заяву через підсистему "Електронний суд" до Одеського окружного адміністративного суду - на підставі ст. 25 КАС України. Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у відкритті провадження у справі відмовлено через непідсудність. Копію ухвали надійшла до електронного кабінету 04.07.2024. 10.07.2024 позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви до Голосіївського районного суду м. Києва та 11.07.2024 адвокат сформував в особистому кабінеті модуля "Електронний суд" позовну заяву з додатками, та цього дня подав до суду.

Вирішуючи питання можливості поновлення встановленого законом строку звернення до суду з огляду на наведені представником позивача обставини поважності пропуску такого строку, суд приходить до наступного висновку.

За вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як зазначалося вище, позивач як на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження спірної постанови від 18.03.2024 посилається на попереднє звернення його представника до окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, однак ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у відкритті провадження у справі було відмовлено через непідсудність. Після чого позивач звернувся вже до суду загальної юрисдикції як адміністративному суду.

Разом з тим, посилання сторони позивача, як на підставу пропуску строку звернення до суду, на невірне обрання адвокатом способу оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення не є тими об`єктивними непереборними обставинами, які не залежать від волі особи, та відповідно не можуть бути підставою для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається з усталеної практики Верховного Суду, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Чинним процесуальним законодавством визначений порядок вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, а також застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 607/15025/21).

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 по справі № 160/22256/21, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У постанові від 16.02.2023 по справі № 697/1044/22 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду пропущено з підстав які не являються поважними, оскільки у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено обґрунтувань та не надано доказів існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливлювали звернення до суду у строки визначені законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід повернути позивачу на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 123, 169, 286, 294, 295 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Тимошенко Олексій Ігорович, до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЗК №1", Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними дій та скасування рішення, повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк