Ухвала

від 17.06.2024 по справі 757/25081/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25081/24-к

пр. 1-кс-22750/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 3201410006000004 від 13.01.2014, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 3201410006000004 від 13.01.2014.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що в рамках кримінального провадження № 3201410006000004 від 13.01.2014, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2014 у справі № 757/12891/14-к накладено арешт на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 18.08.2020 ухвалою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито, у зв`язку із чим, в подальшому арешті майна відпала потреба.

Адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте адвокатом подано заяву про розгляд провадження у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перебували матеріали досудового розслідування № 32014100060000004 від 13.01.2014 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Цифрові Радіосистеми» (код ЄДРПОУ 37003337, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2014 у справі № 757/12891/14-к накладено арешти на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

18.08.2020 ухвалою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також той факт, що на даний час у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала необхідність, оскільки кримінальне провадження № 12020000000000834 від 01.09.2020, закрите на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків притягенння до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2014 у справі № 757/12891/14-к на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1