Ухвала
від 02.08.2024 по справі 758/9586/24
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9586/24

У Х В А Л А

02 серпня 2024 року суддя Подільського районного суду м.Києва Войтенко Т. В., розглянувши питання відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (юридичної особи, зареєстрованої за законодавством Австрії), яка діє через своє представництво в Україні - Представництво «Евер Нейро Фарма ГмбХ», інтереси якої представляє адвокат Сулима Максим Іванович, про встановлення факту недостовірності поширеної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м.Києва надійшла вищевказана заява.

Статтями 175,177, 318 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми заяви, обов`язок дотримання яких покладається на заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків відповідно до ст.318 ЦПК України з наступних підстав.

Зі змісту заяви вбачається, що представником заявника зазначено неповну назву заявника ОСОБА_1 , адже окрім перекладу українською мовою, назва заявника повинна бути зазначена мовою оригіналу відповідно до реєстраційних документів, що виключатиме будь-яке видозмінене тлумачення.

Зі змісту заяви вбачається, що підставою звернення до суду є факт поширення інформації, яку заявник вважає недостовірною. Враховуючи, що автора та власника сайту встановлено не було, заявник просить встановити факт недостовірності інформації в поряду окремого провадження.

Втім, в порядку окремого провадження суд має право встановлювати факти, що мають юридичне значення, та не має право зобов`язувати будь-яких осіб (необмежене коло осіб) спростовувати інформацію, або ж самостійно її спростовувати у невизначений у заяві спосіб.

Відтак, заявнику пропонується уточнити вимоги заяви таким чином, щоб її прохальна частина відповідала вимогам заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Уточнюючи вимоги заяви, заявнику також пропонується чітко ідентифікувати, яка саме частина поширеної інформації, є недостовірною. Так, зазначаючи весь зміст повідомлення (поширеної інформації), заявник фактично просить суд констатувати, що уся інформація є недостовірною. Втім, зі змісту заяви вбачається, що недостовірними є окремі фрази щодо лікарського засобу, а не увесь текст повідомлення.

Також суд звертає увагу заявника на вимоги Закону України «Про інформацію», відповідно до яких ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. У пунктах 1, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Задля оцінки поширеної інформації, заявнику урахуванням характеру використання мовно-стилістичних засобів, потрібно надати докази дослідження інформації на предмет: чи містять висловлювання фактичні дані, чи містять вживання гіпербол, алегорій, сатири, що свідчитиме про оціночні судження.

Зважаючи на викладене, заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 177-177, 318 ЦПК України.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 (юридичної особи, зареєстрованої за законодавством Австрії), яка діє через своє представництво в Україні - Представництво «Евер Нейро Фарма ГмбХ», інтереси якої представляє адвокат Сулима Максим Іванович, про встановлення факту недостовірності поширеної інформації - залишити без руху та надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Роз`яснити заявнику, що якщо останній відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяТ. В. Войтенко

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення02.08.2024
Оприлюднено15.08.2024
Номер документу120991156
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Судовий реєстр по справі —758/9586/24

Рішення від 27.09.2024

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Войтенко Т. В.

Рішення від 27.09.2024

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Войтенко Т. В.

Ухвала від 02.09.2024

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Войтенко Т. В.

Ухвала від 02.08.2024

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Войтенко Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні