СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/514/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл", м. Чорноморськ, Одеська область (вх.№1543 П/2 від 20.06.2024)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 у справі №917/514/24 (ухвалу складено (підписано) 11.06.2024, суддя Пушко І.І.)
про стягнення 118 431 531,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення 118 431 531,00 грн, з яких: 87 969 981,48 грн неповернутої попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів №225/2/2118 від 01.03.2020, 3172 687,86 грн 3% річних, 5 120 426,19 грн інфляційних втрат, 16 010 536,63 грн пені та 6157 898,70 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
03.06.2024 відповідачем до Господарського суду Харківської області подано заяву, в якій вказує на зміну типу та назви юридичної особи на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", скорочена назва АТ "Укртатнафта" (вх.№ 7861).
06.06.2024 від ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 8037).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2024 задоволено клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 8037 від 06.06.2024). Зупинено провадження у справі № 917/514/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2232/24.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Синтез Ойл" через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 у справі №917/514/24 про зупинення провадження у справі скасувати; справу №917/514/24 передати до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує про таке:
- в даній справі підлягають встановленню саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов`язань за договору поставки та повернення сум попередньої оплати, які суд першої інстанції може встановити на підставі наявних у справі доказів, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення у справі;
- обставини справи № 916/2232/24 щодо недійсності договору не свідчить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України;
- зупинення провадження у справі пов`язане не з необхідністю встановлення обставин, що стосуються предмету спору у справі (які можуть бути встановлені), а з метою отримати правову оцінку щодо дійсності правочину попри існуючу презумпцію його правомірності;
- необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ впродовж розумного строку.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 у справі № 917/514/24 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 у справі №917/514/24. Визначено здійснити розгляд справи №917/514/24 в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/514/24.
01.07.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи № 917/514/24.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Укртатнафта" просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синез Ойл" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 у справі №917/514/24 залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду без змін (вх.№ 8698).
В обґрунтування своєї позиції у справі зазначає, що:
- принцип правомірності правочину дозволив позивачу звернутись до суду з позовом про стягнення коштів за договором № 225/2/2118 від 01.03.2020. У той же час, Цивільний кодексу України містить ряд положень, на підставі яких сумніви про законність господарського договору мають бути досліджені належно;
- Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) передбачає, що право на захист залежить від доказів їх наявності, якості, кількості та достатності. Визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів № 225/2/2118 від 01.03.2020 має наслідком відсутність існування між сторонами договірних правовідносин, а спосіб захисту, мотивація вимог, докази при поверненні позивачем заявлених до стягнення коштів зміняться; підстави для стягнення штрафу за недійсним договором відпадуть;
- правильність та законність вирішення спору у справі № 917/514/24 прямо залежить від висновків про законність господарського договору.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 у справі № 917/514/24 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частина 2 ст.271 ГПК визначає, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала у даній справі підпадає під визначення п.9 ч.1 ст. 255 ГПК України.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" до електронного кабінету користувача і доставлена.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває на розгляді справа № 917/541/24 за позовною заявою Приватного акціонерного Товариства з іноземними інвестиціями "Синез Ойл" до Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення 118431531,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №225/2/2118 від 01.03.2020, в частині поставки нафотопродуктів на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл", що стало підставою для звернення останнього до суду з вимогою про стягнення з Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" сплаченої попередньої оплати з сумі 87969981,48 грн.
Обґрунтовуючи клопотання про зупинення відповідач вказує, що Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів № 225/2/2118 від 01.03.2020, оскільки, на його думку, спірний договір укладено з дефектом відсутністю повноважень представника однієї із сторін на його укладання. Відповідач вважає, що від вирішення питання про дійсність договору поставки нафтопродуктів № 225/2/2118 від 01.03.2020 залежить право вимоги ПрАТ "Синтез Ойл" про стягнення коштів за цим договором, зокрема, в частині стягнення санкцій за порушення умов такого договору; визнання договору № 225/2/2118 від 01.03.2020 недійсним поверне сторони у стан, в якому вони існували до його укладення і наслідки невиконання чи порушення умов такого договору не можуть бути застосовані.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що від вирішення питання про дійсність договору №225/2/2118 від 01.03.2020 залежить право вимоги ПрАТ з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" про стягнення коштів за договором, зокрема, в частині стягнення санкцій за порушення умов такого договору. Судом зазначено, що у разі визнання договору №225/2/2118 від 01.03.2020 недійсним, наслідки невиконання чи порушення умов такого договору не можуть бути застосовані.
Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів №225/2/2118 від 01.03.2020.
Ухвалою від 27.05.2024 Господарський суд Одеської області прийняв вказану позовну заяву ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" до розгляду та відкрив провадження у справі №916/2232/24, підготовче засідання у справі призначено на 25.06.2024 о 10:30 год. (а.с. 238-239).
При перегляді ухвали місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів виходить з наступного.
Верховний Суд звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.
Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, Верховний Суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, судова колегія виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;
- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як вже зазначалось, предметом спору у справі, яка розглядається, є стягнення з відповідача попередньої оплати у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів від 01.03.2020 № 225/2/2118 в частині своєчасної поставки товару в сумі 87 969 981,48 грн.
Зупиняючи провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/2232/24, суд апеляційної інстанції послався на пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України, тобто на наявність об`єктивної неможливості розгляду даної справи, зазначивши при цьому, що у разі можливого задоволення позову у справі № 916/2232/24, підстава заявленого позову у справі № 917/514/24 буде відсутня, оскільки позовні вимоги обґрунтовані умовами вищевказаного договору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу на те, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20, від 23.04.2021 у справі №922/1644/20, від 11.01.2021 у справі №904/8122/17, від 04.12.2020 у справі №917/514/19, від 06.05.2020 у справі №910/15293/19, від 24.05.2021 у справі № 910/7331/20.
Всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У постанові від 28.07.2021 у справі №759/24061/19 Верховний Суд виклав висновок, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Відтак, станом на момент розгляду цієї справи договір від 01.03.2020 № 225/2/2118 (його окремі положення): 1) не визнаний нікчемним; 2) не визнаний судом недійсним.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст.204 ЦК, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 920/481/23.
На переконання колегії суддів, наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В даній справі, встановленню підлягають саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем зобов`язань щодо повернення попередньої оплати за договором може встановити на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті.
Судова колегія також звертає увагу на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
Колегія суддів зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Так, згідно з ч. 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, необґрунтоване зупинення провадження у справі, порушує право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку, що суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з ч. 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що зупинення апеляційним господарським судом провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/2232/24, здійснене з порушенням положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, що призвело до, нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку та, що суперечить засадам господарського судочинства та вимогам Конвенції.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Синтез Ойл", скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 у справі №917/514/24 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 у справі №917/514/24 скасувати.
Справу № 917/514/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.08.2024.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 15.08.2024 |
Номер документу | 120993407 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Лакіза Валентина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні