Рішення

від 14.08.2024 по справі 905/1709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2024 Справа №905/1709/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Національного природного парку «Сколівські Бескиди»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Евередж Трейд»

про стягнення 259 621,13 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Евередж Трейд» збитків у розмірі 259621,13 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив позивача права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 259621,13 грн за поставку товару за Договором про закупівлю № 56/23-1 від 21.03.2023 та додатковими угодами до нього за період травень-грудень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.01.2024 відкрито провадження у справі №905/1709/23, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 05.01.2024 було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, а саме: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Центральна, буд. 39, кімната 304. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та надійшло до суду 20.02.2024.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, судом було здійснено підписку відповідача на отримання процесуальних документів по справі №905/1709/23 електронною поштою, а саме: tdavaragetrade@gmail.com (вказана електрона пошта зазначена позивачем на титульному аркуші позовної заяви та міститься матеріалах справи).

Після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.01.2024 була доставлена на електронну адресу відповідача 09.01.2024.

Водночас, з метою необхідності забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою забезпечення реалізації процесуального права відповідача на подання відзиву на позов, судом здійснювалась телефонограма відповідачу від 18.01.2024 за номером телефону, який наявний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та міститься в матеріалах справи. Однак, телефонограму відповідачу судом не вдалося передати, оскільки за вказаним номером відмовились приймати телефонограму.

23.01.2024 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки він зазначає, що не отримував копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі. Про відкриття провадження дізнався 22.01.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

25.01.2024 судом було направлено позовну заяву з додатками на електронну адресу відповідача, зазначену в клопотанні, а саме: tdavaragetrade@gmail.com, на яку 09.01.2024 було доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на день прийняття рішення не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань по суті справи від відповідача не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та станом на даний час строк дії воєнного стану продовжено.

В той же час, судом враховано, що ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/1709/23 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 між Національним природним парком «Сколівські Бескиди» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евередж Трейд» (продавець, відповідач) підписано Договір про закупівлю № 56/23-1.

Продавець зобов`язується у 2023 році поставити покупцеві товар, а покупець - прийняти та оплатити товар (п.1.1 Договору).

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: КОД ДК 021-2015(CPV) 09130000-9 - нафта і дистилянти (Бензин А-95, дизпаливо). Загальний об`єм становить: бензин А-95 - 24200 літрів, дизельне паливо - 33 000 літрів. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3 Договору).

Ціна договору відповідно до п. 3.1 Договору становить 2601940,00, в тому числі ПДВ 170220,37 грн.

На момент підписання Договору сторони керувалися наступним асортиментом товарів та цінами на них: Бензин А-95 ціною (вартістю) 45,20 грн, в т.ч. ПДВ за 1 л.; дизельне паливо ціною 45.70 в т.ч. ПДВ за 1 л. У випадку зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти (в частині імпортної складової), зміни біржових котирувань, ціна підлягає перегляду шляхом укладення додаткової угоди на підставі звернення зацікавленої сторони (п. 3.3. Договору).

Сторони погодили, що в разі коливання ціни на товар на ринку Сторони мають право збільшити ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10%, та за умови, що така зміна не призведе до збільшення Ціни договору, передбаченої в п.3.1 Договору (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення продавцем рахунка на оплату товару та підписання сторонами видаткової накладної. Покупець зобов`язується повністю оплатити вартість (ціну) переданої у його власність (поставленої) партії товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної на переданий у власність (поставлений) товар, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі. До рахунка додаються підписані сторонами накладні на переданий товар.

У випадку анулювання паливних карток (талонів), чи припинення діяльності, ліквідації продавця, він зобов`язаний повернути замовнику кошти, що відповідають вартості товару, який не може бути отриманий замовником по його паливним карткам (талонам0, виходячи з його вартості, визначеної Договором. Повернення коштів, зазначених у цьому пункті, здійснюється продавцем протягом 5 банківських днів з дати отримання ним письмової вимоги замовника про повернення таких коштів (п. 4.3 Договору).

Строк поставки(передачі) товарів: з дати підписання договору до 31 грудня 2023 року (п.5.1. Договору)

Місце поставки товарів: автозаправні станції згідно переліку АЗС (п. 5.2. Договору).

Передача товару здійснюється цілодобово по паливним карткам/старт-картка та талонам продавця (номіналом не більше 10л). Пред`явлення картки/старт-картка та талону представником замовника є підставою для надання товару на АЗС, що обслуговують паливні талони/картки, старт картки продавця (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання грошових зобов`язань за цим Договором - до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх грошових зобов`язань за цим договором (п. 10.1. Договору).

У специфікації № 1 сторони визначили таку кількість та ціну товару: бензин А-95 - 24 200 л, ціна без ПДВ за 1 л - 42,24, ціна з ПДВ - 45,20 грн; дизельне паливо - 33 000л, ціна без ПДВ - 42,71 грн, ціна з ПДВ - 45,70.

Додатковою угодою №1 від 12.07.2023 у зв`язку з підвищенням з 01.07.2023 податку на пальне було внесено зміни до Договору від 21.03.2023 з урахування ставки ПДВ 20%. Ціну Договору була встановлена 2601940,00 грн, в т.ч. ПДВ 7% - 67 928,52 грн, ПДВ 20% - 260600,67 грн. Відповідно були внесені зміни до Специфікації №1, зменшено кількість товару та збільшено його ціну з ПДВ: бензин А-95 - 21579,8611л, ціна з ПДВ - 50,688 грн; дизельне паливо - 29425,19316 л, ціна з ПДВ - 51,252 грн.

На виконання умов Договору Продавець здійснив поставку пального в загальній кількості 39 890 л, з них бензину А-95 - 18780 л, дизельного пального - 21110 л, на загальну суму 1982357,82 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною № 630 від 01.05.2023 на загальну суму 150 110,00 грн;

- видатковою накладною № 734 від 11.05.2023 на загальну суму 99 990,00 грн;

- видатковою накладною № 804 від 22.05.2023 на загальну суму 99 940,00 грн;

- видатковою накладною № 858 від 01.06.2023 на загальну суму 149 603,00 грн;

- видатковою накладною № 980 від 20.06.2023 на загальну суму 99 678,00 грн;

- видатковою накладною № 1004 від 26.06.2023 на загальну суму 99 688,00 грн;

- видатковою накладною № 1075 від 12.07.2023 на загальну суму 99 946,32 грн;

- видатковою накладною № 1112 від 20.07.2023 на загальну суму 149 985,30 грн;

- видатковою накладною № 1185 від 08.08.2023 на загальну суму 99 901,20;

- видатковою накладною № 1243 від 22.08.2023 на загальну суму 99 588,00 грн;

- видатковою накладною № 1290 від 04.09.2023 на загальну суму 149 640,00 грн;

- видатковою накладною № 1361 від 19.09.2023 на загальну суму 99 588,00 грн;

- видатковою накладною № 1413 від 02.10.2023 на загальну суму 179 568,00 грн;

- видатковою накладною № 1482 від 18.10.2023 на загальну суму 99 918,00 грн;

- видатковою накладною № 1568 від 07.11.2023 на загальну суму 150 150,00 грн;

- видатковою накладною № 1707 від 13.12.2023 на загальну суму 155 064,00 грн.

Позивач, у свою чергу, поставлений товар оплатив в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 121 від 01.05.2023 на суму 150110,00 грн, № 154 від 01.06.2023 на суму 149603,00 грн, № 181 від 21.06.2023 на суму 99678,00 грн, №285 від 12.05.2023 на суму 99990,00, №302 від 23.05.2023 на суму 99940,00 грн, №386 від 28.06.2023 на суму 49167,00 грн, № 200 від 28.06.2023 на суму 50521,00 грн, №424 від 14.07.2024 на суму 99946,32 грн, « 227 від 21.07.2023 на суму 149985,30 грн, №483 від 08.08.2023 на суму 99901,20, №514 від 23.08.2023 на суму 49588,00, №276 від 23.08.2023 на суму 50000, 00, №295 від 05.09.2023 на суму 149640,00, № 580 від 20.09.2023 на суму 99588,00 грн, №647 від 19.10.2023 на суму 99918,00, №343 від 03.10.2023 на суму 60763,70 грн, №598 від 03.10.2023 118804,30 грн, № 405 від 07.11.2023 на суму 150150,00 грн, № 475 від 14.12.2023 на суму 146970,00 грн, № 783 від 14.12.2023 на суму 8094,00 грн.

21.09.2023 позивач направив відповідачу претензію на суму 162171,00 грн за період з 01.05.2023 по 19.09.2023, в якій зазначив, що позивач здійснив оплату отриманого товару, а відповідач при кожній отриманій сумі повинен проводити повернення ПДВ позивачу, яке автоматично проводиться податковою через податкову накладну. Покупець не отримав повернення ПДВ за період травень-вересень 2023 року.

На підтвердження не реєстрації відповідачем податкових накладних позивачем долучено до матеріалів справи квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на якому в графі «результат обробки» стоїть позначка «реєстрація зупинена», оскільки податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків» та було запропоновано відповідачу надати пояснення або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Спір у справі виник внаслідок того, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем як продавцем за укладеним між сторонами договором не було виконано обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим у позивача відсутня можливість включити суму ПДВ до податкового кредиту, а відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Обставини справи свідчать, що між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Відповідно, виключно податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платника податку в установлені законодавством терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Саме зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, в установленому законодавством порядку, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок в установленому законом порядку здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі Податкових накладних.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень ч. 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Щоб застосувати такий вид відповідальності як стягнення збитків обов`язковою умовою є наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками (Постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні за господарськими операціями з позивачем відповідач не зареєстрував, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості придбаного у відповідача товару, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання з ПДВ. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

При цьому хоча обов`язок виконавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед замовником, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).

Це є підтвердженням прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання ним обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум Податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, та зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування вини відповідача щодо не реєстрації ним податкових накладних.

Однак, здійснивши власний підрахунок суми ПДВ відповідно до видаткових накладних та платіжних інструкцій, суд встановив, що сума ПДВ становить 259621,02грн, що є меншою, ніж заявлено позивачем в позовній заяві та зазначено в розрахунку ціни позову. В розрахунку ціни позову помилково зазначено суму ПДВ за видатковою накладною №1482 від 18.10.2023 - 16 653,11 грн, оскільки відповідно до накладної, яка надана позивачем до матеріалів справи, сума ПДВ становить 16 653,00 грн, що й спричинило розбіжність з заявленою сумою позовних вимог. Тому розрахунок ціни позову є арифметично невірним.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем було порушено вимогу пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки він не зареєстрував податкові накладні, а позивач, в свою чергу, був позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 259621,02 грн.

Таким чином, Господарський суд дійшов до висновку, що податкові накладні, які підтверджують поставку товару за Договором про закупівлю № 56/23-1 від 21.03.2023 року на загальну суму ПДВ 259 621,02 грн не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивачем втрачено право на податковий кредит у розмірі 259 621,02 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Евередж Трейд» (84100, м. Слов`янськ, вул. Центральна, буд. 39, кімната 304, ідентифікаційний код 42726537) на користь Національного природного парку «Сколівські Бескиди» (82600, м. Сколе, вул. Князя Святослава, буд.3, ідентифікаційний код 30405534) збитки у розмірі 259621 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять одна) грн 02 коп та судовий збір у розмірі 3894 (три тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн 32 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова