Рішення

від 09.08.2024 по справі 908/1638/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 Справа № 908/1638/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1638/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання, 69063, м. Запоріжж, вул. Олександрівська, буд. 35

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Житлосервіс РАССВЕТ, 69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, буд. 4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про стягнення 258 777,76 грн

СУТЬ СПОРУ:

04.06.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 20.05.24 № 2177 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (далі ТОВ Запоріжжяелектропостачання) до товариства з обмеженою відповідальністю Житлосервіс РАССВЕТ (надалі ТОВ Житлосервіс РАССВЕТ) за участі публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (далі ПАТ Запоріжжяобленерго, третя особа) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.07.21 № 13244 у розмірі 258 777,76 грн, а саме: 256 111,68 грн заборгованість за спожиту/використану електричну енергію за січень 2024 р., 1 385,52 грн 3 % річних за період з 18.03.24 по 05.05.24, 1 280,56 грн інфляційних втрат за період з 01.03.24 по 31.03.24 та відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 256 111,68 грн починаючи з 06.05.24 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

04.06.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1638/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 10.06.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1638/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 09.08.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач, ні третя особа суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 20.05.24 № 2177 зазначає, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ТОВ «Житлосервіс «РАССВЕТ» було укладено публічний договір № 13244 від 01.07.21 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Договір), шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії за адресою розташування електроустановок Споживача. Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Згідно із п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Функції адміністратора комерційного обліку у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», що передбачено п. 10 ПРРЕЕ, а саме: до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку, функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР. Згідно із п. 1.1.2. ПРРЕЕ, оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу. У відповідності до п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Згідно із п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.18 року № 311, комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку. Саме ОСР адмініструє комерційний облік електроенергії та визначає обсяги спожитої електроенергії усіма споживачами та визначає які саме споживачі входять до групи споживання електропостачальника. Спожитий обсяг електричної енергії ТОВ «Житлосервіс «РАССВЕТ» в січні 2024 року підтверджується повідомленням/листом від АКО (ОСР) за № 007-66/1130 від 19.03.24, в додатку до листа зазначена інформація про фактичний обсяг спожитої електричної енергії з розбивкою За ЕІС - кодом точки комерційного обліку (копії листа з додатком додаються). Загальний обсяг спожитої/використаної електричної енергії за ЕІС - кодом точок комерційного обліку відповідача в січні 2024 року складає 97012 кВт.год., що в грошовому еквіваленті становить 256 111,68 грн. Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. У відповідності до розділу 3 Договору, умови надання послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору. Згідно із п. 5.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору. Пунктом 5.2. Договору, встановлено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Згідгно із п. 5.5 Договору, ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Відповідно до п. 5.8. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Пунктом 5.10. Договору, визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Згідно із п. 4 Додатку 3 до Договору, визначено спосіб та термін оплати рахунків. Так розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу. Відповідно до п. 5.10. Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Рахунок споживачу направлявся засобами поштового зв`язку. Таким чином в порушення умов Договору в частині здійснення розрахунків за використану/спожиту електричну енергію та п. 4.12 ПРРЕЕ у Споживача - ТОВ «Житлосервіс «РАССВЕТ» виник борг за січень 2024 рік в сумі 256 111,68 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1638/24 господарським судом направлено на юридичну адресу відповідача (в порядку вимог ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України) екземпляр ухвали господарського суду у цій справі від 10.06.24 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження ТОВ Житлосервіс РАССВЕТ є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, буд. 4.

Однак, ухвала, яка надсилалась судом на вказану адресу відповідача, повернулась 28.06.24 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1638/24.

Повернення ухвали, надісланої відповідачеві, до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» розцінюється судом як свідома бездіяльність відповідача щодо отримання поштового відправлення ухвали суду.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа підтримала позовні вимоги позивача з підстав викладених у письмових поясненнях по справі № 908/1638/24, які надійшли до суду 10.07.24 в системі «Електронний суд». Так, третя особа зазначає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу підтверджує, що в період січня 2024 року відповідачу за договором № 13244 було надано послуги з розподілу електричної енергіїх у обсязі 97012 кВт.год.

Письмові пояснення ПАТ «Запоріжжяобленерго» за вих. від 10.07.24, які надійшли до суду в системі «Електронний суд» прийняті до розгляду судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1638/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 09.08.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.21 між ТОВ Запоріжжяелектропостачання (постачальник) та ТОВ Житлосервіс РАССВЕТ (споживач) було укладено публічний Договір № 13244 у про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом підписання заяви-приєднання.

Згідно з п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності з п. 3.1. договору, умови надання послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.

Згідно з розділом 5 Договору "Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії", споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затв. Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку.

Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.

Відповідно до п. 5.10. Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Рахунок споживачу (відповідачу) направлявся засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями фіскального чеку від 19.02.24 та списом згрупованих відправлень від 19.02.24.

Спожитий обсяг електричної енергії ТОВ Житлосервіс РАССВЕТ за період січень 2024 р. підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/1130 від 19.03.24 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.

Не сплата відповідачем заборгованості за отриману в період січня 2024 р. електричну енергію у сумі 256 111,68 грн стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ч 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Факт приєднання ТОВ Житлосервіс РАССВЕТ до договору про постачання електричної енергії підтверджується Додатком до договору № 13244 (Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підтвердження споживанням відповідачем електричної енергії у період січня 2024 р. на загальну суму 256 111,68 грн позивачем до матеріалів позовної заяви надано інформацію (лист від 19.03.24 № 007-66/1130), видану позивачу у цій справі ТОВ Запоріжжяобленерго про обсяги споживання електричної енергії ТОВ Житлосервіс РАССВЕТ та відповідні рахунки на оплату спожитої електричної енергії, виставлений позивачем відповідачу.

Відповідачем не висловлено у спосіб, визначений чинним ГПК України, свою незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; наявність заборгованості за електричну енергію, отриману від ТОВ Запоріжжяелектропостачання, за спірний період у сумі 256 111,68 грн не спростовано; заперечень з приводу вірності розрахунків позивача до суду не надано.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивачем доведено порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення розрахунків за поставлену позивачем електричну енергію у січні 2024 року, а відповідачем не спростовано наявність вказаної суми заборгованості належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ Запоріжжяелектропостачання про стягнення з відповідача 256 111,68 грн боргу за спожиту електричну енергію за вказаний період є обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 385,52 грн 3% річних та 1 280,56 грн інфляційних втрат.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Верховний Суд України у постанові від 12.04.17 у справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України зазначив, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.16 у справі № 3-1195гс16.

14.01.20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних в межах визначеного позивачем періоду часу та сум за допомогою ІПС Законодавство, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 21 385,52 грн 3 % річних та розрахунок здійснено вірно. А тому, судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача у цій справі 1 385,52 грн 3 % річних.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань (інфляційних втрат) в межах визначеного позивачем періоду часу та сум, судом встановлено, що за даними ІПС Законодавство сума інфляційних втрат становить 1 280,56 грн, тобто більше, ніж сума, визначена позивачем. Відтак, судом задовольняються позовні вимоги в цій частині в межах суми, заявленої позивачем 1 280,56 грн.

При цьому, згідно із ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи наявність боргу суд вважає за необхідне зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних на суму основного боргу - 256 111,68 грн. органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, до моменту остаточного виконання рішення суду згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України, починаючи з 06.05.24 до моменту погашення боргу відповідачем за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Житлосервіс РАССВЕТ (69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38362252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239) 256 111 (двісті п`ятдесят шість тисяч сто одинадцять) грн 68 коп. заборгованості за спожиту в січні 2024 року електричну енергію, 1 385 (одну тисячу триста вісімдесят п`ять) грн 52 коп. 3 % річних, 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн 56 коп. інфляційних втрат та 3 881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 67 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 256 111 (двісті п`ятдесят шість тисяч сто одинадцять) грн 68 коп. починаючи з 06.05.24 до моменту погашення боргу відповідачем (остаточного виконання рішення суду) за формулою: сума 3 % річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.08.2024.

Суддя В.Л. Корсун