Ухвала

від 13.08.2024 по справі 914/1981/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.08.2024 р. Справа № 914/1981/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем», м. Львів

до відповідача Національного лісотехнічного університету України, м. Львів

про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем» до відповідача Національного лісотехнічного університету України, про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024, справу №914/1981/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

З вище наведеного, суд зазначає про те, що позивачу необхідно надати відомості про наявність та/або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, з викладеної позивачем позовної заяви не вбачається відповідно до яких норм законодавства останній вважає, що спірні договори підлягають визнанню недійсними. Зі змісту заявлених позовних вимог суду не вдається встановити на які норми законодавства покликається позивач, звернувшись до суду з відповідними позовними вимогами. Натомість, позивач зазначив про те, що «правочин, який не містить підписів належним чином уповноважених представників сторін є недійсним з моменту укладення в силу частини другої статті 215 ЦК України». Однак, беручи до уваги, що Розділ IV «Правочини. Представництво.» Цивільного кодексу України врегулювано питання щодо правомірності укладення спірних додаткових угод, позивач має викласти заявлені позовні вимоги з належним обґрунтуванням та зазначенням обставин відповідно до вище наведених норм законодавства.

Зважаючи на те, що позивач жодним чином не обґрунтував кожну заявлену позовну вимогу окремо із зазначенням певного способу захисту, суд дійшов висновку про те, що позивач має конкретизувати якими саме нормами законодавство регламентовано відновлення порушеного права позивача у зв`язку із укладенням спірних додаткових угод, а також має зазначити у який спосіб майбутнє рішення суду сприятиме відновленню порушеного права позивача шляхом визнання додаткових угод недійсними.

Окрім того, суд повідомляє позивачу про те, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Звертаючись до суду з позовом позивач зобов`язаний визначити предмет та підставу позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, предмет позову викладається позивачем саме у прохальній частині позову.

Позивачем у прохальній частині позову зазначив: «Визнати недійсними з моменту укладення додаткову угоду №1 від 31.10.2022 та додаткову угоду №2 до договору позички транспортного засобу легкового автомобіля марки «Toyota Avensis», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ».

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач покликається на наявність додаткової угоди №1 від 31.10.2022 до договору №1 позички транспортного засобу, додаткової угоди №2 від 30.12.2023 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019 року та безпосереднього на договір №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прохальна частина позовної заяви не містить повного змісту позовних вимог, з огляду на що позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог, пред`явлених до відповідача.

Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивач у фактичних обставинах справи покликається на те, що повноваження директора Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем» визначені Статутом Асоціації «МІАРЕП». Також позивач неодноразово у тексті позовної заяви наголошує на наявності Статуту позивача, який на думку останнього, не може бути прийнятий до уваги. Проте, до матеріалів позовної заяви позивач відповідного документа не долучив, причин неможливості подання такого суду не зазначив. Окрім того, позивач згадує про наявність Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - легкового автомобіля марки «Toyota Avensis», 2008 р.в., днз НОМЕР_1 , однак, до матеріалів позовної заяви таке не долучено. Крім того, позивач повідомив про те, що 11.02.2022 року скеровував на адресу відповідача вимогу щодо необхідності повернення автомобіля власнику. Всупереч викладено, матеріали позовної заяви не містять документального підтвердження, на яке покликається позивач.

Крім того, з тексу позовної заяви судом вбачається, що позивач покликається на те, що на момент підписання додаткової угоди №1 від 31.10.2022 року позивач зазначив невірно юридичну адресу, а саме: м. Львів, вул. Дорошенка, 41, к. 62. Так, позивач вважає, що станом на дату підписання спірної додаткової угоди юридична та фактична адреса позивача співпадала з юридичною адресою відповідача: м. Львів, вул. Чупринки, 103. З огляду на такі відомості позивач покликався на відповідно інформацію., викладену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Також позивач не погоджується з правильністю зазначення юридичної адреси Асоціації «МІАРЕП» у додатковій угоді №2 від 30.06.2023, зазначивши, що на той момент актуальною адресою позивача була вулиця Матейка, 6 у місті Львові. Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (юридична особа ЄДРПОУ 14274899), що сформований станом на 08.08.2024 о 15:05:54. З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачу необхідно надати відповідні докази, на які останній покликається у своїй позовній заяві.

З огляду на викладене, суд звертає увагу позивача на те, що йому необхідно надати усі докази, якими останній обґрунтовує заявлені позовні вимоги, а також виконати п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України в частині повідомлення суду щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та/або повідомити про відсутність відповідних доказів. Разом з тим, позивач зобов`язаний зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Пунктами 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. З матеріалів позовної заяви судом не вбачається, що позивач повідомив щодо таких заходів та/або про їх відсутність.

Таким чином, суд вважає за потрібне зазначити позивачу про доцільність повідомити щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору (за наявності) та/або повідоми про невжиття позивачем відповідних заходів. Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що останнім не надано інформацію щодо здійснення заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та/або зазначення про те, що такі вживались позивачем.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви: майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» було визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року дорівнює 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

З прохальної частини позовної заяви судом вбачається, що позивач просить суд визнати недійсними з моменту укладення додаткову угоду №1 від 31.10.2022 та додаткову угоду №2 до договору позички транспортного засобу - легкового автомобіля марки «Tayota Аvensis», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Матеріали позовної заяви містять квитанцію ID: 1491-1432-2139-9685 від 08.08.2024 на суму 3028,00 грн.

Проте, судом встановлено, що у матеріалах позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд» 08.08.2024, відсутні докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру у повному обсязі, що становить 6056,00 грн

З огляду на вище наведені норми законодавства України, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн за другу заявлену вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Надати Асоціації «Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем» десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.