Ухвала

від 13.08.2024 по справі 914/1784/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.08.2024 Справа № 914/1784/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробрікс», м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів», с. Ожидів Золочівський р-н Львівська обл.,про:стягнення 552?813,60 грн, з яких: 544?040,001 грн заборгованості, 4?358,85 грн інфляційних втрат та 4?4 14,75 грн трьох відсотків річних.За участю представників сторін: позивача:не з`явився,відповідача:не з`явився.Встановив

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробрікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів» про стягнення 552?813,60 грн, з яких: 544?040,001 грн заборгованості, 4?358,85 грн інфляційних втрат та 4?4 14,75 грн трьох відсотків річних.

16 липня 2024 року позивачем подано заяву про долучення платіжної інструкції (вх. № 18124/24).

19 липня 2024 року позивачем подано заяву про долучення доказів на підтвердження повноважень адвоката Васечка Ю. А. здійснювати виконання обов`язків керуючого партнера Адвокатського об`єднання «Вестлекс» (вх. № 18488/24).

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2024 та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору. Крім того, вказаною ухвалою встановлено позивачу строк впродовж 2 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду належних доказів надіслання (надати) відповідачу копії доказів, що подавались до суду 16 та 19.07.2024.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 24.07.2024 подано відповідні докази (вх. № 18811/24).

31 липня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, де повідомлено суд про сплату заборгованості, стягнення якої є предметом даного спору (вх. № 19251/24). На підтвердження вказаної обставини додано платіжну інструкцію № 69 від 30.07.2024, згідно з якою відповідач перерахував позивачу 552813,60 грн.

09 серпня 2024 року позивачем подано заяви про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання даного позову (вх. № 3003/24 та вх. № 19940/24).

13 серпня 2024 року позивачем подано заяву (вх. № 3047/24), у якій викладено прохання:

- залишити без розгляду заяви позивача про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання даного позову від 09.08.2024;

- закрити провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю предмета спору;

- повернути позивачу з Державного бюджету України 8292,20 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 51 від 10.07.2024;

- здійснювати розгляд даної заяви без участі позивача та його представника.

У підготовче засідання 13.08.2024 представники сторін не з`явились.

Щодо залишення без розгляду заяв позивача про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання даного позову від 09.08.2024.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги волевиявлення представника позивача, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про залишення без розгляду заяв про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання даного позову (вх. № 3003/24 від 09.08.2024 та вх. № 19940/24 від 09.08.2024) підлягає задоволенню.

Щодо закриття провадження у справі.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предметом даного спору є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 544?040,001 грн заборгованості за Договором виробництва сільськогосподарської продукції № 01.29.05.23 від 29.05.2023, а також 4?358,85 грн інфляційних втрат та 4?4 14,75 грн трьох відсотків річних за неналежне виконання умов зазначеного Договору.

Відповідачем до відзиву долучено платіжну інструкцію № 69 від 30.07.2024, згідно з якою відповідач перерахував позивачу 552813,60 грн, призначення платежу «Оплата грошових коштів згідно претензії Вих. № 072024 від 05.07.2024 до договору № 01.29.05.23 від 29.05.2023 без ПДВ».

Відтак, беручи до уваги зазначений доказ та застосовуючи норми процесуального законодавства, враховуючи, що сторонами добровільно врегулювано спір, наслідком чого стала сплата заборгованості, стягнення якої є предметом спору у даній справі, суд дійшов висновку, що провадження у такій справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо повернення позивачу з Державного бюджету України 8292,20 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 51 від 10.07.2024.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивачем в електронному вигляді подано позовну заяву майнового характеру з ціною позову 552813,60 грн, суд зазначає, що розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви дорівнює 6633,76 грн.

Разом з тим, позивачем за подання даного позову згідно з платіжною інструкцією № 51 від 10.07.2024 сплачено судовий збір у розмірі 8292,20 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Відтак, забезпечуючи стороні право на повернення з Державного бюджету України сплаченого нею судового збору, перевіривши зарахування відповідних коштів до бюджету, суд вважає за можливе повернути 8292,20 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 51 від 10.07.2024, з яких: 6633,76 грн на підставі п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та 1658,44 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 11, 46, 123, 226, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробрікс» про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання даного позову (вх. № 3003/24 від 09.08.2024 та вх. № 19940/24 від 09.08.2024) залишити без розгляду.

2.Провадження у справі № 914/1784/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробрікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Потато Ожидів» про стягнення 552?813,60 грн, з яких: 544?040,001 грн заборгованості, 4?358,85 грн інфляційних втрат та 4?4 14,75 грн трьох відсотків річних закрити.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробрікс» (79053, м. Львів, вул. Ковалева, 9а; ідентифікаційний код 33359355) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 8292,20 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 51 від 10.07.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14.08.2024.

Суддя Трускавецький В.П.