Рішення

від 13.08.2024 по справі 916/2070/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2070/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ (65014, м. Одеса, вул. Чорноморська, 1, нежиле приміщення 31, код ЄДРПОУ 32521649) до Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія (65033, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172, код ЄДРПОУ 33636307)

про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ та за Договорами про закупівлю товару від 02.03.2022 № 5-ПХ/З, від 02.03.2022 № 6-ПХ/З, від 02.03.2022 № 7-ПХ/З в загальному розмірі 71 911,27 грн., з якої 50 117,38 грн. сума основного боргу, 6 085,43 грн. пеня, 12 623,44 грн. інфляційні втрати, 3 085,02 грн. 3 % річних

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ та за Договорами про закупівлю товару від 02.03.2022 № 5-ПХ/З, від 02.03.2022 № 6-ПХ/З, від 02.03.2022 № 7-ПХ/З в загальному розмірі 71 911,27 грн., з якої 50 117,38 грн. сума основного боргу, 6 085,43 грн. пеня, 12 623,44 грн. інфляційні втрати, 3 085,02 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.06.2024.

Протокольною ухвалою від 14.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.06.2024.

Засідання суду призначене на 20.06.2024 не відбулось, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 20.06.2024 від 21.06.2024 призначено судове засідання на 07.08.2024.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі від 20.06.2024 (вх. № 24322/24 від 21.06.2024).

Позовні вимоги із посиланням на статті 526, 530, 610, 626, 627, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 193, 218, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ та за Договорами про закупівлю товару від 02.03.2022 № 5-ПХ/З, від 02.03.2022 № 6-ПХ/З, від 02.03.2022 № 7-ПХ/З щодо оплати.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу, згідно із якою документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 21.06.2024 по справі № 916/2070/24 (суддя Шаратов Ю.А.) було надіслано одержувачу Державному підприємству «Український дитячий центр «Молода гвардія» в його електронний кабінет. Документ доставлено 21.06.2024.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до приписів статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.08.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

10.03.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 27-ПХ/ПЗ (далі Договір від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 3.1 Договору від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ постачальник зобов`язався з дати укладання договору протягом 2021 р. поставляти замовнику товар, зазначений у Специфікації до Договору (Додаток 1), а замовник прийняти і оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього договору. Найменування товару: код ДК 021:2015 15110000-2 М`ясо (яловичина, печінка яловича, свинина, курятина, курчата бройлерні). Кількість, ціна за одиницю товару зазначається у Специфікації до Договору (Додаток 1). Ціна товару є незмінною протягом дії договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Сума, визначена в договорі, становить 8 797 926,60 грн., в т.ч. ПДВ 1 466 321,10 грн.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2, 5.1 Договору від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка на оплату товару за фактом поставки товару. Для проведення оплати до рахунка додається на товар. Замовник здійснює оплату за поставлений товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунки за поставлений товар можуть здійснюватися з відтермінуванням платежу до 30 банківських днів. У разі затримки фінансування розрахунки за отриманий товар здійснюються протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником фінансування на розрахунковий рахунок. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявок замовника. Строк (термін) поставки товару з 10.03.2021 до 31.12.2021, але не пізніше трьох днів з моменту подання заявки замовником.

28.11.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1/127-ПХ/ПЗ відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, про наступне:

1. Сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідно ціну договору на 885 168,00 грн. Специфікацію (Додаток № 2 до Договору) викласти в новій редакції.

2. Пункт 3.1 Договору викласти в наступній редакції: «Ціна договору становить 7 912 758,60 грн., в тому числі ПДВ 1 318 793,10 грн.».

07.12.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1/136-ПХ/ПЗ відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, про наступне:

1. Внести зміни до Додатку № 1 Договору Специфікація, а саме до пункту 1, 3 та 5.

2. Додаток № 1 «Специфікація» до Договору викласти в новій редакції з урахуванням зміненої ціни за одиницю товару.

31.12.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 3/169-ПХ/ПЗ відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, про наступне:

1. Внести зміни в пункт 10.1 розділу Х «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» та викласти його в наступній редакції: « 10.1 Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.03.2022, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.».

15.02.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 4/13-ПХ/ПЗ відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, про наступне:

1. Доповнити розділ І «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ» пунктом 1.1.1 та викласти його в наступній редакції: « 1.1.1 Постачальник зобов`язався впродовж лютого березня 2022 року поставити замовнику товар, зазначений в Специфікації-2, а замовник зобов`язується прийняти поставлений йому товар і оплатити його.».

2. Доповнити розділ ІІІ «СУМА ДОГОВОРУ» пунктом 3.1.1 та викласти його в наступній редакції: « 3.1.1 Сума цього Договору на період лютий березень 2022 року становить 1 296 913,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 216 152,17 грн.».

3. Внести зміни в пункт 5.1 розділу V «ПОСТАВКА ТОВАРІВ» та викласти його в наступній редакції: « 5.1 Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявок замовника протягом трьох днів. Строк (термін) поставки товару з 10.03.2021 до 31.03.2022».

02.03.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про закупівлю товару № 5-ПХ/З (далі Договір від 02.03.2022 № 5-ПХ/З).

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 Договору від 02.03.2022 № 5-ПХ/З постачальник (Позивач) зобов`язався поставити покупцю (Відповідачу) томатну пасту (код ДК 021:2015 15330000-0: Оброблені фрукти та овочі), а покупець прийняти і оплатити такий товар. Ціна цього договору становить 49 875,00 грн., з урахуванням ПДВ 20 % - 8 312,50 грн.

Згідно із пунктами 4.1, 5.1 Договору від 02.03.2022 № 5-ПХ/з розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткових накладних з відтермінуванням платежу до 30 календарних днів з дати поставки. Місце поставки: Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода гвардія» (65069, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172).

02.03.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про закупівлю товару № 6-ПХ/З (далі Договір від 02.03.2022 № 6-ПХ/З).

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 Договору від 02.03.2022 № 6-ПХ/З постачальник (Позивач) зобов`язався поставити покупцю (Відповідачу) томатну пасту (код ДК 021:2015 15330000-0: Оброблені фрукти та овочі), а покупець прийняти і оплатити такий товар. Ціна цього договору становить 49 875,00 грн., з урахуванням ПДВ 20 % - 8 312,50 грн.

Згідно із пунктами 4.1, 5.1 Договору від 02.03.2022 № 6-ПХ/З Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткових накладних з відтермінуванням платежу до 30 календарних днів з дати поставки. Місце поставки: Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода гвардія» (65069, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172).

02.03.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про закупівлю товару № 7-ПХ/З (далі Договір від 02.03.2022 № 7-ПХ/З).

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 Договору від 02.03.2022 № 7-ПХ/З постачальник (Позивач) зобов`язався поставити покупцю (Відповідачу) томатну пасту (код ДК 021:2015 15330000-0: Оброблені фрукти та овочі), а покупець прийняти і оплатити такий товар. Ціна цього договору становить 49 200,00 грн., з урахуванням ПДВ 20 % - 8 200,00 грн.

Згідно із пунктами 4.1, 5.1 Договору від 02.03.2022 № 7-ПХ/З Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткових накладних з відтермінуванням платежу до 30 календарних днів з дати поставки. Місце поставки: Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода гвардія» (65069, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172).

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору від 10.03.2021 № 27-ПХ/ПЗ було поставлено товар на загальну суму 39 695,98 грн., що підтверджується видатковою накладною від 25.02.2022 № РН-0034267.

На виконання умов Договору від 02.03.2022 № 5-ПХ/З Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 1 812,60 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.03.2022 № РН-0034486.

Позивачем на виконання умов Договору від 02.03.2022 № 6-ПХ/З було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 3 808,80 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.03.2022 № РН-0034487.

На виконання умов Договору від 02.03.2022 № 7-ПХ/З Позивачем було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 4 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.03.2022 № РН-0034498.

А всього Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 50 117,38 грн. (39 695,98 + 1 812,60 + 3 808,80 + 4 800,00 = 50 117,38).

Докази оплати Відповідачем заборгованості у вищевказаному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами першою, четвертою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частин першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за договорами за періоди з 02.04.2022 по 24.04.2024 складають суму в розмірі 3 085,02 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за договорами за періоди з 02.04.2022 по 24.04.2024 складають суму в розмірі 12 623,44 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із частиною сьомою Розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин. В подальшому карантин неодноразово було продовжено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже з 01.07.2023 припинилось продовження строку для нарахування штрафних санкцій передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Позивачем нараховано пеню за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 25.02.2022 № РН-0034267 за Договором від 10.03.2021, прострочення якої почалося з 08.04.2022, за періоди з 25.10.2023 до 24.04.2024 в розмірі 6 085,43 грн. Тобто за межами строку передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

А відтак, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення пені нарахованої в порушення норм встановлених частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 50 117,38 грн. суми основного боргу, 12 623,44 грн. інфляційних втрат та 3 085,02 грн. 3 % річних.

Згідно із частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат Позивача, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 04.02.2020 між адвокатом Кравченко Ігорем Валентиновичем та ТОВ «Проект Інвест ХХІ» укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до пунктів 1.1, 4.1 Договору про надання правової допомоги від 04.02.2020 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та діючим в Україні законодавством, а клієнт зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору. Розмір гонорару адвоката погоджується за взаємною згодою сторін. На визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Позивачем додано до матеріалів справи Додаток № 2/24 від 22.04.2024 до Договору про надання правової допомоги від 04.02.2020, Акт виконаних робіт від 24.04.2024 до Договору про надання правової допомоги від 04.02.2020 на загальну суму 20 000,00 грн.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/15357/17.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені в пунктах 4.24, 4.25 постанови від 11.11.2021 № 910/7520/20, в яких зазначено, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Тобто доводи суду апеляційної інстанції, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує завдання господарського судочинства, нескладність справи, ціну позову, значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Керуючись критерієм розумності і співмірності розміру витрат вважає за можливе здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню та стягненню з Відповідача у загальному розмірі 4 000,00 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 та пункту 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. А відтак, сума судового збору та витрати на проведення судової експертизи покладається на Позивача.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія (65033, м. Одеса, Миколаївська дорога, 172, код ЄДРПОУ 33636307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ (65014, м. Одеса, вул. Чорноморська, 1, нежиле приміщення 31, код ЄДРПОУ 2521649) 50 117,38 грн. (п`ятдесят тисяч сто сімнадцять гривень 38 коп.) суми основного боргу, 12 623,44 грн. (дванадцять тисяч шістсот двадцять три гривні 44 коп.) інфляційних втрат, 3 085,02 грн. (три тисячі вісімдесят п`ять гривень 02 коп.) 3 % річних, витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 217,41 грн. (дві тисячі двісті сімнадцять гривень 41 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ до Державного підприємства Український дитячий центр Молода гвардія в частині стягнення пені в розмірі 6 085,43 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов